Роль вітамінів в організмі людини та наслідки їх відсутності

Роль вітамінів в організмі  людини та наслідки їх відсутності

Категорія: Профілактика, Харчування

 Вітаміни — біологічно  активні речовини різної хімічної  природи, що необхідні для забезпечення  важливих фізіологічних і біологічних  процесів в організмі. На добу  організмові людини необхідно  кілька міліграмів вітамінів.  Незважаючи на невеликий вміст  вітамінів в організмі, вони  відіграють значну роль в обміні  речовин і енергії.

 

Багато вітамінів входять  до складу ферментів, деякі необхідні  для утворення гормонів, в організмі  вітаміни швидко розпадаються, більшість  із них не відкладаються про запас  і не синтезуються. Тому необхідно  постійно вживати продукти, що містять  ті чи інші вітаміни. Найбільше вітамінів  міститься у свіжих фруктах, овочах, а також у молоці та м'ясі. За відсутності  вітамінів у їжі в організмі  виникають захворювання — авітамінози, при їх нестачі — гіповітаміноз, а надлишок, що у десятки або  сотні разів перевищує потреби  організму, спричинює гіпервітаміноз.

 

Сьогодні відомо близько 50 вітамінів. Усіх їх поділяють на дві  групи: водорозчинні і жиророзчинні. До водорозчинних відносять вітаміни групи В, Р, С, а до жиророзчинних  — А, В, Е, Г, К.

 

Вітамін В1 бере участь у обміні білків, жирів, вуглеводів. При нестачі  вітаміну втрачається апетит, людина швидко втомлюється, стає дратівливою, у неї порушується діяльність нервової системи. Найбільший вміст  вітаміну B1 у чорному хлібі, вівсяній крупі, яєчних жовтках, печінці. Його добова потреба становить 2—З міліграм.

 

Вітамін В2 необхідний для  синтезу ферментів. При нестачі  вітаміну порушується діяльність нервової системи, уражається рогівка очей, шкіра, слизові оболонки порожнини рота. Вітамін В1 у значній кількості  є в рибних продуктах, печінці, молоці гречаній крупі. Добова потреба в  ньому складає 2—4 мг.

 

Вітамін B3 (ніацин, вітамін PP) забезпечує протікання окислювально-відновних  процесів в організмі: бере участь у  реакціях вироблення енергії з жиру і цукру. Він попереджає виникнення серцево-судинних захворювань: дуже ефективно  регулює рівень холестерину в  крові, зменшує вплив ліпопротеїну, який призводить до виникнення згустків крові. Вітамін РР здатний знизити  рівень тригліцеридів, які провокують виникнення гіпертонії і діабету. Вітамін PP забезпечує діяльність шлунково-кишкового  тракту, знімає запалення слизових оболонок, бере участь у виробництві  шлункового соку і в процесах просування їжі, активізує роботу підшлункової залози і печінки. Цей вітамін  міститься у: білому курячому м'ясі, нирках і печінці, у сирі, рибі, яйцях, арахісі, грибах, зеленому горошку, картоплі, томатах, бобових, пивних дріжджах.

 

Вітамін B4 (холін) підтримує  діяльність нервової системи і запобігає  її розлади, бере активну участь в  обміні і розщепленні жирів, сприяє відновленню пошкоджених тканин печінки, запобігає утворенню жовчних  каменів, знижує ризик серцево-судинних захворювань, бере активну участь у  вуглеводному обміні, регулюючи рівень цукру в крові, є найважливішим  будівельним матеріалом мозку і  позитивно впливає на розумові здібності. Найбільша кількість холіну міститься  в яєчному жовтку. Вітаміном також  багаті печінка, нирки, сир, арахісове  масло, соєві боби, деякі листові  овочі (шпинат, капуста).

 

Вітамін B5 (пантотенова кислота) є частиною коферменту А - речовини, що бере участь в найважливіших біохімічних  процесах в організмі. Без вітаміну В5 не обходиться окислення і біосинтез  жирних кислот, синтез ліпідів, стероїдних гормонів і переносника кисню - гемоглобіну. Пантотенова кислоту застосовують для лікування артриту, серцево-судинних захворювань та алергічних станів.

 

Також вітамін В5 необхідний для засвоєння інших вітамінів  і для нормального функціонування імунної системи.

 

Мічтиться у печінці, дріжджах, яєчних жовтках і зелених частинах рослин. Пантотенова кислота також  синтезується мікрофлорою кишечника.

 

Вітамін B6 бере участь у обміні білків шкіри, нервової системи, кровотворенні. Гіповітаміноз призводить до захворювань  шкіри — дерматитів. Міститься  в рисових висівках, зародках пшениці, нирках. Добова потреба у вітаміні становить 2—4 мг.

