Методологія та наукова база логістики

Автор: Пользователь скрыл имя, 10 Декабря 2012 в 22:55, реферат

Краткое описание

Управління матеріальними потоками завжди було суттєвою стороною господарської діяльності. Порівняно недавно воно набуло статусу однієї з найбільш важливих функцій економічного життя. Основна причина – перехід від ринку продавця до ринку покупця, що викликав необхідність гнучкого реагування виробничих і торгових систем на пріоритети споживача, які швидко змінюються.

Оглавление

ВСТУП……………………………………………………………..……………….3
1. Методологія логістики……………………………………….……………..4
2. Методологічні принципи…………………………….………….……...…15
3. Наукова база логістики………………………………….…………..…….17
ВИСНОВОК……………………………………………………………….……....19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..20

Файлы: 1 файл

Логiстика.docx

— 48.15 Кб (Скачать)

МІНІСТЕРСТВО  ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ  ПІДГОТОВКИ КАДРІВ

ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Кафедра менеджменту та маркетингу

 

 

 

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни  ”Логістика “

 

Варіант 11

 

 

 

 

 

 

ВИКОНАВ:   слухач факультету

                       економіки та управління

                       спеціальності

                      “Логістика”

                        група МП1-12Ф

                        Мiрошнiченко Любов Олександрiвна

ПЕРЕВІРИВ: к.е.н., доцент Яровий І.М.

 

 

КИЇВ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………..……………….3

  1. Методологія логістики……………………………………….……………..4
  2. Методологічні принципи…………………………….………….……...…15
  3. Наукова база логістики………………………………….…………..…….17

ВИСНОВОК……………………………………………………………….……....19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..20

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В умовах переходу до ринкової економіки  важливого значення набуває необхідність радикальної зміни структури  та методів управління матеріальними  потоками, вироблення нових, більш гнучких  методів вивчення попиту, виявлення  потреби, оптимального використання та розподілу матеріальних ресурсів.

Управління матеріальними потоками завжди було суттєвою стороною господарської  діяльності. Порівняно недавно воно набуло статусу однієї з найбільш важливих функцій економічного життя. Основна причина – перехід  від ринку продавця до ринку покупця, що викликав необхідність гнучкого реагування виробничих і торгових систем на пріоритети споживача, які швидко змінюються.

Логістика дозволяє істотно скоротити  часовий інтервал між придбанням сировини та напівфабрикатів і постачанням  готового продукту споживачеві, сприяє різкому скороченню матеріальних запасів, прискорює процес одержання інформації, підвищує рівень сервісу.

Вивчення логістики необхідне  для реалізації основних напрямів структурної  перебудови галузей національної економіки  та державного управління ними.

Логістика переслідує мету попередньої підготовки визначеного товару у визначений час при мінімальних витратах.

Логістика допомагає зекономити час і гроші, що на сьогоднішній день є найголовнішим  при веденні власного бізнесу.

Розвиток логістики приводить  до системної організованості діяльності по обслуговуванню споживачів, тобто  до вимоги строгого взаємозв'язку зусиль співробітників функціональних підрозділів  підприємства і застосовуваних ними взаємоузгоджених методів.

 

 

1.   Методологія логістики

        Методологія - це вчення про структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності.

        Методи логістики - способи впливу на керований об'єкт з метою ефективного та результативного рішення логістичних задач на підприємстві.     Однією з найважливіших концепцій логістики є системний підхід. Системний підхід — це формалізований метод, який застосовується для глибокого розуміння взаємозалежностей між складовими частинами чогось цілісного, єдиного.

        Логістика сама по собі утворює певну систему — мережу взаємопов’язаних функцій і процесів, мета яких — оптимальне управління потоками матеріалів, інформації, коштів тощо.

        Системний аналіз будь-якого об'єкту передбачає виконання таких етапів:

 • формулювання проблеми: визначення об'єкта дослідження, мети, формування критеріїв для вивчення об'єкта та управління ним;

• виділення  досліджуваної системи та її структуризація;

• формування моделі досліджуваної системи та оптимізація управління нею.

