Інформаційний продукт і послуги як товар

Заслуговує на увагу класифікація ІПП (рис 5.2), виконана відповідно до вимог стандартів ЄС у галузі статистики торгівлі, прийнятих угодою міжнародної робочої групи ЕITO TASK FORCE і корпорації IDC (International Data Corporation). Роз’яснення використовуваних термінів наведено у додатку 14.

У 1999 р. в Україні введено в дію Державний класифікатор продукції та послуг (ДКПП), який є складовою Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. ДКПП призначений для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма суб’єк­тами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Використання ДКПП забезпечує умови для вирішення таких завдань:

виконання комплексу облікових функцій щодо продукції та послуг у межах робіт з державної статистики;

складання міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції та послуг відповідно до системи національних рахунків;

проведення зіставлення національних статистичних даних з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН;

подання інформації про вітчизняну продукцію та послуги на ринки інших країн через відповідні кодові позначення;

організація та забезпечення функціонування системи оподаткування суб’єктів господарювання;

створення інформаційних систем для забезпечення зовнішньоекономічних зв’язків і торговельної діяльності з виходом на міжнародні електронні системи пересилання даних;

використання кодів продукції та послуг ДКПП із системою перехідних ключів як засіб спілкування під час роботи з міжнародними банками даних в інформаційно-обчислювальних мережах.

Об’єктом класифікації в ДКПП є продукція та послуги, створені внаслідок усіх видів економічної діяльності, у тому числі інформаційної.

ДКПП гармонізований з Державним класифікатором України ДК 009-96 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД) (див. підрозділ 1.3), але має глибшу деталізацію класифікаційних угруповань продукції та послуг. Це викликано гармонізацією ДКПП з Європейською класифікацією продукції та послуг за видами діяльності (СРА), яка, у свою чергу, пов’язана з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (НS) та Комбінованою номенклатурою Європейського співтовариства (СN). Усе це забезпечує гармонізацію ДКПП з європейськими класифікаціями, створює умови для переходу України на міжнародну систему обліку та статистики.

У додатку 15 наведено витяг з Державного класифікатора продукції та послуг. Це розділи ДКПП, що є повністю «інформаційними»: К 72 — «Послуги у сфері інформатизації», в якому наведено послуги, пов’язані виключно з обробленням інформації, що виконуються за дорученням третьої особи, а також DL 30 — «Устаткування електричне та електронне», зокрема група 30.0 — «Машини конторські та електронно-обчислю­вальні», клас 30.02 — «Електронно-обчислювальні машини та інше устаткування для оброблення інформації» та ін. (див. підрозділ 1.3).

Інші інформаційні продукти та послуги наведено у різних розділах ДКПП. Деякі з них розшифровано у посиланнях до таблиці, наведеної у додатку 15.

Зважаючи на те, що ДКПП гармонізовано з європейськими і міжнародними класифікаціями (HS/CN), для класифікації можна використати угруповання,наведені на рис. 5.2.

Рис. 5.2. Класифікація ІПП відповідно до вимог стандартів ЄС у галузі статистики торгівлі

4. Висновок

Ринок інформаційних продуктів та послуг – система економічних, правових та організаційних відношень по торгівлі продуктами інтелектуальної праці на комерційній основі.

Одним з важливих факторів, вплинувших на впровадження інформаційних технологій, стала поява інформації, яка швидко набула статус бізнес - інформації. В більшості випадків користувач зацікавлений в отриманні реальних даних про виробника, ціни, попиту на окремі товари и т.д. Інформація такого роду необхідна в даний конкретний момент і в більшості випадків швидко старіє. В звязку з цим зявилася необхідність в засобах, дозволяючих забезпечити рішення проблем в короткий термін.

4. Список літератури

1.                  Азеев А. А. и др. Организация и функционирование вычислительного центра. — М.: Статистика, 1977. — 160 с.

2.                  Ансофф И. Стратегическое управление. М: Экономика, 1989, 518 с.

3.                  Аррендондо Лени. Искусство деловой презентации: Пер. с англ. — Челябинск: Урал LTD, 1998. — 520 с.

4.                  Артамонов Г. Т. Информатика: теория и практика (заготовки к книге) // НТИ, Сер.1. Организация и методика информационной работы, 1997, № 8, с. 30—33; 1998, № 1, с. 29—34; № 4, с. 31—36; № 6, с. 31—35; № 12, с. 29—33; 1999, № 6, с. 36—43.

5.                  Бизнес в Европе: информационная индустрия. / Информатика. Экспресс-информация. М. — ВИНИТИ, 1991. — № 45. — С. 2—9.

6.                  Бланк И. А. Управление формированием капитала. — К.: «Ника-Центр», 2000. — 512 с.

7.                  Бове К, Аренс У. Ф. Современная реклама: Пер. с англ. / Общ ред. Феофанова О. А. — Тольятти: Издательский дом Довгань, 1995. — 704 с.

8.                  Большой экономический словарь. Multilex 2/0 EKONOMICS.
CD-ROM.

9.                  Боэм Б. У. Инженерное проектирование программного обеспечения. — М.: Наука, 1991. — 190 с.

10.              Бузова Н. Н. Проблемы развития народнохозяйственного информационного комплекса // Современные средства информатики. М.: Наука, 1986. — 277 с.

11.              Бурлак Г. Н и др. Экономика, организация и планирование работы ВЦ / Г. Н. Бурлак, С. Н. Помпеева, Л. С. Фельдман: Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1989. — 238 с.

12.              Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие / О. В. Голосов, С. А. Охрименко, А. В. Хорошилов и др.; Под ред. В. П. Тихомирова, А. В. Хорошилова. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 240 с.