Методологія та наукова база логістики

Кібернетичне  управління це – безперервна процедура  в логістичній системі зі зворотним  зв'язком. Інформація про хід процесу  надходить до керуючого органу (група  логістів). Тут здійснюються аналіз інформації, порівняння її з тим, що бажано було б мати, ухвалення рішення, оформлення розпоряджень та їх передача. Керований процес (операція) так  чи інакше реагує на отримані розпорядження, при цьому на характер його функціонування впливають зовнішні умови. Інформація про зміну процесу (операції) як реакцію  на розпорядження (управління) знову  надходить у систему управління, чим здійснюється зворотний зв'язок.

Використання  поняття зворотного зв'язку є відмінною  рисою кібернетичного підходу.

Основними групами  функцій системи управління є:

• функції прийняття рішень або функції перетворення змісту інформації є головними у системі управління, виражаються в перетворенні змісту інформації про стан об'єкта управління та зовнішнього середовища в керуючу інформацію;

рутинні функції  обробки інформації не змінюють змісту інформації, а охоплюють лише облік, контроль, зберігання, пошук, відображення, тиражування, перетворення форми інформації;

• функції обміну інформацією пов'язані з доведенням вироблених рішень до об'єкта управлінь та обміном інформації між особами, що приймають рішення (збір, передача інформації текстової, графічної, табличній, електронної та ін. по телефону, факсом, локальним або глобальних мереж передачі даних).

Застосування  кібернетичного підходу до логістики  вимагає опису основних властивостей ЛС за допомогою математичних моделей. Це дозволяє розробляти і автоматизувати алгоритми оптимізації кібернетичної системи управління.

       Дослідження операцій

Ефективність  виробничо-комерційної діяльності в значній мірі визначається якістю рішень, повсякденно прийнятою менеджерами  різного рівня. У зв'язку з цим  великого значення набувають завдання вдосконалення процесів прийняття  логістичних рішень, вирішити які  дозволяє дослідження операцій. Термін "дослідження операцій" вперше почав використовуватися в 1939-1940 рр.. у військовій області. До цього  часу військова техніка і її управління принципово ускладнилося внаслідок  науково-технічної революції. І тому до початку Другої світової війни  виникла гостра необхідність проведення наукових досліджень в галузі ефективного  використання нової військової техніки, кількісної оцінки і оптимізації  прийнятих командуванням рішень. У післявоєнний період успіхи нової  наукової дисципліни були затребувані  в мирних галузях: в промисловості, господарській діяльності, у державних установах, у навчальних закладах.

Дослідження операцій - це методологія застосування математичних кількісних методів для  обґрунтування рішень завдань у всіх областях цілеспрямованої людської діяльності. Методи та моделі дослідження операцій дозволяють одержати рішення, найкращим чином відповідають цілям організації.

Основний  постулат дослідження операцій полягає  в наступному: оптимальним рішенням (управлінням) є такий набір значень  змінних, при якому досягається  оптимальне (максимальне або мінімальне) значення критерію ефективності (цільової функції) операції та дотримуються задані обмеження.

У логістиці  об'єктом дослідження операцій є  оптимізація логістичних систем, у тому числі процесів прийняття  логістичних рішень.

       Предметом дослідження операцій в логістиці є завдання прийняття оптимальних рішень в логістичній системі з управлінням на основі оцінки ефективності її функціонування.

Варто усвідомити, що дослідження операцій займається вивченням цілеспрямованої діяльності (якою є, зокрема, господарська та логістична діяльність), тобто системи дій, що служать для досягнення цілком визначеної конкретної мети, яка має бути чітко сформульована словесно, настільки чітко, щоб її можна було перекласти на мову математики і написати математичний вираз, формулу, що показує ступінь досягнення поставленої мети.

Операція  – закінчена дія, захід (система  заходів), об'єднана єдиним задумом, спрямована на рішення певного завдання та досягнення поставленої мети.

Так, у логістиці  до досліджуваних операцій належать:

– організація  потокового, виробничо-комерційного процесу;

– розробка проекту і створення логістичної  системи;

– організація  МТЗ конкретного комерційного підприємства.

