Історичні об’єкти Вінницької області

План: 
 
 
 
 
 

1. Історія дослідження

2. Історичні об’єкти  Вінницької області

3. Джерела та література

Історія досліджень трипільської культури на Вінниччині розпочалась в кінці ХІХ - на початку  ХХ ст. У 1901 році Ю.Й. Сіцінський опублікував карту археологічних пам'яток Поділля, де певна кількість зазначених поселень, зважаючи на віднайдений рухомий матеріал і зіставляючи їх із сучасною картою, належала до періоду Трипілля¹. На початку ХХ ст. на деяких поселеннях були проведені перші археологічні розкопки. Вивченням пам'яток трипільської культури на Вінниччині в різний час займалися М.Ф. Біляшівський, С.С. Гамченко, С.М. Бібіков, Т.С. Пассек, В.Г. Збенович, В.О. Круц, Т.Г. Мовша, О.В. Цвек, А.Г. Корвін-Піотровський, В.А. Косаківський, С.О. Гусєв. Більше 150 трипільських поселень було відкрито завдяки археологічним розвідкам, які проводив впродовж 1950-1980-х років П.І. Хавлюк, історик, археолог, доцент Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського (далі ВДПУ). Понад 30 років присвятив вивченню трипільських пам'яток на Поділлі І.І. Заєць - директор Вінницького обласного краєзнавчого музею (далі ВОКМ) у 1963-1977 роках, професор, викладач ВДПУ. Матеріали його досліджень становлять сьогодні основу музейної археологічної збірки даного періоду*.

Нині на теренах  Вінницької області виявлено 381 поселення  періоду Трипілля, датовані IV-ІІІ  тис. до н.е. Однак, розкопки незначного обсягу проводились лише на 33 пам'ятках, а систематичні археологічні дослідження  велися на 3 (!) поселеннях*.

Найбільшу кількість  пам'яток (59) виявлено на території Немирівського району. Перші археологічні розвідки на теренах району проводив у 1909-1913 роках С.С. Гамченко. У 1940-1950-тих роках розвідувальні роботи на деяких поселеннях велись Південно-Подільською археологічною експедицією під керівництвом М.І. Артамонова. З середини 1950-тих років тривало обстеження трипільських пам'яток археологічною експедицією під керівництвом П.І. Хавлюка². Стаціонарні розкопки  проводились лише на поселенні поблизу Немирова, яке розташоване на одному з пагорбів відомого скіфського городища. Археологічні дослідження пам'ятки у різні роки проводились С.С. Гамченко (1909 р.), М.І. Артамоновим (1946-1947 рр.), С.О. Гусєвим (1990-1991 р.), в результаті яких виявлено 20 жител (розкопано 2 житла)³. Знахідки з розкопок зберігаються у фондах Ермітажу (Санки-Петербург, Росія) та Інституті археології Національної Академії наук України (далі - ІН НАНУ).

28 поселень виявлено  на території Іллінецького району, 26 з яких були відкриті у 1950-1980 роках в результаті розвідувальних робіт експедиції Вінницького державного педінституту ім. Островського (далі - ВДПІ) під керівництвом П.І. Хавлюка⁴. Стаціонарні польові дослідження проводились на 4 поселеннях, серед яких найбільш відомим є Борисівка, відкрите у 1904-1905 роках академіком М.Б. Біляшівським. У 1925 році на пам'ятці були проведені перші археологічні розкопки, де на площі 250 м² було відкрито 5 землянок. Поселення досліджувалось Т.С. Пассек у 1948 році та експедицією Вінницького краєзнавчого музею під керівництвом І.І. Зайця у 1969 та 1976 роках⁵. Невеликі охоронні розкопки проводились експедицією ВДПІ на поселеннях поблизу с. Сороки (1963 р.) та с. Уланівки (1972 р.), в результаті яких на кожному з них розкопано по кілька жител-напівземлянок⁶. Неодноразові розвідувальні роботи велись на поселенні Вербівка І. У 1954 році експедицією ВДПІ тут були проведені незначні розкопки⁷. Частина матеріалу з досліджених пам'яток зберігається у фондах Вінницького обласного краєзнавчого музею (далі - ВОКМ) та Вінницького державного педагогічного університету (далі - ВДПУ).

