Системний аналіз логістичної діяльності на підроиємстві

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ,УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКА АКАДЕМІЯ АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ

Кафедра «Менеджмент  логістика»

 

 

 

 

 

 

Курсова работа

З дисципліни : «Проектування  логістичних систем»

На тему : «Системний аналіз логістичної діяльності на підроиємстві»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала :

Студентка групи 1-ЛГ-12сп

Азарчик А.В

Перевірила:

Ібрагімхалілова Т.В

 

 

 

 

 

ДОНЕЦЬК 2013

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Логістична система, основні поняття,види,завдання,класифікація та основи системного аналізу

1. Логістична система: види та завдання

Одним з базових  понять логістики є поняття логістичної системи. Різні види систем забезпечують функціонування економічного механізму. Серед них слід виокремити логістичні.

Поняття логістичної системи необхідно відокремлювати від загального поняття. Тому потрібно спочатку дати визначення загальному поняттю системи, а потім визначати, які системи відносяться до класу логістичних. У об’єкта має бути чотири якості, щоб його можна було вважати системою.

Перша якість. Система є цілісна сукупність елементів, котрі взаємодіють один з одним. Необхідно мати на увазі, що елементи існують лише в системі, а поза нею це тільки об’єкти.

Друга якість. Між елементами системи існують зв’язки, котрі є закономірною необхідністю і визначають інтегральні якості системи.

Третя якість. Наявність системоформуючих факторів, що дають змогу сформувати упорядковані зв’язки, тобто структуру.

Четверта якість. Наявність у системі інтегративних якостей, які притаманні системі в цілому, але не властиві жодному з її елементів окремо.

Для логістичних  систем характерним є сумісність усіх елементів, наявність зв’язків між ними, а також адаптивність та гнучкість.

Світова практика створення логістичних систем управління виявила, що логістичні принципи керування виробництвом і роботою підприємства в сучасних умовах можна розглядати як один з важливих магістральних напрямів нормалізації розвитку підприємств з метою посилення режимів економії трудових, матеріальних, грошових та енергетичних ресурсів, підвищення ефективності управління на різних рівнях, забезпечення потрібної кількості споживчих благ.

Система логістики  включає в себе матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюжку (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюжка. Логістична система — адаптивна система зі зворотнім зв’язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції та операції. Вона, як правило, складається з кількох підсистем і має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем.

Під логістичною  системою розуміють організаційно-управлінський  механізм координації, який дає змогу  досягти ефекту завдяки чіткій злагодженості  у діях спеціалістів різноманітних  служб, які беруть участь в управлінні матеріальним потоком.

Мета логістичної системи— доставка у задане місце необхідної кількості та асортименту товарів та виробів, максимально підготованих до виробничого чи особистого споживання при заданому рівні витрат. Поряд з функціональними підсистемами, до яких відноситься закупівельна, виробнича, розподільча, логістична система має і забезпечуючі підсистеми (наприклад, інформаційну, правову, кадрову тощо). Мета логістики— доставка вантажів «just in time» (точно у строк) при мінімальних витратах трудових та матеріальних ресурсів. Постачання матеріалів, сировини, готової продукції точно у строк позитивно впливає на функціонування усієї логістичної системи, дає змогу значно скоротити запаси на складах виробничих підприємств. Логістика повною мірою працює на споживача. Тому вважають, що реалізація функцій збуту у сфері логістики здійснюється через додержання шести умов: наявність вантажу, його якість, кількість, час постачання, витрати та пункт призначення. Для досягнення цього ефективні логістичні системи оптимізують матеріальні потоки, сприяють здійсненню комплексу заходів, пов’язаних з раціоналізацією тари та пакування, уніфікацією вантажних одиниць, у тому числі пакетизацією та контейнеризацією перевезень, налагодженням ефективної системи складування, оптимізацією кількості замовлень та рівня запасів, плануванням найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об’єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті. Основу побудови та функціонування логістичної системи становить реалізація принципу системного підходу, що проявляється насамперед в інтеграції та чіткості взаємодії всіх елементів логістичної системи. Цей принцип знаходить свій відбиток у розробці й здійсненні єдиного технологічного процесу виробничо-транспортної системи, у переході від окремих видів устаткування до створення виробничо-складських та виробничо-транспортних систем.

Логістичні функціональні  системи можна класифікувати, як подано на рис. 1.1.

Залежно від  виду логістичних ланцюжків логістичні системи поділяються на системи з прямими зв’язками, гнучкі та ешелоновані.

Гнучка логістична система (flexible logistical system) — система, в якій доведення матеріального потоку до споживача здійснюється як за прямими зв’язками, так і за участю посередників. Прикладом системи, що розглядається, може бути постачання запасних частин, коли відвантаження деталей епізодичного попиту часто провадяться безпосередньо з центрального складу і відправляються на адресу одержувача, а відвантаження деталей стандартного та підвищеного попиту — зі складу посередника.

Рис. 1.1  Види логістичних систем

Гнучкі логістичні системи можуть бути використані  в надзвичайних та звичайних умовах.

У надзвичайних умовах механізми початкової гнучкості  мають застосовуватись у разі, коли не спрацьовують планові логістичні процедури. Наприклад, коли склад, котрому предписано виконати замовлення, не в змозі це зробити. Щоб не зривати поставки, звертаються до більшого складу, де є необхідна продукція.

