Методичні стратегії розвитку критичного мислення на уроках літератури

І. ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ

ЛІТЕРАТУРИ 

     1.1. Методичні стратегії   розвитку критичного  мислення на уроках  літератури

     З розвитком суспільства змінюються цілі та завдання, що постали перед сучасною професійною   освітою    в умовах  інформатизації   суспільства. Поступово на зміну традиційній системі навчання приходить особистісно-орієнтована,     традиційні     методи     змінюються     інноваційними,   що передбачають зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток  учнів  за рахунок зменшення  репродуктивної діяльності.   Державні стандарти  вищої  професійної  освіти  спрямовують вчителя на підготовку спеціаліста, здатного бачити перспективи розвитку галузі,   приймати   відповідальні   рішення,    критично   мислити,   творчо вирішувати    проблеми,    самореалізовуватися, тобто    про    професійно компетентну особистість, що володіє навичками мислення високого рівня [7, с. 87].

     Мислення людини нерозривно пов'язане з мовою, яка є знаряддям формування і способом існування думки.   Узагальнюючи у слові свої знання, людина виходить за межі того, що дано їй безпосередньо у відчуттях і сприйманнях, значно розширює свої пізнавальні можливості, удосконалює мислення.    Мислення    є   підвалиною    свідомої   діяльності    особистості, формування її розумових та інших властивостей.

     На  думку  Молдавської  Н. Д.,  розвиток в учнів  навичок  мислення високого рівня можливий лише тоді, коли   сам учень перебуває у центрі навчального процесу. Розумова діяльність органічно пов'язана з практикою, яка є її джерелом.  У свою чергу практична діяльність  неможлива без мислення, вона стимулює його постійний розвиток, сприяючи впровадженню досягнень людської думки в різних сферах життя суспільства, зокрема професійної  діяльності   [8, с. 112]. 

     Ефективною  методикою формування ключових компетентностей учнів на уроках літератури є методика розвитку критичного мислення на основі читання та письма.

     Критичне  мислення – це уміння урівноважувати у своїй свідомості різні точки зору; уміння піддавати ідею м'якому скепсису; поєднання активного й інтерактивного процесів; перевірка окремих ідей на можливість їх використання; моделювання систем доказів, на основі яких базуються різні точки зору; переоцінка та переосмислення понять та інформації; здатність знайти необхідну інформацію та використовувати її при самостійному рішенні [24, c. 34].

     Структура уроку моделі за методикою розвитку критичного мислення.

Модель  уроку згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається з 3-х фаз:

     І. Евокація (фаза актуалізації, виклику). Учні встановлюють рівень власних досягнень з теми, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані лише на основі того, що вивчено.

Основні форми роботи на фазі евокації:

• «мозкова атака»;
• робота в парах;
• робота в групах.

     ІІ. Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу). На цьому етапі учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, історичними документами, відеоматеріалами. У процесі роботи використовується такий прийом, як читання з системою позначок «Поміч». При цьому, прочитавши речення, слід поряд поставити відповідну позначку:

«*»  – відома інформація;

«+»  – нова інформація

          «?» – здивувала, зацікавила;

          «–» – суперечить тому, що знаю.

Система позначок надає можливість учням  активізувати мисленнєві операції, порівнювати власне розуміння того, про що читає дитина, з тим, що вже відомо. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

      III. Рефлексія (фаза розмірковування). Діяльність учнів на цій фазі полягає в тому, що учні індивідуально або разом:

• складають список нових для себе відомостей;
• розповідають одне одному, записують вивчене;
• складають схеми, таблиці, малюнки за даною темою і пояснюють новий матеріал класу.

       На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі: учні розуміють краще те, що можуть уявити і висловити: «Те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу і чую, я частково запам'ятовую; те, що я бачу, чую і промовляю, я починаю розуміти»; відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.

Діяльність  учнів на цьому етапі забезпечує збільшення їхнього словникового запасу, надає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. Отже, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей і компетентностей саморозвитку, самоосвіти учнів [15, с. 15].

     Хроменко І. зазначає, що групова форма роботи – середовище для розвитку критичного мислення і формування ключових компетентностей.

     Під час роботи в групі виробляються спільні шляхи вирішення поставлених  завдань. У процесі такої роботи в учнів розвивається почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху, скованості. Працюючи в групі, учні вчаться говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, ухвалювати рішення.

     Робота  в групах будується за правилами:

• один говорить – усі слухають;
• з кожної проблеми висловлюються всі члени групи, висловлювати свої думки слід чітко, лаконічно;
• група доручає одному з її членів виступити;
• цінується час [ 24,  c. 34].

     На  думку Семеркової Л. Г., розвиток критичного мислення досягається завдяки застосуванню різних методичних стратегій, які використовуються на окремих етапах уроку.

     «Мозкова  атака» – це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників обговорення.

     Асоціювання, або ґронування – стратегія навчання, яка закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв'язок між окремими поняттями, отже, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетентностей, спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності. Ця робота проводиться в такій послідовності:

• записується центральне поняття на дошці або папері;
• записуються всі поняття, пов'язані з центральним словом;
• установлюються зв'язки.

     «Джигсоу» — методична стратегія, згідно якої учні працюють у групах, при цьому кожна вивчає своє питання. Після вивчення інформації, проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всьому класу, навчаючи при цьому інших.

     Есе використовується наприкінці уроку впродовж п'яти хвилин, щоб допомогти учням краще зрозуміти їх думки з вивченої теми і щоб надати можливість учителю проаналізувати, що відбувається в класі на інтелектуальному рівні.

Есе ставить  перед учнями два завдання:

• написати, що дізналися з теми;
• поставити запитання про те, що зали-шилось незрозумілим.

Ці відповіді  вчителі використовують під час  планування наступного уроку.

     Сенкан — це вислів, який складається з п'яти рядків:

1. Слово-тема (іменник).
2. Два прикметники (означення теми).
3. Три слова, які визначають дію, пов'язану з темою.
4. Фраза з чотирьох слів (розуміння теми або ставлення до неї).
5. Слово-висновок – синонім теми.

     Використання цих прийомів створює можливості для формування інформаційних компетентностей. Вони пов'язані з умінням знаходити, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. Учні навчаються працювати з фактичним матеріалом підручника як основного джерела інформації, матеріалами посібників, енциклопедій, науково-популярною літературою, дитячою періодичною пресою. Прийоми та стратегії методики розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для різнопланової роботи з інформацією: складання алгоритмів, виділення головного, представлення матеріалу у вигляді схем, малюнків, написання сенканів, есе [15, c. 15].

     Учителі активно використовують елементи методики критичного мислення, залучаючи учнів до складання опорних конспектів, цікавих ситуативних задач, підсумкових запитань, творчих завдань.

     Таким чином, методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, надає можливість створити такі умови, за яких усі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, учаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію.

     Отже, методика критичного мислення має великий потенціал, реалізація якого створює оптимальні умови для формування ключових компетентностей учнів, здатних ефективно адаптуватися та функціонувати в складних сучасних умовах