Регіональні та галузеві системи управління охороною праці

Органи місцевого  самоврядування у межах своєї  компетенції:

— затверджують цільові  регіональні програми поліпшення стану  безпеки, умов праці та виробничого  середовища, а також заходи з охорони  праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів;

— приймають рішення  щодо створення комунальних аварійно-рятувальних  служб для обслуговування відповідних  територій та об'єктів комунальної  власності.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну, безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного  обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній  власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони  праці працівників, зайнятих на цих  об'єктах.

Для виконання цих  функцій сільська, селищна, міська ради створюють у складі свого виконавчого  органу відповідний підрозділ або  призначають спеціаліста з охорони  праці.

Основні функції  управління охороною праці. Управління процесом вирішення завдань роботи з охорони праці посадовими особами  здійснюється шляхом послідовного виконання  основних функцій управління:

— прогнозування  і планування робіт з охорони  праці;

— організації функціонування РСУОП;

— мотивації та оперативного керівництва роботою  з охорони праці;

— контролю, обліку, аналізу функціонування РСУОП.

Прогнозування і  планування робіт з охорони праці. Органи управління охороною праці облдержадміністрації та інших місцевих органів виконавчої влади забезпечують:

— прогнозування  можливих ризиків, динаміки травматизму  і профзахворювань в області;

— здійснення прогнозних оцінок потреби в нормативно-правових, організаційно-управлінських, матеріально-технічних, фінансових, кадрових, інформаційних  та наукових ресурсах для підвищення рівня охорони праці на підприємстві;

— визначення потреб області в сучасних засобах колективного та індивідуального захисту;

— розроблення заходів  щодо підвищення безпеки засобів  виробництва на підприємствах області  та забезпечення їх відповідності державним  нормативним актам;

— надання допомоги підприємствам у проведенні сертифікації устаткування та технологічних процесів, атестації робочих місць на відповідність  їх нормативним актам з охорони  праці, придбанні засобів колективного та індивідуального захисту та ін.

Обласна державна адміністрація:

— розробляє регіональні  програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого  середовища й угоди, що укладаються  з профспілками;

— погоджує плани  робіт з охорони праці районних державних адміністрацій та плани  навчання з питань охорони праці, яке здійснюють районні навчально-методичні  центри;

— затверджує плани  робіт, що виконуються фахівцями  служб охорони праці.

Районні державні адміністрації:

— здійснюють розробку планів з питань поліпшення стану  безпеки, гігієни праці та виробничого  середовища в районі;

— погоджують плани  робіт з питань охорони праці  виконкомів сільських, селищних та міських  рад;

— затверджують інші плани робіт з питань охорони  праці.

Виконкоми сільських, селищних та міських рад:

— розробляють та затверджують плани заходів з  питань охорони праці;

— затверджують інші плани робіт з охорони праці.

Роботодавець забезпечує розробку і реалізацію:

— плану комплексних  заходів, спрямованих на доведення  умов і безпеки праці до нормативних  вимог, підвищення існуючого рівня  охорони праці;

— розділу "Охорона  праці" колективного договору;

— оперативних планів робіт з охорони праці служби охорони праці та керівників структурних  підрозділів підприємства.

Територіальні програми і плани робіт з охорони  праці повинні мати чітку цільову  спрямованість на зменшення рівня  травматизму, профзахворювань, аварій і пожеж.

Фінансування заходів, передбачених територіальними програмами поліпшення стану безпеки, гігієни  праці та виробничого середовища, здійснюється за рахунок відповідних  коштів територіальних фондів державного страхування від нещасних випадків, а також бюджетів області, міст і  районів.

Фінансування заходів, передбачених планами підприємств  стосовно доведення умов і безпеки  праці до нормативних вимог, підвищення існуючого рівня охорони праці  можуть здійснюватися за рахунок:

• витрат виробництва за такими елементами, як матеріальні витрати на вдосконалення технологій та організацію виробництва, винахідництво й реалізацію, підтримку основних виробничих фондів у робочому стані, утримання засобів колективного захисту тощо;
• амортизаційних фондів;
• капітальних вкладень;
• банківського кредиту;
• кошторису видатків бюджетних організацій і установ;
• фонду державного соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.

Планування робіт  з охорони праці в області. Облдержадміністрація розробляє на наступні роки обласну програму заходів  поліпшення стану безпеки, гігієни  праці та виробничого середовища. Метою програми є здійснення заходів, які сприяли б вирішенню питань організаційного, нормативно-правового, матеріально-технічного, фінансово-економічного, наукового та кадрового забезпечення робіт у галузі охорони праці, запобіганню нещасним випадкам, професійним  захворюванням, аваріям і пожежам.

Обласна програма включає  такі розділи:

• організаційні заходи; забезпечення працюючих засобами індивідуального й колективного захисту та засобами контролю;
• навчання і поширення досвіду з питань охорони праці;
• інформаційне забезпечення охорони праці;
• пріоритетні напрями наукових досліджень і розробок у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
• нормативно-правове забезпечення охорони праці;міжнародне співробітництво в галузі охорони праці;
• фінансування обласної програми.

Обласна програма включає  пропозиції Ради об'єднання профспілок області, Держпромгірнагляду, райдержадміністрації, органів самоврядування, підприємств, установ та організацій області, що затверджуються розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

Після затвердження обласної програми в місячний термін за участю профспілкових організацій  повинні бути розроблені та затверджені  відповідні районні, міські та інші територіальні  програми заходів поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на наступні роки, копії яких надаються відділу з питань охорони праці облдержадміністрації.