Логістична система з прямими зв’язками (direct logistical system) — система, в якій матеріальний потік доводиться до споживача без участі посередників на основі прямих господарських зв’язків. Ешелонована логістична система (echelon logistical system) — система, особливість якої полягає в тому, що матеріальний потік на шляху від виробника до споживача проходить принаймні через одного посередника.

В прямих логістичних  системах, як правило, використовують прискорені засоби транспортування  разом з інформаційними технологіями, що дозволяє швидко обробляти замовлення споживачів, а також дозволяє скоротити терміни доставки і значною мірою компенсує географічну роз’єднаність постачальників та споживачів.

Однак можливості прямих систем обмежені великими транспортними  витратами.

Штовхаюча логістична система передбачає подачу матеріалів до місця обробки згідно з затвердженим графіком, а при тягучій логістичній системі матеріали до місця обробки надходять згідно з замовленнями цих ланок. Тобто, коли в першому випадку вони виштовхуються на виробничі місця, то в другому — матеріали витягаються самими виробничими ланками.

За останні  роки на західному ринку транспортних та складських послуг спостерігається  тенденція до підвищення вимог щодо комплектності та якості таких послуг. Це, в свою чергу, створює передумови для створення комплексних логістичних систем, які охоплюють багато функціональних завдань. Перелік таких завдань в умовах ринкової економіки наведений на рис. 1.2.

Рис. 1.2 Основні завдання логістичних систем

У виконанні  перелічених вище функцій важливу  роль відіграють показники, які характеризують процеси, що розглядаються. Деякі з  цих показників характерні і для  вітчизняної практики, а деякі  нові, чим заслуговують особливої  уваги. Але всі вони достатньо загальні. Є ще цілий ряд показників, що використовуються логістичною службою для розв’язання конкретних завдань. Наприклад, при виборі логістичних систем використовують показники, що дають у сукупності якісну оцінку усієї системи.

На ряді цих  критеріїв базується селекція типу логістичної системи, її міцність та технічне оснащення. Найголовнішим з перерахованих вище критеріїв є надійність. Підсумовуючи зазначимо, що завданням будь-якої логістичної системи є забезпечення своєчасної, надійної, мінімально витратної доставки до пункту призначення необхідного товару у неушкодженому стані. Вибір типу логістичної системи залежить від комплексу функцій, що вона виконує, та ряду критеріїв, які їх характеризують.  

Умовні позначення:

1. ступінь надійності поставок;
2. мінімальна тривалість транспортування;
3. мінімальні транспортні витрати;
4. гнучкість системи;
5. забезпечення зберігання вантажів;
6. швидкість обробки рекламацій;
7. мінімальні витрати на пакування вантажів;
8. низькі витрати на страхування.

Властивості логістичної  системи:

• Цілісність і членімость, тобто логістична система є цілісна сукупність елементів, що взаємодіють один з одним;
• Зв'язок, тобто між елементами логістичної системи є істотні зв'язки;
• Складність, тобто наявність великого числа елементів, складний характер взаємодії між окремими елементами, складність функцій, що виконуються системою, наявність складної організації управління, дія на систему значної кількості стохастичних чинників внутрішнього і зовнішнього середовища;
• Структурованість передбачає наявність певної організаційної структури логістичної системи, що складається з взаємозв'язаних об'єктів і суб'єктів управління, що реалізовують задану мету.

Структуризація  логістичної системи направлена на:

• з'ясування реальних цілей функціонування логістичної системи;
• з'ясування альтернативних доріг досягнення цих цілей;
• з'ясування взаємозв'язків між елементами логістичної системи в процесі реалізації кожної альтернативи;
• досягнення поглибленого розуміння зовнішніх умов, в яких виникла логістична проблема;
• з'ясування обмежень і наслідків того або іншого варіанту (курсу) дій.

Межі логістичної  системи визначаються циклом оберту засобів виробництва. Спочатку закуповують  засоби виробництва. Вони у вигляді  матеріального потоку надходять  до логістичної системи, складуються, обробляються, знову зберігаються, а потім переходять з логістичної системи у споживання в обмін на фінансові ресурси, котрі надходять до логістичної системи.

Виявлення меж  логістичної системи на базі циклу  обороту засобів виробництва  отримало назву «принцип сплати грошей — отримання грошей».

Для стабільного  функціонування системи першорядне значення має достовірне планування виробництва, збуту і розподілу. Причому перевага надається стратегічному  плануванню над оперативним. З метою  досягнення високої надійності такого плану необхідно вивчати динаміку зовнішнього середовища, насамперед ринку, ідентифікувати можливі ситуації і одержувати стратегічні відповіді на питання, що постають у зв’язку з цим. Стратегічне планування, стверджують західні спеціалісти, — надійний інструмент у боротьбі фірм зі своїми конкурентами, в якій використовується практика військової стратегії, бо кон’юнктура ринку розглядається як поле битви. У науковому прогнозі, що є основою стратегічного планування, використовують дані минулих періодів, методи екстраполяції. Однак такі моделі використовують настільки, наскільки вони відповідають логіці технічного прогресу та перспективних перетворень у сфері економіки. У галузі логістики також застосовується принцип, згідно з яким стратегічне планування спрямовується більше на цілі, ніж на процеси, виходячи з того, що творчість неможлива без інновацій. Слід зазначити, що логістика — унікальна сфера творчої діяльності, спрямованої на стратегічну орієнтацію. Та виробленням стратегії поведінки фірм в умовах логістики процес планування не завершується. Стратегічне планування генерує ланцюжок технічних планів, коли ідентифіковані цілі та дії в оперативних ситуаціях на кожен день.