Обязанности сторон авторского права

Права й обоє ‘язки сторін за авторським договором. Права й обов’язки  сторін в авторському договорі складають  його зміст. За своїм характером авторський договір є таким, у якому права  й обов’язки автора кореспондують  і відповідають правам і обов’язкам користувача, тобто він є взаємним. Безперечно, права й обов’язки  різних видів авторських договорів  не співпадають — вони також бувають  різними. Слід підкреслити й те, що чинний Закон про авторське право  не регламентує змісту авторських договорів, віддаючи це на відкуп сторін.

 Проте  основні права й обов’язки  сторін в авторських договорах  вироблені усталеною практикою.

 Основними  обов’язками автора є, передусім,  створення й передача твору.  Твір має відповідати умовам  і вимогам, визначеним сторонами.  Це має бути твір відповідного  виду літератури, жанру, призначення,  обсягу тощо. Таким же чином  визначаються вимоги до наукового  твору — стаття, брошура, монографія, підручник тощо. У договорі про  створення твору образотворчого  мистецтва мають бути чітко  визначені його вид, форма тощо.

 Твір  має бути переданий користувачу  в точно визначений строк. Допускається  дострокова передача твору за  згодою користувача. Важливим  є обов’язок автора виконати  роботу особисто.

 Авторські  договори відносяться до тих,  у яких заміна виконавця-автора  не допускається ні за яких  обставин. У разі смерті автора  договір припиняє свою чинність  із відповідними наслідками.

 Твір  має бути переданий користувачеві  в такому вигляді, щоб його  можна було відразу використовувати,  належно оформлений з відповідними  документами, рецензіями, характеристиками  тощо.

 Обов’язки  автора вважаються виконаними, коли  користувач-за-мовник прийняв твір  без будь-яких застережень. Але  часто бувають випадки, коли  користувач робить певні зауваження  до твору й пропозицію щодо  їх усунення. У такому разі  автор у разі згоди зобов’язаний  усунути зазначені недоліки чи певним чином переробити твір. Замовник-користувач повинен чітко визначити свої зауваження щодо зміни чи доповнення до твору.

 Автор  має право і зобов’язаний брати  участь у підготовці твору  до використання. У більшості  випадків автор зацікавлений  у тому, щоб твір використовувався  відповідно до задуму автора  і тому охоче бере участь  у підготовці договору до використання. В окремих випадках закон надає  автору таке право. Так, наприклад,  за Законом України “Про авторське  право і суміжні права” п. 4 ст. 15 визначає, що виключні права  авторів на використання творів  архітектури, містобудування, садово-паркового  мистецтва передбачають і право  їх участі у реалізації проектів  цих творів.

 До  основних обов’язків автора твору  слід віднести й обов’язок  не передавати право на використання  твору третім особам, якщо договором  передбачена передача виключних  прав автора.

 Обов’язки  користувача. Основним обов’язком  замовника-користувача є його  обов’язок прийняти і належним  чином розглянути твір. Зрозуміло,  що різним за змістом авторським  договорам властиві різні способи  прийняття й розгляду твору.  Літературний твір має бути  уважно вичитаний, твір образотворчого  мистецтва може бути так же  уважно оглянутий тощо. Після  уважного розгляду твору замовник-користувач  має прийняти важливе рішення  — прийняти переданий твір  чи відхилити його. Відхилення  твору має бути належним чином  обґрунтоване.

 У  договорі можуть бути визначені  чіткі строки розгляду твору  і його схвалення чи відхилення. Окремі авторські договори відповідно  до виду літературно-мистецької  творчості можуть передбачати  спеціальні процедури розгляду  й схвалення чи відхилення  твору. Результати розгляду, як  правило, оформляються спеціальним  документом.