Операція  завжди має результат, тобто сукупність результатів, що виникають унаслідок  її здійснення. Кожна операція має  мету. Метою операції називають той  результат, заради досягнення якого  вона здійснюється.

Процедура дослідження  операцій включає такі етапи:

1. Постановка  завдання.

2. Вибір критерію  ефективності або цільової функції  дослідження.

3. Розробка  моделі дослідження.

4. Визначення  області можливих технічних рішень  і характеристик.

5. Вибір характеристик  для дослідження.

6. Виконання  необхідних розрахунків.

7. Вибір оптимального  рішення і перевірка його на  адекватність.

8. Аналіз  отриманих результатів і вироблення  рекомендацій.

У процесі  дослідження операцій враховується, що функціонування будь-якої частини  логістичної системи впливає  на роботу всіх її підсистем. Дослідження  операцій можливо застосувати тільки у разі наявності декількох варіантів  рішення (альтернатив). У підборі  альтернатив бере участь підприємець (менеджер), оцінка ж ефективності альтернатив  здійснюється методами дослідження  операцій.

Прогностика 
      Прогностика - наука про закони і способи розробки прогнозів динамічних систем. Прогноз - науково обґрунтоване судження про можливі станах (у кількісній оцінці) об'єкта прогнозування (ОГ) у майбутньому і / або альтернативні шляхи і терміни їх здійснення.

Прогностика є одним з ключових методів  логістики і дозволяє прогнозувати тенденції розвитку різних систем в  динаміці, спираючись на науково-обґрунтовані підходи до прийняття рішень. Зокрема, в залежності від підходів, які застосовуються в прогнозуванні, виділяють метод експертних оцінок (базується на суб'єктивній оцінці думок експертів), метод аналізу та прогнозування рядів даних (пов'язаний з дослідженням і аналізом рядів значень показників з метою виявлення залежностей між ними і прогнозування подальших тенденцій розвитку), метод причинно-наслідкового зв’язку.

Етапи процедури  прогнозування:

- визначення об'єктів прогнозу.

- відбір параметрів, які прогнозуються.

- визначення часових горизонтів прогнозу.

- відбір моделей прогнозування.

- обґрунтування моделі

прогнозування та збір необхідних для прогнозу даних.

- складання прогнозу.

- відстеження результатів.

Таким чином, застосування методів логістики  сприяє ефективній організації бізнесу  і досягненню бажаних результатів  з максимальною вигодою для підприємства.  

 

           

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.    Методологічні принципи

У ретроспективному періоді при аналізі й проектуванні логістичних систем, методів і прийомів логістичного менеджменту були розроблені і апробовані багато методологічних принципів,основними з яких у цей час є:

- системний  підхід, що проявляється в розгляді всіх елементів логістичної системи як взаємозалежних і взаємодіючих для досягнення єдиної мети керування. Відрізняючою особливістю системного підходу є оптимізація функціонування не окремих елементів, а всієї логістичної системи в цілому;

- принцип  загальних витрат, тобто облік всієї сукупності витрат керування матеріальними й пов'язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками в логістичному ланцюзі. Як правило, критерій мінімуму загальних логістичних витрат є одним з основних при оптимізації логістичних систем;

- принцип  глобальної оптимізації. При оптимізації  структури або керування проектованій логістичній системі необхідне узгодження локальних цілей функціонування елементів (ланок) системи для досягнення глобального оптимуму;

- принцип  логістичної координації й інтеграції. У процесі логістичного менеджменту необхідне досягнення погодженої, інтегральної участі всіх ланок логістичної системи (ланцюга) у керуванні матеріальними (інформаційними, фінансовими) потоками при реалізації цільової функції;

- принцип  моделювання й інформаційно-комп'ютерної  підтримки. При аналізі, проектуванні й оптимізації об’єктів і процесів у логістичних системах і ланцюгах широко використовують різні моделі: математичні,економіко-математичні, графічні, фізичні, імітаційні (на ЕОМ) і ін.

