Розработка товара

Автор: Пользователь скрыл имя, 20 Февраля 2013 в 13:42, контрольная работа

Краткое описание

Кожному товару, який з'являється на ринку, як і людині протягом життя, судилося пройти кілька етапів життєвого циклу від «народження» до «смерті» – з моменту виведення товару на ринок до зняття з виробництва. Тривалість ринкового періоду, обсяг збуту, прибуток багато в чому залежить від ефективної маркетингової підтримки товару, сутність якої має відпо-відати особливостям кожного етапу.

Оглавление

1 Концепція життєвого циклу товару……………………………………………3
2 Значення інновацій. Необхідність інновацій. Функції інновацій…………..11
3 Задача…………………………………………………………………………...16
Перелік літератури………………...…………………………………………...21

Файлы: 1 файл

Документ Microsoft Office Word (2).docx

— 274.07 Кб (Скачать)

Процес створення, освоєння й поширення інновацій називається  інно-ваційною діяльністю або інноваційним процесом.

Результат інноваційної діяльності можна назвати також інноваційним продуктом [9, c.30-31].

З терміном «інновація» тісно  зв'язані поняття «винахід» й  «відкриття» .

Під винаходом розуміють  нові прилади, механізми, інструмент, створені людиною. Під відкриттям мають на увазі процес одержання раніше невідомих даних або спостереження раніше невідомого явища природи. На відміну від інновації, відкриття робиться, як правило, на фундаментальному рівні й не переслідує метою одержати вигоду.

До інновацій відносяться  усі зміни, які уперше знайшли  застосування на підприємстві і приносять  йому конкретну економічну і (чи) соціальну користь. Тому під інновацією розуміється не лише впровадження нового продукту на ринок, але і цілий ряд інших нововведень:

— нові або поліпшені  види продукції (продуктові інновації);

— нові або поліпшені  послуги (інновації послуг);

— нові або поліпшені виробничі процеси і технології (процесні і тех-нологічні інновації);

— змінені соціальні стосунки на підприємстві (кадрові інновації);

— нові або поліпшені  виробничі системи.

У сучасній економіці роль інновацій значно зросла. Без застосування інновацій практично неможливо  створити конкурентоздатну продукцію, що має високий ступінь наукоємності й новизни. Таким чином, у ринковій економіці інновації являють  собою ефективні кошти конкурентної боротьби, тому що ведуть до створення  нових потреб, до зниження собівартості продукції, до припливу інвестицій, до підвищення іміджу (рейтингу) виробника  нових продуктів, до відкриття й  захоплення нових ринків, у тому числі й зовнішніх [2, c.24].

Підрозділ інновацій на конкретні  групи по певних ознаках називають  класифікацією інновацій (таблиця 2.1).

Неодмінною властивістю  інновації є науково-технічна новизна. Тому необхідно відрізняти інновації  від несуттєвих видозмін у продуктах  і технологічних процесах (зміни  кольори, форми й т.п.); незначних  технічних або зовнішніх змін продукту, а також вхідних у  нього компонентів; від розширення номенклатури продукції за рахунок  освоєння виробництва, які не випускалися колись на даному підприємстві, але вже відомих на ринку.

«Новизна» інновацій оцінюється по технологічним параметрам,а також з ринкових позицій.

Таблиця 2.1 – Класифікація інновацій

№ п/п

Ознака класифікації

Види інновацій

1.

Ступінь радикальності (новизна, оригінальність й ін.)

1. Радикальні (піонерні, базові  й ін.)                                      2. Ординарні (нові технічні рішення, винаходи)                    3. Що удосконалюють (модернізація)

2.

Характер застосування

1.Продуктові інновації включають застосування нових матеріалів, нових напівфабрикатів і комп-лектуючих; одержання принципово нових продуктів.                                                                           2. Процесні (операційні) означають нові методи організації виробництва (нові технології).


   

         Продовження таблиці  2.1

№ п/п

Ознака класифікації

Види інновацій

3.

Стимул появи (джерело)

1. Викликані розвитком  науки й техніки                                2. Викликані потребами виробництва                                        3. Викликані потребами ринку

4.

Місце в системі (на підприємстві, у фірмі)

1. Інновації на вході  підприємства (сировина,  устаткування, інформація й ін.);                                                2. Інновації на виході підприємства (виробу, послуги, технології, інформація й ін.);                                                        3. Інновації системної структури підприємства (управлінської, виробничої).

5.

Призначення інновації

1. Для виробника й споживача                                                   2. Для суспільства в цілому                                                     3. Для локального ринку


 

Визначальними для інновацій є наступні ознаки:

— вони завжди пов'язані з господарським (практичним) використанням оригінальних рішень. У цьому полягає їх відмінність від технічних вина-ходів;

— дають конкретну господарську і (чи) соціальну вигоду для користу-вача. Ця вигода зумовлює проникнення і поширення інновації на ринку;

— означають перше використання нововведення на підприємстві неза-лежно від того, чи застосовувалося воно де-небудь раніше. Інакше кажучи, з точки зору окремої компанії навіть імітація може мати характер інновацій;

— потребують творчого підходу і пов'язані з ризиками. Інновації не можуть створюватися і впроваджуватися в ході рутинних процесів, а вимагають від усіх учасників(керівників і співробітників) ясного розуміння необхідності в них і творчих здібностей [6, c.43-44].

Сутність інновації проявляється в її функціях. Функції інновації  відображають її призначення в економічній  системі держави і її роль у  господарському процесі. Особливу роль грають інновації в підвищенні конкурентоздатності  підприємств.                                      .                                                                           При реалізації інновації, запропонованої до продажу, відбувається обмін «гроші – інновація». Кошти, отримані підприємцем у результаті такого обміну, по-перше, покривають видатки по створенню й продажу інновацій, по-друге, приносять прибуток від реалізації інновацій, по-третє, виступають стимулом до створення нових інновацій, по-четверте, є джерелом фінансування нового інноваційного процесу.

