Автор: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2013 в 00:30, реферат
Роздобудько Ірен Віталіївна народилася 3 листопада 1962 року у місті Донецьк. Ірен - українська журналістка, писменниця, поетеса. Закінчила факультет журналістики Київського Національного Університету. Працювала у Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ телеграфісткою, у багатотиражці Донецького металургійного заводу, журналістом та диктором радіогазети. З 1988 року живе у Києві, де працювала в газеті «Радослав», коректором журналу «Сучасність», оглядачем на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачем у газеті «Всеукраїнські відомості», заступником головного редактора у журналі «Наталі», головним редактором у журналі «Караван історій. Україна» та журналістом у журналі «Академія».
[2, т. 4, ст. 280]
Корок - 1. Кора коркового дуба, яку використовують для різних потреб. 2. Затичка для пляшки та ін. посуду з кори такого дерева. 3. Пібор, каблук.
[2, т. 4, ст. 296]
Люстро -дзеркало. [2, т. 4, ст. 573]
Лячно присл. до лячний - який лякає, страшний. [2, т. 4, ст. 583]
Мешти - легкі черевики. [2, т. 4, ст. 624]
Млосний - 1. Сповнений млості (почуття розслабленості, знемоги). 2. Який п`янить, дурманить свідомість. [2, т. 4, ст. 765]
Набурмосений - те саме, що насуплений - 1. Похмурений, незадоволений, надутий. 2. Низько опущений над очима. 3. Хмурий, темний ( про предмети і явища природи).
Навкарачки - повзти, вилізти і т. ін.. [2, т. 5, ст. 100]
Налисник - тонкий млинець, в який загортається якась начинка, найчастіше з сиру.
[2, т. 5, ст. 119]
Напнути - 1. Натягуючи або розтягуючи що-небудь, робити тугим, пружнім. 2. Надягати, накладати на себе який-небудь одяг. 3. Робити покриття на чому-небудь, накривати щось. 3. Нападати на кого-небудь з докорами, обвинуваченнями; лаяти. [2, т. 5, ст. 142]
Непереливки - важко, скрутно приходиться комусь. [2, т. 5, ст. 353]
Нидіти - вести бездіяльне, мозбавлене мети, смислу, духовних інтересів життя; животіти. Зазнавати почуття нудоти, душевної муки; скучати, нудьгувати. Втрачати сили, ставати фізично слабим. Набридливо скаржитися на що-небудь; нарікати, нити. [2, т. 5, ст. 409]
Пирскати - 1. Розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками. 2. Не утримавшись, раптово вибухати приглушеним, стриманим сміхом. 3. Шумно випускати повітря з ніздрів. 4. Оббризкувати якою-небудь рідиною. [2, т. 6, ст. 357]
Пихкати - уривчасто дихаючи від надмірних зусиль, видавати своєрідні звуки. Видавати своєрідні звуки. Курячи люльку цигарку та ін.. Випускаючи дим, пару, газ і т. ін., видавати своєрідні звуки. З шумом вириватися, спалахувати (про вогонь). [2, т. 6, ст. 371]
Полонина - безлісна ділянка верхньго поясу Українських Карпат, що використовується як пасовисько та для сінокосу. [2, т. 7, ст. 94]
Порпати - розгрібати, розривати що-небудь сипке, пухке; гребти.
