Мікрологістичні концепції «реагування на попит». Концепція «точки замовлення», безперервного поповнення запасів», «швидкого реагування»

          Концепція "безперервного поповнення запасів" (continuous replenishment, CR) є модифікацією концепції "швидкого реагування" і призначена для усунення необхідності в замовленнях на поповнення запасів готової продукції. Мета даної стратегії - встановлення ефективного логістичного плану, спрямованого на безперервне поповнення запасів готової продукції у роздрібних торговців. Шляхом щоденної обробки інформації про обсяги продажів у роздрібних торговців і відправок готової продукції від оптовиків постачальник (фірма-виробник) розраховує необхідну потребу в кількості та асортименті товарів. Потім досягається угода між постачальником, оптовиками і роздрібними торговцями на поповнення їх запасів готової продукції шляхом підписання зобов'язання по закупівлях. Постачальник на основі обробки інформації про продажі і прогнозі попиту безперервно (або з високою періодичністю) поповнює запаси у роздрібних торговців безпосередньо або через оптових посередників. У деяких випадках застосовується наскрізний фрахт або пряма доставка готової продукції роздрібним торговцям, минаючи оптовиків. Згідно концепції "безперервного поповнення запасів" для ефективної роботи необхідно виконання двох основних умов: по-перше, повинна бути забезпечена достовірна інформація від роздрібних торговців і надійна доставка готової продукції; по-друге, розміри вантажних відправлень повинні максимально відповідати вантажомісткості транспортних засобів.

          Подальшим розвитком стратегій "швидкого реагування" і "безперервного поповнення запасів" явилась логістична концепція "автоматичного поповнення запасів" (automatic replenishment, AR). Дана концепція забезпечує постачальників (виробників готової продукції) необхідним набором правил для прийняття рішень по товарним характеристикам і категоріям.

           Товарна категорія являє собою комбінацію розмірів, кольору та супутніх товарів, зазвичай поданих разом в певній торговій точці роздрібної мережі. Шляхом застосування стратегії "автоматичного поповнення запасів" постачальник може задовольнити потреби роздрібних торговців у товарній категорії за рахунок усунення необхідності відстеження одиничних продажів і рівня запасів для товарів швидкої реалізації. Управління запасами у роздрібних торговців підвищує відповідальність постачальника за надійність поставок і підтримку рівня запасів у відповідності з попитом. Ця стратегія дозволяє також зменшити витрати роздрібних торговців, пов'язані з формуванням товарних запасів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Мікрологістична  концепція «точно в термін»

           Найбільш широко поширеною у світі логістичною концепцією є концепція "точно в термін" (just-in-time, JIT). Вона з'явилася в кінці 1950-х рр.., Коли японська компанія Toyota Motors, а потім і інші автомобілебудівні фірми Японії почали активно впроваджувати мікрологістичних систем KANBAN. Назва даної концепції дещо пізніше дали американці, що спробували також використовувати зазначений підхід в автомобілебудуванні. Первісним гаслом концепції "точно в термін" було потенційне виключення запасів матеріалів, компонентів і напівфабрикатів у виробничому процесі зборки автомобілів і їх основних агрегатів. Основна ідея концепції JIT полягає в наступному: якщо виробничий розклад задано (абстрагуючись поки від попиту або замовлень), то можна так організувати рух матеріальних потоків, що всі матеріали, компоненти і напівфабрикати будуть надходити в необхідній кількості, в потрібне місце (на складальній лінії - конвеєрі) і точно до призначеного терміну для виробництва чи зборки готової продукції. При цьому страхові запаси, іммобілізують грошові кошти фірми, не потрібні.

          Термінологічний словник ELA визначає концепцію "точно в термін" так - це підхід для досягнення успіху, заснований на послідовному усуненні втрат (під втратами розуміються будь-які дії, що не додають вартості до продукту). Це також доставка матеріалів в необхідний час і потрібне місце.

           Концепція "точно в термін" послужила основою для подальшого впровадження таких логістичних концепцій / технологій, як "плоске" або "худе" виробництво і "логістика доданої вартості".

          З логістичних позицій концепція "точно у термін" припускає, що потоки матеріальних ресурсів ретельно синхронізовані з потребою в них, що задається виробничим розкладом випуску готової продукції. Подібна синхронізація є не що інше, як координація двох базисних логістичних функцій: постачання і виробничого менеджменту. Ця концепція успішно застосовується в дистрибуції, системах збуту готової продукції і в макрологістичних системах. З урахуванням цього можна дати наступне його визначення.