Таким чином, інновація виконує  наступні три функції:

— відтворювальну;

— інвестиційну;

— стимулюючу.

Відтворювальна функція  означає, що інновація являє собою  важливе джерело фінансування розширеного  відтворення. Зміст відтворювальної  функції складається в одержанні  прибутку від інновації й використанні її як джерело фінансових ресурсів.

Прибуток, отриманий за рахунок  реалізації інновації, може викорис-татися по різних напрямках, у тому числі і як капітал. Цей капітал може направлятися на фінансування нових видів інновацій. Таким чином, викорис-тання прибутку від інновації для інвестування становить зміст інвестиційної функції інновації.

Одержання підприємцем прибутку за рахунок реалізації інновації  прямо відповідає основній меті будь-якої комерційної організації. Прибуток служить стимулом для підприємця для впровадження нових інновацій; спонукує його постійно вивчати попит, удосконалювати організацію маркетингової  діяльності, застосовувати сучасні  методи керування фінансами. Всі  разом це становить зміст стимулюючої  функції інновації [8, c.51].

Інновації є дуже складною, багатогранною проблемою, стосунків  дослідження, що зачіпають увесь  комплекс, виробництво, збуту. Величезне  значення в підвищенні ефективності інновації належить менеджменту.

 

З ЗАДАЧА

 

Підприємство виробляє посудомийні  машини. Асортиментний перелік представлений  чотирма моделями «Big Machine», «Professional», «Pioneer», «Little».

Для виробництва використовується автоматизована складальна лінія, одна для всіх чотирьох моделей. Лінія  завантажена на 70%.

Для переходу з однієї моделі на іншу, лінію доводиться перенастро-ювати, тобто проводити пуско-налагоджувальні роботи.

Скорочення асортименту  недоцільно через високу конкуренцію  на ринку. Моделі «Big Machine» і «Professional»  продаються на незалежних друг від  друга сегментах ринку.

Маркетингова служба здатна підвищити натуральний обсяг  продажу однієї моделі (за винятком моделі «Big Machine») за рахунок зменшення  натурального обсягу продажів іншої  моделі, у межах 20%.

Виробництво є машиноємним.

Таблиця 3.1 – Дані для  розрахунку

Показники

Big Machine

Professional

Pioneer

Little

Продаж, шт.

1510

1510

810

810

Ціна одиниці, грн.

140

150

107

130

Прямі видатки, грн.

82010

106010

34810

42410

у тому числі:

    матеріали, грн.

54010

75010

24010

28010

    праця, грн.

28010

31010

10810

14410

Накладні видатки, грн.

289010


 

 

 

Таблиця 3.2 – Дані для  розподілу накладних видатків

Показники

Big Machine

Professional

Pioneer

Little

Механічна обробка, години.

760

460

170

250

Настроювання встаткування, раз

13

13

14

14

Обробка заявки на матеріал, раз

20

20

30

30

Контроль якості, раз

13

13

14

14

Обробка замовлення на продаж, раз

15

13

18

14


     

          Таблиця 3.3— Вартість операцій

Вид операції

Вартість

Настроювання складальної лінії (на один прогін), грн.

4010

Контроль якості після настроювання, грн.

2010

Обробка одного збутового замовлення, грн.

1660

Обробка одного замовлення матеріалів, грн.

560

Вартість однієї машинної години, грн.

60


           Визначьте:

1) Рентабельність кожної з моделей на підставі методу обліку повних витрат, рознесених по ставці розподілу.

2) Рентабельність кожної з моделей по методу direct-cost.

3) Визначите оптимальний асортиментний перелік (по методу direct-cost).

4) Уточните результати розрахунку з погляду методу ФСА, використовуючи дані таблиць 3.2,3.3.

Рішення:                                                                                               «Директкостинг» – система роздільного обліку змінних і постійних витрат. Для оцінки собівартості продукції використовуються тільки змінні витрати, постійні зізнаються збитком періоду, у якому вони були зроблені.     

Змінні витрати міняються  зі зміною ступеня завантаження виробничих потужностей, але розраховуючи на одиницю  продукції вони є постійними. Постійні витрати в сумі не міняються при  зміні рівня ділової активності, але розраховуючи на одиницю продукції  вони залежать від обсягу виробництва.

Обчислення собівартості продукції методом повних витрат припускає облік всіх витрат, включаючи  прямі й непрямі (розподілені  накладні) видатки.

1) Знайдемо рентабельність  по кожній з моделей на підставі  методу обліку повних витрат, рознесених по ставці розподілу  (cost-driver) за формулою:

,     

де П – прибуток від  реалізації продукції;

ПС – повна собівартість реалізованої продукції.

Коефіцієнт розподілу  на конкретний продукт буде становити: відношення суми операцій по даному продукті до загальної суми операцій (див. табл. 3.4).

Таблиця 3.4 – Розрахунок рентабельності кожної моделі на підставі методу (cost-driver)

Показники

Big Machine

Professional

Pioneer

Little

Усього механічна обробка, годин.

1640

Коефіцієнт розподілу

0,46341

0,28048

0,10366

0,15244

Накладні видатки продукту, грн.

133930,12

81061,52

29958,77

44056,68

Повна собівартість продукту, грн.

215940,12

187071,52

64768,77

86466,68

Виторг продукту, грн.

211400

226500

86670

105300

Прибуток (збиток) продукту, грн.

-4540,12

39428,48

21901,23

18833,32

Рентабельність моделі, %

-2,1

21,07

33,8

21,78

Информация о работе Розработка товара