Реклама банківських продуктів та послуг

 
 

    План:

    Вступ

1. Особливості реклами банківських продуктів та послуг.
2. Реклама банків: основні рекламні прийоми.
3. Характеристика ринку в Україні.

    Висновок

    Використана література.

 

     Вступ

    Ринок банківських послуг є однією з  найважливіших і невід'ємніших  складових сучасної ринкової економіки. Тому сьогодні зростає інтерес до різних аспектів діяльності банківських систем і методів управління ними. Банки поступово перетворилися на основних посередників в перерозподілі капіталів, в забезпеченні процесу диверсифікації господарської діяльності, вони в той же час є носіями важливої економічної і фінансової інформації.

    Переважання концепції маркетингу в управлінні банками є логічним етапом в розвитку ринкових стосунків, пов'язаним з насиченням ринків і загостренням конкурентної боротьби за клієнта. Бурхливий розвиток фінансових ринків настільки розширив вибір фінансових інструментів і способів інвестування, що клієнтові є, що вибирати з різноманіття інвестиційних пропозицій. І потреби у людей різні.

    Основою успішного застосування маркетингу в банківській системі є розуміння його суті як процесу фокусування цілей і ресурсів банків на можливостях і потребах зовнішнього оточення.

    Сучасний  маркетинг є складним явищем: концепцію  управління організацією, своєрідну  філософію прогнозованого бізнесу. Маркетинг є комплексом управлінських функцій, сприяючих збуту послуг шляхом організації вивчення ринку, проведення рекламної компанії, і власне реалізації послуги. Однією з цілей маркетингу в управлінні кредитними установами є створення прибутку, який може бути джерелом для інвестицій, винагороди менеджерів, службовців, акціонерів.

    Маркетинг банківських послуг повинен враховувати  особливості фінансово-кредитної  системи. До них відносяться жорсткіше, ніж в інших галузях економіки, державне регулювання і нагляд за діяльністю кредитних установ. Високотехнологічний банківський продукт пред'являє особливі вимоги до професійної кваліфікації продавця.

    Економічна реформа передбачає створення стабільної і ефективної банківської системи (особливо після кризи). Йде пошук оптимальних форм інституціонального пристрою фінансово-кредитної системи, змінюється система стосунків усередині банківського сектора, принципи управління і контролю з боку Центрального банку. Становлення банківської системи відбувається на тлі негативних аспектів в економіці, яка знаходиться у важкій фінансовій і структурній кризі що зумовлює труднощі в реалізації інвестиційної політики. Існуюча система валютного контролю не забезпечує гарантій регульованого ввезення-вивезення капіталу. В умовах перехідної економіки система господарюючих суб'єктів діє в обстановці економічної нестабільності соціальної і політичної кризи і характеризується хаотичністю.

    Проте, за останні роки в розвитку банківської системи сталися значні зрушення. Визначилися банки-лідери, "відпали" банки-шахраї, сформувалися головні напрями банківською специализації, в основному завершився розділ клієнтської бази. Комерційні банки освоюють нові механізми і інструменти грошового ринку, розроблені банками ведучих промислово розвинених країн. На цьому етапі особливе значення придбаває наукове вивчення і узагальнення практики функціонування комерційних банків, їх позитивного і негативного досвіду з метою подальшої стратегії ефективного розвитку банківського сектора і механізму їх взаємодії з ЦБ.

 

1. Особливості реклами банківських продуктів та послуг

    Реалізація  товарів і послуг - найважливіше завдання в діяльності будь-якого  підприємства, що працює в умовах ринку. Без цього бізнес приречений на невдачу. Банківська справа не представляє в цьому виключення. Метою політики керівництва банку і діяльності усіх його служб є залучення клієнтури, розширення сфери збуту своїх послуг, завоювання ринку, зростання отримуваного прибутку. Звідси величезне значення PR - роботи банка зміст і цілі якої істотно змінюються останнім часом під впливом конкуренції на фінансових ринках, що різко посилюється, і стосунків, що модифікуються, між банками і клієнтурою.

    Маркетинг - ринкова концепція управління діяльністю банка, спрямована на вивчення ринку  і економічної кон'юнктури, конкретних запитів клієнтури, і орієнтація на пропоновані послуги. Цілями маркетингу є формування і стимулювання попиту, забезпечення обґрунтованості управлінських рішень, що приймаються, і планів роботи банку, а також розширення об'ємів послуг, що надаються, ринкової долі і прибутків. Пропонувати клієнтові те, що реалізується а не намагатися нав'язувати щось інше - основа маркетингового підходу в управлінні діяльністю банку.

    Для досягнення успіху банки повинні  застосовувати нові форми роботи. Але перш ніж прийняти рішення про початок нової діяльності, необхідно усе проаналізувати (досліджувати ринок) і спланувати (розробити маркетингову стратегію). Фінансовий ринок, так само як і будь-який інший, вимагає маркетингового підходу. Банківський маркетинг займається дослідженням ринку, оцінкою власної позиції банку на ринку, розробкою маркетингової стратегії по просуванню на ринок свого товару.

    Банківський маркетинг можна визначити як пошук і використання банком найбільш вигідних ринків банківських продуктів з урахуванням реальних потреб клієнтури.

    Дослідження ринку - це базовий елемент банківського маркетингу. Основними інструментами  маркетингового дослідження є: аналіз ринку і вивчення власних можливостей  банку.

    Збір  інформації потрібний для виявлення реального і потенційного ринків комерційного банку, вивчення потреб і перспектив цього ринку.

