Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Марта 2012 в 17:30, курсовая работа
Останні десятиріччя характеризуються активізацією у галузі дослідження сучасної, історичної лексикології розширенням її проблематики і фактичної бази, уточненням принципів і методів роботи.
Особливо пожвавлюється вивчення лексичного складу художніх творів,
а саме, лінгвісти немало уваги приділяють вивченню лексичних синонімів, їх складу, функціям у творах українських письменників.
Вступ.......................................................................................................................3
Розділ І. Місце лексичних сінонімів у лексикології сучасної української літературної мови.
1.1. Поняття про лексичні синоніми......................................................................8
1.2. Систематизація синонімів................................................................................9
1.3. Класифікація синонімів...................................................................................14
Розділ ІІ. Синоніми як засіб вираження мовної картини світу
Ліни Костенко
2.1 Синоніми як засіб вираження мовної картини світу Л Костенко………….29
2.2 Синонімія в системі художньої мови Л. Костенко……………....
однокореневі - дівчатонька, дівчата; домисли, вимисли.
У меншій мірі поетеса використовує такі групи синонімів:
стилістичні - смуток, печаль; кричали, горлали, гукали; плачеш, ревеш; чутки, вісті; брязкіт, гуркіт, гукіт, дзенькіт;
семантичні - проходила, йшла; наб ємо, налупимо; проходжу, пройду;
семантико-стилістичні - сходив, цокав, кульгав; ями, кар єри;
констектуальні - інша пора, час цвітіння; вигнанці, бездомні; бори, діброви, несходимі пущі;
евфемізми - гриць умер... Гриця вже нема; ні слова не сказала, мовчить; мовчать - перехотілось мо далі говорить;
перифраз - Персидський цар - могутній Дарій.
Нічого, якось відштовхнувся
Від постаменту, та й підемо.
...От ми йдеймо. Йдемо удвох із ним.
(однокореневі)
Гроза проходила десь поруч.
Було то блискавка, то грім.
Дорога йшла кудись на Овруч...
(семантичні)
Старий годинникар.
Він лікував годинники куповані,
Час зупинився, цокав і кульгав.
Вночі нам сходив маятник уповні,
А він тихенько керку підтягав.
(семантико - стилістичні)
І він спитав:-чого ж ти не прийшла
У іншу пору. В час мого цвітіння?
(контекстуальні)
Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться з листками.
(стилістичні)
Ще й інші є гіпотези і версії...
(абсолютні)
«йому на гробі, як почесний титул,
Писали: «Геррос», тобто - слава, честь. »
(абсолютні)
Киплять, ревуть і піняться потоки.
(семантико - стилістичні)
Бори, діброви, несходимі пущі.
(констектуальні)
Персидський цар- могутній Дарій.
(перифраз)
Тож свідок мовив трохи не до діла.
...То й кажу.
(семантичні)
... а Гриць умер... а Гриця вже нема...
(евфемізм)
Вона ні слова не сказала праву.
Стоїть. Мовчить.
(евфемізм).
Дуже часто поетеса використовує обірвані, короткі речення. Вони передають також усю глибину почуттів головних героїв. Часто такі речення складаються із одного слова. Але вони настількі вдалі, що подають читачеві закінчену думку. Така лаконічна і коротка мова привертає до себе увагу.
Деінде? Де-не-де хтось. Може, й забув.
Деінде? Де-не-де, хтось. Може, і лишився
То й кажу.
Стоїть. Мовчить.
По всі віки. Вовік віків. Амінь.
Мовчали всі.
Ліна Костенко показує яким важливим є використання синонімів у її творах, як вони збагачують мову, покращують сприйняття конкретного твору.
В И С Н О В К И
Синоніми -- це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення.
У семантичному полі синоніми своїм значенням накладаються один на одного або перебувають поруч: горизонт, обрій, видноколо, небосхил, небозвід, крайнебо, круговид, кругозір; зрозуміти, збагнути, втямити, дібрати, уторопати, розшолопати. Синоніми, як правило, називають той самий денотат, але різними словами.
Синоніми в мові можливі тому, що лексичні значення окремих слів нерідко перекривають одне одного: адже немає чіткої межі між поняттями, скажімо, багато і чимало; близькі за значенням у повсякденному вживанні слова імла, мряка, туман; те саме атмосферне явище називають слова дощ і злива.
Водночас синоніми обов'язково чимось різняться між собою -- відтінками значень, емоційним забарвленням, експресивністю, стилістичною віднесеністю, різною активністю в мові, здатністю сполучатися з іншими словами. Наприклад, здавалось би, слова батьківщина і вітчизна тотожні за значенням, проте перше слово на відміну від другого має ще й побічне значення «місце походження»: можна сказати Південна Америка -- батьківщина картоплі, але не вітчизна. Слова лелека, чорногуз, бузько, бусел називають того самого птаха і є, власне кажучи, абсолютними синонімами. Але у вислові Кохай мене, я твій завжди... Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (М. Упеник) взаємозаміна їх неможлива.
Відтінками значень і сферою вживання різняться між собою синоніми говорити, казати, мовити, вести річ, держати річ, висловлюватися, ректи, глаголати, цвенькати, подейкувати, балакати, гомоніти, просторікувати, молоти, верзти, базікати, патякати, шварґотіти, лепетати. Різну сполучуваність мають синоніми замурзаний, заяложений, каламутний, неприбраний, нечистий, яких об'єднує спільне загальне значення «брудний». Кажемо: замурзане обличчя, заяложений одяг, каламутна вода, неприбрана кімната, нечиста гра -- але поміняти місцями ці означення не можна, цього не дозволяє їхня конкретна семантика.