        Системный підхід — це напрям методології наукового пізнання, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. Це означає, що кожна система є інтегрованим цілим навіть тоді, коли складається з окремих, розподілених підсистем. Системний підхід дозволяє побачити досліджуваний об'єкт як комплекс взаємозв'язаних підсистем, об'єднаних загальною метою, розкрити його інтегративні властивості, внутрішні та зовнішні зв'язки. Відмітні ознаки логістичної системи:

• наявність  потокового процесу;

• наявність  цілісної мети — оптимальне управління інтегрованими потоками (матеріальними, інформаційними, фінансовими, сервісними, трудовими в комплексі).

        Як зазначає відомий український вчений Крикавський Є.В., будь-який економічний об'єкт з ознаками системи може бути віднесений до класу логістичних систем за умови його функціонування на засадах концепції логістики. Тобто, не кожна економічна система може вважатися логістичною системою, але кожна економічна система може стати логістичною.

        3 позицій системного підходу логістична система може бути сформована на рівні будь-якої економічної системи, починаючи від економіки окремої держави чи групи держав і закінчуючи підприємством.

        Сучасна теорія логістики в концептуальному плані базується на чотирьох методологіях:

  1. системного аналізу;
  2. кібернетичного підходу;
  3. дослідження операцій;
  4. прогностики.

        Застосування цих методів дозволяє прогнозувати матеріальні потоки, створювати інтегровані системи управління та контролю їх руху, розробляти системи логістичного обслуговування, оптимізувати запаси і вирішувати ряд інших завдань.

        Системний аналіз.

         Загальна теорія систем - наукова дисципліна, що розробляє методологічні принципи дослідження систем. Головна особливість загальної теорії систем у підході до об'єктів дослідження як до систем.

        Системний аналіз - це методологія загальної теорії систем, яка полягає в дослідженні будь-яких об'єктів за допомогою представлення їх як систем, проведення їх структуризації і подальшого аналізу.

        Системний аналіз ґрунтується на безлічі принципів, тобто положеннях загального характеру, узагальнюючих досвід роботи людини зі складними системами. Одним з основних принципів системного аналізу є принцип кінцевої мети, який полягає в абсолютному пріоритеті глобальної мети і має наступні правила:

  • для проведення системного аналізу необхідно в першу чергу сформулювати основну мету дослідження;
  • аналіз слід вести на базі з'ясування основної мети досліджуваної системи, що дозволить визначити її основні властивості, показники якості та критерії оцінки;
  • при синтезі систем будь-яку спробу зміни чи вдосконалення існуючої системи треба оцінювати щодо того, допомагає чи заважає вона досягненню кінцевої мети;
  • мета функціонування штучної системи задається, як правило, системою, в якій досліджувана система є складовою частиною.

        Системний логістичний аналіз – це сукупність методів і засобів розробки, прийняття і обґрунтування рішень при дослідженні, створенні і управлінні логістичними системами. Необхідно розглядати логістичні завдання не ізольовано, а в комплексі, в єдиній системі. При цьому необхідно враховувати різноманіття чинників – технічних, технологічних, економічних, правових, організаційних тощо.

        Застосування системного аналізу в логістиці дозволяє:

  • визначити та впорядкувати елементи, цілі, параметри, завдання і ресурси логістичної системи (ЛС), визначити структуру ЛС;
  • виявити внутрішні властивості ЛС, що визначають її поведінку;
  • виділити і класифікувати зв'язку між елементами ЛС;
  • виявити невирішені проблеми, вузькі місця, фактори невизначеності, що впливають на функціонування, можливі логістичні заходи;
  • виділити перелік і вказати доцільну послідовність виконання завдань функціонування ЛС і окремих її елементів;
  • розробити моделі, що характеризують вирішувану проблему з усіх основних сторін і дозволяють "програвати" можливі варіанти дій і т.п. Логістичні системи класифікуються за такими ознаками. Принципово за ознакою просторового обмеження логістичні системи поділяються на два типи:

      - макрологістичні;

      - мікрологістичні.

