Автор: Пользователь скрыл имя, 24 Марта 2013 в 23:40, реферат
В останні роки особливо гостро постала проблема законодавчого реформування діяльності господарських товариств. Перш за все, причини полягали в тому, що нинішнє законодавство не охоплює всіх аспектів сучасних відносин, які складаються у процесі утворення й діяльності цих товариств. Першим кроком до реформування було прийняття Закону України (далі – ЗУ) «Про акціонерні товариства» (далі – АТ), який набрав чинності у квітні 2009 року
Вступ
1. Історія законодавчих ініціатив щодо регулювання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю.
2. Порівняльний аналіз основних законопроектів з діючим законодавством.
Висновки
Використана література
Проект Шершуна частково вирішує ці проблеми. Його ч. 14 ст. 32 пропонує, що членом ревізійної комісії (ревізором) товариства може бути також особа, яка не є учасником товариства. Ч.2 ст. 33 відносить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства – призначення аудиторської перевірки, затвердження аудитора та визначення розміру оплати його послуг. Ст. 48 ч. 2 - на вимогу будь-якого учасника аудиторська перевірка може бути проведена обраним їм професійним аудитором. У разі проведення такої перевірки оплата послуг аудитора здійснюється за рахунок учасника товариства, на вимогу якого вона проводиться. Витрати учасника товариства на оплату послуг аудитора можуть бути йому відшкодовані за рішенням загальних зборів за рахунок коштів товариства, а ч. 3 цієї ж статті визначає, що залучення аудитора для перевірки і підтвердження правильності річних звітів та бухгалтерських балансів товариства обов'язково у випадках, передбачених законом. Тобто, Проект Шершуна торкається проблем з утворенням ревізійної комісії та проведенням аудиторської перевірки, однак делікатно обходить питання діяльності ТОВ з двома учасниками.
Проект ЦКП пропонує обирати ревізійну комісію з числа учасників товариства (ст.43), а прийняття рішення про призначення аудиторської перевірки за рахунок товариства, визначення аудитора, предмету перевірки та розмір оплати його послуг, визначення особи, яка від імені товариства уповноважується на підписання договору з аудитором віднести до виключної компетенції загальних зборів (ст.21) і знову ж таки не торкається питання щодо діяльності ТОВ з двома учасниками. Аналізуючи ці положення, слід звернути увагу на і те, що Проект не вирішує проблем з утворенням ревізійної комісії.
Тому, слід зробити висновок, що як існуюче законодавство, так і проекти неналежну увагу приділяють захисту прав учасників ТОВ, а тому потребують подальшого вдосконалення.
Недосконале правове регулювання процедур виходу та виключення учасників із товариства. Вищий господарський суд України ототожнює вихід учасника із його виключенням. Але це не зовсім правильно. виключення — це примусове припинення участі у товаристві, натомість вихід — це добровільне волевиявлення учасника, у разі виключення ініціатива припинення участі особи у ТОВ виходить від товариства або інших учасників, а при виході ініціатором є сам учасник. По-третє, виключення можливе лише з підстав, передбачених у законі: ч. 2 ст. 52 та ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» а для виходу ні підстави, ні мотиви не мають жодного значення.13
Суттєвим недоліком є те, що не встановлено порядок реалізації учасником права на вихід, ці нюанси може визначити установчий документ самого товариства – статут. Слід також враховувати, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі реалізувати своє право на вихід у будь-який час. Важливим моментом є порядок розрахунків товариства з учасником. При виході з товариства з обмеженою відповідальністю учасник має право одержати: вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства та належну йому частку прибутку, одержаного товариством у поточному році до моменту виходу учасника. За домовленістю між сторонами виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. При розрахунках слід враховувати вартість усіх активів товариства – як оборотних, так і необоротних, включно з майном, що перебуває в заставі. Часто виникає питання: чи слід при визначенні розміру частки, що підлягатиме виплаті, враховувати також і боргові зобов’язання товариства. Таким чином, може виникнути ситуація, коли розмір виплат колишньому учаснику перевищуватиме розмір його частки у статутному капіталі, буде меншим за неї або ж взагалі не виплачуватиметься, якщо боргові зобов’язання товариства перевищуватимуть його активи. Крім частки в майні товариства, самий учасник який вибув, має право на частину прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту виходу.14
Дискусійною залишається також проблема визначення моменту виходу учасника з товариства, тобто в чинному законодавстві не міститься визначення поняття «день виходу» або «момент виходу». В юридичній літературі існує декілька думок з цього приводу. Однак, ст.7 Закону України «Про господарські товариства»визначає, що зміни, які сталися в установчих документах товариства та вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за правилами, встановленими для державної реєстрації. Звідси випливає, що зміни до установчих документів набувають юридичної сили з моменту їх державної реєстрації. Тому до моменту внесення відповідних змін до державного реєстру учасник не може вважатися таким, що припинив участь у товаристві з обмеженою відповідальністю.15
У Проекті Шершуна чітко розмежовані поняття виключення і вихід учасника з ТОВ (ст.10 і 26 відповідно), врегульовано порядок і строки розрахунків (ст. 15, 23, 26 Проекту). На підставі аналізу статей Проекту, можна зробити висновок, що моментом виключення учасника з ТОВ є момент набрання чинності відповідного рішення суду, а моментом виходу – день подачі заяви учасника про вихід з ТОВ.
