Дипломатичний протокол

На прийомах тину сніданок, обід, вечеря гостей розсаджують за столом у визначеному порядку. Місця  за столом поділяються на більш і менш почесні. Найпочесніше місце - праворуч від господині (на прийомі з участю жінок) та праворуч від господаря (па чоловічому прийомі). Далі йдуть місця ліворуч від господині та ліворуч від господаря. Місця, віддалені від господині та господаря, - менше почесні. На прийомі, де присутні тільки чоловіки, головному гостю може бути запропоноване місце за столом напроти господаря. Основне правило розсаджування: на почесніших місцях сидять найбільш почесні гості. Порушення цього правила може бути розцінене як навмисне нанесення образи престижу гостя та престижу держави, яку він представляє. На прийомах, в яких беруть участь чоловіки й жінки, треба уникати розташування жінки перед жінкою, краще чергування: жінка -чоловік. Не садять поруч подружжя, жінку не садять у кіпці столу. Слід передбачити і те, щоб гості мали можливість спілкуватися без перекладача або запросити перекладачів. Старшинство серед дипломатів визначити неважко. Орієнтир -дипломатичні ранги.

Старшинство дипломатів одного рангу визначається часом перебування  в країні. Складніше визначити старшинство серед політичних і громадських діячів, представників ділових кіл, преси. В цьому питанні повинна допомогти протокольна служба країни перебування. Слід пам'ятати і про те, що дружині привласнюється старшинство чоловіка. Це правило допомагає зробити правильну розсадку на прийомах.

У дипломатичному протоколі склалася практика визначення місць за столом. Друкуються кувертні картки - невеликі білі прямокутники із твердого паперу з написаними від руки або надрукованими на машинці прізвищами учасників прийому.

У залі, де збираються гості  і подаються напої, на невеличкому  столику виставляється план розміщення столів. У відповідності до плану кожне місце за столом означене кувертною карткою. Запрошені на прийом гості знайомляться з планом, знаходять свої місця, уточнюють прізвища сусідів по столу тощо.

Перед входом до зали гостей зустрічає господар прийому з  дружиною. Кульмінацією зустрічі є  приїзд почесного гостя. Поява господаря  з почесним гостем у залі означає офіційний початок прийому.

Деякі норми дипломатичного етикету, яких необхідно дотримуватись на дипломатичних прийомах:

1. Перша заповідь дипломата  - точність. Дипломат своєчасно прибуває  на прийом і перебуває на  ньому не довше, ніж потребують  правила пристойності. Уход з  прийому через 15-20 хвилин після його початку без пояснення причини може розглядатися як недружелюбна демонстрація.

2. Ні про яке запізнення не може бути мови, якщо прийом з розсадкою (сніданок, обід, вечеря). Гості на такі прийоми з'їжджаються протягом 3-5 хвилин і після невеликої паузи, яка використовується для взаємних привітань і знайомств, запрошуються до столу. Якщо ж обставини примусили гостя трохи затриматись і він приїздить, коли прийом уже почався, йому слід підійти до господині та господаря, викласти без деталей причину свого спізнення, привітати їх, вклонитися присутнім і зайняти відведене йому місце.

3. На прийом першими  приходять молодші співробітники,  потім - старші, посол - завершує. Від'їжджають з прийому у зворотному порядку: спочатку старші, потім молодші. Затримуватися на прийомах не рекомендується, оскільки це обтяжливе для господарів.

4. При приході і залишенні  прийому не обов'язково тиснути  руку кожному з присутніх. Вітатися чи прощатися за руку треба тільки з господарем та господинею, а всім іншим можна тільки вклонитися.

5. Зовнішній вигляд і  манери гостя, його вміння правильно  поводитися за столом під час сніданку, обіду, вечері, а також інших видів прийомів - один з важливих елементів етикету.

Одяг і зовнішній вигляд

Хоча і говорять ,що проводжають по розуму, але приймають по одежинці – ці ж принципи діють і коли людина приходить до вас на прийом. І одяг одне з найголовніших умов того, наскільки гарне скластися в людини думка про вас. Рокфеллер почав свій бізнес з того, що купив собі на останні гроші дорогий костюм і став членом гольфа-клуба. [ ]

Я думаю, не варто говорити про те, що одяг повинний бути охайної, вичищеної і вигладжений. Але  от кілька рад із приводу того, як і в яких випадках потрібно вдягатися.

Чоловікам можна надягати будь-які костюми не яскравих квітів.

В офіційній обстановці піджак повинний бути застебнуть. У застебнутому піджаці входять у кабінет, до знайомих, у ресторан, у глядачевий залу театру, сидять у чи президії виступають з доповіддю, але при цьому варто знати ,що нижній ґудзик піджака ніколи не защібають. Розстебнути ґудзика піджака можна на обіді, чи вечері сидячи в кріслі.

Колір чоловічих носків повинний бути в будь-якому випадку темніше, ніж костюм, що створює перехід від кольору костюма до кольору взуття. Лаковане взуття повинне надіватися тільки до смокінга.

