Розслідування грабежів

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ  МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Юридичний факультет 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота

з дисципліни:

Криміналістика

тема  роботи:

„Розслідування грабежів” 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                                                                   Виконала

                                                                                  студентка юридичного  факультету

                                                                                  (заочної форми  навчання)

                                                                                  групи ЮЗ-42

                                                                                 Бєляєва Олександра  Олегівна

                                                                              
 
 
 
 
 
 
 
 

Київ-2011

План.

Вступ.

1. Криміналістична характеристика і класифікація грабежів та розбійних нападів.

2. Обставини  які підлягають доведенню.

3. Слідчі ситуації і завдання розслідування.

4. Тактика першо-початкових слідчих дій.

Висновок.

Список  літератури. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ.

      Термін  “криміналістична характеристика злочинів” з'явився в криміналістиці порівняно недавно, однак одержав визнання ведучих вчених-криміналістів і міцно ввійшов в арсенал наукового апарата криміналістики.

Вперше  вислів «криміналістична характеристика злочинів» було запропоновано А.Н. Колесніченко . У різних літературних джерелах сутність криміналістичної характеристики злочинів виражається неоднозначно, в окремих випадках – недостатньо  повно і точно.

      По  своїй природі криміналістична  характеристика злочинів є інформаційною  моделлю, яка представляє опис властивостей та істотних ознак злочину, що знаходять  відображення в реальній дійсності. У якості її методологічної основи виступає теорія відображення, а також теоретичні положення криміналістики, досягнення теорії інформації, логіки, психології й інших наук.[5]

1. Класифікація грабежів та розбійних нападів.

      Криміналістична характеристика – це система даних про криміналістично-значимі ознаки визначеного виду чи групи злочинів утримуючі закономірні зв'язки між ними і служить для побудови і перевірки криміналістичних версій.[5,6,10]

До елементів  криміналістичної характеристики злочинів криміналісти відносять:

• поширеність злочинного діяння;
• особливості виявлення злочинів, що мають порівняно загальний характер;
• механізм слідоутворення;
• загальні типові ознаки, обставини й інші характерні риси визначеного виду злочинних діянь;
• типові ознаки визначеного виду злочину;

безпосередній предмет злочинного зазіхання, умови охорони його від зазіхання;

• характеристику типових ситуацій даного виду злочинів, типових матеріальних слідів злочину, що можуть мати значення речовинних доказів, найбільш ймовірних місць їхнього виявлення, схованок, злочинних навичок, злочинних зв'язків;
• особливості способу здійснення суспільно небезпечного діяння;
• обставини зробленого суспільно небезпечного діяння;
• особливості безпосереднього предмета злочинного зазіхання;
• особливості особистості потерпілого;
• дані про матеріальні сліди злочину;
• способи здійснення і приховання злочину;
• механізмі здійснення злочину тощо.

      Даючи криміналістичну характеристику грабежам і розбійним нападам необхідно  приділити увагу наступним моментам. Склади цих злочинів із криміналістичної точки зору мають багато загального, що дозволяє дати їхню узагальнену характеристику. Їх поєднує відкритий спосіб викрадення майна, застосування насильства чи погрози насильством (різного ступеня небезпеки для грабежу і розбою), а також ряд інших обтяжуючих відповідальність обставин (з незаконним проникненням у чи житло інше сховище, неодноразово, зроблене групою осіб по попередній змові й ін.). Відмінним від грабежу служить така обтяжуюча обставина, як застосування при розбої зброї чи предметів, які були використані як зброя.

Відкритий характер і зухвалість здійснення цих злочинів, та враження, які вони роблять на потерпілих і очевидців, обумовлюють значний суспільний резонанс, чому сприяє і відносно низьке розкривання грабежів і розбоїв.[10,11,12]

      Предмети  зазіхання дуже різноманітні, але найбільше часто викрадаються гроші, золоті вироби, коштовності, хутра, одяг, відеоапаратура, комп'ютерна техніка, радіотехніка й інші коштовні речі, предмети, а також вино-горілочні вироби та цінні продукти.

      На  відкритій місцевості злочинці найчастіше діють групами, заздалегідь чекаючи кого-небудь на мало освітлених вулицях, пустирях, у парках, на лісових дорогах і стежинах і т.д. Зустрічаючи жертву, злочинці зупиняють чи доганяють і оточують її, а потім, погрожуючи насильством, чи заподіявши шкоду здоров'ю, відбирають гроші і речі й ховаються.

      Способи проникнення в житлове приміщення можна розділити на дві основні  групи: таємне проникнення злочинців  у житло, в другу групу входять  способи проникнення злочинців  у квартиру під вигаданим приводом або за допомогою сталих незадовго до нападу довірчих відносин з потерпілим.

      Застосовуючи  насильство при здійсненні грабежу  чи розбою, злочинці використовують фізичну  силу, вогнепальну або холодну  зброю, сипучі речовини (тютюн, пісок), мотузки чи провід для зв'язування й ін.[10,11]

2. Обставини, які  підлягають доведенню.

      Успішне розкриття грабежів, розбоїв і  викриття осіб, винних у їх здійсненні, у значній мірі забезпечується обґрунтованим  і своєчасним порушенням кримінальної справи, швидким і якісним проведенням первісних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Відправний момент для порушення кримінальної справи по грабежах і розбоях – це одержання чи виявлення органами дізнання, слідчим даних, що свідчать про зроблені злочини.

