Організація виконання різних етапів інноваційного циклу

Індивідуальна робота №1

«Організація виконання різних етапів інноваційного циклу»

 

 

 

 

 

 

Наука є фундаментальною, якщо вона постійно націлена на такі відкриття, які призводять до поповнення або зміни знань про природу, до правильного розуміння оточуючого нас світу і нас самих. Фундаментальними прийнято називати дослідження, завдяки яким досягається така мета, тобто поповнюється запас знань про основні природні процеси, відкриваються властивості і закономірності, які раніше не були відомі і які в тій чи іншій мірі визначають картину світу (будучи в цьому значенні "базисними" для розуміння природи вцілому). Характерними прикладами таких досліджень в історії науки були теоретичні роботи Дж. К. Максвелла по формулюванню законів електромагнетизму; формулювання А. Ейнштейном спеціальної і загальної теорії відносності.

Наукові праці  можна підрозділити на наступні вади: фундаментальні дослідження та прикладні  дослідження.

Фундаментальне дослідження  являє собою пошук за допомогою експериментальних і теоретичних методів нових закономірностей дійсності з метою їхнього пізнання і практичного використання, фундаментальне дослідження звичайно не ставить яких-побудь практичних цілей прикладного характеру, їх задачею є пошук повою, незвіданого. Згідно з деякими даними тільки 5-10 % фундаментальних досліджень є результативними, але вони і забезпечують загальний науковий прогрес.

Фундаментальні  дослідження нерідко називаються  пошуковими і наголошується, що в  процесі цих досліджень відбувається не стільки вживання і модернізація спеціалізованих методів, що існують, скільки розробка істотно нових. Фундаментальними знаннями вважають поволі старіючу частину наукової інформації. За кордоном фундаментальну науку часто  називають "чистою". Останнє знайшло  своє закріплення і в назвах наукових об'єднань: ІЮПАП –– Інтернаціональне об'єднання чистої і прикладної фізики, ІЮПАК –– Інтернаціональне об'єднання  чистої і прикладної хімії і т.п. Походження терміну "чистий" дещо претензійне, практично тут маються  на увазі наукові дослідження, не залежні від практицизму і  меркантильності. Поза сумнівом, що під  фундаментальними дослідженнями мають  на увазі ту гілку в наукових дослідженнях, яка безпосередньо не пов'язана  з прямими запитами виробництва  і суспільної практики. Згідно з  цим вважають, що фундаментальні дослідження  розвиваються, перш за все, через внутрішню  логіку розвитку науки.

Фундаментальні  дослідження направлені, перш за все, на внутрішні потреби і інтереси науки, на підтримку її функціонування як єдиного цілого, і досягається  це шляхом розробки узагальнюючих ідей і методів пізнання, що характеризують глибинні підстави буття. Саме тому говорять про "чисту" науку, теоретичну науку, про пізнання заради пізнання.

Фундаментальні дослідження поділяються на вільні (чисті) і цілеспрямовані.

Вільні (чисті) дослідження, як правило, мають індивідуальний характер і очолюються визнаним вченим - керівником роботи. Характерною особливістю цих досліджень є те, що вони наперед не визначають певних цілей, але в принципі спрямовані на отримання нових знань і більш глибоке розуміння навколишнього світу.

Цілеспрямовані дослідження мають відношення до певного об'єкта і проводяться з метою розширення знань про глибинні процеси і явища, що відбуваються в природі, суспільстві, без урахування можливих галузей їх застосування.

Фундаментальні дослідження ставлять перед собою завдання

1. пізнання існування,
2. пізнання закономірностей природного або суспільного об'єкту або процесу,
3. пізнання методу, за допомогою якого найкоротшим шляхом досягається найглибше пізнання згаданих закономірностей, відкривається людині "необхідність" об'єктивного світу.

