Аналіз ефективності використання трубопровідного транспорту України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

Кафедра міжнародних

зовнішньоекономічних відносин

 

 

 

 

Аналітична записка

на тему

 

«Аналіз ефективності використання трубопровідного транспорту України»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                 

                                                                                        Виконала студентка

                                                                                        Факультету міжнародної

                                                                                        економіки, 31 групи

                                                                                       Красовська К.В.

                                                                                        Перевірив:

                                                                                         Кочевий М.М.

                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одеса ОНЕУ 2014

Вступ

Розвиток і безперебійна робота всіх галузей економіки країни залежать від своєчасного та якісного постачання нафти, нафтопродуктів і газу. Ці продукти переміщаються усіма можливими видами транспорту, але найвигіднішим за техніко-економічними показниками (собівартість перевезення, капітальні вкладення, витрати металу, пального й інших матеріалів, швидкість доставки) є трубопровідний транспорт, який з’єднує місця видобування і переробки нафти, газу зі споживачами і через це одержав найкращий розвиток. Трубопровідний транспорт відрізняється найменшою собівартістю і використовується для перекачування нафти, нафтопродуктів, газу, а також деяких хімічних продуктів (зокрема, аміаку). Він є одним з найефективніших, бо, порівняно із залізничним і автомобільним транспортом, доставка нафти ним у три рази дешевша. Перевагами цього виду транспорту є і можливість функціонування протягом усього року, висока продуктивність праці, відносно мала кількість обслуговуючого персоналу, мінімальні втрати під час транспортування, можливість прокладання трубопроводів за найкоротшою відстанню незалежно від рельєфу, безперервність процесу транспортування, а також його екологічна чистота. Трубопровідний транспорт в Україні є одним з найрозвинутіших і складається з двох частин — газопроводу та нафтопроводу. За обсягом транзиту трубопровідний транспорт займає перше місце.

 

Газопровідний транспорт.

Системами магістральних газопроводів, які перебувають у користуванні НАК «Нафтогаз України», російський природний газ надходить до країн Західної, Центральної та Східної Європи. Ці системи технологічно зв’язані з аналогічними магістральними газопроводами Росії, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі, а через них — із газопроводами всієї Європи. Пропускна спроможність вітчизняної газотранспортної системи на вході становить 290 млрд м3, а на виході (до країн Західної, Центральної та Східної Європи, а також до Молдови і на південь Росії) — майже 170 млрд м3 на рік.

Найбільші газопроводи Шебелинка — Харків, Шебелинка – Брянськ, Шебелинка – Дніпропетровськ – Кривий Ріг – Одеса – Кишинів, Шебелинка – Диканька – західні райони України. З Прикарпаття йдуть газопроводи на Чехію, Словаччину і Польщу. Через крайню східну частину України проходять траси газопроводів Північний Кавказ – Москва, північно-кавказький газ споживають також у Донбасі. З Прикарпаття йдуть газопроводи до Польщі, Словаччини, Чехії. Через територію України прокладено магістральні газопроводи з Оренбурґа, Західного Сибіру, якими Росія експортує газ до Західної Європи. В Україні створено мережу продуктопроводів: аміакопровід Тольятті – Горлівка – Одеса, етиленопровід о. Чепіль (Угорщина) – Калуш. Газопровідний транспорт України раніше забезпечував доставку газу з Росії (79 %), Туркменистану (5 %) і 16 % за рахунок його видобутку в Україні. Тепер на на 2010 рік мережею газопостачання охоплено 45 % міських і 8 % сільських населених пунктів України,) чого явно недостатньо. [3]

Газопровідний транспорт є не лише найбільш ефективним, а й фактично єдиним видом транспорту в Україні для транспортування газу. Загальна протяжність магістральних газопроводів України сягає 38 тис. км.

Нове будівництво та реконструкція газопроводів і компресорних станцій дозволять підвищити потужність і надійність діючої транзитної системи газопроводів, забезпечити перспективні потреби нашої країни в транзитних поставках газу на майбутнє.