З 26 поселень, відкритих  на території Літинського району, часткові розкопки проводились на 3 пам'ятках. Більшість поселень були виявленні в результаті цілеспрямованих археологічних розвідок, які проводили впродовж 1980-х років П.І. Хавлюк та В.Д. Гопак⁸. Обстеження деяких поселень на початку 1990-х років проводив С.О. Гусєв. Тоді ж були проведені невеликі стаціонарні роботи на пам'ятках поблизу с. Білозірки (розкопано залишки 1 житла і господарчої ями),  с. Сосни (досліджено 2 землянки) та с. Городища⁹. Матеріали з досліджених пам'яток зберігаються у фондах ВОКМ та Літинського краєзнавчого музею.

23 поселення виявлено  на теренах Вінницького району. Дві пам'ятки відкрито на території  м. Вінниці - в районі психоневрологічної  лікарні ім. Ющенка та на Замковій горі. Перші археологічні розвідки в районі проводились у другій половині 1940-х років Південно-Подільською археологічною експедицією під керівництвом М.І. Артамонова. Систематичні розвідки на теренах району, проведені впродовж 1950-1980-х років П.І. Хавлюком, були доповнені дослідженнями В.Д. Гопака, І.І. Зайця та місцевих краєзнавців¹⁰. Поселення  в районі лікарні ім. Ющенка (м. Вінниці) було відкрито у 1942 році офіцером німецької армії К.Раддатцом¹¹. Віднайдений на пам'ятці матеріал не зберігся. Археологічні розкопки проводились у 1975 році на поселенні Цвіжин (експедиція під керівництвом І.І. Зайця), в результаті яких досліджено 1 житло-напівземлянку¹². Незначні розкопки проводились у Вінниці на поселенні трипільської культури під час дослідження Замкової гори експедицією ІА НАНУ під керівництвом Л.І. Виногродської (2004-2005 рр.). Більшість матеріалу з досліджених пам'яток зберігається у фондах ВОКМ. 

Археологічна карта  Гайсинського району нараховує 24 поселення  періоду Трипілля, майже всі відкриті в результаті археологічних розвідок, проведених у 1950-1960-х роках П.І. Хавлюком. У 1950-х роках обстеження в районі вела експедиція під керівництвом В.М. Даниленка¹³. Незначні стаціонарні роботи проводились на 2 поселеннях - Рахни Собові, досліджені у 1970 році експедицією під керівництвом П.І. Хавлюка (розкопано 1 житло-землянку), та Харпачка, де невеликі дослідження у 1963 році велись експедицією ІА АН УРСР під керівництвом М.Л. Макаревича¹⁴. Матеріали з пам'яток зберігаються у фондах ІА НАНУ та ВОКМ.

23 поселення зафіксовано  на території Могилів-Подільського  району. Археологічні обстеження  району в різні часи велись  Південно-Подільською експедицією  Ленінградського відділення ІА  АН СРСР під керівництвом М.І.  Артамонова (1946-48 рр.), Середньо-Дністровською експедицією під керівництвом С.М. Бібікова (кінець 1960-х - поч. 1970-х рр.), Дністровською експедицією під керівництвом В.Г. Збеновича (поч.-сер. 1970-х років)¹⁵. Стаціонарні розкопки проводились на 4 пам'ятках, серед яких - два поселення поблизу с. Бернашівки, відкриті й обстежені впродовж 1969-1970 років археологічною експедицією під керівництвом С.М. Бібікова. Одне з селищ вважається найбільш раннім трипільським поселенням на території України і датується поч. - першою пол. IV тис. до н.е. Стаціонарні роботи на пам'ятці проводились у 1972-1975 роках В.Г. Збеновичем, під час яких розкопано 6 жител¹⁷. Незначна кількість матеріалу з розкопок зберігається у фондах ВОКМ. Друге поселення досліджувалось експедицією Кам'янець-Подільського педагогічного інституту під керівництвом І.С. Винокура (1978 р., 1987 р.) та експедицією ІА НАНУ під керівництвом О.Корвін-Піотровського (1991 р.)¹⁶. Матеріали з розкопок зберігаються у фондах Кам'янець-Подільського педагогічного інституту та ІА НАНУ. Незначні археологічні дослідження проводились у 1948-1949 роках М.І. Артамоновим на поселенні Нижній Ольчедаїв (матеріали у фондах Ермітажу)¹⁸ та у 1985 році В.Г. Збеновичем на поселенні Липчани ІІ, де було розкопане 1 житло¹⁹. 

