Методи торговельної політики

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Апреля 2015 в 00:42, реферат

Краткое описание

Міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва.
Виникнення міжнародної торгівлі обумовлено двома обставинами. Перша: економічні ресурси (природні, людські, інвестиційні товари) розподіляються між країнами світу вкрай нерівномірно; країни істотно розрізняються за своєю забезпеченістю економічними ресурсами. Друге: ефективне виробництво різних товарів вимагає різних технологій чи комбінацій ресурсів.

Оглавление

ВСТУП……………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ І. Сутність торговельної політики…………………………………….5
1.1. Протекціонізм…………………………………………………………5
1.2. Свобода торгівлі………………………………………………………7
РОЗДІЛ ІІ. Методи торговельної політики……………………………………10
2.1. Тарифні методи………………………………………………………10
2.2. Нетарифні методи……………………………………………………15
2.2.1. Кількісні обмеження………………………………………...15
2.2.2. Приховані види торговельних обмежень………………….18
2.2.3. Фінансові методи тогової політики………………………..19
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..23
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..25

Файлы: 1 файл

22. Методи торговельної політики РЕФЕРАТ.doc

— 208.50 Кб (Скачать)

 


 


Міністерство освіти і науки україни

національний транспортний університет

 

 

Факультет економіки, менеджменту і права

Кафедра економіки

 

 

 

Реферат з навчальної дисципліни

«Міжнародні економічні відносини»

на тему:

«Методи торговельної політики»

 

 

 

 

 

Виконала:             студентка 3 курсу

      спеціальності

      «Економіка підприємства»

      групи ЕП–2

      Красовська А.О.

 

Прийняла:              ас. каф. Висильцова Н.М.

 

 

 

 

Київ – 2015

 

зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. Сутність торговельної політики…………………………………….5

1.1. Протекціонізм…………………………………………………………5

1.2. Свобода торгівлі………………………………………………………7

розділ ІІ. Методи торговельної політики……………………………………10

2.1. Тарифні методи………………………………………………………10

2.2. Нетарифні методи……………………………………………………15

2.2.1. Кількісні обмеження………………………………………...15

2.2.2. Приховані види торговельних обмежень………………….18

2.2.3. Фінансові методи тогової політики………………………..19

Висновки……………………………………………………………………..23

список використаної літератури…………………………………..25

 

Вступ

 

Міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва.

Виникнення міжнародної торгівлі обумовлено двома обставинами. Перша: економічні ресурси (природні, людські, інвестиційні товари) розподіляються між країнами світу вкрай нерівномірно; країни істотно розрізняються за своєю забезпеченістю економічними ресурсами. Друге: ефективне виробництво різних товарів вимагає різних технологій чи комбінацій ресурсів.

У загальному вигляді торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і в такий спосіб збільшувати загальний обсяг виробництва. Єдина життєздатна торговельна політика – це зовнішньо-орієнтована стратегія, спрямована на якомога ширшу інтеграцію економіки держави з міжнародною торговельною спільнотою. В ідеалі така стратегія має включати скасування усіх ввізних та імпортних мит і податків, а також усунення всіх нетарифних бар'єрів.

Актуальність теми дослідження у тому, що, зовнішньоторговельна політика невід'ємний елемент міжнародних економічних відносин. І країни, займаючи різне становище у світовій економіці загалом і різних товарних ринках зокрема, захисту своїх інтересів проводять певну зовнішньоторговельну політику, від якої залежить їхній добробут.

Практична актуальність роботи залежить від того, що, за умов економічної кризи, запозичення деякого позитивного досвіду в тих і інших країн області торгової політики допоможе Україні із меншими витратами, більш плавно і гармонійно війти у світовий ринок та стати високорозвиненою державою.

Теоретична актуальність роботи зумовлена тією обставиною, що у розгляді питання, знайшли свій відбиток такі поняття, як торгова політика, протекціонізм, митний тариф, нетарифне регулювання, квотування ін.

Метою реферату є розкриття сутності торговельної пролітики, а також  визначення методів втручання держави в зовнішню торгівлю.

Об'єктом дослідження, у роботі виступає зовнішньоторговельна політика, розглянута як частину ЗЕД держав.

Предметом дослідження є причинно-наслідкові зв'язки, що визначають вибір тієї чи іншої зовнішньоторговельної політики та методів її регулювання.

 

Розділ І. Сутність торговельної політики

 

Держава може обирати один із способів втручання у зовнішню торгівлю: свободу торгівлі або протекціонізм.

 

1.1 Протекціонізм

Протекціоністська торгова політика встановлюється державою по наступним причинам і для досягнення наступних цілей.

