Україна і ЄС: які недоліки співпраці для України?

Україна і ЄС: які недоліки співпраці для України?

 

Криза в Єврозоні - одна з популярних новин сьогоднішнього часу. Шокуючі прогнози містять масу нетактовних фраз і заголовків. Тим часом, безстрашна Україна продовжує переговори з ЄС за можливість стати одним з її членів, пише в рубриці "Новини Євросоюзу" журнал "Біржовий лідер".

 

Статистика європейських подій. Сьогодні показники діяльності Єврозони, швидше негативні. Безробіття досягає 10,3%.0 Боргова яма затягнула Італію, хоча та, свого часу, внесла вклад, 20% усього об'єму загальних зборів, що зайняв. Прогноз одного зі світових економістів ухвалив ріст держборгу ЄС до 90,4% в 2012 році. Знижується об'єм інвестицій у французькі і германські активи. Для виправлення ситуації ЄС необхідно виділити трильйони євро, які у розпорядженні руковдоства відсутні. Проте негативні відгуки не впливають на рішення балтійських країн і України вступити в ЄС. Чим небезпечний Євросоюз для України?

 

Цілком зрозуміле рішення. Хто ж не хоче скористатися шансом поліпшити життя населення, підняти рейтинг країни і посилити політичну позицію на світовій арені. Проте аналітиками Академії форекс і біржової торгівлі Masterforex - V відмічені і можливі негативні наслідки, які можуть зробити Україну ще слабкішою, ніж зараз.

 

По-перше, наслідки дотаційної політики Євросоюзу все-таки переважно негативні, що може привести до відмови від видачі великих сум на підтримку слабких країн об'єднання. До того ж, місцева економіка втратить держсуверенітет, адже управління економікою і фінансами буде здійснює ЄС.

 

По-друге, висока конкуренція на європейському ринку продовольчих і промислових товарів залишають українську продукцію без шансів. Усьому провиною застарілі технології і устаткування. Плюс, високі вимоги до продукції, що висуваються євросоюзом і незбагненні для України. Країни скоріш зацікавлені в зерні, чим до кінцевих продовольчих продуктах. Україні ж, навпаки, дістануться дорогі європейські продукти.

 

По-третє, промисловість приречена на провал. Європейська структура продемонструвала свою поведінку на прикладі національних компаній, в яких була зроблена значне "чищення", велика частина з них закрита за фактом непридатності для регіональних об'ємів. Подібне чекає і Україну, в якій великих сфер галузі трохи, проте і дрібні унікальні мають місце бути.

 

По-четверте, значна маса кваліфікованих кадрів кинеться за рубіж у пошуках гідного доходу. А це означає, що країні загрожує голодування в частини кваліфікаційних кадрів і більше страхітливі показники наростаючої демографічної кризи.

 

У результаті, найвагомішою втратою України стануть стосунки з Росією. Російський ринок є основним споживачем української продукції. Закриття митних меж неминуче приведе до посилення російської політики відносно експорту тієї ж нафти, попиту на українську продукцію.

 

 

52% українців хочуть вступити в ЄС

52% українців - за вступ України до ЄС, а 41% опитаних підтримують утворення єдиної держави у складі України, Росії, Білорусі

Найбільшим прихильником вступу України до ЄС є молодь

 

 

З

гідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг", 52% опитаних українців підтримують приєднання України до Європейського Союзу. Не підтримують – 34%. Ще 14% – не визначилися.

 

Варто зазначити, що протягом 2012 року кількість прихильників євроінтеграції є стабільною, що дещо менше, ніж у 2010-2011 рр., проте більше, ніж 2009-го . Незважаючи на це, кількість "твердих" прихильників євроінтеграції зростає щороку: якщо у 2010-2011 роках однозначно підтримували вступ України до ЄС близько чверті українців, то 2012-го – щонайменше третина.

 

Найбільшими прихильниками вступу України до ЄС є молодь – майже дві третини опитаних віком 18-29 років підтримують ініціативу, а не підтримують лише чверть. Найбільш песимістично ставляться до ініціативи старші люди – 38% підтримують і 43% не підтримують. Серед найбільших прихильників євроінтеграції мешканці Заходу (77%), дещо менше Центру (64%), Півночі (54%) та Сходу (51%). Водночас близько половини опитаних на Півдні та Донбасі не підтримують ініціативу.

 

Разом із тим, 41% опитаних підтримують утворення єдиної державиу складі України, Росії, Білорусі. Не підтримують – 44%. Ще 15% - не визначилися.

 

Якщо протягом 2010-2011 років кількість прихильників спільної держави стабільно перевищувала кількість противників, то вже 2012 року спостерігаються зворотні тенденції.

 

Утворення спільної держави з Росією найбільше підтримують старші люди (53%), найменше – молодь (32%), більше в містах, ніж у селах. Стабільно найбільшу підтримку ініціатива має на Півдні (64%), Донбасі (57%) та на Сході (54%) країни. Водночас понад половина мешканців Центральної та Північної України та понад 80% Західної не підтримують утворення єдиної державиу складі України, Росії, Білорусі.

 

Цікаво, що щонайменше чверть опитаних, які підтримують утворення єдиної держави з Росією та Білоруссю, одночасно підтримують і приєднання України до ЄС.

 

Враховуючи такі особливості відповідей, респондентам поставили пряме запитання. Отже, на думку опитаних, для України підписання Угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом більш вигідне (40%), ніж вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном (37%). 23% – не змогли визначитися.

 

Упродовж останнього року кількість прихильників підписання Угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом майже не змінилася, натомість незначно, але зросла кількість тих, хто вважає Митний союз вигіднішим для країни (з 34 до 37%).

 

У підсумку Захід, Північ і Центр України більше підтримують Угоду з Євросоюзом. Донбас, Південь і Схід – вступ до Митного союзу. Також на Сході відносно більше невизначених щодо цього питання. Молодь, люди з вищою освітою традиційно більше підтримують підписання Угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом, старші – вступ до Митного союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном.

 

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face). Помилка репрезентативності дослідження (з імовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більш ніж 2,2%, для значень близьких до 30% - не більш ніж 2%, для значень близьких до 10% - не більш ніж 1,3%, для значень близьких до 5% - не більш ніж 1%.