У Проекті ЦКП розмежована процедура виходу учасника залежно від розміру його частки (ст. 17: до 50 % - може вийти з ТОВ у будь-який час, понад 50 % - лише за одноголосним рішенням загальних зборів ТОВ), надано вичерпний перелік підстав для виключення з ТОВ (ст. 18), визначено порядок і строки розрахунків, а також чітко визначено момент виходу учасника з ТОВ (щодо моменту виключення, то він пов'язаний з прийняттям загальними зборами відповідного рішення).
Тобто, можна підсумувати, що у цілому в обох проектах добре прописано рішення проблем виходу і виключення, але це не гарантує того, що з прийняттям одного із них, на практиці не виникне нових прогалин.
Неефективність регулювання діяльності органів управління товариством можна проілюструвати на прикладі діяльності загальних зборів ТОВ. За чинним Законом (ст. 58-61) вони складаються з учасників товариства або призначених ними постійних чи тимчасових представників, які мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі Кворум загальних зборів - присутність учасників (представників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства, мають право дорадчого голосу. Будь-хто з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.
У випадках, передбачених статутом або затвердженими товариством правилами процедури, рішення приймається методом опитування.
Загальні збори
учасників ТОВ скликаються не
рідше двох разів на рік, якщо інше
не передбачено установчими
Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам надається можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного (з питань, не включених до нього, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх присутніх учасників).
Проект Шершуна пропонує наступне. Порядок визначення кількості голосів учасників товариства може розподілятись по іншому, якщо про це зазначено в Статуті (ст. 32). Чергові загальні збори учасників проводяться не рідше ніж один раз на рік і скликаються виконавчим органом товариства (ст. 34), а позачергові загальні збори проводиться у випадках, визначених статутом, а також в будь-яких інших випадках, якщо проведення таких зборів вимагають інтереси товариства та його учасників і скликаються виконавчим органом за його ініціативою, на вимогу ради директорів (наглядової ради), ревізійної комісії (ревізора), аудитора, а також учасників товариства, що володіють в сукупності не менш як 10% від загальної кількості голосів учасників товариства.
Орган або особи, уповноважені скликати загальні збори, зобов'язані не пізніше ніж за 30 днів до їх проведення (ст. 36), повідомивши про це кожного учасника товариства рекомендованим листом із зазначенням часу, місця проведення загальних зборів та порядку денного. Учасник товариства може запропонувати включити до порядку додаткові питання не пізніше ніж за 15 днів до проведення зборів, крім тих, які не відносяться до компетенції загальних зборів або не відповідають вимогам закону (ст. 35). Ст. 38 Проекту регулює порядок прийняття рішень опитувальних шляхом (заочне голосування), а ст. 39 визначає особливості прийняття рішень з питань, що належать до компетенції загальних зборів у товаристві з одним учасником. Єдиний суттєвий недолік, знайдений під час перегляду цих статей – не визначено кворуму загальних зборів.