 

Вітамін B7 (вітамін H, біотин) - бере участь в утворенні жирних кислот і деяких біологічно активних речовин. Здатний вироблятися кишковою мікрофлорою, але цього недостатньо  для забезпечення потреби організму. Вітамін регулює рівень цукру  в крові і дуже важливий для  вуглеводного обміну. Контролює процеси  глюконеогенезу, відповідаючи за участь глюкози в обміні речовин, відіграє важливу роль у засвоєнні білка  і спалюванні жиру, містить сірку, яка дуже важлива для здоров'я  волосся, нігтів і шкіри, необхідний для нормальної діяльності нервової системи, бере участь у синтезі корисної флори кишечника.

 

Найбільше його - в горіхах, варених яйцях, соєвих бобах, печінці  та нирках великих домашніх тварин, дріжджах, молоці. З овочів вітаміном  Н багаті шпинат, капуста, червоний буряк. Біотин міститься також в  печерицях і білих грибах, в  листі суниць і чорниць, у фруктах.

 

Вітамін В8 (Інозит) стимулює роботу печінки, попереджуючи розвиток жирової дистрофії печінки, сприяє зниженню рівня холестерину в  крові і зміцненню судин - капілярів, нормалізує стан нервової системи. Інозит бере участь в регуляції рухової активності кишечника та шлунка, а також є стимулятором росту деяких бактерій, сприятливо впливає на здоров'я волосся, оберігаючи їх від випадання.

 

Вітамін В8 міститься: у кунжутному маслі, висівках, пивних дріжджах, яловичиному  серці і мозку; також у дині, грейпфруті, агрусі, ожині, родзинках, капусті.

 

Вітамін B9 (фолієва кислота, вітамін M) - водорозчинний вітамін, легко руйнується при обробці  та приготуванні піщі. У здорової людини може синтезуватися самостійно мікрофлорою  кишечника. Фолієва кислота регулює  процеси кровотворення, бере участь у синтезі гемоглобіну та виробництві  червоних кров'яних тілець, знижує рівень холестерину в крові. Попереджає розвиток гіперхромний анемії і атеросклерозу, регулює процеси гальмування  і збудження нервової системи, попереджає виникнення стресових станів, покращує функціонування кишечника і печінки, стимулює вироблення соляної кислоти  в шлунку, нормалізує апетит.

 

Основні джерела вітаміну B9 рослинного походження: капуста, шпинат, бобові, салат, зелений горошок, квасоля, зелений часник, буряк, морква, томати, борошно грубого помелу. Також  фолієва кислота міститься в  нирках, печінці, сирі, ікрі, сирі, яєчному  жовтку, пивних дріжджах.

 

Вітамін В10 (Парааминобензойная кислота) бере участь у синтезі фолієвої кислоти, нормалізує обмін речовин  у сполучній тканині, обмін меланіну та ін., підвищує стійкість організму  до дії ультрафіолетових променів, отрут, до збудників інфекцій і кисневого  голодування, підвищує тонус шкіри, підтримує природне забарвлення  волосся і забезпечує їх ріст.

 

Вітамін міститься у картоплі, молоці, яйцях, пивних дріжджах.

 

Вітамін В11 (Карнітин) - відповідає за окислення і перенесення жирних кислот для використання їх, як джерела  енергії, знижує відкладення жиру в  м'язах, цим сприяючи зниженню ваги, підтримує функцінування серцево-судинної системи,сприяє розвитку м'язової тканини. Також карнітин необхідний для зміцнення  нервової системи, при підвищених фізичних навантаженнях, для профілактики раку, підвищує тонус, піднімає працездатність організму, очищає організм від токсинів.

 

Велика кількість карнітину  міститься в домашній птиці, молочних продуктах, червоному м'ясі, рибі, авокадо.

 

Вітамін B12 (ціанокобаламін, кобаламін) - забезпечує нормальну діяльність фолієвої кислоти, бере участь у переробці  жирів, вуглеводів і білків, важливий для росту клітин і нормального  формування клітин крові.

 

Продукти, багаті вітаміном  В12 - яловичина, свинина, лівер, яйця, горіхи, молоко, молюски, молочні продукти, сир, риба, горох, боби, сочевиця.

 

Вітамін B13 (оротова кислота, оротат калію) бере участь у синтезі  метіоніну. Стимулюючи обмін білка  в організмі, допомагає нормалізувати  функцію печінки, прискорити відновлення  її клітин, регенерує гепатоцити; позитивно  впливає на ріст плода при вагітності. Оротат калію потрібен для метаболізму  вітаміну В12 і фолієвої кислоти, які  необхідні для нормального кровотворення.

 

Вітаміну В13 найбільше  у дріжджах, молоці і молочних продуктах, печінці.

 

Вітамін В15 (пангамова кислота) нормалізує ліпідний обмін, знижує ризик  розвитку хвороб печінки, є стимулятором роботи надниркової залози і імунних  реакцій, має протизапальні властивості, розширює судини.

 

Вітамін С необхідний для  синтезу білків, утворення органічної речовини кісток, підвищує імунітет. Нестача  вітаміну С призводить до захворювання цингою, яке супроводжується кровоточивістю ясен, зниженням опірності організму  до інфекцій. Основним джерелом вітаміну С є рослини: чорна смородина, лимон, шипшина. Добова потреба у  вітаміні становить 75—100 мг.