  1. Необхідність забезпечення оборони. Аргумент має скоріше військово-політичний, а не економічний характер: захисне мито потрібне для збереження і посилення галузей, що випускають стратегічні товари і матеріали, що необхідні для оборони й ведення війни.
  2. Збільшення внутрішньої зайнятості. Теорія порятунку національних робочих місць використовувана в захист мита, стає усе більш модною, в міру того як економіка наближається до спаду.

Сукупні витрати у відкритій економіці складаються із споживчих витрат, капіталовкладень, державних витрат і чистого експорту. Чистий експорт дорівнює різниці між експортом і імпортом. Збільшення сукупних витрат у результаті скорочення імпорту зробить стимулюючий вплив на внутрішньоекономічній розвиток, оскільки спричинить за собою різке зростання доходів і зайнятості. Але така політика має серйозні дефекти.

• Збільшення імпорту приводить до скорочення деякої кількості робочих місць у країні, але в той же час створить інші робочі місця.

• Очевидно, що всі країни не можуть одночасно домогтися успіху при введенні імпортних обмежень.

• Країни, що постраждали від мита і квот, імовірно, почнуть відповідні дії, викликаючи нове підвищення торгових бар'єрів, що зрештою, задушить торгівлю до такого рівня, що всім країнам стане гірше.

• У довгостроковому плані перевищення експорту над імпортом як засіб стимулювання внутрішньої зайнятості приречено на невдачу.

Диверсифікованість заради стабільності. Доходи високо спеціалізованих економік сильно залежать від міжнародних ринків. Захист митом і квотами необхідно в цих країнах для стимулювання промислової диверсифікованості і, як наслідок, зменшення залежності від кон'юнктури на світових ринках одного чи двох видів продукції [5, с.184].

Крім мита для диверсифікованості заради стабільності, наприклад, в Європейському Союзі розроблений ефективний механізм ціноутворення, розроблений по кожному виду сільгосппродукції і для кожного регіону. Установлюються кілька категорій цін - індикативні ціни, обумовлені Співтовариствами як бажані, мінімальні ціни імпорту чи граничні, мінімальні продажні ціни, гарантовані виробнику інтервенціями, офіційними організаціями.

Захист молодих галузей. Захисне мито необхідне для того, щоб дати можливість затвердиться новим галузям вітчизняної промисловості. Тимчасовий захист молодих національних фірм від твердої конкуренції більш зрілих і тому на сучасний момент більш ефективних іноземних фірм дозволяє галузям, що народжуються, зміцніти й стати ефективними виробниками.

Захист від демпінгу. Ціль демпінгу - завоювання товаром чи групою товарів зовнішнього ринку шляхом продажу товарів на світовому ринку за цінами нижче внутрішніх. Надалі збитки покриваються шляхом підвищення цін на зовнішньому ринку, а потім і за рахунок проникнення в економіку країн-імпортерів.

Вважається, що тарифи необхідні для захисту вітчизняних фірм від іноземних виробників, що збувають на ринку країни свою надлишкову продукцію за демпінговими цінами нижче її собівартості [9, с138]. Існує дві причини, чому іноземні фірми можуть бути зацікавлені в продажі своїх товарів за цінами нижче собівартості. По-перше, ці фірми можуть використовувати демпінг для придушення місцевих конкурентів, захоплення монопольного положення на ринку і наступного підвищення цін. По-друге, демпінг може бути складною формою цінової дискримінації - призначення різних цін різним клієнтам. З метою максимізації своїх прибутків іноземний продавець може прийняти рішення про реалізацію своєї продукції за високими цінами на монополізованому внутрішньому ринку й скиданні надлишкової продукції за низькими цінами на зовнішні ринки. Надлишкові обсяги виробництва можуть бути необхідні для зниження витрат на одиницю продукції при великомасштабному виробництві.

У зв'язку з тим, що демпінг викликає обґрунтовану заклопотаність, відповідно до законодавства багатьох країн, він заборонений. У тих випадках, коли демпінг має місце і завдає шкоди вітчизняним фірмам, уряд вводить "антидемпінгове мито" на відповідні товари. Однак обвинувачення у використанні демпінгу повинні ретельно перевірятися для визначення їхньої обґрунтованості, оскільки деякі іноземні фірми іноді дійсно роблять деякі товари з більш низькими витратами. Зловживання антидемпінговим законодавством може збільшити ціну імпорту, а конкуренція на місцевому ринку обмежиться, що дозволить вітчизняним фірмам підняти ціни за рахунок споживачів.