21 пам'ятку періоду  Трипілля нараховує археологічна  карта Тиврівського району. Більшість поселень були відкриті впродовж 1981-1988-х років в результаті археологічних розвідок П.І. Хавлюка²⁰. На двох пам'ятках проводились цілеспрямовані широкомасштабні археологічні роботи. Це поселення Ворошилівка, відкрите у 1947 році Верхньобузькою археологічною експедицією під керівництвом Д.І. Березовця та повторно обстежене у 1948 році Південно-Подільською археологічною експедицією під керівництвом М.І. Артамонова. У 1975 році експедицією ВОКМ під керівництвом І.І. Зайця були розпочаті систематичні розкопки поселення, які тривали до початку 1990-х років²¹. На поселенні Кліщів, відкритому у 1958 році П.І. Хавлюком, систематичні розкопки  проводились у 1969-1982 роках під керівництвом І.І. Зайця, в результаті яких досліджено 16 жител²². Більшість матеріалу з розкопок експонується у ВОКМ.

У 1970-х роках археологічною  експедицією під керівництвом І.І. Зайця велись незначні стаціонарні  роботи на пам'ятці поблизу м. Тростянця, в результаті яких досліджено 3 житла²³. Часткові розкопки були проведені на поселенні трипільської культури біля Селища. Пам'ятка відкрита у 1946 році М.І. Артамоновим, повторно обстежена у 1947 році археологічною експедицією під керівництвом Д.І. Березовця²⁴. У 2007 році, під час дослідження оборонної башти ХVІ-ХVІІІ ст. експедицією ІА НАНУ під керівництвом Л.І. Виногродської, на трипільському поселенні були проведенні стаціонарні археологічні роботи. Матеріал знаходиться на камеральному опрацюванні в ІА НАНУ.

На теренах Ямпільського району на сьогодні відомо 19 пам'яток періоду Трипілля. Частина поселень була відкрита впродовж 1995-2000 років у результаті археологічних розвідок М.В. Потупчика²⁵. Розвідувальні роботи в районі в різні часи проводили також М.І. Артамонов (1953 р.)²⁶ і І.С. Винокур (1987 р.)²⁷. Стаціонарні дослідження велись на поселені трипільської культури на території Державного історико-культурного заповідника "Буша" (с. Буша). Перші розкопки були проведенні у 2005 році експедицією ІА НАН України під керівництвом С.Н. Рижова, у 2007 році археологічні польові дослідження продовжила експедиція ВДПУ під керівництвом В.А. Косаківського. Матеріал з розкопок зберігається в музеї заповідника.

На території Шаргородщини нараховується 18 поселень доби енеоліту, більшість з яких відкриті археологічними розвідками П.І. Хавлюка у другій половині 1980-х років²⁸. Розвідувальні роботи на теренах району проводили також І.І. Заєць (1975 р.), М.Є. Левада (1997 р.), С.О. Гусєв (1999 р.)²⁹. Жодна пам'ятка не розкопувалась.

Археологічна карта  Жмеринського району нараховує 15 поселень періоду Трипілля. Археологічні пошукові роботи тут впродовж 1970-1980-х років  проводили І.І. Заєць, П.І. Хавлюк, М.В. Потупчик, М.Є. Левада³⁰. Розкопки незначного обсягу велись у 1976 році на поселенні біля с. Біликівці (експедиція ВОКМ під керівництвом І.І. Зайця), під час яких досліджено 1 заглиблене житло³¹. Матеріал з розкопок зберігається у фондах ВОКМ.

