Ядерна і термоядерна зброя

Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Декабря 2010 в 19:29, реферат

Краткое описание

Навіть якби вдалося б підібрати радіоактивний ізотоп, що має потрібні властивості і неважку технологію виробництва, в якості бойової радіоактивної речовини, вирішення проблеми виробництва, поводження і доставки цього ізотопу, якому властиве інтенсивне гамма-випромінювання, до мети представляло б значну трудність. Крім того, виникає проблема зберігання запасів радіоактивних речовин : внаслідок природного розпаду буде відбуватися неперервна втрата їх активності.

Становище змінилося внаслідок розробки ядерних боєприпасів, які утворюють при вибуху велику кількість продуктів ділення. З відкриттям ядерної зброї вибухової дії відпала необхідність виробляти і зберігати засоби радіологічної війни заздалегідь, радіоактивні речовини утворюються в результаті поділу в момент ядерного вибуху.

Ядерна зброя за своєю вражаючою дією значно перевершує звичайні види зброї. Це пояснюється не тільки тим, що за енергією ядерний вибух перевищує звичайний вибух у багато тисяч і мільйонів разів, але також і тим, що ядерній зброї на відміну від звичайної властивий не один, а декілька вражаючих чинників.

Оглавление

1.Вступ
2.Історія створення ядерної зброї
3.Ядерна зброя
4.Термоядерна зброя
5.Нейтронна зброя
6.Бойове застосування ядерної зброї
7.Ядерний клуб
8.Висновки
9.Використана література

Файлы: 1 файл

ядерна зброя.docx

— 36.54 Кб (Скачать)

У «ядерний клуб»  — групу країн, що мають в своєму розпорядженні ядерну зброю, входять  США (c 1945), Росія (спочатку Радянський Союз: з 1949), Великобританія (1952), Франція (1960), Китай (1964), Індія (1974), Пакистан (1998) і  КНДР (2006).

Ізраїль не коментує інформацію про наявність у нього  ядерної зброї, проте, на думку деяких експертів, володіє арсеналом порядка 200 зарядів (по оцінках колишнього президента США Джіммі Картера).

Невеликий ядерний  арсенал був в ЮАР, але все  шість ядерних зарядів було добровільно  знищено. Вважають, що ЮАР проводила  ядерні випробування в районі острова  Буве. ЮАР — єдина країна, яка  самостійно розробила ядерну зброю  і при цьому добровільно від  нього відмовилася.

У 1990 — 1991 рр. Україна, Білорусія і Казахстан, на території  яких знаходилася частина ядерного озброєння СРСР, передали його Російській Федерації, а після підписання в 1992 році Лісабонського протоколу  були оголошені країнами, що не мають  ядерної зброї. При цьому Білорусія  і Казахстан передали ядерну зброю  безвідплатно, а Україна передала його за умови визнання Росією кордонів України (поки обоє вони в СНД) на момент розпаду СРСР (тобто з півостровом  Крим).

Близько підійшов до створення ядерної бомби вважається Іран. У різні роки в наявності  військових ядерних програм також  підозрювалися Бразилія, Лівія, Ірак і Республіка Корея.

Великобританія  провела перший надводний ядерний вибух потужністю 25 килотонн 3 жовтня 1952 року в районі островів Монте-белло (на північний захід від Австралії).

Франція провела  наземні випробування ядерного заряду потужністю 20 килотонн 13 лютого 1960 року в оазисі Регган (Алжір).

КНР висадила ядерну бомбу потужністю 20 килотонн 16 жовтня 1964 року на озері Лобнор.

Індія виробила підземне випробування ядерного заряду потужністю 20 килотонн 18 травня 1974 року на полігоні Покхаран, але офіційно не визнала себе володарем ядерної  зброї. Це було зроблено лише після  підземних випробувань п'яти ядерних  вибухових пристроїв, включаючи 30-килотонную термоядерну бомбу, які прошлі на полігоні Покхаран 11-14 травня 1998 року.

Пакистан провів підземні випробування шести ядерних  зарядів потужністю 18 килотонн кожен 28 травня 1998 року в провінції Белуджістан  як симетрична відповідь на індійські  ядерні випробування 1974 і 1998 років.

КНДР провела  підземне випробування ядерної бомби  гаданою потужністю 1 килотонна 9 жовтня 2006 року.

 

Висновки

Накопичення запасів  ядерної зброї досягло страхітливої величини: протягом Другої Світової війни  всіми країнами, які брали в  ній участь, було витрачено близько 5 млн.т звичайної вибухової речовини, — накопичені ж нині на нашій  планеті запаси ядерної зброї  у 10-ки тисяч раз перевищують цю величину.

Комплекс вражаючих  факторів ядерного вибуху робить атомну зброю особливо руйнуючим, небезпечним  для людства і природи видом  зброї, подібної якій ще не знала історія. І не випадково відомий індійський юрист ще наприкінці 50-х років  у своїй книзі ‘Ядерна зброя  і міжнародне право’ дав таку характеристику цій зброї масового знищення : ‘Ядерна  зброя незаконна не тільки внаслідок  радіоактивної отрути, але також  і в силу властивого їй елементу терроризації; надпотужні термоядерні  бомби відкидають старе поняття  ‘воєнного об’єкта’ і ставлять на його місце ‘населення’ або  ‘людський об’єкт’, перетворюючи засоби війни в інструмент террора. В результаті заперечуються всі  закони сухопутної, морської і повітряної війни, так само як і норми, що регулюють  режим хворих, поранених і військовополонених. . . Дух гуманності, яким проникнуті положення конвенції 1948 р. про заборону геноциду, і принципи Устава Міжнародного військового трибунала, що визнав військовим злочином винищення цивільного населення, були б порушені застосуванням цієї нелюдяної зброї масового винищення’. Між іншим, коли були написані ці рядки, світ ще не знав у всій повноті про  людиноненависницькі задуми, конструкторів  нейтронної зброї.  
 

 

 

Використана література

1. В.А.Михайлов, И.А.Науменко. Ядерная физика и  ядерное оружие 

2. В.С.Емельянов.  Нейтронная бомба — угроза  человечеству ( об особой опасности  ядерного нейтронного оружия )

3. С.Петров. Ядерное  оружие 

4. Атомное оружие. Перевод с английского

Информация о работе Ядерна і термоядерна зброя