Почечная недостаточность

  Загальні  статистичні дані по захворюванню хронічною  нирковою недостатністю у році 2006 на території України (рисунок 5), показують що з 25 областей України, найбільші показники спостерігаються у Одеській області, друге місце займає Чернігівська область, останні 23 області мають більш схожі значення, але як і в попередні роки, видно, що Херсонська область займає найменше значення. [6]

  Рисунок 5 – Загальні статистичні дані по захворюванню хронічною нирковою недостатністю у році 2006 на території України

4. МЕТОДИ  ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ  НИРКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

  Для всіх країн, і Укарїни зокрема, характерна тенденція до неухильного зростання кількості хворих хронічною нирковою недостатністю (ХНН). Україна, в якій також чітко простежується збільшення числа хворих ХНН, не є винятком. Це пов'язано c зростанням поширеності хронічних захворювань нирок, пізнім виявленням ХНН, відсутністю наполегливості у дотриманні стандарту лікування хворих ХНН та досягнення необхідних цільових значень основних лабораторних та функціональних показників. Надання медичної допомоги хворим ХНН, залишається актуальною проблемою охорони здоров'я насегодняшній день. Адекватний алгоритм надання медичної допомоги больнимХНН дозволяє поліпшити якість життя пацієнтів.

  Наводимо розроблений алгоритм надання медичної допомоги пацієнтам з хронічними захворюваннями нирок:

  1. Виявлення хворих хронічними захворюваннями нирок лікарями різних спеціальностей (лікарем загальної практики, ендокринологом і ревматологом) з проведенням скринінгу хронічної хвороби нирок серед пацієнтів груп ризику (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, системні захворювання сполучної тканини та захворювання крові), що включає обстеження сечі на протеїнурію, визначення рівня креатиніну в сироватці крові і швидкості клубочкової фільтрації. Такі хворі підлягають обов'язковому направленню на консультацію до нефролога, який проводить регулярний огляд пацієнтів з хронічними захворюванеями нирок з використанням лабораторних та інструментальних методів дослідження в повному обсязі, контроль за виконанням призначень і досягненням цільових показників. [7]

  2. Ведення хворих нефрологом: взяття на диспансерний облік, ведення реєстру хворих ХНН; визначення тактики ведення пацієнта в залежності від стадії захворювання; раннє виявлення можливих ускладнень; психологічна допомога паціенту; підготовка до замістної ниркової терапії.

  2. Участь судинного хірурга: планове формування судинного доступу шляхом створення артеріовенозної фістули.

  4. Центр амбулаторного діалізу: своєчасний початок замісної ниркової терапії (ЗНТ) методом програмного гемодіалізу та забезпечення її адекватності. 
     Результати практичного застосування вищевказаного алгоритму ведення пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю чітко видно по зміні співвідношення числа виявлених хворих на ранніх стадіях і пізньої ХНН до і послевнедренія розробленого алгоритму у більшості пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю була 3-а стадія ХНН, і вони викликали у хворих ряд серйозних ускладнень і високу летальність ан протязі першого року програмного гемодіаліза.В наступні роки відмічалось щорічне збільшення числа пацієнтів, які перебувають на обліку у нефролога з діагнозом ХНН , що більшою мірою пов'язано із зростанням числа хворих з 1-й стадією, а також з поліпшенням раннього виявлення хворих ХНН, ранньої постановкою їх на диспансерний облік, а також з якісним веденням пацієнтів з 1 і 2-й стадіями ХНН. [7]

    Кількість пацієнтів з 3-ю стадією ХНН ​​збільшилася незначно, в основному за рахунок вперше виявлених хворих відразу на 3-й стадії.З моменту ж запровадження в практику алгоритму спостереження за хворими ХНН їх число навіть зменшилася. Причому слід врахувати, що число пацієнтів на 3-йстадіі ХНН включає не тільки осіб, на що ходять на програмному гемодіалізі, а й тих, хто продовжує консервативне лікування на етапі підготовки до ЗНТ, а також перенесли трансплантацію нирки.

  Перше місце серед причин ниркової недостатності займає хронічний гломерулонефрит. Звертає на себе увагу зростання числа хворих з ураженням нирок при цукровому діабеті, гіпертонічній хворобі і з хронічним пієлонефритом, що підтверджує необхідність більш раннього обстеження пацієнтів, що входять до групи ризику з розвитку хронічної хвороби нирок і cвоечасної етіотропної.

  Для хронічного пієлонефриту характерно приблизно однакове розподіл по стадіях. Частка хворих полікістозом нирок серед пацієнтів з 2-ої стадією вище, ніж серед пацієнтів з 1-й стадією, що вказує на прогресуючий характер захворювання і труднощі нефропротекціі з метою зниження швидкості прогресування ниркової недостатності.

  Скринінг пацієнтів, під загрозою по ХНН, для раннього виявлення ознак 
хронічної хвороби нирок та проведення нефропротективное лікування дозволяють сподіватися на збільшення тривалості їх життя до діалізної стадії.

  Дієта - є найголовнішим фактором, при лікуванні хронічної ниркової недостатності. Основною метою такої дієти є зменшення розпаду білків та азотистих речовин, до такої кількості, щоб мали змогу виводити функціонуючі нефрони.