 

Нафтопровідний транспорт

Нафтопровідний транспорт України включає в себе 12 основних магістральних нафтопроводів загальною протяжністю понад 3,0 тис. км. Діаметр труб — 720 мм. Нафтопровідна мережа представлена трансєвропейським нафтопроводом «Дружба», протяжність якого в межах України — 680 км. По ньому нафта з Росії через територію України поставляється до країн Центральної Європи (Словаччина й Угорщина). Ці нафтопроводи доставляють нафту на Лисичанський, Кременчуцький, Херсонський і Одеський нафтопереробні заводи.

Система нафтопроводів забезпечувала доставку нафти в основному з Росії. Однак у зв'язку з різким зменшенням видобутку нафти в Росії виникла потреба в закупівлі на світовому ринку. Відбулася розробка кількох варіантів транспортування нафти. Найоптимальніший – у порти Одеса та Південний танкерним флотом з країн Близького Сходу й південного Середземномор'я, перевалка її в Одесі й перекачування нафтопроводами на нафтопереробні заводи Херсона, Кременчука й Лисичанська. Частково нафта перероблятиметься на Одеському нафтопереробному заводі. Ця схема забезпечує економічну незалежність України завдяки можливості закупівлі нафти у кількох держав і транспортування її безпосередньо в Україну без транзиту через інші країни. Мережа нафтопроводів здатна забезпечити зворотне постачання нафти з Одеси. Одночасно виникає потреба в створенні державного запасу нафти близько 15 млн т. В Україні є геологічні формації, сприятливі для створення підземних сховищ такого обсягу (Дніпропетровське-Донецька западина, Український кристалічний щит).У перспективі важливе значення для забезпечення України нафтою матимуть поставки з країн Близького і Середнього Сходу. Для ефективнішого функціонування галузі потрібно модернізувати нафтопроводи від Одеси до Херсона і Кременчука, що дасть змогу збільшити обсяги транспортування, забезпечити реверс нафти. [7]

На даний час в Україні діють такі організації, що не тільки експлуатують, а й розвивають й удосконалюють систему трубопровідного транспорту України: ДК "Укртрансгаз", "Укртранснафта" ВАТ "Ексімнафтопродукт". ВАТ "Ексімнафтопродукт"  являє собою сучасний нафтобазовий комплекс. Прийняття сирої нафти відбувається по магістральному нафтопроводу Снігурівка - Одеса, мазуту різних марок - залізницею, а також по трубопроводу з Одеського нафтопереробного заводу. агальна протяжність нафтопроводів ВАТ "Укртранснафта" складає близько 3850 км. Перекачування нафти забезпечують 39 нафтоперегонних станцій сумарною потужністю 580 тис. кВт. Ємність резервуарного парку складає близько 800 тис. м3. Обсяги транспортування нафти ВАТ "Укртранснафта" за останні роки складають 64-66 млн. тонн нафти в рік. Пропускна здатність нафтопроводів ВАТ "Укртранснафта" - 100 млн. тонн нафти в рік, у тому числі 66 млн. тонн - на експорт. [5] Обєм транспортування газу Укртрансгаза за 2010 рік  складає 150 млрд. м3, в 2011 році - 157 млрд. м3, в 2012 - 134 млрд. м3. З цього можна зробити висновок що в 2011 році порівняно з 2010 роком обсяг транспортування газу в Україну збільшився на 7 млрд. м3, а в 2012 році порівняно з 2011 обсяг транспортування газу ДК "Укртрансгаз" зменшився на 23 млрд. м3. [2]

По території України проходить трансєвропейський нафтопровід “Дружба”, довжина якого в межах держави 680 км. Відкриті такі могутні нафтопроводи, як Кременчук-Херсон (428 км), Мічурінськ-Кременчук (313км) та інші., етиленопровід Леніноварош (Угорщина)-Калуш (Івано-Франківська область), по якому надходить етилен для виробництва поліхлорвінілу на хіміко-металургійний комбінат у Калуші.[3]

