Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Декабря 2012 в 23:34, реферат
Глобалізація та інформатизація сучасного суспільства формують нове інформаційно-комунікаційне середовище, суттєвими ознаками якого в галузі науки є: великій обсяг наукової інформації, яка постійно збільшується; існування різних наукових та методологічних позицій дослідників; збільшення інтенсивності наукового життя та посилення інтеграції в науці. Від якості функціонування цієї комунікаційної системи залежить і якість наукових досліджень. Наукові дослідження спрямовані на пошук нових, більш прогресивних та ефективних способів вирішення завдань.
Академія муніципального управління
РЕФЕРАТ
Тема : Підвищення якості наукового дослідження
Глобалізація та інформатизація сучасного суспільства формують нове інформаційно-комунікаційне середовище, суттєвими ознаками якого в галузі науки є: великій обсяг наукової інформації, яка постійно збільшується; існування різних наукових та методологічних позицій дослідників; збільшення інтенсивності наукового життя та посилення інтеграції в науці. Від якості функціонування цієї комунікаційної системи залежить і якість наукових досліджень. Наукові дослідження спрямовані на пошук нових, більш прогресивних та ефективних способів вирішення завдань. Наукове дослідження є складним, багатоаспектним, суперечливим процесом, який у кожному випадку має свою логіку, методику та організацію. Важливими характеристиками дослідження є новизна отриманого знання та його значення для науки й практики.
Підвищення якості наукових досліджень, від яких залежіть подальший інноваційний розвиток країни, є важливою проблемою.
Основною формою здійснення і розвитку сучасної науки є наукове дослідження - вивчення явищ і процесів, аналіз впливу на них різноманітних чинників, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень з максимальним ефектом.
Кожне наукове дослідження має свій об'єкт і предмет. Об'єктом наукового є весь матеріальний світ і форми його відображення у свідомості людей, то об'єктом наукового дослідження є певна частина дійсності - досить конкретний предмет або явище, на яке спрямована пізнавальна діяльність дослідника з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і можливостей наступного використання в практичній діяльності.
Процес вибору об'єктів дослідження
є складною і трудомісткою частиною
дослідження, оскільки здійснює суттєвий
вплив на цілеспрямованість та результативність
наукового дослідження. Відокремимо
чотири особливості об'єктів досліджен
1.Обов'язковість наявності непізнаних якостей об'єкта на момент виникнення «проблемної ситуації».
2.Динамічність об'єкта дослідження. Ця особливість полягає в тому, що жодне наукове дослідження не може привести до кінцевого виявлення і вивчення властивостей об'єкта у зв'язку з імовірнісним характером добутих в процесі дослідження знань і безперервною мінливістю умов проявлення цих властивостей у сфері експлуатації.
3.Подільність об'єкта дослідження. Будь-яке науково-дослідницьке завдання відповідно до наявності багатьох властивостей об'єкта, може бути розчленоване на окремі порівняно самостійні завдання, що вирішуються тими чи іншими методами і засобами дослідження в певному порядку, тобто за певними стадіями та етапами.
4.Наступність об'єктів дослідження. Дослідник не обмежується описом вивчених об'єктів. Він формулює нові проблеми, що випливають з виконаного дослідження. У будь-якому науковому дослідженні обов'язково виникає не тільки можливість, а й необхідність переходу до вивчення нових властивостей. Це означає, що результати будь якої виконаної науково-дослідної роботи повинні оцінюватися не тільки за повнотою і глибиною рішення конкретної наукової проблеми згідно з визначеними умовами дослідження, а й з обов'язковим урахуванням складу нових сформульованих проблем і вимог до умов їх вирішення.
Предметом наукового дослідження можуть бути причини виникнення цього процесу або явища, закономірності його розвитку різноманітні властивості, якості тощо. Так, наприклад, об'єктом дослідження всіх суспільних наук є суспільство, але предмет дослідження у кожної науки свій: у політичної економії - система виробничих відносин; в економічної статистики - кількісний аспект економічних явищ тощо.
Мета наукового дослідження - це визначення конкретного об'єкта і всебічне достовірне вивчення його структури, характеристик з метою отримання і впровадження в практику корисних для людини результатів.
Кожен об'єкт дослідження оточений певним середовищем, з яким він так чи інакше взаємодіє. Під середовищем розуміють все те, що оточує об'єкт дослідження або його елементи і певною мірою на них впливає. Завдання дослідника полягає в тому, щоб визначити конкретні чинники, що впливають на об'єкт дослідження і відібрати найбільш істотні з них.
Виконуючи наукове дослідження, тобто пояснюючи характер тих чи інших процесів дійсності, дослідник спирається на певні наукові методи. Під методом розуміють спосіб дослідження явищ, планомірний підхід до їх вивчення, послідовність дій під час проведення теоретичного дослідження або практичного здійснення якогось явища або процесу. Таким чином, метод - у найзагальнішому значенні - це спосіб, певним чином впорядкована діяльність і своєрідний інструмент для досягнення конкретної мети. Свідоме використання науково обґрунтованих методів є найсуттєвішою умовою отримання нових знань, бо в основі всіх методів пізнання лежать об'єктивні закони дійсності.