  Таким чином, для хворих на никрвову недостатність рекомендується вживання у своєму щоденному раціоні овочів, фруктів, каші, меду, варення, пастилу, мармеладу, нешоколадних цукерок, яєць (не більше 2 в день), молоко, чай, кава; хліб тільки безбілковий і без солі. Обов'язковим, є включання до раціону масла вершкового і рослинного, вершків, сметани, свинячого сала, цукру, крохмалю (в киселях). [7]

  До продуктів, які слід обмежувати відносяться всі білкові продукти: м'ясо, птицю, рибу, сир, сир, бобові, какао, шоколад, свіжі та сушені гриби, хліб всіх сортів (крім названих), борошняні страви і макаронні вироби. 

  При початковій стадії ниркової недостатності, коли хворого турбує тільки слабкість, швидка стомлюваність, а в крові у нього міститься до 70 міліграм-процентів (близько 12 ммоль / л) сечовини, 60 міліграм-процентів (близько 30 ммоль / л) залишкового азоту, до 5 міліграмів-відсотків (0,45 ммоль / л) креатиніну, йому дозволяється два рази на тиждень вживати блюда з м'яса, риби або сиру.

   Подальше збільшення вмісту сечовини, залишкового азоту і креатиніну в крові, при наростанні проявів захворювання дієта стає ще більш суворою. 

  У звязку з тим, що при хронічній никровій недостатності порушується процес виведення калію з оранізму, продукти, які містять калій виключаються з раціону харчування. Це соки, фрукти, особливо виноград, родзинки, гранати, банани, а також ягоди, крім чорниці, шипшини, журавлини і брусниці. Овочі, багаті калієм,-картопля, кабачки, баклажани, треба відварювати, щоб значна частина калію перейшла в воду, і тільки після цього їх можна обсмажувати. 
    Коли захворювання досягається такої стадії, що кількість нефронів стає незначною і вони не здатні справлятися з виведенням азотистих і інших речовин з організму і за допомогою дієти не вдається коригувати стан хворого, виникає необхідність застосування гемодіалізу, тобто очищення крові хворого за допомогою апарату "штучна нирка". На цей період дієта кілька розширюється. Одним з кардинальних  хірургічних методів лікування ниркової недостатності є трансплантація (пересадка) нирки. Її в основному виробляють людям у віці до 55 років і при відсутності таких протипоказань, як діабет, амілоїдоз, туберкульоз і ряд інших захворювань. [7] 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  ВИСНОВКИ 
 

1. При розвитку хронічної ниркової недостатності  механізм регуляції сечоутворення в цілому зазнає функіональної рекапітуляції, що призводить його до стану, який є аналогічним ораганам виділення хребетних тварин на початку філогенезу.
2. Аадптованість роботи нирок при хронічній нирковій недостатності  можна розуміти лише в тому сенсі, зо функціональна рекапітуляція у свої стереотипних проявах не виходить за межі історично обумовлених процесів, які були пристосовані у процесі філогенезу.
3. Лікування пацієнтів з синдромом поліорганної недостатності, в структурі якого розвивається ниркова недостатність, в кардіохірургії визначається передусім визначається ступенем пошкодження життєво важливих органів.
4. Розробка адекватного алгоритму допомоги хворим з хронічною нирковою недостатністю позитивно впливає на їх самопочуття та якість життя, навіть на третитій стадії захворювання.
5. Важливим фактором лікування ниркової недостатності є індивідуально підібрана дієта для хворого. Використання у раціоні хворого правильно підібраних продуктів впливає на протікання хвороби у значній мірі.
6. Аналіз статистичних даних за 5 років дослідження на території України, показує, що за стадіями на першому місці знаходяться випадки захворювання першої стадії. Останнє місце займає четверта стадія.
7. Взагалі на території України по захворюванню хронічною нирковою недостатністю найбільша кількість випадків зустрічена у Одеській області, найменша у Херсонській області.
8. Дані, які реєструвалися на протязі 5 років не дуже відрізняються у кількості випадків взагалом, так і зокрема по областям.

  СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 

1. Строков А.Г. Острая почечная недостаточность.//Диал. альманах. -2006. -№ 2. -С. 60-68.
2. С.В. Журавель, Е.Н. Дорофеева, А.В. Чжао. Острая почечная недостаточность после трансплантации печени. // Материалы III Международной научно-практической конференции "Высокие технологии в медицине" . СТМ. - 2010 – 1 (2) 109

3. Киселев В.И., Пугачев А.Н., Толкачев А.Н. Острая почечная недостаточность.//Нефрол. и диал. -2005. -№ 3. -С. 395.

4. Киселев В.О., Подоксенов Ю.К., Пономаренко И.В. и др. Острая почечная недостаточность в структуре осложнений после вспомогательного кровообращения в кардиохирургии.//Нефрол. и диал. -2005. -№ 3. -С. 394-395.
5. Томилина Н.А., Куксенко А.В., Бикбов Б.Т. О состоянии заместительной терапии хронической почечной недостаточности в Российской Федерации (Ежегодный отчет по данным Российского регистра) // Нефрол. идиализ. — 2009. — Т. 11. — № 3. — С. 146 — 155.
6. Статистичні дані Інституту нефрології АМН України. 2006-2010 рр.
7. Головина В.Р. Последовательность мероприятий при оказании медицинской помощи больным с хронической почечной недостаточностьюказанский медицинский журнал, 2010 г., том 91, № 3