Судово-лінгвістична (авторознавча) експертиза

 

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Сумський Державний Університет

Юридичний факультет

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни :

«Криміналістика»

на тему: «Судово-лінгвістична (авторознавча) експертиза »

 

 

 

 

 

Виконала:

 студентка 4-го курсу

групи Ю-95

Колесник Ю.М.

Перевірила:

Баранова А.В.

Суми 2013

План

Вступ 3

1.Сутність та зміст  авторознавчого дослідження. Сучасний стан теорії та практики експертного вирішення питань щодо соціально-біографічних характеристик автора                                                                                      5

2. Класифікаційні завдання  судово-авторознавчої експертизи                  8

3. Підготовка матеріалів  для проведення авторознавчої експертизи       12

Висновок                                                                                                        18

Література                                                                                                      19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  теми: Судова лінгвістична експертиза – це процесуально регламентоване лінгвістичне дослідження усного і письмового тексту. Проблемами лінгвістичної експертизи займалися такі лінгвісти як М.Д.  Голєв , В. М. Баранов, Ю.О. Бєльчиков, К.І.  Бриньов , О.І.  Галяшина , О.К. Єрмолаєв, О.О. Кирилова, О.М. Матвєєва, Ю.О.  Сафонова , Дж.  Олссон , Р.  Шай , Дж.  Макменамін , Дж.  Гіббонс та інші.

Судова лінгвістична експертиза – це порівняно молодий вид  судових експертиз, викликаний необхідністю застосування спеціальних лінгвістичних  знань з метою встановлення мовних фактів, що мають значення, як судові докази. Як свідчить судово-слідча практика, саме за допомогою експертиз та інших  наукових досліджень розкривається  більше третини злочинів. Судова експертиза постійно розвивається шляхом створення  нових та удосконалення існуючих методик дослідження, і знаходить  все більше застосування у судово-слідчий  практиці. Однією із новостворених  методик є лінгвістична експертиза. На сьогодні судово-лінгвістична експертиза має апробовані методики ідентифікації (диференціації) автора тексту документа, визначення освітнього рівня автора, його рідної мови і місця формування мовленнєвих навичок.

Судово-лінгвістична експертиза визначає фактичні дані про особу  автора (чи виконавця) тексту та про  умови створення мовного повідомлення (мотивацію, цілі, викривлення відображеної у свідомості інформації, адаптацію  мовних засобів до можливостей адресата, маскування мовної ситуації шляхом диктування, навмисного викривлення писемного  мовлення, створення тексту у співавторстві, тощо). Іншими словами, судово-лінгвістична експертиза надає інформацію стосовно учасників мовленнєвого акту, умов його протікання та співвіднесеності його результату (тексту) з дійсністю. Об’єктом судово-лінгвістичної експертизи є текст мовного повідомлення або його фрагмент як реалізація мовленнєвих  навичок людини. Проводити цей  вид експертиз має право лише особа з вищою філологічною освітою, бажано із спеціальною експертною підготовкою. Судово-лінгвістична експертиза дозволяє вирішувати ідентифікаційні, класифікаційні, діагностичні та ситуаційні завдання. У межах ідентифікаційних завдань встановлюються авторство тексту відносно конкретної людини, а також тотожність декількох анонімних текстів невідомого автора .

 Лінгвістична експертиза включає три основних види досліджень, у зв’язку із завданнями, які вона вирішує, а саме:

1.     Авторознавчі дослідження – аналіз тексту з метою встановлення авторства або характеристики автора (аналіз особливостей тексту як носія інформації щодо особистості його автора).

2.     Семантичні, або смислові дослідження –  аналіз тексту з метою виявлення  у ньому змісту і характеру  впливу на адресата. Синтаксичний  аналіз – які засоби увиразнення  використано у тексті та які  стилістичні фігури вибрано з  метою впливу на реципієнта, логіко-змістовий  аналіз – який є текст за  змістом. Лексичний та лексико-семантичний  аналіз – який лексичний рівень  у текстовому та позатекстовому планах.

