Автор: Пользователь скрыл имя, 12 Марта 2012 в 09:25, реферат
Колодяжне - чарівний куточок Волині, заквітчаний красою довколишньої природи, освітлений чистотою джерел, був справжньою криницею творчих і життєвих сил славетної Лесі Українки. З Колодяжним пов'язано цілих 15 років її недовгого, але яскравого життя, де Леся Українка жила і плідно працювала з деякими перервами від 1882 до 1907 року. Тут вона написала близько 80 літературних творів, займалася перекладами, записала 156 народних пісень, багато повір'їв та казок.
Вступ
1.Передумови заснування музею Лесі Українки в Колодяжному
2.Створення музею
3.Експозиція музею
а) рожева кімната
б) блакитна кімната
в)"сірий" будиночок
4.Вірші Лесі Українки у експозиції музею
Висновок
"Як я люблю оці години праці":
Летять хвилини – я не прислухаюсь,
Ось північ вдарила – найкращий праці час, -
Так дзвінко вдарила, що стрепенулась тиша
І швидше у руках забігало перо.
В залі, у простінку між вікнами, - фрагмент української сільської хати, а також триптих львівського художника О. Данне "Волинь", "Нечимне", "Волошківська церква", "село Любитів з озером" – улюблені місця Лесі Українки на Волині. В експозиції – вид озера Нечимне; фото будинку в Кутаїсі, де була написана "Лісова пісня"; першодрук драми – феєрії – журнал "Літературно – нуковий вісник", видання "Лісової пісні" 1914 року; діорама "Лісова пісня". Закінчується експозиція віршем Лесі Українки "Сон" (автограф, копія на папері початку ХХ століття), написаним 1910 року в Єгипті, коли огорнула поетесу туга за рідним краєм:
Тихо та любо...чи се Вкраїна?
Так, се Вкраїна... Он і садок,
батьківська хата і луки зеленії,
темнії вільхи, ставочок із ряскою.
Так се Вкраїна...
Можна спинитись...годі блукання...
Все буде добре... Рідний мій край
Вкупі зі мною одужав від злигоднів,
Люди веселі і я...
Окрім діючих експозицій науковці музею організовують стаціонарні та пересувні виставки, на базі установи проведено три Всеукраїнські науково-практичні конференції у 1996, 2001, 2006 роках, "Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової літератури".
Щороку колектив музею знайомить відвідувачів з новими надходженнями музею, влаштовує персональні виставки народних умільців Волині, виставки живопису, графіки, образотворчого мистецтва, волинського одягу та ін.
Продовжується робота по збору, опрацюванню, обліку, збереженню музейних предметів. В музеї нараховується 4,5 тисячі експонатів основного фонду і 3,7 тисячі допоміжного. З них більше 100 меморіальних предметів, які належали письменниці та її родині. Кожна річ це плід роботи музейних працівників.
В Лесиному домі постійно проводяться кваліфіковані масові заходи: до дня народження письменниці ("Лесин дивосвіт", "Думи і мрії", "На крилах пісень", "Особистість. Творчість.Доля", "Що мені суджено - щастя чи мука?" та ін., постійно проводиться Різдво у Косачів, роковини Т.Г.Шевченка у Косачів. Щороку в музеї відзначається Міжнародний День музеїв, найчастіше проводяться зустрічі з письменниками Ковельщини, Волині, Дні пам'яті письменниці ("Ні! Я жива! Я буду вічно жити", "Донька Волинського краю"). Колективом музею розроблена театралізована екскурсія "Леся Українка . Особистість. Творчість. Доля ". Щороку науковці музею проводять близько 1 тисячі екскурсій. У 2004 році в урочищі Нечимне (поблизу села Скулин) був відкритий музей “Лісової пісні”. Музей Лесі Україки в Колодяжному дає можливість зрозуміти велич письменниці, її внесок, і внесок всієї родини у національну культуру та вплив на свідомість наступних поколінь; бо приклад життя цих великих людей гідний наслідування в усі часи, а спадщина, яку залишила після себе родина Косачів, свідчить про те, що волинський край був тим цілющим джерелом, з якого вони черпали наснагу.
Висновок
Отже, літературно – меморіальний музей Лесі Українки в селі Колодяжному є безцінним у культурному, освітньому і пізнавальному напрямку. В експозиції Колодяжненського музею представлені меморіальні речі поетеси і родини Косачів, прижиттєві видання творів Лесі Українки та Олени Пчілки, фотографії, речі побуту та етнографії Волині. Неподалік знаходяться два будиночки: "білий", в якому жила і працювала Леся Українка, і "сірий" - будинок батьків поетеси. Тут все відтворено так, як було за життя Лесі Українки. Літературно – меморіальний музей у Колодяжному є одним з найвидатніших музеїв Волинської області, він досить відомий в Україні і за її межами. Музей зацікавлює відвідувачів різних вікових категорій ,що свідчить про високий рівень організації експозиції в цьому музеї.
Особисто мені, дуже сподобався даний музей. І я раджу відвідати його усім хто хоче дізнатися більше про життя Лесі Українки.
Список використаної літератури
1.Силюк А. Історико – краєзнавча діяльність музеїв Волині:стан та тенденції // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь.
Матеріали ΙΧ наукової Історико – краєзнавчої міжнародної конференції.
Науковий збірник .- Луцьк,1998
2. За матеріалами, підготовленими Є.Ковальчук в рамках участі в Програмі підтримки музейних працівників 2005-2006 рр. Міжнародного фонду "Україна 3000".
3.Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Б.П. Клімчука, П.В.Луцишина.- Луцьк:Ред.вид.відділ Волин. ун-ту,1997.
4.Музей – садиба Лесі Українки в Колодяжному// Луцьк 2008.
13
Информация о работе Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки