Характеристика сучасного стану міжнародної трудової міграції

Державний комітет статистики України

Державна  академія статистики, обліку та аудиту 
 
 
 

Кафедра фундаментальних економічних дисциплін  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

з дисципліни «Міжнародна економіка» на тему

«Характеристика сучасного стану міжнародної трудової міграції» 
 
 
 
 
 

Виконала: студентка групи 

ОАв 10.31

Коновальчук Г.М.

Перевірила:

                                                                                                           Доц. Пархоменко В.В. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ - 2011

Зміст

1. Міжнародна міграція робочої сили…………………………………….…3
2. Характеристика сучасного стану міжнародної трудової міграції………5
3. Список використаної літератури………………………………………….9

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Міжнародна  міграція робочої  сили

     Трудові  ресурси – це найважливіший фактор виробничого процесу, що характеризується високою мобільністю. Мобільність робочої с у світовому господарстві виявляється у формі міжнародної міграції.

     Визначимо основні поняття, використовувані  при вивченні проблем міжнародної  міграції.

     Міграція  робочої с – переселення працездатного населення з одних держав в інші терміном більш ніж на 1 рік з економічних і неекономічних мотивів  (політичних, соціальних, релігійних, національних, расових та ін.).

     Імміграція – в'їзд працездатного населення в дану країну із-за її меж.

     Еміграція – виїзд працездатного населення з даної країни за її межі.

     Міграційне  сальдо – різниця імміграції в країну та еміграції  з країни.

     Рееміграція – повернення емігрантів на батьківщину на постійне місце проживання.

     «Витік  мозків» – міжнародна міграція висококваліфікованих кадрів. 

     Міжнародна  міграція буває наступних видів: безповоротна, тимчасово-постійна (від  одного до шести років),  сезонна, маятникова (щоденний, щотижневий переїзд до місця роботи в іншу країну).

     У залежності від правового статусу міграція може бути легальною і нелегальною. Нелегальні мігранти – це особи, що у пошуках роботи в'їжджають у країну нелегально або прибувають до неї на законних підставах (туристами, за запрошенням та ін.) і нелегально працевлаштовуються. Останнім часом масштаби нелегальної імміграції значно розширся. Китайці прямують в основному в США і Росію, кубинці – у Флориду, алжирці – у Францію, пакистанці – в Англію і т. д.  Останнім часом в Україні спостерігається небувалий наплив нелегальних мігрантів із країн «третього  світу», що використовують територію України як перевалочний пункт для подальшого проникнення в Західну Європу.

     Причини міграції населення економічного характеру  полягають у різному рівні  економічного розвитку окремих країн, розходженні в умовах заробітної плати, наявності безробіття в деяких країнах, функціонуванні міжнародних корпорацій, що вивозять робочу силу для роботи в закордонних філіях.

     Основу  міграційних потоків складають  робітники, у меншому ступені  – службовці. Порівняно новою  формою міграції є переміщення науково-технічних кадрів (у США і Західну Європу).

     Можна виділити 5 напрямків міжнародної  міграції робочої с:

     1)     з країн, що розвиваються в промислово розвинуті країни;

     2)  у рамках промислово розвинутих країн (в основному з неекономічних причин, також спостерігається відплив умів з Європи в США);

     3)     між країнами, що розвиваються; (в основному між НІК і країнами арабських еміратів; між країнами-членами ОПЕК та іншими країнами, що розвиваються. Наприклад, у Кувейті і Саудівській Аравії було в 60 – 80  роках зайнято до 1 млн. робітників з Ємену, у Гонконгу – в основному з Китаю і В'єтнаму.   Економічні причини: більш високий рівень життя та зарплати і недостача некваліфікованої робочої с в НІК);

     4)     з колишніх соціалістичних країн у промислово розвинуті;

     5) міграція науковців, кваліфікованих фахівців із промислово розвинутих у країни, що розвиваються. [5 c.50].  
 
 
 
 

2. Характеристика сучасного стану міжнародної трудової міграції в Україні.

     Істотне зростання масштабів міжнародної трудової міграції в Україні актуалізує її дослідження як явища, що має суттєвий вплив на розвиток економіки, соціальної сфери, демографії та інших сторін суспільного життя.

     Оцінці  тенденцій міграції робочої сили в Україні вчені почали приділяти  особливу увагу з кінця 90-х років XX ст. Вагомий внесок у процес дослідження теорії і практики міжнародної трудової міграції зробили провідні вітчизняні вчені: О. Власюк, В. Геєць, С. Злупко, А. Кравченко, Ю. Макогон, Н. Марченко, А. Мокій, С. Писаренко, М. Романюк, А. Румянцев, Є. Савельєв, Л. Семів, А. Філіпенко [5, c.253].

     За  оцінками Міжнародної організації  праці (МОП) в світі на початок  ХХІ століття налічувалось 36-42 млн. трудових мігрантів, а з членами  їх сімей число досягало 80-97 млн. осіб.

     Міжнародна  міграція населення відіграє все більшу роль у розвитку суспільства і перетворилася на глобальний процес, який охопив практично всі континенти та країни, а також різні соціальні верстви. Загальна кількість міжнародних мігрантів постійно збільшується.

     Міжнародна трудова міграція є наслідком, в першу чергу, значної різниці в рівнях економічного й соціального розвитку країн та особливостей їх демографічної ситуації. [3 c. 88].