Журнал "Models of the season" рекомендує дотримувати наступних правил:

піджак переважніше класичний "англійський" (із двома шліцами позаду). На відміну від "європейського" (без шліц) і "американського" (з однієї плицей) він дозволяє своєму власнику не тільки елегантно стояти, але й елегантно сидіти;

штани повинні бути такої  довжини, щоб попереду ледве спускатися на взуття ,а позаду доходити до початку каблука.

сорочка під піджаком допускається тільки з довгими рукавами. Не слід надягати нейлонових і трикотажних сорочок.

комір повинний бути на сантиметр, півтора вище коміра піджака

жилет повинний бути не занадто  короткий, ні сорочка, ні ремінь не повинні бути видні

ремінь природно виключає підтяжки і навпаки

носки до ділового і святкового костюма підбираються в тон,

ні в якому разі не білі і досить довгі. [Венедиктова В.И., Ділова репутація: особистість, культура, етика, імідж ділової людини., М.,1996 р., с.30-35]

Жінка користається значно більшою волею у виборі фасону одягу і тканини, чим чоловік. Основне правило, яке варто дотримувати  при виборі одягу, - це відповідність  часу й обстановці. Тому не прийнято приходити на роботу в офіс у розкішних платтях. Для таких випадків підійде елегантне плаття, чи костюм плаття-костюм.

7. Поведінка за  столом. Користування столовим приладдям.  Споживання страв та вживання  напоїв.

Культура організації прийому та поведінки за столом

Правила сервірування столу

Важливим елементом культури ділового прийому є дотримання відповідних  правил в процесі сервірування столу. Розглянемо деякі з них [2].

Скатертини

Скатертини повинні бути чистими, випрасуваними, акуратно постелені. Кінці скатертини повинні звисати  на 20-30 см, з торців прямокутного столу  – трохи більше. Для урочистих  прийомів використовують білосніжні, злегка підкрохмалені скатертини, для чайного столу – кольорові. Місце згину скатертини повинно бути точно по середині столу.

Можна використовувати дві  скатертини, постелені одна на одну. У той час, як основна звішується на 20-30 см, верхня може звішуватися тільки на 10-20 см. Кольори таких скатертин повинні красиво гармонувати. Але на великих офіційних прийомах такий спосіб застосовувати не слід, це більше підходить для столу на 4-8 чоловік. На прийомі типу “фуршет” можна покрити кольоровою скатертиною загальний стіл; на маленьких столах у цьому випадку повинні бути такі ж скатертини. Колір скатертини повинен гармонувати з кольором посуду.

Серветки

Серветки розділяють на столові (35ґ35 см – 45ґ45 см) і чайні (25ґ25 см – 35ґ35 см). Перші подають до сніданку, обіду і вечері; другі – для маленьких столиків на прийомах “чай”, “кава” і прийому типу “фуршет”.

Серветки повинні гармонувати  за кольором зі скатертиною. Якщо стіл накритий двома скатертинами, то серветки повинні бути того ж кольору, що й основна скатертина.

Серветки в складеному вигляді знаходяться на закусочних тарілках чи ліворуч від них. Існує  безліч способів складання серветок. Самі складні види, як правило, використовуються на найбільш урочистих прийомах. Складаючи серветки, потрібно намагатися якнайменше торкатись їх руками. На багатолюдних прийомах, коли немає можливості забезпечити всіх гостей серветками з тканини, можна покласти і паперові.

Квіти

Квіти для прикраси ставлять, як правило, у центрі чи на краю столу (якщо там не передбачено місця для гостей і організаторів прийому). Якщо гості сидять за декількома столами, то квіти можна поставити на кожному або на границі між двома групами людей. Вази краще використовувати низькі (виключення складає фуршетний стіл).

Квіти повинні гармонувати  з кольором ваз, посуду, скатертини, серветок. Букети не повинні бути великими (інакше вони можуть заступати собою  блюда і співрозмовників) і високими (максимальна висота – на рівні очей). В одну вазу не слід ставити більше 9 квіток, найкраще – від 3 до 7.

Не рекомендується ставити  на стіл квіти із сильним запахом, а також великі і важкі, – такі, як георгіни, гладіолуси.

Для прикраси столу можна  використовувати і садові квіти, і польові. Восени чи взимку цілком підійдуть кленові чи інші листя, соснові і ялинкові гілки.

Тарілки

На прийомах – “обід” і “вечеря” – використовуються різні тарілки. Та й при підготовці навіть скромних прийомів перед недосвідченими в правилах сервірування господарями виникає питання: у якій тарілці подавати те чи інше блюдо?

Глибокі столові тарілки  бувають двох видів: великі і малі. У них подають супи і каші.

Великі мілкі столові тарілки призначені для других блюд.

Середні мілкі (закусочні) –  для закусок. Маленькі мілкі (пиріжкові) – для пиріжка до бульйону, хліба, булочок і под.