За Проектом ЦКП загальні збори повноважні, якщо в них беруть участь учасники чи їх представники (ст. 28), чиї частки у сукупності перевищують 50% статутного капіталу товариства (ст. 21). Річні загальні збори учасників проводяться не рідше одного разу на рік, не пізніше 30 квітня наступного за звітним року (ст.23). Позачергові збори скликаються за рішенням виконавчого органу, наглядової ради або ревізійної комісії (ревізора), з ініціативи учасника (учасників), якому належить 5 або більше відсотків статутного капіталу, а також у випадку якщо вартість чистих активів знизилася більш, як на 50% порівняно з вартістю чистих активів товариства за даними станом на 1 січня поточного року (ст. 24). Допускається також проведення загальних зборів у заочній формі (ст. 25)
Загальні збори учасників скликає виконавчий орган, але статутом це повноваження може передаватися наглядовій раді. Вони мають відбутися не пізніше 21 дня з дати отримання вимоги про їх проведення. Якщо протягом 14 днів учасники не отримали повідомлення про скликання позачергових зборів, особи, що ініціювали їх проведення, можуть скликати такі збори самостійно. За згодою всіх учасників рішення з будь-якого питання може бути прийняте загальними зборами без дотримання вимог, встановлених законом, щодо порядку скликання загальних зборів учасників, якщо в таких загальних зборах взяли участь всі учасники товариства (ст. 26)
Орган або особи, які скликають загальні збори, зобов'язані не пізніше, ніж за 14 днів до їх проведення повідомити про це кожного учасника товариства поштовим відправленням з описом вкладення (статутом може передбачати, що за згодою учасник повідомляється електронною поштою чи із застосуванням інших технічних засобів комунікації) із зазначенням дня, часу і адреси проведення загальних зборів учасників та порядку денного, при необхідності додаються проекти документів. Кожен учасник може вносити пропозиції про включення до порядку денного загальних зборів додаткових питань не пізніше, ніж за 7 днів до їх проведення, які підлягають обов’язковому включенню до порядку денного загальних зборів (ст. 27)
Учасник товариства може взяти участь у загальних зборах через заочне голосування шляхом надання свого волевиявлення щодо голосування з питань порядку денного у письмовій формі. Справжність підпису учасника на такому документі має засвідчуватись нотаріусом (ст. 30). Ст. 32 визначає особливості проведення загальних зборів у ТОВ з одним учасником.
Підсумувавши вищезазначене, можна зробити висновки, що в цілому проекти подають кілька цікавих новел щодо вдосконалення процедури проведення загальних зборів (нові способи розподілення голосів між учасниками, повідомлення учасників про проведення загальних зборів, участь особи в заочному голосуванні), однак, на мою думку, усі спрощення є незначні і суттєво не вплинуть на діяльність загальних зборів. У будь-якому випадку робити висновки можна буде лише прийняття одного з проектів і появи практики з цих питань.
ВИСНОВКИ
Узагальнивши все вище викладене варто сформулювати наступні висновки.
Прийняття закону про ТОВ є необхідним. Над цим плідно працюють як самі народні депутати, так і представники бізнесу. Навіть благодійні організації вносять свої пропозиції і розробки (незабаром законопроект ЦКП перейде у стадію узгодження із Міністерством економічного розвитку та торгівлі та іншими центральними органами виконавчої влади, після чого буде внесений до Парламенту, ймовірно – вже у першій сесії новообраної Ради).16
Проаналізовані
проекти Шершуна і ЦКП
Тому для того, щоб прийняти реально дієвий закон, необхідно в Комітеті з питань економічної політики створити робочу групу, яка б розробила на основі законопроекту Шершуна чи якогось іншого автора новий проект з урахуванням врахував всіх викладених в цій роботі недоліків, а також не вказаних тут прогалин в регулюванні діяльності ТОВ, або хоча б більшість з них. Слід залучати до роботи не тільки нардепів, але й досвідчених представників бізнесу та відомих теоретиків господарського права, які зможуть запропонувати дійсно дієві положення, оскільки другі досконало володіють теорією, а перші орієнтуються на практичному застосуванні норм.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА