Короткострокові і довгострокові чинники світових цін на нафту

  Варто відзначити також позитивний вплив поганих кліматичних умов на зростання вартості нафти.

Тиск на нафту не змогли зробити дані з управління енергетичної інформації Міністерства енергетики США про запаси нафти й нафтопродуктів. Згідно з середніми прогнозами аналітиків запаси сирої нафти повинні були збільшитися на 0.7 - 1.0 млн. барелів. Але фактичне значення показника значно перевищило прогнози, тому що зростання запасів сирої нафти збільшилося на 9.4 млн. Все-таки ці дані не зробили тиску на вартість нафти, швидше за все через значне скорочення запасів бензину, які відповідно до звіту EIA знизилися на 6.2 млн. барелів. Очікувалося зниження обсягів на 3.0 млн. барелів.  

Зростання цін продовжувалося внаслідок  впливу, що посилився, на ринок чинника  геополітичної нестабільності у  зв'язку з тим, що відносини між  Росією і країнами Заходу після подій  в Південній Осетії і підписання угоди між США і Польщею  про розміщення на території останньої  американських ракет-перехоплювачів помітно ускладнилися.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

Залежність  динаміки цін на нафту від стану  світової економіки

За допомогою  емпіричних досліджень виявляємо залежність динаміки цін на нафту від стану  світової економіки. Для цього обрали  квартальні дані з 1999 до 2007 року. Спочатку для дослідження залежності даних показників використовуємо Pairwise Granger Causality Tests. Використовувались наступні показники:

GDPUSA – ВВП США (млрд. дол. США);

CPIUSA - індекс споживчих цін  США(індекс 2000=100) ;

GDPJAP – ВВП Японії (млрд. дол. США);

CPIJAP - індекс споживчих цін Японії(індекс 2000=100) ;

GDPGER – ВВП Німеччини (млрд. дол. США);

CPIGEM - індекс споживчих цін Німеччини (індекс 2000=100) ;

RER – обміний курс євро до долара;

UKBRENT – ціна нафти.

Всі дані були взяті з  International Financial Statistics. Дані очищені від сезонності  за допомогою методу Census X-12  та прологарифмовано. Оцінивши взаємозалежність динаміки цін на нафту від стану світової економіки за допомогою теста  Гренджера, (додаток А та Б), ми  можемо зробити висновок, що ці показники досить тісно взаємодіють та  залежать одна від одної, а саме:

- ВВП США  суттєво впливає на ціну на нафту, оскільки, прослідковується між цими показниками залежність з ймовірність 95% - 99% у всіх лагах, зокрема, прив’язаність цих показників є у валюті – доларах, в яких вимірюється світова ціна на нафту;

• між показниками ВВП Німеччини і ціни на нафту залежність

прослідковується лише в останніх двох лагах (3,4) з ймовірністю 95%, тобто, не можна повністю стверджувати, що ВВП в Німеччини може впливати на ціну на нафту, в свою чергу ціна на нафту незначно впливає на ВВП Німеччини (другий, третій лаг з ймовірністю в межах 90%-95%);

• ВВП Японії взагалі має дуже незначний вплив, який спостерігаємо

лише в  першому лазі із ймовірністю 95%, економіка  Японії ще не настільки потужна, щоб  мати вплив на світові ціни на нафту, крім того невеликий вплив ВВП  Японії має відповідно і на ВВП США, вплив існує лише у другому і третьому лагах із ймовірністю в межах 90%-95%, звичайно, вплив між цими показниками є оскільки, США і Японія виступають як партнери, зокрема, у торгівлі (експорт, імпорт, який впливає на ВВП країни);

• прослідковується вплив ВВП Німеччини на ВВП США у всіх лагах

ймовірністю, яка коливається в межах від 90% до 99%, на відмінну від ВВП Японії, залежність між  цими показниками  майже відсутня, прослідковується лише в четвертому лазі з ймовірністю 95%;

• обмінний курс євро/долар впливає на ціну на нафту лише в третьому

четвертому лазі із ймовірністю 99%.

Для зручності  залежність між ціною на нафти  та показниками даних країн проілюстровано за допомогою графіка (додаток В).

Також залежність динаміки цін на нафту від стану  світової економіки визначали за допомогою методу найменших квадратів з інструментальними змінними (2SLS) і з вище поданими показниками, розроблено модель взаємозалежності  для  емпіричного дослідження (2.1.-2.3.):

 

UKRBRENT_t = a₀ +a₁CPIUSA_t +a₂GDPUSA_t +a₃RER_t + a4UKRBRENT_t-1     (2.1)

UKRBRENT_t =a₀+a₁₁CPIGEM_t +a₁₂GDPGEM_t +a₁₃RER_t + a₁₄UKRBRENT_t-1  (2.2)

UKRBRENT_t =a₀+a₂₁CPIJAP_t +a₂₂GDPJAP_t +a₂₃RER_t + a₂₄UKRBRENT_t-1         (2.3)

 

 

 

 

 

Таблиця 2.1.

