Культура повсякденності та її складові. Соціально-філософська і культурологічна традиція та проблема осмислення повсякденності

Н. Козлова пропонує визначати повсякденність як цілісний соціокультурний життєвий світ, що уявляється у функціонуванні суспільства як природна, самоочевидна умова людської життєдіяльності. В іншій праці знаходимо дещо відмінну дефініцію: «Повсякденність – один із просторово-часових вимірів розгортання історії, форма протікання людського життя. <…> Це цілісний соціокультурний світ, як він людині даний». 

Як бачимо, у цих визначеннях репрезентовано дещо відмінні погляди на повсякденність і дещо різне її розуміння. Однак можна помітити, що домінантою є суб’єктивна складова (це те, що створюється самою людиною, і те, що дане людині в готовому вигляді), це самостійна реальність, що має для людини фундаментальне значення, це життя в цілому, всі життєві реалії. Повсякденна 
ж культура – це те, на переконання Т. Георгієвої, у що занурена людина, де вона живе, як мислить, поводить себе...

Отже, людина живе у світі повсякденної культури, керується буденною свідомістю, створює свій побут (матеріальний і матеріалізованйий у соціальних відношениях життєвий простір). Повсякденна культура – це умова людської життєдіяльності, організація, модернізація та інституалізація людських відносин, природне «тут-і-тепер» буття людини. Оскільки в центрі повсякденності знаходиться людина, то й у культуру повсякденності входить складний спектр потреб та інтересів людини (як духовних, так і матеріальних).

Однією з основних ознак повсякденності є нормативність, сталість. Проте  це не означає, що повсякденність не зазнає ніяких змін – це відкрита,  динамічна система.  Тому під час характеристики повсякденності певної культури та епохи ми повинні звертати увагу на такі риси: спосіб життя (рівень життя: що їдять п’ють, купують – скільки всього споживають; стиль життя: звичаї, традиції, переваги); буденність – категорія для опису звичайного, буденного життя: побуту, діяльності для забезпечення свого щоденного існування, – все те, чим займається людина кожного дня у зв’язку з необхідністю підтримувати своє фізичне життя.

А структури повсякденності – це все те, що вбудовано (вмонтовано) у буденність, її каркас – те, без чого людина не може існувати і дня. Побут, буденність, спосіб життя можуть руйнуватися під час цивілізаційних зрушень, однак структури повсякденності проникають у найглибші прошарки життя і не знищуються навіть під час воєн та революцій. Якщо СП дійсно руйнуються, то потрібні віки, щоб склались нові структури.

СП міняються, коли є їх природне зростання, – як у живому організмі – старі структури відмирають, народжуються нові й увесь організм оновлюється цілком.

СП можна подати за допомогою таких складових:

1. Матеріальне життя (погляд ззовні: «Як це було?». Межа можливого і неможливого у сфері матеріальної культури. Що було звичайним, саме по собі зрозумілим для людини певного часу). Під час аналізу культурологічних текстів можна скористатися такою приблизною схемою:

• природні умови і клімат;

• кількісний показник населення (тривалість життя, причини смерті, війни, голод, епідемії, насильницька смерть, самогубства, хвороби та здоров'я; медицина, дитяча смертність та ін.);
• традиції харчування (їжа і напої, основні продукти, структура харчування; повсякденна їжа, святковий стіл, ритуальна їжа; сервіровка столу, манери);
• житло (будівельні матеріали, житло в місті і в селі, планування приміщень, система опалення; інтер'єри; меблі, виготовлення меблів, уявлення про зручність; речі, призначення речей, де придбають різні речі, побутова техніка;
• засоби гігієни та догляду за тілом;
• костюм і мода ( повсякденний одяг, святковий одяг, інші типи одягу; тканини, еволюція крою і техніки пошиття, де купують одяг; мода, механізм поширення моди);
• середовище проживання (місто / сільська місцевість; міське середовище; планування і забудова міста; брукування та освітлення вулиць; вітрини, реклама; міський транспорт; громадські будівлі);
• гроші і документи;
• шляхи й засоби сполучення (дороги, транспорт, швидкість пересувань, дальність поїздок, виїзд за кордон);
• техніка. 
  

