Урахування впливу інфляції при оцінці ефективності інвестицій

Урахування впливу інфляції при  оцінці ефективності інвестицій.

Ухвалення рішення інвесторами  про доцільність капіталовкладень значною мірою пов язане з оцінкою економічної ефективності, яка повинна буди адекватна умовам здійснення. Особливістю нашої країни можна назвати значні інфляційні процеси. Для поглиблення методичних положень обліку впливу інфляції при оцінці ефективності інвестицій, необхідно правильно обґрунтувати прогнозні значення інфляції, альтернативних доходів і ставки кредитування. Проблему залежності величини інвестицій від рівня інфляції розглядали багато відомих економістів, але повністю ці проблеми не вирішені. Тому метою даного дослідженя є розробка рекомендацій з обліку впливу інфляції при оцінці ефективності інвестицій.  
Слід зазначити, що країни, що мають річні темпи інфляції в розмірі від 2 до 5% користуються найбільшим попитом у інвесторів. В Україні на 2011 рік урядом заявлена прогнозована величина темпів інфляції на рівні 8,9%, однак багато економістів схиляються до того, що ця цифра багато в чому занижена, а реальний рівень інфляції може складати від 15 до 20%. У цьому і полягає основна проблема при виборі критеріїв оцінки ефективності інвестицій. Виникає питання про правильність використання, у формулі чистого грошового потоку, для обліку фактору часу, ставки (r), як вартості капіталу залученого для інвестиційного проекту, або як втраченої вигоди від інших інвестиційних проектів:

Де NPV – чистий дисконтова ний дохід

CFi – чистий грошовий потік

R – вартість капіталу,залученого  для інвестиційного проекту.

Проблема полягає в тому, даний  показник не в повній мірі інформує інвестора про ефективність його проекту, а особливо в умовах нашої  Української економіки. Найбільш правильно  було б розглянути ставку (r), як сукупний показник

                           r = r + T,

де r – реальна процентна ставка вартості капіталу,

Т – темп інфляції.

Але з урахувань того, зо в нашій  країні існує кілька прогнозованих  значень інфляції може виникнути ризик невизначеності. Для розуміння повної картини ефективності інвестицій рекомендується враховувати не тільки заплановану урядом інфляцію, але й проводити власні розрахунки прогнозованої величини збільшення цін, як на свою продукцію, так і на ресурси. Які будуть використовуватися в даному інвестиційному проекті. У перспективі можливо організувати каталог, в котрому кожний виробник буде показувати прогнозований рівень цін на його продукцію, як мінімум на півроку, це дозволить інвесторам з більшою ефективністю підходити до оцінки проекту. Інфляція впливає на величину інвестицій, адже чим більше рівень інфляції, тим меншим буде чистий дохід інвестора,  у певній країні, з обліком дисконтування. А величина інвестицій у країну на пряму пов язана з рівнем ВВП і загальним добробутом суспільства. Одним з найважливіших факторів для інвесторів повинне бути вплив інфляції на їхні вкладення. Також поточний рівень інфляції може дати ключі до розуміння позиції, у якій перебуває економіка на економічному циклі й допоможе забезпечити інформацію про майбутній рівень процентних ставок.

Негативним ефектом темпу інфляції, зо підвищується,  є падіння вартості облігацій і підвищення цін на акції, а також зниження вартості інвестицій чутливих до зміни процентних ставок. Таким чином, інвестор повинен  ураховувати дані фактори й уважно відслідковувати рівень інфляції й  ризику пов язаного з кожним конкретним інструментом, що дозволить йому успішно брати участь на ринку інвестицій, як у сьогоденні, так і в майбутньому.

Урахування екологічного фактору  при обґрунтуванні ефективності інвестицій.

Основні особливості сучасних практичних підходів до оцінки ефективності інвестицій визначаються двома моментами. З  одного боку, традиційний підхід, що використовувався в умовах планової економіки, не відповідає новим умовам господарювання. Застосування такого підходу призводить до недостатнього  урахування внутрішніх і зовнішніх  факторів реалізації проектів. З іншого боку, застосовані в практику вітчизняних  підприємств закордонні методи оцінки економічної ефективності інвестицій не дозволяють отримати повної та об активної інформації про прийнятність проекту  через те,що не враховують особливостей сучасного стану розвитку економіки  України.