Є невелика кількість так званих абсолютних синонімів. Вони цілком ідентичні за значенням і належать здебільшого до стилістично нейтральної лексики. Синоніми об'єднуються в синонімічний ряд, у якому виділяється стрижневе слово -- домінанта. Воно є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне, найуживаніше.
Уміле вживання синонімів -- свідчення про майстерне володіння мовою, про вимогливість до власного висловлювання.
Ліна Костенко належить до поетів того типу, про яких на поч ХХ ст. О. Блок писав: «тільки те було сповіддю письменника, тільки твір, у якому він спалив себе до тла...-тільки такий твір може стати великим. Спалена душа рано чи пізно повинна схвилювати своїх сучасників навіть не мистецтвом, навіть не новизною, а тільки щирістю самопожертви»
У глибинних надрах української історії, духовності, культури, мови народилася поезія Ліни Костенко. Пафос заперечення, драматичного зіткнення ідей, думок визначив особливе ставлення поетеси до мови, яка стає частиною її творчого самовираження. Поезія Ліни костенко розкриває в національному культурно - поетичному словнику цікаві грані, нові смисли, глибокі думки та емоції. Слова Й. Бродського про те, що «мова народжує поетів, а не поети народжують мову», наче сказані про Ліну Костенко - геніальну дочку українського народу в наш складний і суперечливий час.
«Творчість Л. Костенко - приклад шляхетного служиння поезії. І докір тим, хто свою іскру божу послідовну глушив марнослав ям кон юктури. Ліна Василівна з тих поетів про які здатні крізь вселюдське бачити національне, а крзь національне бачити вселюдське» .
«Гармонія через тугу дисонансів», - натхненно промовила Ліна Костенко в одному з своїх віршів. Ці слова влучно виражають суть її творчості, наскрізь перейнятої відчуттям драматичних суперечностей у світі, людській душі.
Поетеса не обминає гострих, іноді болючих дісонансів у житті. А відтворити у слові складне й суперечливе буття людини ХХ ст. - завдання досить складне.
Й сьогодні зрозуміло, що такі талановиті письменники, як Ліна Костенко щодня не народжуються. Це гордість і слава нашої поезії. Безсумнівно, воно має право промовити такі слова:
Настане день, обтажений плодами.
Не сташно їм ні слави, ні хули
Ви добру пам ять све-таки дали.
І то нічого - що чигали круки.
Що промайнуло так багато літ.
Душа не створить бутафорський плід.
Кому не доводилось, читаючи твори майстрів художньго слова, захоплюватись яскравістю вираження, граматичною точністю вислову? Ця майстерність - результат наполегливої праці. Чим краще людина знає мову, тим більш знайомі їй «муки слова», робота з «тисячами тон словесної руди» заради єдиного потрібного слова, єдиної потрібної тональності вираження.
І культура мови проявляється передусім у правильному вживанні слів, граматичних форм і конструкцій. В умілому виборі саме тих, що найбільш відповідають обставинам і меті мовлення. Усе це вміло використала Л. Костенко у своїх творах.
Важконе помітити, що синоніми - це могутня зброя в руках письменниці, за допомогою якої мова творів Л. Костенко стає яскравою, виразною, у ній немає набридливих повторів. Синоніми прикрашають вірш, надають йому неземної яскравості.
Значення синонімів у художній мові, тай не тільки в художній, надзвичайно велике, їх стилістична роль у ній різноманітна. «багатство синонімів - одна з типових ознак багатства мови взагалі. Уміле користування синонімами. Тобто вміння вжити саме те слово і поставити саме на тому місці - невід ємна прикмета хорошого стилю, характерна риса справжнього
майстра»
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
5. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовних картин світу. - К.: Логос, 2004. - 284 с.
9. Дишлюк І.М. Лексико-семантичне вираження
концепту „природа” у поетичній мові
15.Костенко Л. Берестечко: Історичний роман. - К.: Український письменник,
1999. - 160 с.
16. Костенко Л. Вибране. - К.: Дніпро, 1989. - 559 с.
17. Костенко Л. Маруся Чурай: Історичний роман у віршах. - К.: Дніпро, 1982. -
136 с.
18. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність і синонімія. Мовознавство. - 1978. - №6. - с. 53 -64.
19.Кочерган М.П. Рецензія:
Словник синонімів у двох томах. Мовознавство.-2000.-№6ю-с.63-
20. Краснова Л. Грані поетичної майстерності: мова поезій Ліни Костенко // Урок
української. - 2000. - № 2. - С. 26-30.
21. Лагутіна А.В. синонімія слова і словосполучення.
Мовознавство.-1973.-№3.-с.34-
23. Лисиченко Л.А. Структура мовної картини світу // Мовознавство. - 2004. - № 5-6. - с.36-41.
24.Лисиченко Л.А. Типи синонімів за значенням. Українська мова і література в школі.-1973.-№11.-с.17-21.
25.Мельничайко В.Я. Використання граматичних
синонімів - важливий показник культури
мови. Мовознавство.-1968.-№5.-с.-68-