Сума окремих методів, які застосовуються для проведення наукових досліджень у межах тієї чи іншої науки, становить її методологію. По-перше, методологія - це сукупність пізнавальних засобів, методів, прийомів, що застосовуються в певній науці; по-друге - це галузь знань, що вивчає засоби, передумови і принципи організації пізнавальної і практично-перетворювальної діяльності людини.
Розвиток методології - це один із шляхів розвитку науки в цілому. Методологія, заснована на законах окремих наук, особливостях пізнання окремих явищ, обумовлена і пов'язана з принципами конкретних наук, з окремими методами досліджень, становить окрему методологію. Під загальною методологією розуміють сукупність правил визначення понять, виводу одних знань з інших, методів, прийомів, операцій наукового дослідження у всіх сферах науки і на всіх етапах дослідження.
Методологія вивчає опис і аналіз етапів наукового дослідження, аналіз мови науки, виявлення сфери застосування окремих процедур і методів, аналіз дослідницьких принципів, підходів і концепцій, обґрунтованість отриманих за їхньою допомогою результатів тощо. У цьому випадку методологія розробляє власні і використовує вже наявні методи наукових досліджень, які й становлять її методологію.
Наукові дослідження класифікують за різними ознаками :
а) за видами зв'язку із суспільним виробництвом:
- наукові дослідження, спрямовані на створення нових процесів, машин, конструкцій і т.д., які повністю будуть використані для підвищення ефективності виробництва;
- наукові дослідження, спрямовані на поліпшення виробничих відносин, підвищення рівня організації виробництва без створення нових засобів праці;
- теоретичні роботи в області суспільних, гуманітарних й інших наук, які використовуються для вдосконалювання суспільних відносин, підвищення рівня духовного життя людей й ін.;
б) за ступенем важливості для народного господарства:
- роботи, які виконуються за завданням міністерств і відомств;
- дослідження, які виконуються за планом (з ініціативи) науково-дослідних організацій;
в) залежно від джерел фінансування:
- держбюджетні, фінансовані із засобів державного бюджету;
- госпдоговірні, фінансовані відповідно до підписаних договорів між організаціями-замовниками, які використовують наукові дослідження в даній галузі, і організаціями, які виконують дослідження;
г) за тривалістю розробки:
- довгострокові, що розробляються протягом декількох років;
- короткострокові, які виконуються в більшості за один рік.
Метод, визначається як спосіб досягнення певної мети, сукупність прийомів або операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності.
Методи дослідження
З ширшого погляду методи дослідження поділяють на загальнонаукові (тобто вони можуть бути методами й емпіричного, і теоретичного дослідження) і спеціальні, що застосовуються в конкретній галузі науки. У будь-якому дослідженні звичайно ж суміщаються і загальнонаукові, і спеціальні методи дослідження.
Загальнонаукові методи дослідження поділяють на три великі групи: методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимір, експеримент, моніторинг); методи теоретичного дослідження (сходження від абстрактного до конкретного, ідеалізація, уявний експеримент, формалізація, аксіоматичний метод або дедуктивно-аксіоматичний); загальні методи, використовувані як на емпіричному, так і на теоретичному рівні дослідження (абстрагування й конкретизація, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абдукція, моделювання, аналогія, історичний і логічний методи, метод графів).
Аналіз, синтез, моделювання й ін. методи раніше вважалися методами тільки теоретичного дослідження. Але в останні роки ці методи обслуговують й емпіричні, і теоретичні дослідження, але з різним ступенем глибини.
Також серед методів дослідження в методології деяких наук виділяються й спеціальні методи. До них належать: морфологічний аналіз, синектика, метод Монте-Карло, метод найменших квадратів, тестування, моніторинг і т.д.
Характерним є використання в технічних дослідженнях кваліметричних методів (або кількісних). У цей час активно розвивається цілий науковий напрямок, орієнтований на кількісний опис якості предметів, який має назву "кваліметрія". Це область наукового знання, що вивчає методологію й проблематику розробки системних кількісних оцінок якості предметів, явищ, процесів.
Розрізняють дві групи кількісних методів, щодо їх використання: перша - для обробки результатів спостережень і експериментів (особливо відомий серед них - статистичний метод); друга - для моделювання, діагностики, прогнозування, комп'ютеризації досліджуваного процесу.
- спостереження - це навмисне й цілеспрямоване сприйняття зовнішнього світу з метою вивчення і відшукання смислу в явищах;
- порівняння, належить до найпоширеніших методів пізнання, наукового дослідження. Порівняння дозволяє визначити подібність і відмінність предметів і явищ, теорій, точок зору, виявити те спільне, що властиво двом або декільком об'єктам;
- експеримент визначається в деяких словниках як планомірно проведене спостереження, планомірна ізоляція, комбінація і варіювання умов з метою вивчення залежних від них явищ.
Методи теоретичного дослідження :
- метод сходження від абстрактного до конкретного; термін «абстрактне» вживають для характеристики людського знання, термін «конкретне», уживається для позначення всебічного, деталізованого систематичного знання про об'єкт.
Цей метод представляє собою процес пізнання, відповідно до якого мислення сходить спочатку від конкретного в дійсності до абстрактного в мисленні й від абстрактного в мисленні - до конкретного в мисленні.
- метод формалізації; формалізація - це представлення найрізноманітніших об'єктів шляхом відображення й зображення їхнього змісту і структури в знаковій формі, за допомогою найрізноманітніших «штучних» мов, до числа яких належить мова математики, математичної логіки, хімії й інших наук.