 

Вітамін А. При авітамінозі  в дітей порушується зір, знижується захист від інфекцій, затримуються ріст і розвиток організму. Вітамін  А є в продуктах рослинного походження (моркві, шпинаті, кропиві) і тваринного походження (печінка, риб'яча  ікра, масло, молоко). Добова потреба  у вітаміні А становить 1—2 мг.

 

Вітамін D бере участь у регуляції  обміну солей фосфору і кальцію. Авітаміноз призводить до виведення  цих солей із кісток і порушення  процесів окостеніння. Розвивається рахіт  — хвороба, яка крім порушення  процесів окостеніння спричинює  м'язову слабість. Велика кількість  вітаміну D міститься в риб'ячому  жирі, яєчних жовтках, молоці. Крім того, вітамін D утворюється в шкірі  під впливом ультрафіолетових променів сонця.

 

Вітамін Е - нейтралізує дію  вільних радикалів, запобігає утворенню  в організмі канцерогенів. Сприяє загоєнню ран і згортання крові, зміцнює стінки капілярів, запобігає  розвитку анемії, перешкоджає тромбоутворенню. Вітамін Е важливий для регенерації тканин, він зменшує вірогідність виникнення шрамів після травм, підтримує нормальну діяльність мускулатури, знімає судоми ніг, зміцнює витривалість, уповільнює старіння, перешкоджає утворенню зморшок, підвищує пружність шкіри. Вітаміну Е є у горіхах, соняшниковій, кукурудзяній, соєвій, арахісовій олії. Багато токоферолу міститься в лососі, печінці, яєчному жовтку, моркві, вівсянці, шпинаті. Для нормального засвоєння вітаміну Е необхідний селен і цинк, а борошняне і солодке, навпаки, знижують ефективність засвоєння токоферолу.

 

При тривалому прийомі  його може розвинутись тимчасова  діарея, нудота, метеоризм, підвищитися  кров'яний тиск.

 

Вітамін F (поліненасичені жирні  кислоти) знижує рівень холестерину  в крові і запобігає розвитку атеросклерозу, регулює ліпідний обмін  і кровопостачання, забезпечуючи нормальне  харчування тканин, позитивно впливає  на еластичність та пружність шкіри  і здоров'я волосся. Крім цього, поліненасичені жирні кислоти допомагають спалювати  насичені жири в організмі, тим самим  сприяючи схудненню.

 

Вітамін міститься в оливковому маслі, риб'ячому жирі, кісточках  деяких рослин, сушених фруктах, арахісі, соєвих бобах, мигдалі, авокадо.

 

Вітамін К невід'ємний  учасник процесу згортання крові. Він необхідний для синтезу білків, бере активну участь в обмінних процесах кісткової і сполучної тканин, підтримує роботу нирок. Правильна  взаємодія кальцію і вітаміну D та нормальне засвоєння кальцію  неможливо без участі вітаміну К.

Вітамін міститься у яйцях, свинячу печінці, молочних продуктах, шпинаті, зеленому чаї, кропиві, капусті, оливковій олії, деяких фруктах (банани, авокадо, ківі), у висівках і злаках.

 

Вітамін P (біофлавоноїди, рутин) зменшує ламкість і проникність  судинних стінок і капілярів. Запобігає  появі крововиливів, синців, усуває кровоточивість ясен. Рутин має протинабрякову та протизапальну дію і підтримує  нормальний кровоносний тиск, бере участь у діяльності щитовидної залози, підсилює опір організму до інфекцій, чинить протиалергічну дію.

 

Найбільше вітаміну P міститься  в цитрусових (переважно в міждольковій частині і білій шкірці). Багато рутину в ягодах і фруктах: чорній смородині, ожині, шипшині, винограді, чорноплодній горобині, черешні, малині, абрикосах, а також у помідорах, капусті, гречці, петрушці.

 

Вітамін N (параамінобензойна  кислота, ліпоєва кислота) відіграє важливу роль в окисно-відновних  реакціях організму, у процесах вуглеводного та ліпідного обмінів, підтримує  діяльність щитовидної залози, захищає  організм від ультрафіолетової радіації, сприяє поліпшенню зору, нормалізує рівень холестерину при атеросклеротичному ураженні судин. Вітамін N міститься  в нирках, серці, печінці, а також  у шпинаті, грибах, дріжджах і деяких овочах.

 

Вітамін U бере участь в процесах метилування різних сполук, необхідних для життєдіяльності організму; запобігає появі виразки та ерозії шлунка і дванадцятипалої кишки, забезпечує швидке загоєння. Вітамін  міститься у капусті білокачанній, спаржі, буряці, селері, петрушці, перці, томатах, цибулі, моркві, банані, свіжому  молоці, сирих жовтках, печінці.

 

Вітамін Q (кофермент Q) близький за будовою до вітамінів K і E, він  руйнується в лужному середовищі. Вітамін Q широко розповсюджений, він  зустрічається в багатьох продуктах  тваринного і рослинного походження, деяка частина убіхінону продукується мікрофлорою кишечника.