В 2010 році транспортування газу трубопровідним транспортом склало 121 млрд. ткм, в 2011 році – 127 млрд. ткм, що на 6 млрд. ткм. більше ніж у минулому році. В 2012 році транспортування газу трубопровідним транспортом склало 101 млрд. ткм., що аж на 26 млрд. ткм. менше порівняно з 2011 роком. Обсяг перекачки нафти і нафтопродуктів менший ніж газу. В 2010 році транспортування нафти і нафтопродуктів склало 30 млрд. ткм., в 2011 році – 25 млрд. ткм., а в 2012 році – 17 млрд. ткм., що порівняно з 2010 роком менше на 13 млрд. ткм. Тобто в перекачці нафти і нафтопродуктів спостерігається тенденція зменшення обсягів транспортування. В 2010 році транспортування аміаку трубопровідним транспортом склало 2 млрд. ткм, в 2011 році – 3 млрд. ткм., в 2012 році -  3млрд. ткм.

В розподілі вантажообороту за різними видами транспорту, трубопровіднимй транспорт посідає друге місце після залізничного транспорту. В 2012 році залізничним транспортом було транспортовано 58 % вантажу, а трубопровідним транспортом – 27 %. Третє місце посідає автомобільний транспорт – 14 % усього вантажообороту, на четвертому місці знаходиться водний  транспорт – близько 2-х % усього вантажообігу.

 

Висновок.

Звідси можна зробити висновок що трубопровідний транспорт відіграє важливу роль в вантажообороті України. Трубопровідний транспорт займає друга місце в обсязі вантажообороту після залізничного транспорту, що приблизно на 25 % більше від трубопровідного транспорту. Трубопровідним транспортом транспортують газ, нафту і нафтопроводи, аміак.

В Україні є необхідні стартові умови для формування сучасної системи транспортних комунікацій, яка відповідала б європейським стандартам. Відчутний вплив на формування довгострокової стратегії розвитку транспортних комунікацій України має справляти вигідне геостратегічне розташування її території, через яку традиційно пролягають давні торговельні шляхи між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю. Наявність на території України міжнародних транспортних коридорів накладає свій відбиток на функціонування всієї мережі транспортних комунікацій держави. Зокрема, вона зобов'язує її працювати у злагодженому, синхронному режимі, з більшою відповідальністю щодо дотримання графіків роботи і доставки вантажів в вузлові точки, буде поступово і неухильно змушуватиме всю транспортну систему працювати в режимі і на рівні функціонування міжнародних транспортних коридорів, тобто на європейському рівні. Це означає, що рівень техніки, технології, організації, нормативно-правового забезпечення має бути відповідним європейському. Уся мережа трубопровідного транспорту в Україні орієнтована на постачання нафти і газу з однієї країни – Росії (лише 5 % загальної потреби газу – з Туркменістану), що, згідно із загальноприйнятими стратегічними підходами до цього питання, є недоцільним. Труднощі, пов'язані з існуванням єдиного джерела постачання енергоносіїв, Україна відчуває вже тепер. Отже, об'єктивною необхідністю є розширення економічних орієнтирів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця № 1, Вантажні перевезення трубопровідним видом транспорту за 2010-2012 роки [4]

 

Трубопровідним видом транспорту	2010	2011	2012
Перевезено вантажів, млн. т.	153,4	155,0	128,4
Вантажооборот , млн. ткм	138445,4	136700,4	112505,1

 

 

Теблиця № 2  Транспортування (перекачка) вантажів трубопроводами (млрд.ткм) [6, с. 227]

 

	2010	2011	2012
Усі вантажі	153	155	128
Газ	121	127	101
Нафта і нафтопродукти	30	25	17
Аміак	2	3	3

                                                         Статистичний щорічник України за 2012 рік

 

 

Таблиця № 3, Розподіл вантажообороту за видами транспорту (відсотків)  [6, с. 222]

 

Види транспорту	2010	2011	2012
Транспорт	100	100	100
залізничний	52	55	58
автомобільний	13	13	14
трубопровідний	33	30	27
морський	1	1	1
річковий	1	0,5	0,4
авіаційний	0,1	0,1	0,1