      У випадках, коли даних недостатньо, виникає необхідність у проведенні попередньої до слідчої перевірки. Метою такої перевірки є своєчасність і обґрунтованість порушення кримінальної справи. Її змістом (предметом) є перевірка законності приводу, установлення достатності підстави до порушення кримінальної справи, а також з'ясування наявності чи відсутності обставин, які виключають провадження у справі. Тактика проведення попередньої перевірки залежить від часу одержання повідомлень про злочини даного виду, які надходять безпосередньо після здійснення злочину чи через визначений час.[10,11]

      У першому випадку після усної  бесіди чи телефонного повідомлення, усвідомивши характер події, необхідно  негайно зробити огляд місця  події з метою виявлення і  закріплення слідів злочину. Паралельно з оглядом оперативні працівники установлюють свідків серед осіб, які проживають (працюють) у районі здійснення злочину. Якщо в процесі огляду виявлено досить даних, що вказують на ознаки складу злочину, то приймаються міри до переслідування і затримки злочинця по «гарячих слідах». У тих же випадках, коли повідомлення про злочин надійшло через тривалий період часу після злочину (несвоєчасне повідомлення про зроблений грабіж чи розбій потерпілим), доцільно спочатку скласти протокол усної заяви.

Якщо  надійшло письмове повідомлення, то в заявника береться пояснення. У протоколі усної заяви чи пояснення потерпілого повинні бути докладно викладені відомі обставини події. Обов'язково варто з'ясувати причину спізнілого повідомлення про злочин. Потім провадиться огляд місця події, у ході якого можна знайти: ознаки характерні для грабежу чи розбою; обставини, що сприяли злочину; усвідомити обстановку здійснення злочину; установити свідків.[5]

      Ознаки  складу злочину можуть бути виявлені в ході розслідування інших злочинів. Обсяг обставин, які підлягають встановленню в процесі розслідування грабежів і розбоїв, варто визначати виходячи з предмета і меж доведення по кримінальній справі, ознак розглянутого виду злочинів і особливостей конкретного нападу.

      Виходячи  з вимог кримінальних і кримінально-процесуальних законів, а також слідчої практики по справах цієї категорії, криміналістичної характеристики грабежів і розбоїв можна зробити висновок, що обов'язковому з'ясуванню підлягає наступне коло питань:

- чи  мав місце факт грабежу чи розбійного нападу;

- якщо  так, то де він зроблений;

- коли  зроблений грабіж чи розбійний  напад, тобто календарна дата (рік, місяць, число) і час доби;

- який  спосіб здійснення грабежу чи  розбою (зміст і характер дій,  спрямованих на підготовку, безпосереднє здійснення нападу і приховання його слідів; чи був нападав збройний і чим саме; чи мало місце у відношенні потерпілого насильство й у чому воно виражалося; якщо що нападав обмежився погрозою застосування насильства, те який характер цих погроз);

- яке коло осіб, що володіють інформацією про грабіж або розбійний напад і винних у його здійсненні;

- хто  зробив грабіж, розбійний напад  (одна особа, а якщо група  осіб, хто входив у її склад  і в чому конкретно виражалася  участь кожного в підготовці, безпосереднім здійсненні і прихованні його слідів, час і ціль утворення злочинної групи, тип і характер групової діяльності, що передує розбійному нападу (грабежу), наявність попередньої змови між співучасниками чи чіткого розподілу ролей: хто організатор і активний учасник злочинної групи; мета і методи залучення в неї нових членів; час і ціль утворення організованої злочинної групи, тип і характер її діяльності, що передує чи грабежу розбою, і інші питання діяльності організованої групи);

- які  дані, що характеризують особистість кожного обвинувачуваного, зм'якшуючі чи обтяжують їх відповідальність, у тому числі наявність минулої судимості;

- хто  став жертвою нападу, у тому  числі його матеріальне становище  і роль у виникненні і реалізації  винними злочинного задуму;

- які  наслідки для життя і здоров'я  потерпілого спричинили грабіж, розбійне напад ( чи був він  чи його близькі поранені, ступінь  ваги отриманих ними ушкоджень  і які наслідки спричинили  чи могли спричинити);

- що  викрадено в результаті розбійного  нападу (грабежу) і кому належить викрадене майно (найменування, кількість, індивідуальна сумарна вартість викраденого майна, його характерні прикмети – чи належить він потерпілому чи іншим особам, державним, муніципальним, громадським організаціям, акціонерним, спільним і іншим підприємствам, банкам і т.д. і який у зв'язку з цим характер спрямованості злочинного наміру винних);

- де  знаходиться викрадене в результаті  нападу майна, які канали його  збуту;

- які  заходи варто прийняти з метою  відшкодування матеріального збитку, заподіяного потерпілому;

- які  причини й умови, що сприяли  проникненню в житло потерпілого,  інше приміщення і здійснення  на нього нападу;

- які  конкретні заходи слід почати  з метою усунення виявлених  причин і умов аналогічних  злочинів.[5,6,10,11]

Ретельне  дослідження сукупності названих обставин орієнтує слідчого на всебічне, повне  й об'єктивне дослідження всіх обставин кримінальної справи. Дані обставини  встановлюються шляхом проведення різних слідчих і оперативно-розшукових заходів.