Аргументів на користь протекціонізму багато, але вони не ґрунтовні. У відповідних умовах аргумент про необхідність захисту молодих галузей промисловості виступає як справедливе виключення, що має економічне виправдання. Аргумент на користь самозабезпеченості може використовуватися для обґрунтування протекціонізму з військово-політичних позицій. Однак обидва ці аргументи заслуговують дуже серйозної критики, тому що вони ігнорують можливість використовувати альтернативні засоби для стимулювання промислового розвитку і військової самозабезпеченості. Більшість інших аргументів є багато в чому емоційними закликами, заснованими на напівправді й вимислах. Вони відзначають тільки безпосередні і прямі наслідки захисного мита, ігноруючи просту істину, що в кінцевому рахунку країна повинна імпортувати для того, щоб експортувати.

 

1.2 Свобода торгівлі

Політика «свободи торгівлі» спрямована на всіляке заохочення імпорту й експорту товарів шляхом встановлення мінімального рівня мита чи звільнення від нього цілком.

Чому мито й квоти застосовуються у світовій практиці, якщо відомо, що вони перешкоджають вільній торгівлі й у такий спосіб знижують економічну ефективність? У той час як країни в цілому виграють від вільної міжнародної торгівлі, окремі галузі й групи постачальників ресурсів можуть виявитися в числі потерпілих. Легко зрозуміти, чому групи підприємців, зайнятих таким виробництвом, намагаються зберегти або поліпшити свої економічні позиції, переконуючи уряд, ввести тарифи чи квоти для захисту їх від шкідливого впливу вільної торгівлі.

Ліквідації перешкод у взаємній торгівлі сприяє економічна інтеграція. Інтеграція охоплює зовнішньоекономічний обмін і сферу виробництва, а також веде до тісного переплетення національних господарств, до створення регіональних господарських комплексів. На характер і рушійну силу інтеграції впливають особливості країн. Основна причина інтеграції - вимоги високорозвинених продуктивних сил, що переросли рамки національних господарств. Економічна інтеграція розвивається в регіональному аспекті.

Для української економіки також необхідна інтеграція у світове господарство, що припускає деяку лібералізацію зовнішньоекономічної діяльності. Для того, щоб країна, що стала на такий шлях розвитку, одержала вигоду, необхідні наступні умови [2, с.216.]:

• Країни, лібералізуючи торгівлю, повинні знаходитися у фундаментальній рівновазі, і лібералізація торгівлі не повинна її порушувати. Однак, як відомо, ослаблення торгових бар'єрів загострює проблему внутрішнього і зовнішнього балансу. Звідси виникає необхідність протекціонізму.

• Існування міжнародної гармонії інтересів. Через свободу торгівлі, що теоретично вигідна всім, ця гармонія інтересів і здійснюється. Але справа ускладнюється двома обставинами. По-перше, більш розвинені країни мають більший виграш від свободи торгівлі. По-друге, оскільки військові інтереси домінують над економічними, одних тільки економічних факторів мало для установлення чи відновлення гармонії, що на практиці не просліджується.

• Рівність можливостей, забезпечувана сталістю масштабів виробництва і конкуренцією. Ця умова має на увазі відсутність всякої дискримінації й одержання одними виробниками переваг перед іншими, а також безперешкодне пересування товарів і факторів виробництва.

• Наявність ефективної міжнародної фінансової системи. Якщо країна не має структурного надлишку зовнішнього балансу і не бажає миритися з високим рівнем безробіття, їй залишається один шлях - створити надлишок поточного балансу шляхом введення обмежень на імпорт товарів і експорт капіталів.

• Виграш від торгівлі повинен рівномірно розподілятися між країнами. Для дотримання цієї вимоги всі країни повинні знаходитись в приблизно рівних стартових умовах у відношенні продуктивності і доходів. Якщо ж ці умови порушуються, то торгівля сама по собі не може привести до вирівнювання доходів між країнами. Більш того переваги в рівні продуктивності і доходів перетворюють свободу торгівлі в ефективний спосіб росту добробуту одних країн і регіонів за рахунок інших. Виступати за те, щоб країни, що знаходяться на різних рівнях розвитку, здійснювали відкриту фінансову і торгову політику значить сприяти збереженню сформованої нерівності між країнами.

 

 

 

Розділ ІІ. Методи торговельної політики

 

Державне регулювання зовнішньоекономічних відносин – це сукупність використовуваних державними органами і службами форм, методів та інструментів впливу на економічні відносини між країнами відповідно до державних та національних інтересів, цілей, задач. Регулюючий вплив держави здійснюється за допомогою прийняття законів та інших державних актів, постанов та рішеннь уряду.

Информация о работе Методи торговельної політики