Чинники  взаємної залежності  динаміки цін на нафту від стану світової економіки

Незалежні змінні	Залежні змінні
	UKRBRENT
	1	2	3
Const	-20,055 (-2,882)*		71,653 (4,023)*
CPIUSA	1,841 (0,547)***
GDPUSA	3,294 (2,256)**
CPIGEM		-0,892 (-2,280)**
GDPGEM		0,706 (2,540)*
CPIJAP			-16,789 (-4,353)*
GDPJAP			0,815 (3,980)*
RER	0,731 (2,382)*	0,416 (1,550)**	0,727 (3,203)*
UKRBRENT	0,589 (3,577)*	0,947 (15,677)*	0,723 (9,906)*
adj. R2	0,95	0,94	0,96
DW	1,61	1,66	2,24

Примітка: Навпроти незалежних змінних у таблиці в дужках вказано критерій Стюдента та показник статистичної значущості (^*─1%, ^**─5%,^***─10%)

Розраховано автором за: [IFS]

Аналізучи  отримані дані (додаток Г), ми можемо зробити наступні висновки:

- при  збільшенні інфляції в США  на 1% ціна на нафту збільшиться  на 1,841% з ймовірністю 90%, ціна на нафту прив’язана до економіки США, яка має значний вплив на формування ціни, а інфляція це насамперед зростання цін в доларах, тобто, коли збільшується інфляція в США, в свою чергу зростає ціна на нафту. Крім того, при зменшенні інфляції в Японії на 1% ціна на нафту зменшиться  на 16,789% з ймовірністю 99%;

- при зменшенні інфляції в Німеччині на 1%  ціна на нафту зменшиться на 0,892% з ймовірністю 95%;

• при збільшенні ВВП США на 1%  ціна на нафту збільшиться на 3,294%

з ймовірністю 95%;

• при збільшенні ВВП Німеччини на 1%  ціна на нафту збільшиться  на

0,706% з ймовірністю 99%;

• при збільшенні ВВП Японії на 1% ціна на нафту збільшиться  на

0,815% з ймовірністю 99% - звідси, ми можемо зробити висновок про те, що залежність між ВВП даних країн існує, і при його зростанні зростає ціна на нафту;

- при  збільшенні обмінного курсу євро  до долара на 1% ціна на нафту збільшиться в межах від 0,416% до 0,731% з ймовірністю 95% - 99%, ціна на нафту визначається в доларах США, звідси можна стверджувати, що між цінами на нафту і курсом долара впродовж останніх декількох років спостерігається дуже сильний взаємозв’язок. Зазвичай при зниженні курсу долара практично всі сировинні активи, і особливо нафта, починають дорожчати.

Всі показники  adj. R²   знаходяться в допустимих межах, а це означає, що всі незалежні змінні впливають на ціну на нафту з ймовірністю 97-98%.

Показники DW також в допустимих межах, тобто це свідчить, що рівняння  є достовірним і відповідає всім вимогам.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3

Прогнозний  сценарій динаміки цін на нафту, 2008-2012рр.

 

Цінову  динаміку нафти різні країни сприймають неадекватно. Наприклад, зниження цін на нафту радує уряд США, споживачів Японії, виробників Південної Кореї і засмучує уряд Росії, власників морських свердловин у Норвегії, нафтовидобувачів у країнах ОПЕК. Низькі ціни на нафтопродукти дозволяють уряду України забути про проблеми ринку палива, виробникам — вибирати інвесторів, а споживачам — не заощаджувати на пальному. На цьому тлі більшість аналітиків прогнозують низькі ціни світовому ринку нафти і світле майбутнє українському ринку нафтопродуктів [10] .

  «За оцінками Міжнародного енергетичного агентства середньозважена ціна цього року повинна бути на рівні 80 дол./бар. Агентство обґрунтовує свої розрахунки тим, що іпотечна та фінансова криза і очікування стагнації американської економіки призведуть до падіння попиту на нафтопродукти в США, які є сьогодні найбільшим споживачем нафти в світі (25%)», — вважає експерт. «Ціни на нафту залишаться високими ще тривалий час» - прогноз виконавчого директора французької нафтової компанії Total S.A. Крістофа де Маржері під час виступу перед фінансовим комітетом нижньої палати французького парламенту. Він також порадив споживачам звикнути до цього. Маржері вважає, що ціни на нафту "досягли свого максимуму", і виразив надію, що вони знижуватимуться. За його словами, "все робиться для того, щоб ціни стали прийнятними для споживача" [14].

