Засоби гумору і сатири у повісті «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького

г) прихована антонімія:

       « - Я не хвалю  своїх синів, але, коли правду сказати, то на  всі  Семигори  немає таких   хлопців,  як мої .  Що   вже  робочі, слухняні,   покірливі, то   дай, боже,  таких дітей усякому...

       Кайдашиха й сама  не  вважала, що перейшла міру».                     

   Прийом   прихованої   антонімії,  або антонімічної іронії використовується  для індивідуалізації мовної  партії  Кайдашихи: часто уживані нею «солодкі» слова мають протилежне  значення,   виражають її негативне ставлення до співрозмовника. Наприклад: « Не    дуже.   Дави ножем, моє серденько любе, то горщик не буде скавучать, наче собака, що зав'язла в тину…»

         д) гумористичні метафори: «Зварила [Мотря] обід для свиней; хто вже хто, а свині тобі сьогодні подякують за хліб, за сіль,—сказала Кайдашиха». «До неї [Кайдашихи] прилипла якась облесливість в розмові й повага до панів. Вона ... підсолоджувала свою розмову з ними».

          е)  гумористичні   евфемізми: «Нижча   половина тягла  її    [Мотрю]  вниз» . «Кайдашиха кинулась до драбини й була б справді  почастувала нижчу половину Мотрі драбиною…»

         є) літоти: «В Семигорах нема де і втопиться, бо в ставках старій жабі по коліно».

         ж) гіперболи: «Ого-го, наша пані економша [Кайдашиха] вилізла трохи не під небо! — загомоніли чоловіки»

          и) алогізми: «Ой. бабо! — крикнула  одна дитина до старої Кайдашихи.— Побіг півень з горшка, тільки патьоки по припічку потекли» .

          і) характерні слівця у мовних партіях персонажів:   «Їй-богу,  правду  кажу,  проше вас.

         Мотря одвернулась до порога й засміялась. З того проше сміялись по всьому селі і дражнили через те слово Кайдашиху пані економшею».

          ї) слова з демінутивними суфіксами як засіб негативної характеристики: серденько, Мотруня,    Мотрунька:   «Карпе!    Ти   чуєш, що твоя Мотрунька говорить до мене?».

          й) слова з суфіксами згрубілості: «Це, мабуть, свекрушище тобі наговорила на вербі груші, а на осиці кислиці,— говорила Мотря» .

           к) жартівливі пісні як засіб посилення комізму:

Коли  б мені господь поміг

 Свекрухи діждати!

 Заставила о стару суку

Хилянлрм  скакати... ;

    л) фігура умовчання : «…А   як   іде...    Карпо прикинув таке слівце, що богомольний Кайдаш плюнув і знов вибіг з повітки» .

           Таким чином, власне мовні засоби комізму досить  різноманітні  й  ефективні.[20;67]

            3. Мовно-сит у а ц і й н і засоби гумору. При застосуванні цього прийому сміх виникає внаслідок взаємодії комічної ситуації  і  гумористичних   мовних  одиниць.

         Наприклад, смішна сама по собі сцена, коли Кайдашиха і Мотря видирають одна у одної мотовило, але комізм ситуації посилюється ще й жартівливими коментарями Кайдаша та Лавріна: перший каже, що вони «в хрещика граються», а другий переконує, що то гра у ворона. В іншій частині тексту сміх крізь сльози спричинений не тільки описом справжнісінької кривавої баталії між Кайдашихою і Мотрею, а й мовним алогізмом: «Ой боже мій! Дзвоніть у всі дзвони! Карпо з Мотрею вбили Лавріна, вбили Мелашку, вбили й мене! Рятуйте, хто в бога вірує! — кричала не своїм голосом Кайдашиха в волості» .[20;67]

          Отже, повість «Кайдашева сім'я» — переконливе свідчення того, що І. С. Нечуй-Левицький — талановитий майстер гумору.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                              ВИСНОВКИ

      В процесі написання нашої курсової роботи, ми детально розглянули поняття  сатири і гумору і простежили їх втілення у творчості Івана Семеновича Нечуя-Левицького, а саме в повісті  «Кайдашева сім’я».

