Розкрийте об’єктивні та суб’єктивні ознаки умисного вбивства вчиненого на замовлення

 

6. Як кваліфікується погроза вбивством під час розбою

 

Насильство під час  розбою може бути фізичним або психічним. Психічне насильство під час розбою полягає в погрозі негайно застосувати фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, а саме погроза вбити, заподіяти тілесні ушкодження тощо.

Погроза має місце  тоді, коли винна особа, висловлюючи її в будь-якій формі (словами, жестами, демонстрацією зброї тощо), бажає, щоб у потерпілого склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, ця погроза буде реалізована, а у потерпілого дійсно таке враження склалося. Це стосується і випадків, коли винна особа погрожує застосуванням предметів, які завідомо для неї не можуть бути використані для реалізації погроз (зіпсованої зброї або її макета тощо), якщо потерпілий сприймав ці предмети як такі, що становлять небезпеку для життя чи здоров'я. Але коли при відкритому заволодінні майном винна особа демонструє предмет, який має лише зовнішню схожість із справжньою зброєю і об'єктивно не може бути знаряддям насильства, головними критеріями наявності реальної загрози для життя чи здоров'я потерпілого повинні бути характер злочинних дій, спрямованість умислу та суб'єктивне сприйняття погрози потерпілим. Таким чином, головним критерієм реальності погрози при розбої є суб'єктивне сприйняття її потерпілим. Для кваліфікації діяння за ст. 187 не має значення, чи мав винний намір приводити погрозу насильством, небезпечним для життя або здоров'я, до виконання.

Погроза вчинити вбивство або заподіяти тяжке тілесне  ушкодження, висловлена в процесі  розбою, передбачена ч.1 ст. 187 і додаткової кваліфікації за ст. 129 не потребує.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II. Практичне завдання. Задача

 

14 річний Петренко, 15 річний Фролов, 17 річний Шестаков і 15 річна  Карпова разом вживали спиртні  напої. Приблизно о 23-й годині  Шестаков побачив, що Карпова  перебуває у стані сильного алкогольного сп’яніння. Він став чіплятися до неї, демонстрував свої статеві органи та пропонував Карповій вступити у статевий зв’язок з ним та Петренко і Фроловим.

 Скориставшись несвідомим станом  Карпової, Шестаков роздягнув останню, запропонував Петренко і Фролову вступити з нею у статевий зв’язок.  Петренко і Фролов відмовилися це робити, тоді Шестаков сам вчинив з нею статевий акт. Через 15 хвилин Шестаков намагався знову вчинити із непритомною Карповою статевий акт, проте не зміг цього зробити за фізіологічними причинами?

Дайте кримінально-правову оцінку вчиненого.

Варіант: чи зміниться кваліфікація, якщо Фролов намагався вчинити статевий акт із Карповою, проте не зміг цього  зробити за фізіологічними причинами.

 

Відповідь:

Вік, з якого наступає кримінальна відповідальність за зґвалтування (ст.152) – 14 років. Шестаков, який досяг на момент вчинення злочину 17 років, підлягає кримінальній відповідальності за зґвалтування, вчинене відносно 15-річної Карпової, з використанням безпорадного стану потерпілої особи, тобто особи яка перебувала у стані сильного алкогольного сп’яніння. З урахуванням того, що потерпіла, на момент злочину, була неповнолітньою особою, діяння Шестакова повністю передбачені ч. 3 ст. 152 зґвалтування неповнолітньої.

Доповню, що якщо б Фролов та Петренко також взяли участь у зґвалтуванні, то кваліфікація злочину лишилася б  незмінною, так як у п. 3 ст. 152 передбачено  зґвалтування, вчинене групою осіб, тим паче що всі троє хлопців досягли віку, з якого може наступати кримінальна відповідальність за даною статтею.

Варіант:

Якщо Фролов намагався вчинити статевий акт із Карповою, проте не зміг цього зробити за фізіологічними причинами,  кваліфікація даного злочину не зміниться, так як не існує такого поняття як «замах зґвалтування».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список нормативних  джерел та літератури

 

І. Нормативні акти

 

1. Конституція України від 28 червня 1996 р., зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.12.2004. № 2222-IV // Відомості Верховної Ради України. – 1996, № 30, ст.141;
2. Кримінальний кодекс України  від 05.04.2001, зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.10.2012. № 2341-14 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001, N 25-26, ст.131;

 

ІІ. Книжкові видання

 

3. Коржанський М. Й. Словник кримінально-правових термінів - Київ, 2000.

4. Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України - К.: Атіка, Академія, Ельга - Н - 2001.

5. Матишевський П. С. Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник для студентів юридичних вузів і факультетів. - К.: А.С.К., 2001.

6. М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар Кримінального  кодексу України. – К.: Юридична  думка, 2010.