Грошові бульбашки і їхній вплив

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Апреля 2012 в 00:05, реферат

Краткое описание

Донедавна українська політична еліта була сповнена надій, що світова фінансова криза країни не торкнеться. Це аргументувалося тим, що Україна не інтегрована у світовий фінансовий простір, як інші країни, оскільки її фондовий ринок не досить розвинений і його падіння не вплине на економіку країни.

Файлы: 1 файл

ГРОШОВІ БУЛЬБАШКИ.docx

— 25.36 Кб (Скачать)

ГРОШОВІ БУЛЬБАШКИ: ВПЛИВ СВІТОВОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА УКРАЇНУ

  Донедавна українська політична еліта була сповнена надій, що світова фінансова криза країни не торкнеться. Це аргументувалося тим, що Україна не інтегрована у світовий фінансовий простір, як інші країни, оскільки її фондовий ринок не досить розвинений і його падіння не вплине на економіку країни.

Проте, ще в травні впливове рейтингове агенство Fitch, проаналізувавши 73 країни, поставило Україну на друге місце серед держав з найбільшим ризиком макроекономічної нестабільності. А ще в червні Всесвітній Банк вніс Україну у своїй доповіді «Фінансування Глобального Розвитку 2008» разом з Росією й Казахстаном у список країн, які ризикують більше всіх постраждати від світової фінансової кризи. Тенденції, які ми спостерігаємо з осені цього року, цілком підтверджують ці невтішні прогнози. Як таке могло статися, адже ще на початку року ріст ВВП очікувався на рівні 6-6,5%?

 

«ГРОШОВА ГОЛКА»

Власне вплив світових фінансових турбуленцій Україна почала відчувати ще в другій половині 2007 року. Але тоді їхній вплив не був негативним. У результаті іпотечної кризи в США американські та європейські фондові ринки падали впродовж липня-вересня. Однак, український фондовий ринок зазнав лише незначного падіння.

Фінансова криза не тільки не віджахнула іноземних інвесторів, але зробила український ринок більш привабливим для інвестицій у порівнянні з розвиненими країнами. В Україну хлинув потік спекулятивного капіталу. Український індекс ПФТС продовжував зростати до кінця року й досяг свого максимуму 15 січня в 1208 пунктів. Це дозволило вивести обсяг портфельних інвестицій в 2007 році на рівень у $5,7 млрд.

 

В Україну зненацька прийшли великі гроші: у другому півріччі 2007 року країна залучила в півтора раза більше прямих іноземних інвестицій (ПІІ), ніж у першому ($5,57 млрд. у порівнянні з $3,6 млрд.). Для порівняння обсяг ПІІ за весь 2006 рік склав $5,7 млрд.. За підсумками 2007 року Україна ввійшла в десятку найбільших одержувачів ПІІ. Звичайно, у порівнянні з лідерами Китаєм ($84 млрд.) і Росією ($22 млрд.) обсяги українських ПІІ здаються незначними, але для України майже $10 млрд. (близько 14% від ВВП) – це досить багато. Таких грошових надходжень не очікував навіть уряд. Наприкінці року він двічі змінював прогнози номінального ВВП – у вересні з 594 млрд. грн до 679 млрд. грн і в листопаді до 708,3 млрд. грн.

На початку 2008 року, разом  з обвалом світових фондових ринків став падати й український індекс ПФТС. Його падіння було одним з найбільних у світі – майже на 80%. Відтік короткострокового капіталу не став серйозною загрозою для економіки країни, тому що дірку в платіжному балансі за перше півріччя 2008 року вдалося залатати істотним нарощуванням експорту, чому сприяв світовий рост попиту на сировинні ресурси. Так, світові ціни на сталь – основну статтю українського експорту – зросли з $210 за тонну на початку року до $296 у липні. Доходи від експорту в другому кварталі 2008 р. у порівнянні з першим зросли на $5 млрд. – тобто якраз на суму відсутніх портфельних інвестицій.

У результаті всіх перерахованих вище процесів Україна була практично «підсаджена на грошову голку». З одного боку, виторг від експорту за січень-серпень 2008 р. склав рекордні $47 млрд. (за аналогічний період в 2007 р. – $31,5 млрд.). З іншого боку, продовжилося стрімке зростання ПІІ – $8 млрд. за січень-серпень 2008 р. При цьому, більша частина цих грошей (47,3%) вкладалася у фінансовий і банківський сектори, які активно розвивалися й обіцяли надприбутки.

Економіка країни виявилася ще не готовою до таких потужних грошових вливань, що призвело до невідповідності між попитом та пропозицією всередині країни й розкручуванню інфляційної спіралі. За даними Держкомстату, у травні рівень інфляції в Україні був найвищим серед країн СНД – 31%. Дії НБУ з обмеження грошової маси мали наслідком зменшення ліквідності комерційних банків і подорожчання кредитів.

Водночас збільшилися бюджетні соціальні виплати й компенсації втрачених заощаджень громадян, що зменшувало фінансові ресурси економіки країни й збільшувало споживчі настрої серед населення. Видатки населення за І півріччя 2008 року в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року виросли на 41%.

Ріст споживчих настроїв задовольнявся різким ростом імпорту, чому сприяла девальвація долара стосовно гривні в другому кварталі 2008 року. 22 травня Національний банк України (НБУ) зміцнив гривню, встановивши офіційний курс 4,85 грн/$. Однак, незважаючи на всі дії НБУ й уряду дефіциту торгового балансу в першому півріччі 2008 р. уникнути не вдалося, він досяг $8 млрд.