3.     Термінологічні  дослідження – аналіз назв, торгових  марок, і та ін. як результатів  людської діяльності (аналіз понять, термінів, найменувань тощо як  засіб позначення об’єктів діяльності  людини). Аналіз однозначності та  неоднозначності тлумачення терміна  відповідно до мовленнєвої ситуації  та у зв’язку із контекстом, аналіз семантичного поля слова,  словосполучення та його значення.

 Авторознавча експертиза може призначатися для встановлення авторства не лише письмових творів, друкованих документів, але і комп'ютерних програм, фонограм голосових текстів, наукових розробок.

 Прикладом лінгвістичної  експертизи є дослідження неюридичного  тексту, а саме листа-погрози.  Метою таких листів є погроза  вбивством, вимагання коштів, залякування,  зазвичай, анонімними особами.

 

1. Сутність та  зміст авторознавчого дослідження. Сучасний стан теорії та практики експертного вирішення питань щодо соціально-біографічних характеристик автора.

Велика увага приділяється  історії вітчизняного розвитку криміналістичного  дослідження писемного мовлення і розглядається питання встановлення авторства у зарубіжних дослідженнях.

Предмет судово-авторознавчої експертизи, означає вирішення питань щодо типологічних, класифікаційних характеристик (властивостей) автора тексту документа, яке здійснюється експертом на основі спеціальних знань шляхом дослідження документа та інших матеріалів справи згідно з чинним законодавством.

До компетенції судового експерта відноситься вирішення питань лише про рівень культури писемного мовлення, характерний для осіб з відповідною (вищою, середньою, початковою) освітою, а не про офіційно здобуту освіту автора. Судовий експерт також не вирішує питання щодо національності автора, а лише щодо його рідної (і/або розмовної) мови. У вирішенні питань щодо професії автора документа, психологічних параметрів особистості, або ж питання відображення психічного захворювання у мовленні автора тощо доцільне проведення комплексної експертизи за участю спеціаліста певної галузі знань.

Інформація щодо типологічних характеристик автора документа, що встановлена експертом-авторознавцем, має вельми суттєве значення для більш ефективного і цілеспрямованого проведення слідчих дій. За результатами анкетування слідчих МВС, прокуратури, СБУ встановлено, що, на думку 84 % респондентів, є необхідність у проведенні судово-авторознавчих класифікаційних досліджень писемного мовлення. Аналізуючи інтерв’ювання судових експертів-авторознавців, зроблено висновок, що необхідне проведення подальших досліджень з метою формування теоретичних та методичних засад судово-авторознавчої експертизи.

Об’єктом розгляду питання мови на території України є «суржик» (одна з форм українського просторіччя), властивий носіям змішаного українського-російського мовлення. Погоджуючись з думкою українських лінгвістів, автор зазначає, що останнім часом українська мова як державна мова нашої країни все активніше використовується у сферах ділового та міжособистісного спілкування і спостерігається зростання її престижності. Тому необхідно вивчати особливості національної мови, її лексико-фразеологічний склад, який відрізняє її від російської та інших мов.

На підставі аналізу вперше проведеного узагальнення практики експертного вирішення питань встановлення класифікаційних ознак автора документа, та зроблено наступні висновки:

- об’єктами дослідження  були анонімні листи, записки  погрожуючого характеру, заяви  як великого (79 %) так і невеликого (21 %) обсягу;

- у процесі дослідження  простежується взаємозалежність  методик встановлення класифікаційних  ознак автора документа (спочатку  встановлюється рідна мова, регіон, у якому проживає (або проживав  тривалий час автор), освітній  рівень, стать, вік, професійна  належність, коло можливих інтересів тощо.