 Замовник-користувач, якому за авторським договором  перейшло право на використання  чи право власності на твір  образотворчого мистецтва, зобов’язаний  дотримуватися особистих немайнових  і майнових прав автора. Чинне  законодавство передбачає обов’язок  користувача використати твір  в установлений договором строк. Якщо протягом обумовленого договором строку твір не буде використаний, автор має право на відшкодування збитків. Збитки включають у себе витрати на створення твору, інші витрати, пов’язані із створенням твору і, безперечно, авторську винагороду, обумовлену договором. Отже, користувач твору з тих чи інших причин може його і не використовувати. В усякому разі використання твору — це право користувача, а не його обов’язок. Проте у більшості випадків автори заінтересовані в тому, щоб їх творіння було доведено до громадськості належним чином. Тому вони можуть передбачати в договорі обов’язок користувача використати твір. Проте такий обов’язок може набрати чинності за умови, що твір користувачем схвалений.

 Одним  із самих основних обов’язків  замовника-користувача є виплата  обумовленої договором винагороди. Розмір винагороди, порядок її  обчислення, строки виплати визначаються  сторонами в авторському договорі. На відміну від раніше чинного  законодавства чинний Закон про  авторське право не визначає  конкретних розмірів винагороди, порядку її обчислення та виплати.  Проте Кабінетом Міністрів України  прийнято постанову “Про мінімальні  ставки авторської винагороди  за використання творів літератури  і мистецтва” від 18 листопада  1994 р. Відповідно до цієї постанови  сторони в договорі не можуть  визначити розмір винагороди  менший від установлених цією  постановою.

 За  усталеною практикою винагорода, як правило, визначається у  вигляді певного відсотка від  одержаного за відповідний спосіб  використання твору. Якщо в  такий спосіб визначити розмір  винагороди з тих чи інших  причин неможливо, винагорода  може бути визначена у вигляді  чітко зафіксованої суми.

 Авторські  договори, як і будь-які цивільно-правові  договори, повинні виконуватися  належним чином відповідно до  його умов. Але можуть бути  випадки, коли авторський договір  виконується неналежним чином  або й зовсім не виконується.  Винними в цьому можуть бути  кожна зі сторін або й обидві сторони разом. Іншими словами, мова йде про порушення умов договору сторонами. У разі такого порушення постає питання про цивільно-правову відповідальність сторони, яка припустилася порушення умов договору. Слід підкреслити, що новий Закон України “Про авторське право і суміжні права” істотно посилив цивільно-правову відповідальність за порушення авторського договору. Якщо раніше відповідальність за порушення авторського договору обмежувалася розміром гонорару, то зараз порушник зобов’язаний відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі, включаючи і втрачену вигоду.

 Відповідальність  автора за договором може полягати  в обов’язку повернути безпідставно  одержану винагороду, в односторонньому  розірванні договору, в покладенні  на нього обов’язку відшкодування  заподіяних користувачу збитків,  а також в оплаті неустойки.  Відпо-дальність автора настає  лише за наявності вини в  його діях, які порушили умови  договору. Як відомо, в цивільному  праві вина боржника презумується, поки боржник не доведе, що  він не винен. Це правило  в повній мірі стосується й  авторського договору. Якщо порушення  авторського договору мало місце  з боку автора, він повинен  довести, що порушення сталося  не з його вини. Підставами  відповідальності автора є невиконання  або неналежне виконання ним  своїх обов’язків за авторським  договором. Умовами відповідальності  є ті ж загальні цивільно-правові  умови — наявність вини, протиправність  дій автора, наявність шкоди і  причинний зв’язок між діями  автора і їх результатом —  шкодою.

 Найбільш  типовими порушеннями умов авторського  договору є: прострочення автором  строку представлення твору; виконання  роботи не у відповідності  з умовами договору або недобросовісне  виконання; відмова автора від  внесення виправлень до твору,  які були йому запропоновані  в порядку і в межах, встановлених  договором; робота виконана не  автором; передача твору для  використання третім особам за  умови укладення ним договору  про передачу користувачу виключних  прав на використання.