Реалізація  логістичного менеджменту в цей  час практично неможлива без відповідної інформаційно-комп'ютерної підтримки;

- принцип  розробки необхідного комплексу  підсистем, цю забезпечують процес логістичного менеджменту: технічних, економічний,організаційний, правовий, кадровий, екологічний підсистеми та ін.

- принцип  загального керування якістю - забезпечення  надійності функціонування й високої якості роботи кожного елемента логістичної системи для забезпечення загальної якості товарів і послуг, що поставляють кінцевим споживачам;

При формуванні логістичного ланцюга він реалізується за рахунок доставки потрібного продукту в потрібне місце в потрібний  час, необхідної якості необхідної кількості  з мінімальними витратами;

- принцип  координації діяльності з транспортними  підприємствами, що забезпечують  організацію і забезпечення переміщення  продукції. Стосунки повинні складатися  на рівні партнерських, а не  за принципом замовник - виконавець;

- принцип  гуманізації всіх функцій і  технологічних рішень у логістичних системах, що означає відповідність екологічним вимогам по охороні навколишнього середовища, ергономічним, соціальним, етичним вимогам роботи персоналу й т.п.;

- принцип  інвестиційної і технологічної  кооперації, в основі якого лежить  участь економічного суб'єкта  ринку в проектах по створенню  термінальних комплексів, транспортно-логістичних  центрів і т. п.;

- принцип  стійкості и адаптивності. Логістична  система повинна стійко працювати при припустимих відхиленнях параметрів і факторів зовнішнього середовища (наприклад, при коливаннях ринкового попиту на кінцеву продукцію, змінах умов поставки або закупівлі матеріальних ресурсів, транспортних тарифів і т.п.). При значних коливаннях стохастичних факторів зовнішнього середовища; логістична система повинна пристосовуватися до нових умов, змінюючи програму функціонування, параметри й критерії оптимізації.

 

 

 

 

3.   Наукова база логістики

Наукову базу логістики становить широкий  спектр дисциплін:

- математики (теорія ймовірностей, математична  статистика, теорія випадкових процесів, математична теорія оптимізації, функціональний аналіз, теорія матриць, факторний аналіз й ін.)

- дослідження  операцій (математичні методи оптимізації  (лінійне, не лінійне динамічне програмування, теорія ігор, теорія статистичних рішень),теорії масового обслуговування, керування запасами, методи імітаційного моделювання, сіткового планування й ін.)

- технічної  кібернетики (теорії більших систем, прогнозування, загальна теорія керування, теорія автоматичного регулювання, графів, ідентифікації,інформації, зв'язку, розкладів, оптимального керування й ін.)

- економічної  кібернетики й економіки (теорія  оптимального планування,методи  економічного прогнозування, маркетинг,  менеджмент, стратегічне й оперативне планування, виробничий (операційний) менеджмент,ціноутворення, загальне керування якістю, керування персоналом, організація продажів, підприємництво, фінанси,бухгалтерський облік, керування проектами, керування інвестиціями,соціальна психологія, економіка й організація транспорту, складського господарства, торгівлі й ін.).

Вже цей  простий перелік показує, який величезний науковий потенціал,накопичений людством за попередні десятиліття, використовують в сучасних логістичних дослідженнях і розробках.

Для використання методології й результатів теоретичних  досліджень у практиці логістичного менеджменту, координації роботи вчених і фахівців у цій області на Заході створене й успішно функціонує безліч логістичних співтовариств, організацій, асоціацій, інститутів. У США є Американське товариство проблем керування виробництвом і запасами,Американська рада із проблем менеджменту, Американське товариство транспортування і логістики, Міжнародне товариство матеріального менеджменту й ряд інших. У Європі найбільш відомими логістичними організаціями є: Британське товариство виробництва й керування запасами,Інститут логістики й керування дистриб'юцією (Великобританія), Центр логістики (Іспанія), Французька асоціація логістики у виробництві, асоціації логістики в Італії, Німеччині, Швейцарії й ряді інших країн.