Фундаментальні дослідження, що ведуться в рамках фундаментальних наук, називають "точками росту" організму науки. Руйнування цих точок росту не призводить до загибелі організму науки  вцілому, і тому таке руйнування спочатку може бути і не помічене, але розвиток науки через це незабаром припиниться. Навпаки, постійне стимулювання фундаментальних досліджень супроводжува-тиметься бурхливим зростанням прикладних досліджень, бо фундаментальні дослідження живлять фундаментальну науку новими ідеями, нові ідеї знаходитимуть своє місце в загальнотеоретичній частині прикладних наук, а останні стимулюватимуть постановку багатьох прикладних задач. Цим і пояснюється необхідність в першу чергу стимулювати розвиток фундаментальних наук, вкладати в дослідження фундаментального характеру більше засобів, ніж в дослідження прикладних, бо тільки в цьому випадку наука даватиме максимальну практичну віддачу.

Головними етапами наукового дослідження є:

-   виникнення ідеї, формулювання теми;

-   формування мети та завдань дослідження;

-   висунення гіпотези, теоретичні дослідження;

-   проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;

-   аналіз та оформлення наукових досліджень;

-   впровадження та визначення ефективності наукових досліджень.

 

УПРАВЛІННЯ  ОРГАНІЗАЦІЇ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ТА ПРИКЛАДНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

  Основні завдання та функції:

• забезпечує організацію та координацію фундаментальних та прикладних досліджень відповідно до основних напрямів діяльності та завдань, визначених у Положенні про Національну академію за державними замовленнями, договорами та грантами відповідно до основних напрямів діяльності Національної академії.
• визначає разом з керівництвом Національної академії та її структурними підрозділами основні напрями і тематику наукових досліджень з актуальних проблем теорії та практики державного управління і місцевого самоврядування.
• здійснює контроль за виконанням планів науково-дослідної роботи Національної академії та за дотриманням сучасних вимог до змісту та оформлення наукової документації в Національній академії.
• візує проекти договорів та угод з організаціями, установами, підприємствами, що стосуються науково-дослідної роботи та її матеріально-технічного й інформаційного забезпечення.

 Управління відповідно до покладених на нього завдань:

• розробляє річні та квартальні роботи, готує пропозиції щодо розгляду окремих питань, що належать до сфери його компетенції, та здійснює контроль за їх виконанням.
• готує проекти наказів, рішень та інших документів Національної академії, а також пропозиції і необхідні матеріали до планів засідань Вченої, Науково-експертної та Науково-методичної рад Національної академії з питань, що входять до компетенції управління.
• здійснює моніторинг соціально-економічної та політичної ситуації в регіонах України на замовлення органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
• забезпечує підготовку планів і звітів з наукової діяльності Національної академії на підставі узагальнення відповідної планової та звітної документації її підрозділів.
• готує пропозиції щодо державних замовлень на фінансування науково-дослідних робіт Національної академії.
• здійснює організаційно-методичний, інформаційний та консультативний супровід науково-дослідних робіт, що виконуються в Національній академії.
• відслідковує і впроваджує в діяльність Національної академії нормативно-інструктивних документів, що регламентують науково-дослідну діяльність в Україні.
• розробляє проекти інструктивно-методичних документів, що регламентують порядок проведення та оформлення результатів наукових досліджень в Національній академії.
• залучає до проведення наукових досліджень висококваліфікованих фахівців органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій, установ та іноземних держав.
• організує і проводить наукові, науково-методичні та науково-практичні конференції, семінари, симпозіуми за участю національних і міжнародних установ та організацій.
• забезпечує тематичний моніторинг наукових досліджень у світі та в Україні з проблем державного управління, насамперед, за науковими спеціальностями галузі науки державного управління, визначеними ВАК України.
• проводить зовнішню і внутрішню наукову експертизу проектів документів, фундаментальних та прикладних наукових досліджень, що надходять до Національної академії (за дорученням керівництва).

 

 Структура та управління

1. Управління складається з двох  відділів – відділу дисертаційних  та експертно-консультаційних досліджень  та відділу маркетингу, організації,  моніторингу та координації.

2.Управління  очолює начальник, який підпорядковується  Першому віце-президенту Національної  академії.

3. Начальник Управління Національної  академії має заступника.

4.Начальник  Управління при виконанні своїх  функціональних обов’язків керується  Конституцією України, законами  України, постановами Верховної  Ради України, указами Президента  України, актами Кабінету Міністрів  України, Положенням про Національну  академію, наказами Національної  академії та цим Положенням.