 Серед  названих можливих порушень авторського  договору з боку автора найбільш  складним є визнання його недобросовісності  при виконанні роботи. Чинний  Закон України “Про авторське  право і суміжні права” та  інші нормативні акти з авторського  права не дають визначення  недобросовісності. У спеціальній  літературі прийнято вважати  дії автора недобросовісними, якщо  у процесі створення твору  автор навмисне припустився неправомірних  дій, що знизили якість твору  або привели твір до стану,  непридатного для використання. Груба необережність автора прирівнюється  до навмисних дій. Відповідно  до практики, що склалася раніше, до неправомірних дій автора, які дають підставу визнання  їх недобросовісними, відносяться:  неправомірне використання чужих  творів при створенні свого  твору; подання свого раніше  опублікованого твору як нового; перекручення фактів та інших  даних у документальному творі;  перекручення оригіналу при перекладі  твору; включення до рукопису  неперевіре-них даних, перевірка  яких входила в обов’язок автора  та інші порушення.

 Відповідальність  користувача за порушення умов  авторського договору може бути  у формі його неправомірних  дій. Підставою для відповідальності  користувача є невиконання або  неналежне виконання авторського  договору. Умови відповідальності  ті ж самі, а підстави можуть  бути різні — замовник може  нести відповідальність за невикористання  твору, якщо такий обов’язок  лежав на ньому за договором,  наприклад, за видавничим договором;  за втрату матеріального носія;  за зміну твору без згоди  автора; за відмову виплати винагороди  або за несвоєчасну її виплату  тощо.

 Користувач  зобов’язаний використати твір  за умови, що авторським договором  такий обов’язок передбачений. Правда, користувач може навести доводи, що неможливість використання  настала не з його вини, в  такому разі він звільняється  від відповідальності. Відповідальність  користувача в такому випадку  зводиться до виплати визначеного  договором гонорару в повній  сумі.

 Інколи  з вини користувача настає  пошкодження або втрата матеріального  носія твору. У такому разі  автор має право на відшкодування  заподіяної шкоди. Доцільно в  авторському договорі передбачити  конкретний розмір такого відшкодування.

 Користувач  не має права вносити до  твору будь-які зміни чи доповнення. Якщо вони були зроблені без  згоди автора, останній має право  вимагати усунення таких змін  чи доповнень. Користувач не  має права передавати твір  для використання третім особам, якщо авторським договором не  передбачено інше. При порушенні  цього автор має право на  відшкодування збитків.

 Припинення  і розірвання авторського договору. Припинення авторського договору  настає із закінченням строку  його чинності. Але при ньому  слід розрізняти припинення авторського  договору і припинення використання  твору, передбаченого цим договором.  Припинення використання твору  не припиняє прав і обов’язків  за самим авторським договором.  Якщо за авторським договором  користувачеві були передані  виключні права на використання  на весь період чинності договору, автор зобов’язаний протягом  цього строку не передавати  право на використання цього  ж твору третім особам, якщо  навіть використання твору користувачем  припинено. Іншими словами, користувач  свій обов’язок використати твір  виконав, але це виконання не  звільняє автора твору від  обов’язку не передавити право  на його використання третім  особам. У той же час користувач  може використовувати твір протягом  усього строку чинності авторського  договору. Коли ж користувач з  тих чи інших причин не використав  твір, закінчення строку дії авторського  договору припиняє його чинність. Авторський договір може передбачати  можливість дострокового припинення  його чинності. Безперечно, авторський  договір може бути припинений  за взаємною згодою сторін. Авторський  договір може бути припинено  у зв’язку з неможливістю його  виконання через обставини, які  не залежали від автора. Такими  обставинами можуть бути різні  події — стихійне лихо, деякі  явища громадського життя, війна  тощо. Договір буде припинений  і в тому разі, коли створений автором твір випадкового загинув без вини автора, — передавати замовнику нема чого. Але автор в цьому не винен, тому він звільняється від відповідальності.

 Підставою  для припинення чинності авторського  договору може бути смерть  автора, ліквідація юридичної особи  без правонаступ-ництва. Авторський  договір може бути припинений  і за одностороннім волевиявленням, коли другий контрагент порушив  істотні умови договору.