[2, т. 7, ст. 288]
Примантулити від мантулювати - приєднувати; підселяти. [2, т. 7, ст. 304]
Прихисток від прихистити - 1. Надати притулок кому-небудь. 2. Захистити, сховати кого-небудь від чогось. 3. Прийняти що-небудь для збереження, схову. 4. Певними діями допомогти здійсненню чого-небудь. [2, т. 8, ст. 82]
Пуштунка - 1. Білка. 2. Той, хто любить пустувати, схильний до пустощів. [2, т. 8, ст. 403]
Ретируватися - 1. Відступати під час бойових дій. 2. Виходити звідкись. Залишати попереднє місце. [2, т. 8, ст. 516]
Ретязь - ланцюг; кайдани; залізний засув. [2, т. 8, ст. 517]
Розпорошитись - 1. Перетворитися на пил, порох. 2. Розсіюватися сильним струменем. 3. Дроблячись, розподіляючись на маленькі частки, розташовуватисяв різних місцях, відокремлюватися одне від одного; розбігатися; розвіюватися, зникати. [2, т. 8, ст. 775]
Розчепірений - розставлений, розсунутий у сторони. [2, т. 8, ст. 859]
Серпанок - 1.Рівномірна світова вуаль, яка зростає із збільшенням відстані від спостерігача горизонту. 2. Легка, прозора тканина ( вироблялася з найтонших сортів саморобного лляного або конопляного потона), з якої робили головні убори для заміжньої жінки. [2, т. 9, ст. 119]
Снувати - 1. Готувати основу для ткання; перемотувати необхідну для основи кількість ниток з котушок на один вал. 2. Переплітаючи нитки, волокна і т. ін., з`єднуючи їх, виготовляти щось. 3. Створювати, плекати щось у своїй уяві. 4. Поспішно рухатися у різних напрямках, назад і вперед. 5. Переміщатися в просторі. 6. Безперервно виникати в уяві у великій кількості; роїтися. [2, т. 9, ст. 429]
Тент - накриття, звичайно парусинове, для захисту від сонця й дощу.
[2, т. 10, ст. 73]
Тицьнути - 1. Відверто, неприховано вказувати на чиїсь вади або робити комусь зауваження в гострій, неделікатній формі. 2. Звертати увагу, дивитися на що-небудь. 3. Бити або штовхати різким рухом. [2, т. 10, ст. 133]
Токан - мамалига (густа каша з кукурудзяного борошна). [2, т. 10, ст. 177]
Трунок - 1. Напій (переважно алкогольний). 2. Відвар трав, коріння, признаений для лікувальних та інших потреб. 3. Горілка. 4. Шлунок.
[2, т. 10, ст. 298]
Філіжанка - чашка. [2, т. 10, ст. 592]
Фіранка - шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо; занавіска.
[2, т. 10, ст. 601]
Фотель - крісло. [2, т. 10, ст. 631]
Хіть - 1. Бажання, пргнення здійснити, виконати щось, домогтися чогось; потреба в чому-небудь. 2. Нахил, потяг, пристрасть до якоїсь діяльності чи якихось занять; любовний потяг, пристрасть. [2, т. 11, ст. 75]
Цівка - 1. Тонкий струмінь води або якої-небудь рідини. 2. Шпулька для намотування ниток. 3. Стовбур дерева. 4. Рушинця. [2, т. 11, ст. 223]
Цмулити - з насолодою пити, смоктати (переважно спиртні напої). [2, т. 11, ст. 242]
Цугикати - повільно посуватися; тюпати. [2, т. 11, ст. 246]
Чагарники - зарості багаторічних дерев`янистих кущових рослин.
[2, т. 11. ст. 262]
Шинквас - прилавок. [2, т. 11, ст. 453]
Лексичні особливості
Усі знайтені діалектизми можна поділити на такі лексичні (тематичні) групи:
●Їжа та напої: налисник, трунок, драглі, токан.
●Предмети одягу: кафан, мешти.
●Архітектурні споруди: колиба, шинквас, бруківка , альтанка, тент.
●Люди: вуйко, кобіта.
●Стани та якості людей і предметів: розчепірений, зманіжений, зацькований, захаращений, набурмосений, млосний, заскорублий, волоокий, брунатний, непереливки.
●Дії: цугикати, тицьнути, снувати, розпорошитись, ретируватися, примантулити, порпати, пихкати, пирскати, нидіти, напнути, копирсатися, знітитися, зглянутись, гаптувати, висолоплювати, вгавати, блюзнірствувати.
●Предмети побуту: бляшанка, філіжанка, фіранка, ретязь.
●Предмети інтер`єру: фотель, люстро.
●Природні об`єкти та явища: чагарники, полонина, серпанок.
●Способи дії: навкарачки, лячно.
●Інше: цівка, хіть, пуштунка, прихисток, корок, гонг, вишкір, ватра, вакханалія.
