Стародавній Египет: таємниці пірамід

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 
ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА

ФІЛОЛОГІЧНИЙ  ФАКУЛЬТЕТ 
 

Кафедра журналістики 

Семенишин Катерина 

СТАРОДАВНІЙ ЕГИПЕТ:

ТАЄМНИЦІ  ПІРАМІД 

КУРСОВА РОБОТА 

студентки першого курсу

спеціальності «журналістика»

заочної форми навчання 
 

Науковій  керівник –

доц. Верещагіна Н.В. 
 

Одеса – 2012 

ПЛАН

№ стор.

ВСТУП……………………………………………………………………..……………..3

РОЗДІЛ 1. ІСТОРІЯ ЕГИПТУ…………………………………...………...…………....5

1. Давній Єгипет……………………………………………..………………5
2. Міфи давніх єгиптян……………………………………..……………….6

РОЗДІЛ 2. ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ…………………………………..………………..8

             2.1.    Життя Фараонів. Муміфікація……………………….…..………………8

РОЗДІЛ 3. МИСТЕЦТВО ТВОРИТЬ ЖИТТЯ………………….……………………..10

             3.1      Єгипетське мистецтво………………………….………………………..10

             3.2.     Храми і скульптури Египту………………….………………………….11

РОЗДІЛ 4. ПІРАМІДИ……………………………………….……………………...…..14

             4.1.      Створення пірамід. Перша піраміда……….……………………...…...14

             4.2.      Велика піраміда Хеопса…………………….…………………………..16

             4.3.      Піраміда Хефрена………………………….……………………………19

             4.4.      Піраміда Мікеріна Менкаура……………………………………….….20

РОЗДІЛ 5. СЕКРЕТИ………………………………………………………….………...22

             5.1.      Секрети древніх математиків………………………….……………….22

             5.2.      Таємниці кам'яних підземель……………………….………………….23

             5.3.      Пірамідология йде по сліду………….…………………………………24

             5.4.      Планетний ансамбль……………….………....…………………………26

             5.5.      Підводні піраміди Бермуд………..……………………………………..27

ВИСНОВКИ…………………………………….………………………………………..29

БІБЛІОГРАФІЯ…………………………….…………………………………………….30

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………… 

ВСТУП

     Самобутня культура Древнього Єгипту з незапам'ятних часів залучала до себе увагу всього людства. Вона викликала подив у гордого своєю цивілізацією вавилонського народу. У єгиптян вчилися мудрості філософи і вчені Древньої Греції. Великий Рим схилявся перед стрункою державною організацією країни пірамід. Минули тисячоріччя, але жвавий інтерес до історії Древнього Єгипту аж ніяк не зменшився. Але довгий час величезний шар єгипетської історії був невідомий людям.

      Цивілізація Стародавнього Єгипту нараховує понад три тисячі років. У кінці ІV тисячоліття до н.е. в Південно-Східній Африці, у долині ріки Ніл, сформувалась рабовласницька держава Єгипет, якій випала історична доля стати одним із найбільших центрів світової культури.

      Єгипет – колиска людської цивілізації, чи не найзагадковіша з країн, які коли небудь існували та будуть існувати на нашій планеті. Чисельні загадки давнього Єгипту (знамениті піраміди Хеопса, Сфінкс, таємниці муміфікації і ще багато всього) будоражать людські голови вже багато століть.

      Єгиптяни створили централізовану  монархічну державу, культура  якої відрізнялася  надзвичайною  стабільністю. Достатньо сказати,  що вона проіснувала майже  без змін 4,5 тис. років. Пам’ятки  її і сьогодні вражають уяву  своєю монументальністю, глибиною  філософської думки, витонченістю  художньої форми.

      Чудеса світу створювалися впродовж величезного проміжку часу. Багато великих подій сталися за цей час. Цілі народи зникли з лиця землі, одні цивілізації  змінялися  іншими. Але вплив загиблих культур залишився. Людина створила  багато прекрасного, але люди того часу вибрали з безлічі прекрасних пам'ятників  мистецтва лише сім і назвали їх «чудесами світу». Греки приписували числу «сім» високу досконалість. Ось тому чудес світу греки назвали сім. Сім чудес світу оспівували у віршах і прозі, всі вчені старовини оспівували про них. Деякі з чудес світу бачив і описав знаменитий старогрецький вчений мандрівник, прославлений історик Геродот. Час, а інколи і люди, безжалісно розправляються з пам'ятниками старовини, від багатьох залишилися лише руїни. Не так, давно зруйновано шість чудес  світу. Залишилося саме прадавнє  –  єгипетські піраміди  –  само уособлення  непорушності і вічності.