        Макрологістична система є великою логістичною системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб'єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні. Виділяють такі макрологістичні системи:

      - регіональні;

     - національні (міжрегіональні);

     - міжнаціональні.

        Створення макрологістичних систем обумовлене необхідністю забезпечити чітку взаємодію різногалузевих структур з метою поліпшення економічного стану на глобальному рівні. Під час створення макрологістичних систем особливу увагу приділяють взаємопогодженню інтересів кожного учасника незалежно від його ролі у створюваній системі.

        Цілі створення макрологістичних систем можуть значною мірою відрізнятися від цілей і критеріїв синтезу мікрологістичних систем. У більшості випадків критерій мінімуму загальних логістичних витрат використовується і під час синтезу макрологістичних систем. Однак найчастіше критерії формування макрологістичних систем визначаються екологічними, соціальними, військовими, політичними та іншими цілями. Наприклад, для поліпшення екологічної ситуації в регіоні може бути створена макрологістична система оптимізації транспортних (вантажних) регіональних потоків, що вирішує задачі оптимізації маршрутів, розв'язання транспортних потоків, переключення з одного виду транспорту на інший. З погляду державних органів управління, які також можуть брати участь у створенні макрологістичної системи, позитивний ефект може виражатися, наприклад, у поліпшенні загальної економічної ситуації в регіоні, країні або між державами.

        Таким чином, макрологістична система є високоінтегрованою інфраструктурою економіки регіону, країни або групи країн.

 

 

 

      Кібернетичний підхід

         Кібернетика - наука про загальні закони управління у природі, суспільстві, живих організмах і машинах, яка вивчає інформаційні процеси, пов'язані з управлінням динамічних систем.

         Кібернетичний підхід - дослідження системи на основі принципів кібернетики, зокрема за допомогою виявлення прямих і зворотних зв'язків, вивчення процесів управління, розгляду елементів системи як якихось "чорних ящиків" (систем, в яких досліднику доступна лише їх вхідна та вихідна інформація, а внутрішній устрій може бути і невідомо).

        У кібернетики і загальної теорії систем є багато спільного, наприклад, уявлення об'єкта дослідження у вигляді системи, вивчення структури та функцій систем, дослідження проблем управління та ін.,але на відміну від теорії систем кібернетика практикує інформаційний підхід до дослідження процесів управління, який виділяє і вивчає в об'єктах дослідження різні види потоків інформації, способи їх обробки, аналізу, перетворення, передачі і т.д.     Під управлінням у найзагальнішому вигляді розуміється процес формування цілеспрямованої поведінки системи за допомогою інформаційного впливу, що виробляється людиною або пристроєм.

        Виділяють такі завдання управління:

  • завдання визначення мети - визначення необхідного стану або поведінки системи;
  • завдання стабілізації - утримання системи в існуючому стані в умовах збурюючих впливів;
  • завдання виконання програми - переведення системи в потрібний стан у умовах, коли значення керованих величин змінюються за відомим детермінованим законам;
  • завдання стеження - забезпечення необхідної поведінки системи в умовах, коли закони зміни керованих величин невідомі або змінюються;
  • задача оптимізації - утримання або переведення системи в стан з екстремальними значеннями характеристик при заданих умовах і обмеженнях.

        З точки зору кібернетичного підходу управління ЛС розглядається як сукупність процесів обміну, обробки та перетворення інформації. Кібернетичний підхід являє ЛС як систему з управлінням (рис. 1), що включає три підсистеми: керуючу систему, об'єкт управління і систему зв'язку.

 
Рис. 1. Кібернетичний підхід до опису ЛС 
       Керуюча система спільно з системою зв'язку утворює систему управління.

Информация о работе Методологія та наукова база логістики