          Концепція "точно в термін" - це сучасна концепція / технологія побудови логістичної системи у виробництві (операційному менеджменті), постачанні і дистрибуції, заснована на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів і готової продукції в необхідних кількостях до того часу, коли ланки логістичної системи їх потребують , з метою мінімізації витрат, пов'язаних із створенням запасів.

          Концепція "точно в термін" тісно пов'язана з складовими логістичного циклу. В ідеальному випадку матеріальні ресурси або готова продукція повинні бути доставлені в певну точку логістичного ланцюга (каналу) саме в той момент, коли в них є потреба, що виключає зайві запаси, як у виробництві, так і в дистрибуції. Багато сучасні логістичні системи, засновані на цьому підході, орієнтовані на короткі складові логістичних циклів, а це вимагає адекватної реакції ланок логістичної системи на зміни попиту і відповідно виробничої програми.

Логістична концепція "точно  у термін" характеризується такими основними рисами:

• мінімальними (нульовими) запасами матеріальних ресурсів, незавершеного  виробництва, готової продукції;

• короткими виробничими (логістичними) циклами;

• невеликими обсягами виробництва  готової продукції і поповнення запасів (постачань);

• взаєминами із закупівель матеріальних ресурсів з невеликим  числом надійних постачальників і перевізників;

• ефективної інформаційної підтримкою;

• високою якістю готової  продукції і логістичного сервісу.

           Впровадження і поширення концепції "точно у термін" в світі призвело до зміни традиційного підходу менеджменту до управління запасами.

          Широке поширення в логістичній практиці концепції "точно в термін" пояснюється низьким рівнем запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції; скороченням виробничих площ; підвищенням якості виробів і зниженням шлюбу; скороченням термінів виробництва; підвищенням гнучкості при зміні асортименту продукції; високою продуктивністю та ефективністю використання обладнання; активною участю робітників у вирішенні виробничо-технологічних проблем; хорошими відносинами з постачальниками і ін..

          Цілі "точно в термін" аналогічні цілям системи планування потреб в матеріалах - надати потрібну частину виробу в потрібний час в потрібне місце, але способи досягнення цих цілей і результати абсолютно різні. У той час як система планування потреб в матеріалах побудована на обчисленнях, система безперервності побудована на промисловому інжинірингу. Існує багато відмінних рис системи "точно в термін", які проявляються на практиці в будь-якому виді діяльності, у компанії будь-якої форми власності, у виробничому або невиробничому секторі економіки.

           Реалізація концепції "точно в термін" починається з відповіді на питання, як продукція буде продаватися і чи легко її можна виготовити. Якщо на ці запитання дано позитивну відповідь увага переключається на розробку самого процесу.

          Роботу логістичної системи, побудованої на принципах концепції "точно в термін", можна представити як двох бункерну систему управління запасами. Один бункер використовується для задоволення попиту у виробництві або збуті відповідно на матеріальні ресурси або готову продукцію, інший - поповнюється у міру витрачання першого. Акцент робиться на розміщення обладнання таким чином, щоб забезпечити безперервний процес виробництва. Там, де це можливо, вводиться автоматизація як процесу виробництва, так і обробки сировини. Нерідко обладнання розміщується у формі букви U, що сприяє колективній роботі, гнучкості роботи, циклічності в обробці сировини і виробів. При цьому розробники продукції прагнуть стандартизувати часові цикли та вироблення постійного набору продукції, засновану на щомісячному виробничому плані в рамках всієї системи. Така практика перетворює виробничий процес в цикл принаймні місячний.

          Таким чином, виробництво готової продукції невеликими партіями за відносно короткі виробничі цикли визначає тривалість циклів постачання матеріальними ресурсами.

           Теоретично ідеальним розміром замовлення для базової системи "точно в термін" є одна одиниця, однак це, як правило, не реалізується через високі витрати на збут та обробку кожного замовлення.

           Логістичні системи, що використовують принципи концепції "точно в термін", є "тягнучими" системами (pull systems), в яких розміщення замовлень на поповнення запасів матеріальних ресурсів або готової продукції відбувається в тому випадку, коли кількість їх в певних ланках логістичної системи досягає критичного рівня . При цьому запаси "витягуються" по розподільних каналах від постачальників матеріальних ресурсів або логістичних посередників у системі дистрибуції.