      «Батько історії» Геродот назвав єгипетські піраміди «першим чудом світу». Минулі тисячоліття не лише підтверджують цю назву, але і все більше змушують дослідників вважати це «диво» найбільшим і таємничим зі всіх, відомих людству.

      Тексти і малюнки усередині пірамід вихваляли божественну могутність фараона, а потужні стіни піраміди надійно захищали поховання пануючи. Єгипетські піраміди - це архітектурні пам'ятники Давнього Єгипту.

      Самі древні в світі і масивні монументи з каменя - єгипетські піраміди - були створені, щоб вселяти людям благоговійний жах і приголомшувати їх уяву. Вражаюче, з яким інтересом люди завжди сприймали найнеймовірніші теорії, що виникали на їх рахунок.

      Древня єгипетська архітектура навіть в наші дні приголомшує потужністю своїх величезних кам'яних споруд. Серед величезних колон древніх храмів, що здіймаються до піднебіння і стоять часто, як дерева в лісі, можна заблукати. Біля входу в ці споруди, стоять величезні статуї фараонів, лежать зроблені з каменя сфінкси. Сфінкс - в Давньому Єгипті - втілення царської влади, фантастична істота з тілом лева і головою людини або священної тварини.

      Майже кожна людина при згадці Давнього Єгипту згадує в першу чергу звичайно піраміди. Комплекс прадавніх Пірамід в Гізі вражає своїми масштабами.

      Піраміди в Гізі - далеко не єдині піраміди Єгипту. Пірамід на багато більше, але вони не відрізняються тією грандіозністю, яка приголомшувала людство у минулому і продовжує вражати у наш час.

      Піраміди будувалися в період з 1-ої половини 3 тис. до н.е. по 18 вік до н.е. Найбільш відомі три найбільші з них — так звані великі піраміди Хеопса, Хефрена і Мікеріна. Про них надалі буде написано детальніше.

      Не дивлячись на всю видиму непорушність  пірамід,  вони,  за іронією долі, постраждали не стільки від сил природи,  скільки  від  рук  людини.  Древні єгиптяни були першими  вандалами:  вони  грабували  їх  похоронні  спокої  і безжалісно здирали з них вапнякову оболонку,  використовуючи  матеріал  для інших споруд, і це варварство продовжувалося і в пізніші часи. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Розділ 1

Історія Єгипту

1. Давній Єгипет

     Одна з найбільших цивілізацій людства виникла на північному сході Африки, в долині Ніла.

     Приблизно у V тис. до н.е. головними заняттями єгиптян стали землеробство і скотарство. Родючий грунт обробляли дерев'яними і мідними знаряддями. Сприятливі природні умови дозволяли землеробам отримувати багаті урожаї.

     Вожді і старійшини племен почали захоплювати землю, що належала общинам. Захоплених у війнах пленних стали обертати в рабів. Колишньої рівності вже не було. З'явилися пануючі групи людей, інтереси яких захищала держава.

     Староєгипетська держава проіснувала майже 3000 років. За цей час воно переживало розквіт і занепад, застій і повільний розвиток.

     Верховна влада в країні належала фараонові. Його оточувала багаточисельна придворна знать. Фараон сам був представником знаті, але, на відміну від неї, він обожнювався.

     Цар управляв Єгиптом за допомогою чиновників, які стежили за збором податків. Пануючі групи населення – знати, чиновники, жерці – експлуатували вільних общинників і рабів.

     Особлива увага приділялася створенню і підтримці в порядку каналів, гребель. Царські чиновники стежили за рівнем підйому Ніла. Все життя єгиптян залежало від річки. Єгиптяни вимушені були споруджувати греблі, будувати канали для зрошування полів, осушувати болота, які виникали при розливах Ніла.

     Порядок в країні підтримувався і за допомогою релігії. Єгиптяни поклонялися не лише тваринам, але і явищам природи. Особливо шанувалося сонце, від якого залежало життя на землі.