2. Емоційне життя (погляд зсередини: «Як це сприймали люди?» Реалії повсякденного матеріального життя переосмислюються з урахуванням їх значимості – ціннісної, етичної, естетичної та емоційної. Які емоції, переживання були звичайними для людини досліджуваного часу). Під час аналізу культурологічних текстів можна скористатися такою приблизною схемою:

-  шкала цінностей (що мало найбільшу цінність, у яких формах життєвого укладу –ритуали, свята, видовища, житло, костюм, речі – і мислення виявляє себе ця шкала цінностей);

- уявлення про добро і зло (які думки, почуття, слова, вчинки розцінюються як етичні, які позбавлені цього статусу);

- естетичні уявлення (що входить до сфери естетичного. Які критерії «прекрасного», «потворного»);

- емоції та переживання (що викликає ці емоції, форми прояву емоційності, ритуальний прояв емоцій; що було найбільш яскравим враженням;

- колір (які кольори згадуються, чи приписується їм якесь особливе значення);

- звук (які звуки згадуються, яке їх походження (природні, людський голос, техногенні); які звуки звичні, які незвичайні; які звуки наділяються особливим значенням (благовіст, сполох, бій годиннника); яка роль тих або інших звуків у житті людей).

3.  Соціальне життя ( людина в соціумі; життя людини від народження до смерті і з ранку до вечора; чоловічий і жіночий «сценарій» життя; поняття гендеру; відмінність уявлень про чоловіче та жіноче в культурі). Під час аналізу культурологічних текстів можна скористатися такою приблизною схемою:

ЖИТТЯ

- народження (народження дитини, ритуали, пов'язані з пологами, де проходять пологи, хто присутній при них; закононароджені й незаконнонароджені діти);

- немовля (простір, що відводиться немовляті; хто здійснює догляд (мати, батько, годувальниця, нянька); предмети з догляду за дитиною, меблі, одяг; як формуються стандарти з догляду за дитиною (традиція, поради лікарів, книги, журнали); ставлення до періоду дитинства в культурі дорослих);

- дитячі роки (дитинство очима дитини; простір дитини в будинку і за його межами; взаємини з матір'ю (нянею, якщо є) і батьком; взаємовідносини з іншими членами сім'ї; одяг, меблі, іграшки, ігри, речі; які речі наділяються найбільшою цінністю; розпорядок дня; коло занять, коло спілкування; світ емоцій дитини; ставлення дитини до світу дорослих; уявлення про виховання); - підлітковий вік та ююність (світ підлітка; наявність або відсутність підліткової субкультури; культурний простір; взаємовідносини з членами сім'ї, з однолітками (тієї ж статі, іншої статі); костюм, особисті речі; розпорядок дня; навчання; форми проведення дозвілля; ціннісні орієнтації; способи самоідентифікації підлітка; форми ініціації; ставлення до світу дорослих; ставлення до підліткового віку і юності в культурі дорослих; система і зміст освіти; уявлення про ідеальну освіту);

- кар'єра (різновиди служби; типова кар'єра для людини певного соціального статусу; вік вступу на службу і її закінчення; ставлення до служби);

- сім’я (вік вступу в шлюб; ритуали, пов'язані зі сватанням і весіллям; розподіл ролей у сім'ї; кількість дітей; ставлення до контролю народжуваності; можливість розлучення);

- похилий вік і старість (наявність або відсутність субкультури похилого віку; культурний простір; взаємовідносини з представниками молодшого покоління; костюм, особисті речі; заняття; коло спілкування; ціннісні орієнтації; способи самоідентифікації; ставлення до старості в культурі; догляд за людьми похилого віку);

- смерть (ставлення до смерті; найбільш поширені «сценарії» смерті (вік, причина, обставини); ритуали, пов'язані зі смертю; пам'ять про померлого);

 ДЕНЬ

-  розпорядок типового дня в будні і вихідні.

РІК

- зміна устрою життя щодо сезону; свята; наявність відпустки; способи її проведення.

 

Завдання до лекційного матеріалу:

Питання для самоконтролю

1. Що таке культурологія повсякденності?
2. Які гуманітарні науки досліджують повсякденність?
3. Назвіть основні характеристики повсякденності.
4. Як розуміють повсякденність різні науковці?
5. Які складові передбачає структура повсякденності?
6. Враховуючи які ознаки, необхідно характеризувати повсякденність?

 

 

Додаткове завдання:

Опрацюйте розділ 2.14. «Эволюция конституирующих элементов повседневности» з посібника Л.Г. Ионина «Социология культуры». Скажіть, як автор розуміє суть виділених елементів повсякденності, які виділив А. Шюц. Висловіть власну думку (ел. адреса:

 http://hren-morkovkin.ucoz.ru/load/kulturologija/ionin_l_g_sociologija_kultury/7-1-0-157 ).

 

Прим. Відповіді на питання для самоконтролю та на додаткове завдання необхідно оформити у вигляді таблиці і надіслати на електронну адресу до 16. 11.2014.