     Однією  з основних проблем вітчизняного ринку праці є відтік робочої  сили за межі країни. За експертними оцінками зараз за кордоном працює близько 3 млн. громадян України.  Головною причиною трудових міграцій громадян України за кордон є неадекватно низька вартість робочої сили в Україні, низький розмір заробітної плати [4 c. 37].

     Збільшується  ймовірність поширення нелегальних  форм трудової міграції (у Росіїї, Греції, Іспанії, Італії, Португалії, в країнах  Центральної та Східної Європи) за рахунок різного за обсягом тіньового  сектору економіки в приймаючих країнах.

     Масштаби  міжнародної міграції людських ресурсів є значним. Зростає кількість зовнішніх мігрантів серед сільського населення, молоді, жителів малих міст; відбувається розширення географії приймаючих країн; зростання терміну перебування за кордоном; збільшення частки жінок серед трудових мігрантів, що призводить до порушення морально-психологічного клімату у суспільстві [2 c.52].

     Основними мотивами трудової міграції населення  України є [3 c. 90]:

1) високий  рівень безробіття і пов'язана  з цим проблема бідності;

2) бажання  забезпечити добробут наступних поколінь;

3) підвищення  свого соціального статусу; 

4) можливість  еміграції в майбутньому;

5) професійне  зростання.

     При формуванні державної політики має бути враховано, що міжнародний обмін людським капіталом впливає на розвиток останнього як позитивно, так і негативно.

     Для України такий обмін призводить до виникнення суттєвих проблем, серед  яких фахівці зазначають такі: погіршення співвідношення між працездатним і  непрацездатним населенням, прямі втрати людського капіталу, “відтік мізків”, нераціональна структура імміграції в Україну, прихована міграція, моральні аспекти.

     Проте еміграція з України забезпечує й певні економічні вигоди: знижується рівень безробіття та пом’якшується  соціальна напруженість у суспільстві; працюючи за кордоном, українці підвищують свій життєвий рівень за рахунок ресурсів країни перебування; зовнішня трудова міграція є джерелом досвіду, знань, міжособистісних контактів, школою бізнесу та ринкової поведінки; зростають валютні надходження в Україну.

     З огляду на вищенаведені наслідки міжнародної міграції робочої сили потрібно вжити заходів щодо її регулювання [2 c.57 – 58]:

     1) забезпечення правового захисту  вітчизняних працівників за кордоном  шляхом активізації роботи у  цьому напрямі Міністерства закордонних справ;

     2) розробка механізмів надання  правового захисту і соціальних  гарантій в Україні трудовим  мігрантам на час їхнього перебування  за кордоном за умови повернення  на батьківщину;

     3) збільшення зайнятості населення  шляхом формування гнучкого ринку  праці;

     4) суттєве зменшення обсягів нелегальної міграції;

     5)підвищення  конкурентоспроможності робочої  сили через реформування системи  професійної освіти та підготовки  кадрів;

     6) створення державного банку даних  про іноземних роботодавців, поглиблення  міжнародних зв’язків з питань зайнятості населення:

     7) створення системи оперативного  статистичного моніторингу міграційних  процесів.

     Реалізація  наведених вище заходів дозволить  призупинити тенденції до погіршення ситуації на ринку праці України, зокрема щодо зовнішньої трудової міграції, та відновити динамічні показники сталого розвитку трудового потенціалу на якісно новій основі в умовах здійснення структурної модернізації ринку праці, підвищення його гнучкості, мобільності робочої сили тощо.

     Отже, проведений аналіз основних проблем зовнішньої трудової міграції населення України свідчить про наявність суттєвої загрози втрати нашою державою частки свого людського капіталу, і зокрема трудових ресурсів. Зовнішня трудова міграція все ще залишається природною реакцією населення в умовах нерозвиненості та деформованості внутрішнього ринку праці, масового галузевого і регіонального безробіття.

     Структурні  зміни, що відбуваються стихійно, без  активного втручання держави, демонструють тенденції, прямо протилежні тим, які  необхідні для побудови конкурентоспроможної економіки, котра базується на знаннях та використанні здібностей висококваліфікованих фахівців. Злам цих тенденцій, забезпечення прогресивних структурних змін вимагають значних зусиль з боку держави, формування відповідної політики. Основою цієї політики має стати орієнтація на збереження та покращання характеристик трудового потенціалу, використання позитивних ефектів від міжнародної трудової міграції. 
 
 
 
 
 

     Список  використаних джерел  

1.     Мамонова В.В., Дериглазов І.Є. Сучасна міграційна політика України: вплив на соціально – економічний розвиток регіону // Регіональна економіка – 2009 – №2 – с. 149 – 158.

2.     Іляш Ольга. Негативні наслідки міжнародної міграції людських ресурсів за умови формування в Україні зони вільної торгівлі // Журнал європейської економіки – 2009 - №1 – с. 50 -59.

3.     Вишневська О.А. Нелегальна зовнішня міграція як об’єкт державного регулювання // Статистика України – 2008 - № 1 – с. 87 – 91.

4.     Петрова Т. Стан та проблеми регулювання зовнішніх трудових міграцій в Україні // Україна: аспекти праці – 2009 - №3 – с. 37 – 44.

5.     Нижик В.М., Найдюк А.С. Аналіз теоретичних основ формування трудової міграції населення // Вісник Хмельницького національного університету – 2009 - №5 – с. 253 – 256.