      На  матеріалі досліджених праць В.Власенка, Б.Мінчина, Л.Тимофєєва ми опрацювали теоретичний аспект нашої курсової роботи. У першій частині нашої  роботи ми вивчили погляди вчених на гумор та сатиру і їх вдале  використання письменниками. Другу частину ми присвятили опрацюванню творчого доробку і життєвого шляху  письменника. Особливу увагу ми звернули на обставини написання і перші дні життя повісті «Кайдашева сім’я», адже це безпосередньо впливає на зміст твору. Опрацьований у першій частині матеріал, ми використали для дослідження у третій частині нашої роботи. Третя частина є аналізом  поеми.

      Метою нашої курсової роботи було дослідити  засоби гумору та сатири і способи  їх втілення у поемі «Кайдашева сім’я».  Виконавши поставлене перед нами завдання ми можемо зробити висновок про те, що автор дуже влучно використав засоби комічного при творенні образів і розмовного стилю персонажів.

      Отже, до віку не забуде Україна титанічної праці письменника-демократа. Понад  пів століття невтомно трудився І.Нечуй-Левицький  в літературі, створивши більше п’ятдесяти романів, повістей, оповідань, нарисів… Промінням свого яскравого таланту, могутньою переконливістю своїх творів він розганяв чорні хмари соціального і національного гноблення, що привидом висіли над Батьківщиною. Талановито використовував автор художні засоби, в тому числі комічні і сатиричні, що роблять його твори не лише цікавими для простих людей, а й актуальними у наш час, віддалений від часу написання творів.[12;9]

      Улюблений народом великий письменник-патріот  безсмертно житиме в світлому домі, імення якому – українська література.[12;11]

                                Список літератури:

1.Білецький  І.О. Іван Семенович Левицький (Нечуй) // О.І. Білецький. Від давнини до сучасності.- К., 1960. 483с.

2.Власенко В.О. Сатира і гумор в українській дожовтневій літературі.-К., 1969.- С.54-89.

3.Власенко В.О. Художня майстерність І.С. Нечуя-Левицького.— К., 1969.- С.88-133. 

4.Зборовська Н. Український світ у творчості Нечуя-Левицького:  
гендерний підхід // Українська мова й література в середніх школах,  
гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2000.- 5. - С.54-64.  
5.Крутікова Н. Майстер української прози // Нечуй-Левицький І. Микола Джеря; Кайдашева сім'я. - Донецьк, 1985. - С.5-14.

6.Крутікова Н. Творчість І.С. Нечуя-Левицького.-К.,1961.-С. 110. 
7.Крутікова Н. Художник життя народного // Нечуй-Левицький І. Микола Джеря; Кайдашева сім'я. - К.,1989. - С.5-20.  
8. Кульова В. Золота гілка на світовому дереві // Українська мова та  
література. - 2003.- 44. - С.3-7.

9.Мінчин Б.М. Сатира в естетиці соціального реалізму. К., Наукова думка, 1967.-С.57-112.

10.Мінчин Б.М. Сатира:спостереження, роздуми, пошуки//Українська мова і література в школі.-1971.-№4-С.7-13

11.Міщук Р. Співець душі народної.— К-, 1987-С.25-128.

12.Нечуй-Левицький І.С. Твори. Вступ.ст. Непорожній О.-К.Молодь,1965.-224с. 
13.Панченко В. Дві повісті Івана Нечуя-Левицького: "Хмари", "Кайдашева  сім'я" // Дивослово. - 2003.- 8. - С.10-15.

14. Погрібний А. Всевидяще око України — І. Нечуй-Левицький // Погрібний А. Класики. Не зовсім за підручником.— К., 2000.-С.44-87. 
15. Помазан І. Побачити в людині людину // Нечуй-Левицький І.С. «Кайдашева  сім'я»; Гетьман Іван Виговський. - Х., 2003. - С.3-20.

16. Скуратівський В. Нечуй-Левицький: (Проспект до майбутньої монографії) // Дивослово. - 1998.- 12. - С.48-50.

17.Тимофеев Л. И. К проблеме формы и содержания. Современные проблемы литературоведения и языкознания. М.,Наука, 1974, с.25

18.Франко  И. Твори в 20 томах. Т.17   с.14. 
19.Хропко П.П. "Кайдашева сім'я" І.С.Нечуя-Левицького в контексті  
української прози середини ХIХ ст. // Українська мова і література в  
школі. - 1985.- 8. - С.20-26.

20.Чехівський  О.О.І. Нечуй-Левицький – гуморист // Українська мова і література в школі. – 1988.- 10. – С.65-67. 
21. Шуляр В. Вивчення спадщини І.С.Нечуя-Левицького в школі // Українська мова і література в школі. - 2002.- 2; 3. - С.23-27; 22-26.