Література Волині

     Публіцистика  Маха дуже настроєва, патетична. Його публікації насичені емоційною лексикою. Автор  використовує індивідуально-авторські  неологізми “серпанково-романтичний  образ вивогненної Лесею Українкою  “Лісової пісні”, “промоторите”, “лімузинять”. Посиленню експресії сприяють вірші, які вмонтовуються в текст статті:

                       Тримайся, друже! Ти ж таку могуть

                       По  всьому світу чесно  понаславив,

                       Що  нині серед всіх перлин держави

                       Найголубішу носиш ти снагу.

                       Але одна доконує біда:

                       Що  всяк сюди натішитись приходить,

                       І мало хто для твеї диво-вроди

                       Хоч краплю серця, Світязю, віддасть .

     У газетних публікаціях Петра Маха завжди белетристика домінує над  публіцистикою. Його статті сприймаються як дуже емоційні висловлювання поета. Проблеми, висвітлені автором, вирішуються на тлі його поетичної творчості. Але це речі злободенні, вони органічно вписуються в газетний матеріал, додають виданню яскравості, самобутності. 
 
 
 

                              Ніна Горик

      Горик Ніна Петрівна народилася 7 вересня 1957 року в мальовничому селі Забужжі  Любомльського району Волинської області. Звідси простелилися її стежки у великий світ. Тут народилась мрія стати вчителькою української мови та літератури і перші поетичні рядки.

 В селі  закінчила середню школу. Вчилась  старанно, в основному на «відмінно». Особливий потяг мала до гуманітарних предметів, багато читала. Активною була і в громадському житті: секретар комсомольської організації школи, активний учасник художньої самодіяльності. Знала кожну стежину у навколишніх лісах, любила ходити туди сама, багато думала, мріяла і співала.

 Про поетичні  витоки і свої душевні почуття  Ніна Петрівна говорить:

 «Якби мене  хто запитав, як я потрапила  в письменники, то найімовірніше  було б відповісти: випливла на  «Хвилях Світязя». І це не просто  образний вислів. Справді, коли  я була ще школяркою, то найбільш трепетні хвилини переживала тоді, як переступала поріг редакції Любомльської районки. Раз на місяць там відбувались зібрання літстудії «Хвилі Світязя»…

 Пам'ятаю  сільські пейзажі рідного Забужжя  і батьківську хату за греблею,  яку з обох боків обступила лепеха. Люблю спостерігати за ростом усього живого – трави у лузі, рослин на городі та в полі…. Безмірно вдячна Всевишньому за те, що відчиняє мені двері до тайни. Хтось назвав її Поезією»

      У 1990 році з'явилася друком її перша  збірка поезій «Волинь моя, воле...» у колективному збірнику «Айстри», який вийшов у видавництві «Радянський пись менник». Її поезії публікуються в обласних і республіканських газетах; загальноукраїнських виданнях: журналах «Дніпро», «Соняшник», альманахах «Вітрила», «Світязь».

 З 1995 року  Ніна Горик – член Національної  Спілки письменників України.

 У 1996 році  у видавництві «Надстир'я» вийшла  нова збірка її поезій «Територія  слова».

 Поетеса плідно  поєднує свою педагогічну працю  з поетичною творчістю. У її  доробку чимало цікавих дитячих віршів. Вся ця поезія освітлена трепетним відчуттям світу, який бачить дитина. Поетеса розкриває красу нашого краю, пробуджує любов до рідної землі.

У 1997 році видавництво  «Веселка» видрукувало збірку поезій Ніни Горик для дітей під назвою «Погожою дниною над Україною»

      Про себе Н. Горик каже: «Не знаю чого в мені більше – письменниці чи педагога? А врешті, забуваю замислюватись  над земними мірами і …віршую, чи то пак, віншую Слово. Воно є моїм фахом, смислом життя і посередником між душею і Всесвітом, і райдугою, що з'єднує серця.»

      Зміст поетичної книжки Ніни Горик «Повернення Мавки», що вийшла в світ 2005р. надиктований досвідом серця, прожитим і пережитим. Збірка народжувалась важко. Боляче творила Ніна Горик цю свою високу поезію, багато тем якої викликала смерть чоловіка – мужнього полковника міліції, котрий загинув від кулі грабіжників, Федора Литвинюка.Сама поетеса сказала про збірку: «Можливо, подібної збірки у мене вже не буде. Дай, Боже, щоб не було причин для частини віршів, що увійшли до збірки. Але така поезія – чиста, яскрава, відверта – хай буде».

У 2006 році Ніна Горик  очолила Волинську облорганізацію Національної спілки письменників України (ВОО НСПУ).

Після певних переживань й переосмислення прожитого наша поліська Мавка Ніна Горик повернулася новою поетичною збіркою, у якій багато світла, любові до людей і України. Хочу процитувати один із віршів:

                        У кожного - своя Україна.

                        В одного вона - підтята.

                        В другого вона - проклята.

                        У того - Тарасова круча.

                        У того - рана пекуча.

                        Нестерпна, як в нозі колючка.

                        Коштовна, як шлюбна обручка.

                        У когось - медовії  ріки,

                        У когось - розп'яття навіки.

                        У когось - плато  для герцю.

                        В поета вона - замість  серця.

А у шухлядах лежать нові вірші, чекають свого часу… Ніна Горик живе творчістю і має надію, що велика й солодка письменницька праця визріє у нові твори.