Українські прізвища та прізвиська

Вибір імені при утворенні прізвищ залежав від того, наскільки конкретне ім’я здатне було індивідуалізувати  денотат у даній місцевості. Природно, прізвищами ставали не книжні, а розмовні варанти імен, які побутували у Теребовлянському районі в період активного прізвищетворення. При цьому, важливо підкреслити, що прізвищами ставали, як правило,малопопулярні у даному населеному пункті імена і їх варіанти.

Прізвища, співзвучні з особовими апелятивами

Серед прізвищ, співвідносних з особовими апелятивами, виділяємо 8 семантичних розрядів, а саме{10,59}:

Назви осіб за територіальною ознакою:Заставна,Нагорна,Горб, Мостовий, Загребельна,Горішний, Горішна, Мостова, Заставний,Зарічний.

Назви осіб за родом занять:Сторожук, Гончар, Рибак, Водовіз, Колесник, Ковальчук, Плекан, Кухарська, Пастух.

Назви осіб за зовнішньою ознакою, зокрема за кольором шкіри, волосся, росту, сили, краси, фізичними недоліками: Головатий,Рудий, Руда, Чернота, Сивак, Чорний, Модна, Сра, Сірий, Гладка.

Назви осіб за внутрішніми ознаками:Свистун, Лютий, Люта, Мудра.

Назви осіб за соціально- класовою і ідеологічною ознакою:Скакун, Апостол, Король, Гетьман, Найдух.

Назви осіб за етнічною ознакою: Тернопільський, Тернопільська, Швед.

Назви осіб за місцем у сім’ї: Пастух.

Міфологічні назви: Перун.

Прізвища, співзвучні з неособовими апелятивами

Серед прізвищ, які співвідносяться з апелятивами, виділяємо 11 семантичних розрядів {10, 60}:

Назви тварин і рослин:Ведмідь,Вовк,Кіт, Баран, Жук, Снігур, Львов, Криса, Воробець, Гуска, Цап, Курочка, Заяць.

Назви предметів побуту, знарядь праці та ін. виробів:Дошка, Губка.

Абстрактні назви: Мудра, Гук.

Назви анатомічних понять: П’ятночка.

Назви видів їжі, продуктів харчуння: Кисіль, Крупа, Гарбуз.

Назви одягу, взуття і прикрас: Кожушко, Гребеняк.

Назви одиниць виміру і грошей.

Назви явищ природи і різних понять часу:Лунів, Мороз, Заверуха.

Назви речовин.

Назви хвороб, фізичних недоліків:Грибок, Крива, Кривий.

Назви рельєфу.

 

б) Морфологічний спосіб творення прізвищ села Дружби.

При морфологічному способі творення дружбівських прізвищ до імені засновника роду додавався патронімний чи матронімний суфікс. До морфологічних утворень зараховуємо всі прізвища, утворені від імені, прізвиська {10,61}.

Прізвища субтантивного типу

Прізвища з суфіксом –ик, -чик.  Світлик,  Об’єщик, Кобильник, Рудик, Гребеник, Ваврик, Юрчик, Малик, Грицик, Жидоник, Петрик, Мудрик, Живчик, Ковалик, Ковалик,

Прізвища з суфіксами –ич. Утворення із формантом  -ич, що походить із праслов’янського іtjь належить до найдавнішого синтетичного засобу вираження спорідненості у слов’ян{12,65}. Суфікс –ич служить для утворення найменування сина від батька. Твірними основами прізвищ з суфіксом –ич виступають, як правило, іменники на –а (-‘а). В окремих випадках твірними основами були іменники 2 відміни {10,64}.

Аврамич, Кавулич,Стегнович, Янушкевич, Юркевич, Дембрович, Онишкевич, Дудич,  Великанич, Кліментович,

Прізвища з суфіксами –ович, (-евич) серед дружбівських прізвищ зовсім мало: Дембрович, Мельникевич,

Форми родового відмінка особових назв у ролі прізвищ.

Прізвища з суфіксом –ко. Лазорко, Побурко, Щурко, Клименко, Василечко, Темечко, Головко, Дмитренко,  Левко, Кожушко,

Прізвища з суфіксом –а (-т) . Горішна, Кондрат,Савка, Теляга, Львова,

Утворень  з суфіксом –ка. Єднаковська, Вишневська, Гуска, Мотика, Гладка, Коберницька, Колодзінська,. В окремих випадках прізвище на –ка виступає словотвірним варінтом такого ж, але безсуфіксного прізвища:  Криса і Криска… Іноді подібні паралельні прізвища є прізвищами одного і того ж носія.

Свідерська, Вітвіцька, Фурка, Кухарська, Міньковська,

Прізвища з суфіксами –енко, -ен’ко, -ейко.

Прізвища з суфіксами –ай, -ей.

Прізвища з суфіксом –ан.

Прізвища з суфіксами –ук, (-‘ук), -чук.

Прізвища з суфіксом –ц’о.

Прізвища з суфіксом –ар.

Прізвища з суфіксом –ур.

Прізвища з суфіксом –ок.

Прізвища з суфіксом –иц’а.