     Єгиптяни вірили в замогильне життя. З Древнього царства по всій країні поширився культ Осиріса – бога вмираючої і воскресаючої природи, а також бога мертвих. Кожен єгиптянин бажав воскреснути після смерті, як Осиріс. Це привело до появи обряду бальзамування тіл померлих, для яких будували гробниці.

     Жерці вселяли віруючим, що лише їх покірливість допоможе їм потрапити в "царство мертвих". Храми володіли землями, тисячами рабів і величезними багатствами. Жречество стало бути грізною силою, яка змагалася з потужністю фараона. Аменхотеп IV (Ехнатон) спробував обмежити владу жерців. Він змусив свій народ забути колишніх богів і поклонятися богові Сонця Атону. Але після смерті царя жерці зуміли відновити колишню релігію.

     Древні єгиптяни були творцями першої в історії величезної держави, утвореної в результаті завоювання сусідніх народів. Єгипетські фараони

здійснювали військові походи до Нубії, до Азії, доходили до річки Евфрат. При Тутмосе III до Єгипту були приєднані Фінікія, Сирія і Палестина. Але через часті війни держава стала слабіти і поступово прийшла до занепаду. Завойовники, які проникали до Єгипту, врешті-решт підірвали його могутність.

     Народи Давнього Єгипту створили високу культуру. Великих успіхів вони досягли в математиці, астрономії і медицині. Єгиптяни винайшли арифметику дробів і геометрію багатокутників. Вони першими в історії визначили, що в році 365 днів, а рік розділили на 12 місяців. Вони виявили, що окрім зірок є планети, які міняють своє положення серед зірок.

     Єгиптяни створили свою писемність. Замість букв використовували знаки, слово, що змальовували, або склад, які називали ієрогліфами.

     Високорозвинена єгипетська цивілізація зробила великий вплив на розвиток народів Передньої Азії і Древньої Греції.

2. Міфи давніх єгиптян

     У процесі передачі з покоління в покоління знань, відомостей про звичайні й незвичайні явища формується особлива форма закріплення пам'яті людства — міф (від грецького mythos – переказ, сказання). Міфи являють собою складне культурне явище. В них своєрідно відбита прадавня історія людства, і кожне нове покоління сучасних людей прочитує її в дусі засвоєних (або втрачених) культурних традицій.

      Формування єгипетської міфології розпочалося у VI—IV тисячоліттях до нашої ери до виникнення класового суспільства. У кожній області склався свій пантеон і культ богів, втілених у небесних світилах, деревах, каменях, птахах, зміях і т. д. Чим могутнішим вважався бог, тим більше приписувалося йому культових тварин, у вигляді яких він міг з'являтися перед людьми.

      З часом єгипетська релігія мінялася і розвивалася. Одні боги ставали впливовішими, інші втрачали своє значення. Міфи отримували нове трактування або складалися в єдиний цикл. Деякі істотні зміни відображали перехід влади до нової династії або передивляється принцип правління. Наприклад, піднесення Фів надав величезний вплив на релігійне життя в країні.

      Кожна область і кожне місто  здавна шанували власних богів,  а також стихії природи й  тварин. Наприклад, дощ шанувався  єгиптянами як «сльози з очей  бога Ра»  або «плач богині Ісіди». Пантеон єгипетських богів налічував їх понад тисячу. Культ богів склався у часи, коли первісні мисливці , найдревніші жителі долини Нілу, поклонялися тотему – звіру, покровителю племені.[1,  с.33]

      Культ священних тварин проявився в зооморфному зображенні богів. Так, сонячного бога спершу зображували у вигляді лева чи сокола, богиню Сохмет - у вигляді левиці, місячного бога Тота (його ще вважали богом мудрості й письма) - у вигляді ібіса, охоронця підземного царства Анубіса - у вигляді шакала, бога війни Віпуата - у вигляді вовка, охоронцями особи фараона вважали сокола, коршака, гадюку та бджолу, самого ж фараона зображували у вигляді сфінкса.           Сфінкс же — божество, що охороняє кордон пустелі, стереже Єгипет від Сета — бога смерті і гарячого спопеляючого вітру — представлявся у вигляді лева з людською головою. Деякі звірі і птахи стали вважатися душами богів і жили при храмах. Щоб бути визнаним втіленням божества, тварина повинна була володіти особливим кольором, формою плям, рогів. Після смерті трупи священних тварин муміфікувалися і захоронювались. Археологами знайдені цілі кладовища биків, кішок, крокодилів.