Закусочні тарілки ставлять строго проти кожного стільця. Відстань від краю тарілки до краю столу повинна складати приблизно 1,5–2 см. На особливо урочистих прийомах під закусочну підставляють велику мілку тарілку. Щоб закусочна при цьому не ковзала, рекомендується покласти між нею і великою мілкою тарілкою серветку. Велику мілку тарілку підставляють також під велику глибоку. Якщо велика мілка тарілка використовується як підставка, то на відстані 1,5 – 2 см від краю столу повинна знаходитися вона, а не закусочна тарілка.

Закусочну тарілку використовують як підставку під маленьку тарілку із супом.

Пиріжкову тарілку ставлять ліворуч від закусочної на відстані 5 – 15 см. Центри обох тарілок повинні  знаходитися на одній лінії, паралельно до краю столу.

Для бульйонів і деяких заправних супів, що подають з  нарізаним невеликими шматочками гарніром, використовують бульйонні чашки.

Для солодких блюд призначені десертні тарілки. Вони бувають мілкі і глибокі. Десертні тарілки звичайно розмальовані фруктами, ягодами і квітами. Мілкі десертні тарілки використовуються для солодких пирогів, фруктів, ягід, різних кондитерських виробів. Глибокі десертні тарілки – для солодких каш із фруктами, вареннями.

Замість десертних тарілок  цілком можна використовувати закусочні  і малі глибокі тарілки.

Тарілки з хлібом варто  ставити в різних частинах столу, щоб кожний міг дістати його і покласти на свою пиріжкову тарілку.

     Основні столові  прибори

Основні столові прибори  – це виделки, ножі і ложки.

Виделки

     Велика столова виделка призначена для другого блюда. Нею їдять блюда з м’яса і м’ясних продуктів, вироби з тіста (але не солодкі), пироги, млинці та ін.

Середня столова виделка (закусочна) – для різних холодних закусок (м’ясних, рибних, овочевих та ін.). Рибна виделка служить для блюд з риби, вона менша столової і відрізняється від неї за формою. Існують також спеціальні виделки для устриць і мідій, для крабів, раків, креветок та ін. Десертна виделка призначена для солодких пирогів, деяких тістечок і тортів, кавуна, дині.

Ножі

Кожній виделці відповідає певний ніж. Великий столовий ніж  – для других гарячих блюд, використовується в парі з великою столовою виделкою. Середній столовий ніж (закусочний) – для різних закусок. Рибний ніж – для блюд з риби. Існує ніж для ікри, паштету, різних видів масла, а також ніж для цитрусових. Десертний ніж використовують у парі з десертною виделкою – для солодких борошняних блюд, кавуна, дині та ін.

Ложки

Столова – для супів, які подаються у тарілках.

Десертна – для солодких блюд, які подаються у креманках  чи в глибоких десертних тарілках, а також для супів у бульйонних чашках, каш, десертних блюд, фруктів.

Чайна – для гарячих  напоїв, які подаються у чашках (кава з молоком чи вершками, какао), а також для яєць, грейпфрутів, фруктових коктейлів.

Кавова (за розміром наполовину менша за чайну) – для кави, яка  подається в маленькій кавовій чашці.

Посуд для напоїв

Горілочна чарка (35-50 мл) –  для міцних спиртних напоїв (горілки, гірких настоянок і т.под.), які подаються до різних закусок.

Коньячна чарка (15-25 мл) –  використовується звичайно у випадку, якщо коньяк чи ром подають до кави.

Якщо подається тільки коньяк, його можна наливати й у чарку для горілки. Часто коньяк наливають у спеціальну кулясту чарку (75-250 мл). У ній краще відчувається аромат напою.

Мадерна чарка (50-75 мл) – для  мадери, портвейну, хересу і десертних  вин.

Рейнвейна чарка (75-150 мл) –  для білих столових вин, які подаються до рибних гарячих блюд і деяких холодних закусок.

Лафітна чарка (100-125 мл) –  для червоних столових вин, які подаються  до гарячих м’ясних блюд.

Келих для шампанського (125-150 мл).

Чарка для лікеру (25-30 мл).

Фужер (200-250 мл) – для мінеральної  чи фруктової води і деяких інших  безалкогольних напоїв.

Розташування основних столових приборів залежно від меню

Праворуч від великої  мілкої тарілки кладеться великий  столовий ніж. Ще правіше – рибний ніж, далі велика столова ложка, останнім – закусочний ніж. Усі ножі кладуться лезом до тарілки.

Ліворуч від великої мілкої тарілки повинна лежати велика виделка  для других блюд, ще лівіше – рибна виделка, за нею закусочна. Усі виделки повинні лежати зубцями догори.

Відстань між приборами, а також між прибором і тарілкою повинна складати приблизно 0,5 см.

Ножі і виделки кладуть  паралельно один одному і перпендикулярно до краю столу. Кінці всіх ручок знаходяться на такій самій відстані від краю столу, що і тарілки – 1,5–2 см.

Якщо перше блюдо буде подаватися не в глибокій тарілці, а в чашці, то ложка кладеться не велика, а середня.

Десертний набір – маленькі ложка, вилка і ножі – кладуть перед великою мілкою тарілкою, паралельно до краю столу. Ближче усього до тарілки лежить ніж (ручкою вправо), далі – виделка (ручкою вліво), ще далі – ложка (ручкою вправо).