Таким чином, Україна не зуміла впоратися з величезними обсягами грошей, що прийшли в економіку країни за останній рік. Українська політична еліта перебувала в стані ейфорії й продовжувала роздавати соціальні виплати. Гроші пішли не на модернізацію економіки, а на «проїдання» і кредитування імпорту. Зміна ж зовнішніх обставин у вересні цього року серйозно збільшила ризик дефолту в Україні.

 

«ГРОШОВА БУЛЬБАШКА»

Уразливість української економіки сьогодні обумовлена високими обсягами зовнішнього боргу, слабостями фінансової системи, залежністю від припливу іноземного капіталу й твердою прив’язкою гривні до долара.

Небезпечних розмірів досягла зовнішня заборгованість України, яка всього за рік виросла на $35 млрд. З $100 млрд. зовнішнього боргу на сьогоднішній день $30 млрд. повинні бути виплачені впродовж 2008-2009 років. Колишні плани рефінансувати короткострокові борги довгостроковими стали практично не здійсненні, оскільки світові проблеми з ліквідністю суттєво обмежують доступ українських банків до зовнішніх кредитів. Fitch Ratings вже заявило про подвійне скорочення світових темпів росту кредитування (з 16% в 2007 р. до 7%). До того ж, час «дешевих кредитів» минув. Зниження рейтингів України кількома ведучими рейтинговими агенствами (25 вересня Fitch, 21 жовтня Moody’s, 24 жовтня Standard & Poor’s) означає, що відсотки, під якими будуть видаватися позики українським банкам, суттєво зростуть. Таким чином, навіть якщо Україна візьме кредити, за них доведеться дорого сплачувати в майбутньому, а це автоматично продовжує смугу кризи для економіки України в цілому. На внутрішні джерела фінансування також не варто розраховувати, тому що довіра до банків з боку населення після накладення НБУ мораторію на дострокове зняття депозитів похитнулося. Недарма, було ухвалене рішення поповнити Фонд гарантування внесків фізичних осіб на 1 млрд грн у вигляді кредиту й підняти суму відшкодування депозитів громадянам з 50 тис грн до 100 тис грн. Але не варто розраховувати, що ці дії повернуть довіру до банків в умовах глобальної фінансової кризи.

Погашення боргу за рахунок валютних резервів НБУ теж проблематично. Резерви тануть на очах. Тільки за жовтень вони скоротилися на $3 млрд. до $34,6 млрд (для порівняння у вересні вони зменшилися на $534 млн. грн). Більша частина валютних резервів пішла в жовтні на підтримку курсу гривні. Можна припустити, що й надалі істотні видатки НБУ будуть пов’язані з антидевальваційними заходами.

 

Ситуація в банківському секторі ускладнюється ще тим, що майже 52% загальних кредитів і 60% роздрібних кредитів складають кредити в іноземній валюті. Останні, з одного боку, не забезпечені адекватними доходами позичальників. З іншого боку, збереження високих темпів інфляції й девальвація гривні будуть мати негативний вплив на спроможність населення виплачувати свої боргові зобов’язання. У результаті якість активів банків істотно падає. Щоб уникнути такої ситуації, НБУ вирішив заборонити банкам кредитувати населення в іноземній валюті й збільшувати кредитні портфелі.

На фоні обмеженої ліквідності також буде рости дефіцит платіжного балансу. В умовах, коли світова фінансова криза загрожує перейти в економічну, природно очікувати суттєвого вповільнення приросту іноземних інвестицій. До того ж, довіра іноземних інвесторів була підірвана численним падінням рейтингів.

Високий попит на сировинні ресурси теж виявився короткочасним. Відсутність попиту на світових ринках позначилася зниженням валютних надходжень в країну від експорту продукції. Всі металургійні підприємства України скоротили у жовтні своє виробництво в порівнянні з липнем на 67 %. Через відсутність замовлень в Україні на сьогодні з 36 працюючих домен зупинені 17.

Як це не парадоксально, але одним з головних джерел прибутків у бюджет в цьому році стала Державна митна служба: річний план був перевиконаний вже за 9 місяців, а митні збори досягли 75,6 млрд грн (для порівняння обсяг перерахувань Держмитслужби в 2006 – 37,8 млрд. грн, в 2007 – 54,1 млрд грн). Однак, доходи від мита стали знижуватися, оскільки вже в жовтні зменшився приблизно на 50% імпорт.

 

Реальним джерелом коштів могла б стати приватизація. Незважаючи на те, що план приватизації цього року був виконаний тільки на 4%, за розрахунками уряду вже зараз можна було б оперативно виручити 2 млрд грн в результаті продажу обленерго. Однак експерти заперечують, в період фінансової кризи, коли активи дешевшають, держава не повинна нічого приватизувати.

Таким чином, ресурсно-фінансова база економіки зменшується. У цьому році Україна була залежна від великих грошових надходжень. Однак колишні фінансові джерела на сьогоднішній день істотно поменшали. Не дивно, що зараз шукаються будь-які шляхи залучення коштів в Україну й поповнення бюджету, такі як, наприклад, кредит МВФ. Очевидно, Україні дійсно загрожує серйозна фінансова й економічна криза.


Информация о работе Грошові бульбашки і їхній вплив