 Відділ дисертаційних та експертно-консультаційних досліджень

  Напрями роботи відділу:

- планування науково-дослідних  робіт (НДР)

- підготовка інформації до бюджетної  пропозиції 

- реєстрація НДР 

- контроль за виконанням заходів,  пов’язаних з науковою діяльністю (вчасне подання запрошеної інформації, звітів про НДР та наукову  діяльність підрозділів, планів  наукової діяльності)

- контролінг (комунікації з керівниками НДР з приводу вчасного подання інформації та документів про науково-дослідну роботу)

- перевірка поданих звітів про  НДР, анотованих звітів на рахунок  їх відповідності нормативним  документам 

- організаційний супровід діяльності  Науково-експертної ради

Координація:

- підготовка внутрішніх нормативно-правових  актів з питань наукової діяльності 

- підготовка наказів і ведення  документації з кадрових питань  комплексного наукового проекту.

 Відділ маркетингу, організації, моніторингу та координації

 Основні завдання відділу  за напрямом

«Інформаційно-аналітичний  супровід наукової діяльності»:

• наповнення та підготовка до видання електронного фахового журналу «Державне управління: теорія та практика»;
• наповнення та підготовка до видання «Інформаційного дайджесту досліджень у галузі державного управління»;
• наповнення та підготовка до видання щоквартального журналу
• «Науково-інформаційний вісник з державного управління»;
• прийом тез і підготовка до видання збірника матеріалів щорічної науково-практичної конференції за міжнародною участю;
• формування електронної бібліотеки наукових видань Національної академії (електронний фаховий журнал «Державне управління: теорія та практика», вісники та збірники наукових праць Національної академії, «Науково-інформаційні вісники з державного управління», збірники матеріалів науково-практичних конференцій, наукові продукти ін.);
• тематичний моніторинг Інтернет-джерел, наукових видань, публікацій галузі науки «Державне управління»;
• підготовка інформаційних та інформаційно-аналітичних матеріалів про наукову діяльність Національної академії та регіональних інститутів;
• розроблення стандартів з питань підготовки та видання:
• електронного фахового журналу «Державне управління: теорія та практика»;
• «Інформаційного дайджесту досліджень у галузі державного управління»;
• щоквартального журналу «Науково-інформаційний вісник з державного управління»;
• збірника матеріалів щорічної науково-практичної конференції за міжнародною участю;
• наукових продуктів.

Основні результати роботи:

• Електронний фаховий журнал «Державне управління: теорія та практика»
• «Інформаційний дайджест досліджень у галузі державного управління»
• Щоквартальний журнал «Науково-інформаційний вісник з державного управління»
• Збірник матеріалів щорічної науково-практичної конференції за міжнародною участю.
• Основні завдання відділу за напрямом

«Організаційно-комунікативне  забезпечення наукової діяльності»:

- організація та проведення науково-комунікативних  заходів (щорічних науково-практичних  конференцій за міжнародною участю, симпозіумів, круглих столів, семінарів  тощо);

- розроблення та впровадження  нового формату проведення науково-практичних  конференцій;

- забезпечення взаємодії зі спорідненими  навчальними закладами, відповідними  структурними підрозділами Національної  академії та регіональних інститутів, а також зовнішніми організаціями  з питань, що належать до компетенції  відділу;

- співпраця з провідними вченими  та науковцями галузі науки  «Державне управління» щодо обговорення  актуальної проблематики державного  управління та подальшого її  висвітлення на сторінках видань  Національної академії.

Основні заходи:

• Щорічна науково-практична конференція за міжнародною участю
• Інші комунікативні заходи
• (конференції, семінари, круглі столи, симпозіуми ін.)
• Основні завдання відділу за напрямом

«Науково-методична  підтримка навчання державних службовців»:

- підготовка відповідних документів, пов’язаних з формуванням наукових  продуктів (наукових розробок, навчальних  посібників, навчально-методичних матеріалів, методичних рекомендацій ін.) за  результатами виконання науково-дослідних  робіт;

- розроблення відповідних методик  щодо підготовки й узгодження  наукових продуктів;

- співпраця з керівниками та  відповідальними виконавцями науково-дослідних  робіт Національної академії  та регіональних інститутів з  питань, пов’язаних з формуванням  наукових продуктів;