14 трипільських поселень  виявлено на території Крижопільського району. Археологічні розвідки на більшості пам'ятках проводили В.Т. Загоруйко (1993 р.), М.В. Потупчик і М.Є. Левада (1996 р.)³². Жодне поселення не розкопувалось.

Серед дослідників  Тульчинського району - М.І. Артамонов (1947-48 рр.), П.І. Хавлюк (1956-82 рр.), працівники Тульчинського краєзнавчого музею³³. На теренах району виявлено 12 пам'яток періоду Трипілля, проте археологічні розкопки проводились лише на одному поселенні поблизу с. Печери. Пам'ятка відкрита у другій половині 1930-х років місцевим краєзнавцем Ф.Д. Петрунею. У 1947-1948 роках незначні дослідження тут проводились Південно-Подільською археологічною експедицією під керівництвом М.І. Артамонова (розкопано 1 житло)³⁴. Знахідки зберігаються у фондах Ермітажу та Одеського археологічного музею.

Археологічну карту  Вінниччини доповнюють 10 трипільських поселень, відкриті на теренах Чечельницького району. Археологічні розвідки в районі проводив С.С. Гамченко  (1903-09 рр.), М.Л. Макаревич (1928 р.), І.Ч. Зборовський (1929 р.), В.О. Косаківський (1977-2001 р.) та місцеві краєзнавці³⁵. Незначні розкопки проводились на 4 поселеннях, серед яких - пам'ятка біля смт Чечельника. Поселення відкрите у 1983 році В.А. Косаківським і досліджуване ним впродовж 10 років. У 1990-1991 роках були проведені розкопки 1 житла³⁶.

У 1928 році стаціонарні  роботи незначного обсягу проводились  М.Л. Макаревичем на поселеннях Білий Камінь та Рогізка (обидві пам'ятки відкриті у 1909 році С.С. Гамченком)³⁷. Матеріал з розкопок зберігається в Національному історичному музеї України (м. Київ). Археологічні польові дослідження велися також на поселенні поблизу с. Луги, відкритому у середині 1980-х років місцевим краєзнавцем. У 1987 році тут були проведені розкопки одного наземного житла. У 2001 році поселення досліджував В.А. Косаківський. Знахідки зберігаються в сільському музеї с. Луги³⁸.

На території Томашпільського району нараховується 11 трипільських поселень³⁹, однак розкопки проводились на 2 пам'ятках поблизу с. Стіна (Стіна І та Стіна ІV). Поселення Стіна І відкрите у 1929 році С.С. Гамченком. У 1958 році експедицією ІА АН УРСР під керівництвом М.Л. Макаревича тут були проведені стаціонарні археологічні роботи. У тому ж році досліджено 2 наземних житла на поселенні Стіна ІV⁴⁰. Частина матеріалу знаходиться  в фондах Національного історичного музею України.

По 9 поселень доби енеоліту виявлено на теренах Барського, Калиновського, Муровано-Куриловецького та Хмільницького районів. Розвідувальні роботи на території Барського району проводились впродовж 1960-1990-х років П.І. Хавлюком, В.Д. Гопаком, І.І. Зайцем, С. М. Рижовим, Б.В. Магомедовим, Б.І. Лобаєм. Археологічні розкопки велись на 2 пам'ятках, серед яких - Ялтушків, одне з найбільших трипільських поселень у Придністров'ї. Відкрита пам'ятка у 1966 році В.Д. Гопаком, досліджувалась С.М. Рижовим, В.О. Шумовою у 1978, 1983 та 1993 роках, в результаті чого розкопано 2 наземних житла⁴¹. Матеріали зберігаються у фондах ВОКМ та Вінницького обласного художнього музею. Археологічні роботи проводились на поселенні поблизу с. Ходаки (розкопано 1 наземну будівлю). Пам'ятка відкрита і досліджена у 1982 році Вінницьким загоном Лісостепової експедиції за участю Б.В, Магомедова, С.М, Рижова, Б.І. Лобая⁴².

Розвідувальні роботи на теренах Калинівського району проводили у 1950-1980-х роках П.І. Хавлюк і В.Д. Гопак. Жодна пам'ятка не розкопувалась⁴³.