Прізвища з суфіксом –ина.

Прізвища з суфіксом –ач.

Непродуктивними у досліджуваному регіоні виявились прізвищеві назви із суфіксами -ович (-евич), -ич, -ак.

 
 Прізвища відад’єктивного типу

Суфіксальні утворення прізвищ з формальними ознаками прикметника складають досить помітну  групу. Серед них наявні прізвища з давніми посесивними суфіксами –овьск, -евьск,   -иньск і з суфіксом відносності –аньск чи їх різними фонетичними варіантами. Відомо, що з часом відад’єктивні утворенняз перерахованими суфіксами у більшості слов’янських мов, включно з українською, почали виражати  патронімійність {11,605}.

Прізвища з суфіксами –ів / -ов. Недогонов, Васильків, Семків Юрків,  Петрів, Лунів, Лавринів, Двидів, Ванюсів, Дмитрів

Прізвища з суфіксом –ин.  Федчишин,Івасишин, Процишин, Горин, Андрусишин, Микитин,  Грицишин, Хмелишин, Лучин,  Стефанишин,  Іванишин,  Павлишин, Михайлишин, Хомин,  Стасишин, Василишин, Кравчишин, Дутчин,  Волошин.

Прізвища з суфіксом –с’к-. Струтинський, Звіжинський, Мальський, Мучковська, Славський,  Шкафарська, Биковська,  Лапшинський, Підборочинський, Міньковська, Кухарський, Мединський, Беднарський, Поплавський, Крижановський,  Чайківський, Гадзінська, Вільжановська, Тернопільська, Чупровська, Радомська, Рогальська,  Гадомська, Бруховський, Шандаровська, Ланковська, Сагановська, Бутинська, Петровська, Городиська,Зелінська, Єднаковська, Кремповська,  Тичинська, Димінський, Пенкальська,  Гулінська, Яремська,  Ясінська, Вишневська,   Шпачинська, Будзанівська,  Скавронський Лабівський,  Караванська, Добранська, Оліховська, Дуб’янський, Коблянська, Кульцицька, Мушинська, Валевський, Осовський,  Храновський, Шобська,Козловська, Гужвінська, Грабовська.

Прізвища з суфіксом  -ц’к- Савіцький, Товарницька, Лішницька, Вербовецька, Рокецький, Колодницький, Смільницька, Гумницька, Коберницька.

Отже, в період активного прізвищетворення найбільш продуктиними у даній місцевості були суфікси –с’к- (58 прізвищ),  –ин (19 прізвищ),  і найменша кількість прізвищ є із суфіксами –ів / -ов (всього 10 прізищ) -ц’к- (9 прізвищ).

 

Розділ 2. Характеристика іменника.

Словотворення імен села Дружба.

 А) Суфіксальний спосіб творення імен.

  Найбільш поширеним при утворенні варіантів українських імен є суфіксальний спосіб творення{13,217}.

  Аналіз імен лемків кінця XVIII – поч. XIX ст. дозволяє констатувати, що саме суфіксація була домінуючою при утворенні експресивних варіантів імен. Зафіксовані іменні варіанти містять 17 суфіксів. Проте суфіксація проходила двома шляхами {10,15}:

1. іменні суфікси приєднувались до повного імені (прогресивна деривація): Василь- Василь-ко;
2. іменні суфікси приєднувались приєднувались до усіченої основи (регресивна деривація): Онуфрій – Ону-шко.

  Варіанти імен утворенні  шляхом приєднання суфіксів до  основи повного імені, складають  невелику групу  (пор.: Іванко, Захаріяш).

  З повними основами поєднується  суфікс –ко  ( Гнатко, тІванко, Василько ), а також –ик, -ек ( Гнатек, Іванек, Павлик, Лаврек), який, напевне, надавав імені зменшувально-пестливого відтінку. Зауважимо, що такі демінутивні утворення в метриках часто оформленні за польським зразком, тобто суфіксом –ек {14,14}. Непрямим підтвердженням українського походження подібних утворень може служити те, що, по-перше, імена типу Іван, Гнат у той час не були поширеними серед поляків, а, по-друге, що при таких іменах виступають українські прізвищеві утворення. Тільки п’ять іменних утворень має суфіксальний елемент –ш- (Лукаш, Матеуш, Томаш,Захаріяш), частину із них можна кваліфікувати як польські утворення. В одному дериваті виявлено суфіксальний елемент –с’- (Лукась). Одиничними лексемами представлені суфікси –‘о ( Антоньо), -ц’о ( Іванцьо), -ус’о ( Петрусьо), -ач ( Лукач).

  Таким чином для утворення іменних варіантів від повних імен використано 9 суфіксів.

  Б) Регресивно - суфіксальний спосіб творення імен.

   В антропонімії, особливо діалектній, регресивна деривація дуже продуктивна. {15, 47}. У лемківській антропонімії вона найповніше представлена усічено- суфіксальними утвореннями.

      Для утворення  усічено-суфіксальних варіантів  використано 17 суфіксів, більшість  з яких є зменшено-пестливими.