Обласне фінансове  управління мусить враховувати в  обласному бюджеті видатки на фінансування заходів, визначених обласною програмою. У районних і міських  бюджетах має бути передбачено виділення  коштів для фінансування заходів  регіональних програм з охорони  праці.

Райдержадміністрації, міськвиконкоми за результатами попереднього року виконання програми аналізують стан охорони праці на підприємствах, розглядають ці питання на радах  з безпеки життєдіяльності населення, притягають до відповідальності керівників і посадових осіб, які не вжили  заходів щодо забезпечення виконання  програми і створення надійних умов праці на виробництві, запобігання  травматизму, профзахворюванням, аваріям  і пожежам.

Довгострокові програми поліпшення стану безпеки, гігієни  праці та виробничого середовища, які розробляються обласною і  районними державними адміністраціями, міськвиконкомами, повинні передбачати  забезпечення підприємств нормативними актами з охорони праці та методичною документацією; здійснення та впровадження у виробництво науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт; впровадження у виробництво більш ефективних заходів індивідуального та колективного захисту, приладів та систем контролю, автоматизованих систем попередження аварій, пожеж, нещасних випадків на виробництві; створення спеціальних технічних  засобів для механізації важких, небезпечних та шкідливих робіт; організацію випуску знаків безпеки, попереджувальних плакатів; надання  допомоги підприємствам і організаціям у забезпеченні працюючих спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального  захисту тощо, відповідно до "Переліку заходів, спрямованих на доведення  умов і безпеки праці до нормативних  вимог або підвищення існуючого  рівня охорони праці на виробництві".

На підприємствах  перспективні плани повинні передбачати  приведення стану умов праці на робочих  місцях у відповідність з нормативними актами з охорони праці за рахунок  реконструкції, капітального ремонту, заміни обладнання, скорочення чисельності  працюючих, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, будівництвом і розширенням санітарно-побутових  приміщень, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладів. Перспективні плани підприємств повинні узгоджуватись  з органами, що здійснюють державний  нагляд за охороною праці.

Необхідність складання  перспективних планів та певний термін визначає керівник підприємства за узгодженням  з профспілками, а за їх відсутності - з представницьким органом трудового колективу.

Поточний річний план складається протягом другого  півріччя року, що передує року, на який він складається. Проект плану розглядається  на засіданні комісії з питань охорони праці та виноситься на розгляд  трудового колективу. Після погодження з профспілковим комітетом (чи іншим  представницьким органом трудового  колективу) план затверджує керівник підприємства.

Оперативні плани  готуються керівником служби охорони  праці, затверджуються керівником підприємства і скеровуються для виконання  службам підприємства.

Оперативні (квартальні, місячні) плани, в основному, складаються  на підставі поточних річних планів, колективних  договорів, приписів служб державного нагляду, відомчого та регіонального  контролю і служб охорони праці  підприємств, матеріалів розслідування  нещасних випадків та перевірок, що здійснювались  комісіями адміністративно-громадського контролю та профспілок.

Організаційно-методичну  роботу щодо складання перспективних, поточних річних та оперативних планів здійснює служба охорони праці підприємства.

Крім планового  управління охороною праці на підставі перспективних, щорічних та оперативних  планів, керівники всіх рівнів управління повинні вміти швидко реагувати  на всі зміни виробничої діяльності й не допускати аварійних ситуацій.

На кожному рівні  управління відповідні служби розробляють  перелік можливих аварійних ситуацій і плани їх локалізації та ліквідації. Кожний працівник повинен знати  свої обов'язки при виникненні тієї чи іншої аварійної ситуації (припинення подачі електричного струму, води, газу, порушення зв'язку, різних пошкоджень в обладнанні і змін технологічного режиму). Керівники повинні вміти  чітко оцінювати можливі аварійні ситуації і вживати екстрених  та ефективних заходів.

У кожному підрозділі повинні бути розроблені й затверджені  плани локалізації та ліквідації можливих аварійних ситуацій на рівні  підприємств і адміністративно-територіальних одиниць.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Таким чином, галузева система управління здійснюється посадовими особами, повноважними представниками і службами міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, а також асоціації, корпорації, концерну або іншого об’єднання, підприємства, в установах, організаціях, які належать до сфери управління цього центрального органу виконавчої влади чи створили дане об’єднання підприємств. Міністерства або інші центральні органи виконавчої влади, що уповноважені на управління майном державних підприємств, заснованих на державній власності, здійснюють відомчий контроль за додержанням цими підприємствами вимог законодавства про охорону праці, застосовуючи за необхідності дисциплінарні та інші примусові заходи до порушників законодавства. Посадові особи служб відомчого контролю можуть застосовувати на цих підприємствах права, передбачені для посадових осіб органів державного нагляду, за винятком прав накладання штрафів за адміністративні правопорушення й застосування до підприємств штрафних санкцій.

Регіональна система управління охороною праці (районі, місті, районі у місті, селищі, селі) - це комплекс органів управління адміністративно-територіальною одиницею, який на підставі чинних нормативно-правових актів здійснює цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо виконання встановлених завдань роботи з охорони праці з метою забезпечення здоров'я і працездатності працівників підприємств, установ і організацій на підпорядкованій території.