    Система маркетингової інформації (ЗМІ) - постійно діюча система взаємозв'язку людей, устаткування і методичних прийомів, призначена для збору, класифікації, аналізу, оцінки і поширення актуальної, своєчасної і точної інформації для використання її розпорядниками сфери маркетингу з метою вдосконалення планування втілення в життя і контролю за виконанням маркетингових заходів.

    Отже, реклама будує фундамент поваги і довіри не тільки до фірми, але і до країни, що представляє цю фірму. Але чого не в силах зробити ніяка реклама - це продати товар, що рекламується вдруге, якщо в перший раз вона обманула сподівання покупця. В цьому випадку, чим більший розмах рекламної роботи тим більші збитки.

    Економічна  ефективність реклами тісно пов'язана  з метою, яку ставлять при проведені даного рекламного заходу і тією сумою грошових коштів, які виділяють на її проведення. Тут виділяють такі два поняття:

    1. Відповідність виділених на   рекламу   коштів поставленій перед нею меті.

    2. Досягнення   поставленої   мети   в   результаті рекламного заходу.

    Якщо  ці два поняття врівноважують  один одного, то реклама економічно ефективна.

    В залежності від цілей, що визначаються конкретною ринковою ситуацією, реклама може ефективно вирішувати наступні завдання:

    • інформування;

    • переконування;

    • нагадування.

    В кінцевому випадку, всі функції  реклами, як і інших елементів  комплексу маркетингу, зводяться  до досягнення основних цілей системи маркетингових комунікацій: формування попиту та стимулювання збуту.

    Способи передачі повідомлень дуже різноманітні, в рекламі їх нараховують багато десятків, якщо не сотні - від класичних рекламних оголошень і плакатів до брелків, етикеток, клейкої стрічки. Тому, спроба строго класифікувати всі ці способи звичайно стикаються з серйозними труднощами, так як один і той же спосіб може належати різним каналам чи засобам. Найбільш розповсюджені способи:

    І. Пряма реклама:

    • по почті;

    • рекламні матеріали, інформаційні листи, листівки тощо, які вручаються особисто.

    2. Реклама в пресі:

    • в газетах;

    • в журналах загального призначення;

    • в спеціальних галузевих журналах;

    • в фірмових бюлетенях;

    • в довідкових телефонних книгах.

    3. Друкована реклама:

    • проспекти;

    • каталоги;

    • буклети;

    • плакати;

    • листівки, відкритки, календарі тощо.

    4. Екранна реклама:

    • кіно;

    • телебачення;

    • слайд-проекція.

    5. Зовнішня реклама:

    • крупногабаритні плакати;

    • мультивізійні плакати (три чи чотири зображення на гранях трьох-чотирьохгранних   призм,   що   синхронно   рухаються електродвигуном);

    • електрифіковане панно з нерухомими написами, чи написами, які біжать;

    • просторові конструкції для розміщення плакатів малого (звичайного) розміру в декількох площинах.

    6. Реклама в транспорті:

    • написи на зовнішніх поверхнях транспортних засобів;

    • друковані оголошення, розміщені в салонах транспортних засобів;

    • вітрини з товарами на вокзалах, в аеропортах, інших приміщеннях.

    7. Реклама на місці продажу:

    • вітрини магазинів (зовнішні, внутрішні);

    • вивіски, знаки, плакати в торговому залі;

    • упаковка (коробка, футляри, папір, клейка стрічка з написаними назвами, товарними знаками рекламодавця).

    8. Сувеніри та інші малі форми реклами (авторучки, папки, лінійки тощо).

    Поділ реклами по видах і типах відбувається на основі ії певної функції, цілі, сфери дії чи впливу тощо.

    В Україні, у громадському русі рекламістів  найбільш помітні Асоціація підприємств  реклами України "Укрреклама" і спілка рекламістів України.

    Асоціація   "Укрреклама"   об'єднує   фірми   виробників, розповсюджувачів і замовників реклами. Своєю метою вона проголосила ефективне задоволення рекламно-інформаційних потреб, впровадження сучасних форм і методів рекламної діяльності, проведення виставок і конкурсів, перетворення реклами в самостійну галузь економіки.

    Спілка  рекламістів України - всеукраїнська незалежна творча громадська організація, яка об'єднує на добровільних принципах і за професійними інтересами творчих працівників реклами та інших спеціалістів. В статуті спілка в якості своїх основних завдань визначила:

    • вільний розвиток творчих напрямків і шкіл у рекламі;

    • захист авторських професійних і соціально-економічних прав і інтересів членів спілки;

    • надання юридичної допомоги, сприяння покращенню умов праці і життя рекламістів;

    • естетичне виховання населення тощо.

    Велику  роль на координацію спільних зусиль, уніфікацію вимог до реклами відіграють міжнародні неурядові організації. Найбільш відомі з них:

    •   Міжнародна Торгова Палата;

    •   Міжнародна спілка асоціацій рекламодавців;

    •   Міжнародна асоціація public relations;

    • Європейська асоціація підприємств прямої реклами.

    В березні 1996 року був прийнятий Верховною Радою Проект Закону України "Про рекламу", однак був повернений на доопрацювання Президентом. Однак в липні цього же року Проект було переглянуто Верховною Радою і, враховуючи зауваження Президента, прийнято Закон України "Про рекламу". Про складність проблем державного регулювання реклами говорить хоча б той факт, що розробка вказаного Закону тривала майже два роки.

    З липня 1996 року Верховна Рада України відмінила введену раніше повну заборону на рекламу тютюнових виробів і алкогольних напоїв.

    Парламент прийняв змінену редакцію статті 21; згідно нової редакції статті, реклама тютюнових і алкогольних виробів повністю забороняється на телебаченні і радіо, на титульних сторінках газет, обкладинках журналів та інших періодичних видань.