Проблема оцінки ефективності інвестування завжди знаходилася у цетрі уваги українських та іноземних цчених-економістів. К.Маркс глибоко проаналізував соціально-економічні основи процесу накопичення у капіталістичній системі. Фундаментальний економіко-теоретичний аналіз інвестиційного процесу в умовах ринку проводиться у працях Р.Дорнбуша, С.Фішера та інших. Питання вирішення проблеми ефективності інвестицій промислових підприємств привертає увагу багатьох вітчизняних науковців: В.Хобти, М.Чумаченка, М.Стирського,І.Бланка та інших. Проте, окремі питання вимагають детальнішого опрацювання. Недостатьо розглянуті питання методики оцінки ефективності інвестиційних проектів. З позиції системного підходу не досліджено напрями підвищення ефективності інвестиційної діяльності за рахунок екологічних факторів. Недостатньо опрацьовані питання впливу інвестиційної діяльності на екологічний стан довкілля.

Враховуючи, що екологічним характеристикам  проектів розвитку властиві свої специфічні особливості, тому ставку дисконтування  доцільно представити як функцію  від вартості використання капіталу (   ), премії за ризик (  ) та ризик  зниження ефективності внаслідок забруднення  навколишнього природного середовища і негативного впливу на споживачів результатів проекту, (   ) відповідно:

Темпи зміни екологічних витрат та результатів відрізняються від  економічних тим, що забруднення  має властивість накопичуватися в навколишньому природному середовищі. Таким чином функцію доцільно представити наступним чином:

Тоді показник чистої дисконтованої вартості для проекту розвитку (NEPV) відповідно розраховуватиметься за формулою

Де А – первісній інвестиційні витрати, грн..

е , а – поточні доходи та витрати  у момент часу К, грн..

Рівномірність нарощування темпів економічної діяльності обумовлюється  логікою самої виробничої діяльності, а екологічна складова носить кумулятивний характер, тому що такі результати діяльності,як,наприклад, шкідливі викиді, не зникають, а лише мають тенденцію до накопичення. При використанні лінейної моделі розрахунку ставки дисконтування кумулятивний характер не враховується. Тому, уводячи у конструкцію такий елемент, ми фактично ураховуємо цей кумулятивний характер.

На базі розвитку проекту, що активно  впроваджується на на ЗАТ «Макіївського металургійного заводу», спеціалістами ДонНТУ вивчена та розроблена функція NPEV, яка матиме наступний вигляд (рис.1)

Як видно з рисунку 1, з урахуванням  екологічних вимог, як правило, зона ефективних рішень буде зменшуватися, і це зменшення для даного проекту  складатиме близько 18%. У загальному вигляді, зона похибки – це той  відсоток,на який помиляються фахівці  при прийнятті рішень на основі критерію NPV, а реальна чиста дисконтована вартысть з урахуванням екологычного фактору NEРV. Враховуючи виявлену залежнысть, можна стверджувати, що при використанні запропонованої моделі обчислення чистої дисконтованох екологічної вартості проектів розвитку свідомо занижується показник NPV, проте це не є негативною рисою. Якщо при розрахунку ставки дисконту, значення NPV є більшим, що суттєво створює рівень реалізації учасників інвестування  у галузі визначення інвестиційної привабливості розвитку, то використання запропонованого показника NEРV забезпечує узгодження протиріч в системі «навколишнє природне середовище – виробництво – споживання».

Таким чином проведене дослідження  свідчить про наявність низки  протиріч у сучасних підходах до цінювання ефективності проектів розвитку підприємств. Використання запропонованої системи принципів оцінювання результатів та витрат за інвестиціями дозволяє усунути можливі помилкові рішення, при яких первісно оцінений проект як ефективний, може бути визнано як такий, зо не забезпечує реалізацію економічних інтересів учасників інвестиційного проекту. Розроблений показник NEРV дозволяю більш коректно визначити вплив екологічних наслідків на умов реалізації проекту на підсумкові результати інвестування капіталу до проектів розвитку. У подальшому необхідно стровення комплексних механізмів планування та регулювання ефективності проектів розвитку підприємства на всіх стадіях інвестиційного процесу для забезпечення мінімізації відхилень запланованих результатів від фактично досягнутих.