Тривале стрімке зростання попиту на енергоносії, насамперед у країнах Азії, може привести до того, що ціна бареля нафти до 2010 року досягне 150 доларів, а до 2012 року - 225 доларів. Такий прогноз міститься в доповіді, підготовленій експертами одного з найбільших канадських банків - Canadian imperial bank of commerce.

“Поки ще неясно, чи досягнуто піковий рівень нафтовидобутку в глобальному масштабі, однак стає усе більш очевидним, що прогнози наявності нафти на світових ринках указують на настання періоду безпрецедентної нестачі енергоносіїв”, - відзначив головний економіст банку Джефф Рубін [8]. Однак ані статистика, ані заяви представників нафто-видобувних країн не похитнули впевненості більшості аналітиків і біржових гравців у можливості подальшого подорожчання енергоресурсів. На думку аналітиків-песимістів, дефіцит нафти може виникнути вже в найближчі кілька років. Як доказ наводять дані Адміністрації енергетичної інформації США, згідно з якими вільні потужності з видобутку нафти в країнах ОПЕК становлять лише 1,55 млн барелей на день, тоді як у 1997-2002 рр. вони дорівнювали 3,1-5,7 млн барелей на день [4]. За їхньою оцінкою, інвестиції в розробку родовищ недостатні для забезпечення зростання попиту на нафту через 3-5 років. Біржові гравці мають можливість вибрати, яким даним і прогнозам вірити. Але на їхній вибір впливає небувалий приплив капіталу, який ринок нафти переживає останні п’ять років.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Питання розвитку ринку нафти та нафтопродуктів світу є актуальним на сьогоднішній день та потребує подальшого аналізу. Формування взаємозв’язків та визначення рівня розвитку країн тісно пов’язано із споживанням енергії. На підставі проведеного аналізу розвитку світового ринку нафти та нафтопродуктів можна зробити такі висновки.

1. Нафтові кризи 20-21ст. призвели  до підвищення цін на рідке  паливо й інші енергоносії,  що вплинуло на спрямування  основних коштів у розвиток  сектора видобутку, зменшенню  залежності економіки країн Заходу  від споживання нафти.

 2. Частка нафти в загальному споживанні енергоресурсів постійно зростає, спостерігається тенденція перевищення попиту над пропозицією. Приріст споживання нафти буде спостерігатись як в індустріальних державах так і в країнах, що розвиваються. Основну частину додаткового попиту забезпечуватимуть виробники ОПЕК. Для забезпечення очікуваного приросту споживання світовому ринку потрібне значне збільшення нафтовидобувних потужностей. Зниження споживання нафтопродуктів можна забезпечувати за рахунок використання альтернативних видів палива.

3. Існує можливість обмеження інвестувань у видобуток нафти з боку міжнародних нафтових компаній через неможливість доступу до основних сировинних запасів, що викликано боротьбою за ресурси за умов зростання попиту, серйозними зривами поставок нафти. Загострення боротьби за ресурси може призвести до безпрецендентного використання запасів нафти.

Ціна на нафту, як видно, із емпіричних досліджень пов’язана  і залежить від стану світової економіки, нестабільність світової ситуації та світові кризи спричиняють  різке зростання ціни на нафту. Так, нестабільність світової економіки  у 2008 році проявилася у максимальному  зростанні ціни на нафту -147, 5$ за баррель (липень), проте вже у вересні ціна почала знижуватися і коливатися в межах 92-98$ за баррель.

 

Список  використаної літератури:

 

1. Велігорський В. Первая – мировая, вторая - отечественная// Бизнес – 2008. - №26 – с.90-92
2. Кокурин Д., Мелкумов Г. - Рынок нефти - Вопросы экономикы – 2003.- №9 с.123-135
3. Кононюк В. Пік Хабберта.Світовий видобуток нафти та його вплив на економіку України - Дзеркало тижня - №44 (673) 17 – 23 листопада 2007
4. Кравчук  К. Ера спекулянтів - Контракти - №31-32 04.08.2008.
5. Кравчук К. Теорія відкату - Контракти –- №29 21.07.2008.
6. Приходько О.- Ворожіння на нафтовій гущі - Дзеркало тижня - № 18 (393) 18 – 24 травня 2002
7. Томберг И. Нефть для поднебесной: трубной или по рейсам? // Мировая экономика и международные отношения – 2008. - №4 –

с.108 – 117

8. Ясин Е. Нефть темпы и инфляция - Вопросы экономикы  – 2005.- №9