            У концепції "точно в термін" істотну роль грає попит, що визначає подальший рух сировини, матеріалів, компонентів, напівфабрикатів і готової продукції. Короткі складові логістичних циклів у системах, що застосовують даний підхід, сприяють концентрації основних постачальників матеріальних ресурсів поблизу фірми, що здійснює процес виробництва або збірки готової продукції. Фірма намагається вибрати невелике число постачальників, що відрізняються високим ступенем надійності поставок, так як будь-який збій у поставках може порушити виробничий розклад.

           В практичної реалізації концепції "точно в термін" ключову роль відіграє якість продукції. Японські автомобілебудівні фірми, спочатку впроваджуючи принципи даної концепції та мікрологістичних систем KANBAN у виробництво, змінили підхід до контролю і управлінню якістю на всіх стадіях виробничого процесу та подальшого сервісу. У кінцевому підсумку це вилилося у вже згадувану вище філософію загального управління якістю. Концепція "точно в термін" сприяє посиленню контролю і підтримці рівня якості продукції в розрізі всіх складових логістичної структури. Мікрологістичних системи, засновані на цьому підході, пов'язаному з синхронізацією всіх процесів і етапів постачання матеріальних ресурсів, виробництва та збирання, постачання готової продукції споживачам, припускають точність інформації та прогнозування. Цим пояснюються, зокрема, і короткі складові логістичних (виробничих) циклів. Для ефективної реалізації технології JIT повинні працювати з надійними телекомунікаційними системами та інформаційно-комп'ютерною підтримкою.

           Сучасні технології JIT і логістичні системи стали більш інтегрованими і комбінуються з різних варіантів логістичних виробничих концепцій і розподільчих систем, таких як системи, що мінімізують запаси в логістичних каналах, логістичні системи швидкого перемикання, вирівнювання рівня запасів, групові технології, превентивне гнучке автоматизоване виробництво, сучасні логістичні системи загального статистичного контролю та управління циклами якості продукції і т. п. Тому в даний час такі технології прийнято відносити до нової версії концепції "точно в термін" - концепції JITII.

           Основною метою логістичної концепції JITII є максимальна інтеграція всіх логістичних функцій фірми для мінімізації рівня запасів в інтегрованій логістичній системі, забезпечення високої надійності і рівня якості продукції та сервісу для максимального задоволення запитів споживачів. Системи, засновані на ідеології JITII, використовують гнучкі виробничі технології випуску невеликих обсягів готової продукції групового асортименту на базі раннього передбачення купівельного попиту.

 

 

 

 

Висновки

          Отже, логістика вирішує питання матеріальних та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин), тобто з поставок.

          Загальним для всіх фахівців з логістики є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту. Як самостійна наука, що вивчається у вузах, і як галузь досліджень та наукових розробок теорія логістики виокремлена закордонними вченими. Будемо сподіватися, що і в Україні логістика набуде розвитку не тільки яке модне слово, а і як ефективний науково-практичний напрям.

Розрізняють такі два рівні  логістики:

1) макрологістика — розглядає  глобальні проблеми управління  матеріальними та інформаційними  процесами;

2) мікрологістика — вивчає  локальні проблеми управління  матеріальним та інформаційним  потоками на внутрішньозаводському  рівні. Охоплює міжгалузеві процеси,  тобто логістичні процеси між  різноманітними фірмами, транспортом,  посередниками у сфері складування  та зберігання.

          Логістика як комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками в межах системи має ґрунтуватись на таких принципах.

1. Розгляд руху матеріальних  ресурсів від первинного джерела  до кінцевого споживача в якості  єдиного матеріального потоку, що  передбачає виконання таких процесів, як транспортування, завантаження, розвантаження, переміщення, складування  і зберігання матеріалів.

2. Впровадження організаційно-управлінських  механізмів координації дій спеціалістів  різних служб, що беруть участь  в управлінні матеріальним потоком.  Результат залежить від того, наскільки успішно вдається зв'язати  в систему здійснення комплексу  заходів щодо раціоналізації  тари, уніфікування вантажних одиниць,  удосконалення складування, оптимізації  розміру замовлень і рівня  запасів, вибору найвигідніших  маршрутів переміщення матеріалів  тощо.