   Найчисленнішу групу складають  іменні варіанти з суфіксом  –ко.  Серед імен даної місцевості в цю групу входять: Юрко, Олежко, Надійко, Марійко,..Утворення з формантом –‘о: Васьо, Костьо, Федьо, ..

   Варіанти названої структури  широко представленні також у  рукописних пам’ятках інших регіонів України {16,14} «Оформлення імені за допомогою кінцевого –‘о, вказує проф. Павло Чучка, -це загальноукраїнська тенденція. Імена такого типу властиві всім слов’янським мовам» {17,71}.

  Валентна особливість форманта  –‘о у лемків полягала в тому, що він міг поєднуватися не тільки з чистими усіченнями, але з усічено- суфіксальними дериватами на –ц’, -с’, -н’, утворюючи нові варіанти імен {17,71-72}.

 Невеличку групу серед усічено- суфіксальних імен складають утворення з детермінативом –ш-, зокрема деривати з суфіксами –ш- і –ош-. Суфікс –ош представлений у 4 іменних утвореннях: Андрош, Антош, Грегош,Тимош.

  Формант –а належав до  цілком непродуктивних засобів  регресивно-суфіксального творення іменних варіантів , а саме в іменах даного населеного пункту:  Юра - Юрій, Маша - Марія, Вова - Володимир, Ната - Наталія, Діма – Дмитро, Люда – Людмила, Іра – Ірина, Рома – Роман, Даша – Дарія.

   Суфікс –х, який є в  не багатьох іменах, наприклад  в такому, як Стах – Станіслав.

  Отже, творення імен регресивно  – суфіксальним способом серед  населеного пункту с. Дружба не  є поширеним, на відміну від  суфіксального.

В) Регресивний спосіб творення імен.

Регресивним способом (усіченням) утворено незначну кількість іменних варіантів.

  Усічені варіанти імен досліджувальної території утворились за допомогою аферези і апокопи.  Усіченню підлягають як повні імена, так і їх деривати. В одних випадках елімінуються окремі звуки, а в інших – цілі склади, як правило, ненаголошені {10,20}.

  Афереза ( усічення початкової частини). Кількість варіантів, утворени шляхом елімінації початкового складу, приблизно така ж, як і кількість розмовних варіантів, утворених шляхом редукції початкових складів {10,20}.

   У даній населеній місцевості це імена:  Вань – Іван, Митро – Дмитро, Толік – Анатолій,  Коля – Микола, Саша – Олександр, Славік – Ярослав, Настя – Анастасія.

Апокопа (усічення кінцевої частини). Цей тип регресивного способу є найбільш поширеним.  Апокопі піддається один або декілька кінцевих ненаголошених складів повного імені. Галя – Галина, Міша - Михайло, Стефа - Стефанія, Люда – Людмила,  Катя – Катерина та ін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літертури:

1.Жовтобрюх  М.А. Про термін «прізвище»//Мовознавство.-1969. №4.-С.82-86.

2.Керста  Р.Й.Украинская антропонимия ХУІ в.(Мужские именования):Автореф.дис.канд.филол.наук. –Ужгород. 1978.- 15с.

3. Худаш М. Л. З історії української антропонімії. —К. : Наукова думка, 1977.-С.11-27,138

4.Юридична енциклопедія : в 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл.,1998. — Т. 5.-С. 144.

5. Редько Ю. К. Сучасні українські прізвища. — К. :Наукова думка, 1966.-С.11.

6. Коваль А. П. Слово про слово. — К. : Радянська школа, 1986.с.204.

7. Чучка П. Глобальні, національні та регіональні ознаки прізвищ українців // Дивослово. — 2003. —№ 10.

 

8. Редько Ю. К. Довідник українських прізвищ. — К. :Радянська школа, 1969.

 

9.Чучка П.П. Антропонімія Закарпаття.Рукопись диссертации…доктора фил. наук.- Ужгород, 1970.- с.522.

 

10.Панцьо С.Є Антропонімія лемківщини. Тернопіль., Книжково- журнальне видавництво «Тернопіль», 1995, С.132.

 

11.Чучка П.П. Розвиток імен і  прізвищ// Історія української мови: Лексика  фразеологія. – Київ: Наукова думка.1983. -742с.

 

12.Панчук Г.Д. Антропонімія Опілля. Матеріали для спецсемінарів.-Тернопіль:Тернопільський держ. пед. університет ім.В.Гнатюка.- 2001.-195с.

13. Керста Р.И. Українська  антропонімія ХYI ст.  (Чоловічі іменування)-Київ: Наукова думка, 1984. С.152.

14. Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV- XV ст. –Київ: В-во АН УРСР, 1958.- 298с.

15.Думбрэвяну А.Н. Молдавская диалектная антропонимия. – Кишинев, Штиинца, 1982. -160с.

16.  Шевцова  В.А. Антропонимия Среднеднепровского Левобережья Украины:  Автореф. дис. канд. филол. наук.- Київ:1978. -26с.

17. Чучка П.П. Антропонімія Закарпаття// Вступ та імена: Конспект лекцій.- Ужгород. 1970.- 103с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток:

Список досліджуваних села Дружби.