- відповіді на питання:  щодо рідної мови автора тексту  надавалися у категоричній (39 %) та  імовірній (60 %) формах; щодо освітнього  рівня – у категоричній (100 %) формі;  щодо статі автора тексту –  у категоричній (13 %), у імовірній  (8 %), не виявилося можливим (2 %), відмова  від вирішення питання (18%), припущення  у вигляді примітки, не оформлене  в якості висновку (8 %); щодо віку  автора – у категоричній (13 %), у імовірній (8 %), відмова від  вирішення питання (10 %), припущення  у вигляді примітки, не оформлене  в якості висновку (8 %); щодо професії  – у імовірній (13% ), відмова від вирішення питання (2 %);

- питання встановлення  рідної мови, місця формування  мовних навичок, освітнього рівня  автора вирішуються експертами  згідно з наявними методиками достатньо повно;

- через відсутність методик  встановлення вказаних характеристик  стать, вік, професія автора  тексту документа встановлюються  у поодиноких випадках і по  текстах, виконаних російською  мовою, що значно знижує цінність  експертних висновків для органів  досудового слідства і судового розгляду справ.

Дані таких дисциплін, як психологія, психолінгвістика, соціолінгвістика, лінгвістика, розроблені в них методи, способи, підходи до дослідження текстів, інтерпретовані в плані вирішення криміналістичних завдань, слугують науковою базою для формування теорії судово-авторознавчої класифікаційної експертизи, для якої проблема встановлення категоріальних ознак автора тексту є центральною. Автором акцентується увага на тому, що у зв’язку з бурхливим розвитком галузей мовознавства, комунікативної лінгвістики, а особливо гендерної лінгвістики, проблема відмінностей у мові, обумовлених статевим диморфізмом набуває важливого значення. Взаємозв’язок чинників статі, віку, рівня освіти, професії особистості, які повинні вивчатися у сукупності, оскільки їх вплив один на одного, може як збільшувати, так і згладжувати той чи інший параметр особистості. Погоджуючись як з вітчизняними, так і з зарубіжними дослідниками, потрібно підкреслити, що відмінності між чоловічим та жіночим мовленням обумовлені як біологічними, так і соціальними чинниками спілкування, тому слід говорити про імовірнісний характер прояву відмінностей у статі.

 Питання встановлення  віку автора тексту починається  тільки вивчатися, теоретичних  робіт за даною темою дуже  мало, існують поодинокі описання  конкретних експериментів. Проблема  полягає в тому, що межі вікових  періодів відносні, рухливі, змінювані.  Також у психології зазначається  три взаємопов’язані віки, які  не збігаються один з одним  (хронологічний, біологічний, психологічний). Це значно ускладнює підходи  до дослідження у вирішенні  питань щодо віку автора документа.  У криміналістичній літературі  відмічається, що взаємодія соціального  середовища і внутрішніх чинників  особистості формує комплексну характеристику, типову для людей одного віку, і його специфіку, що дозволяє визначити приблизний вік особи.

З урахуванням наведеного, вважаємо, що для теорії і практики судового авторознавства, а також органів досудового слідства і судового розгляду справ подальші теоретичні й експериментальні дослідження встановлення статі і віку вкрай важливі.

 

2. Класифікаційні  завдання судово-авторознавчої експертизи.

Авторознавче дослідження, на відміну від інших видів криміналістичного дослідження документів, що спирається на дослідження змістовної сторони рукописи, тоді як почеркознавство - на дослідження навичок письма,виявляються в письмі рукою, а техніко-криміналістичне дослідження документів спрямоване на встановлення істотних для розслідування обставин і способів виготовлення документа, а також фактів зміни та відновлення його первісного змісту.

Авторознавча експертиза може доповнювати дослідження почерком, а може мати і самостійне значення. Автор і виконавець рукопису є різними особами і потрібно встановити особу автора тексту, а також у випадках виконання рукопису на друкувальних пристроях.

 Наукову основу авторознавчої експертизи становить система знань про умови і закономірності мовної поведінки людини,визначають індивідуальність письмової мови, її динамічну стійкість і варіаційність, про методи дослідження авторства. Як самостійний вид криміналістичного дослідження документів,криміналістичне авторознавство поєднує в собі дані багатьох спеціальних наук, що вивчають закономірності письмової мови, таких як лінгвістика, психологія, психолінгвістика, соціологія, теорія комунікації,логіка та інших.

Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту.

Авторознавчою експертизою вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також неідентифікаційні завдання (діагностичні) про умови складання тексту, факт викривлення ознак писемного мовлення тощо, класифікаційні завдання про місце формування мовленнєвих навичок, рідну мову, освіту автора документа.