Автор використовує подані діалектні слова з метою індивідуалізації й типізації мовлення героїв, їхньої мовленнєвої характеристики, з метою підкреслення мовного колориту зображуваного, належністю героя до певного побутового середовища, інколи з метою створення комічного враження. У творі більшість подій відбуваються у Карпатах, саме у цій місцевості вживається найбільше діалектизмів. Основна мета їх використання у цьму тексті - правдиве, натуральне зображення Карпатської місцевості та тамтешніх людей.
Морфологічні особливості
За морфологічними особливостями лексику можна поділити на такі групи:
●Іменники: налисник, трунок, драглі, токан, кафан, мешти, колиба, шинквас, бруківка , альтанка, тент, вуйко, кобіта, бляшанка, філіжанка, фіранка, ретязь, фотель, люстро, чагарники, полонина, серпанок, цівка, хіть, пуштунка, прихисток, корок, гонг, вишкір, ватра, вакханалія.
●Прикметники: розчепірений, зманіжений, зацькований, захаращений, набурмосений, млосний, заскорублий, волоокий, брунатний, непереливки.
●Дієслова: цугикати, тицьнути, снувати, розпорошитись, ретируватися, примантулити, порпати, пихкати, пирскати, нидіти, напнути, копирсатися, знітитися, зглянутись, гаптувати, висолоплювати, вгавати, блюзнірствувати.
●Прислівники: навкарачки, лячно.
Отже більше автор і використовує діалектизмів-іменників і дієслів. Числівників та займенників не знайдено.
Граматичні особливості
У тексті наявні різні типи речень, але найбільше авторка пише складних аби повніше розкрити суть. У таких реченнях діалектизми мають другорядну, але важиву роль, тобто вони доповнюють все сказане і додають реченню особливої «пікантності» та настрою ( «У ванній кімнаті я, як останній ідіот, роздивлявся шампуні та креми, крутив у руках її зубну щітку і занурював обличчя в її рушник і ледь стримував себе, аби не порпатися в ящику для білизни.»; «Це був… жах, мара, вишкір долі, удар обухом, чортівня, абсурд, маразм, лажа, кінець усьому, смерть: з напівтемряви передпокою мені назустріч вийшла Ліза.»). Також автор вдало поєднує сучасні молодіжні, сленгові слова із старовинними діалектними («Якщо я збираюся вилити на неї усю чорноту мого двадцятирічного пекла -- навіщо ж, як справжній спокусник, нагріб шампанського, мартіні та всіляких яскравих бляшанок?!»).
Загалом яскравих граматичних особливостей у тексті не помічено.
Фразеологічні особливості
У досліджуваному творі зустрічаються такі фразеологічні звороти:
Гав ловити - марно втрачати час, нічим не зйматися, нічого не робити, байдикувати.
Хоч греблю гати - дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь.
Притча во язицех - те, що одержало широку популярність, у всіх на устах, стало предметом загальних розмов, прислів`ям, викликаючи несхвалення і глузування.
Загалом твір не має великої кількості усталених фразеологізмів, але авторка насичує його особистими неповторними фразами.
Висновки
Здійснений аналіз дає підставу передбачати, що Ірен Роздобудько у своєму творі «Ґудзик» використовує південно-західне наріччя, гуцульський говір. Для південно-західного діалекту властиві специфічні риси, якими вони, з одного боку відрізняються від інших діалектних груп чи однієї з них, а з другого - від літературної української мови. Використана говірка поширена в районі українських Карпат на їхніх південних і північних схилах, а також у самих Карпатах. Карпатські говори характеризуються рядом специфічних ознак, що давало підстави розглядати їх як окреме наріччя, що протиставляється решті українських наріч, хоч на рівні граматики вони, безсумнівно, входять у систему південно-західних діалектів.
У тексті використано також багато сленгу та декілька жаргонізмів. За допомогою використання діалектизмів автор підкреслила той факт, що деякі події відбуваються у Карпатах і показала значущість цієї місцевості для героїв твору. При чому подані діалектизми є досить відомими у наш час.
Список використаної літератури:
Информация о работе Діалектизми у творі Ірен Роздобудько "Гудзик"