Основні аспекти господарського розвитку країни Європи в період первісного нагромадження капіталу

Автор: Пользователь скрыл имя, 16 Января 2012 в 20:51, реферат

Краткое описание

В кінці другого періоду європейського феодалізму намітився його розклад, який був пов’язаний з такими процесами:
- Розвиток товарного господарства; яке переростало в ринкове.
- Формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення;
- Розклад натурального господарства, ремісничих цехів, купецьких гільдій;
- Перетворення феодальної земельної власності на об’єкт купівлі-продажу;

Файлы: 1 файл

РЕФЕРАТ.doc

— 52.50 Кб (Скачать)
align="justify">     Класичним районом панщинно-кріпосницької  системи були східнонімецькі землі між Ельбою і Одером Дворяни мали поземельну, особисту, судово-адміністративну владу над селянами. В XVI ст відробіткова рента складала 1 день, наприкінці цього                   століття – 2 дні, а в середині XVII ст. – 3 дні. Зменшилась кількість селянських господарств. 34% зерна селяни віддавали поміщику.

     В українських землях які знаходилися  під владою Польщі, головною формою організації виробництва був  фільварок.

     Австрійське аграрне законодавство поділило землі на рустикальні (селянські), доменіальні (поміщицькі). Перші мали наділи на правах володіння, користування і розпорядження землею (закупні землі) або на правах тимчасового користування       (незакупні землі). Вони були зобов’язані виконувати всі повинності.

       Домінікалісти були орендарями землі і не виконували регулярних повинностей перед державою. Селяни ділилися на загородників, халупників, поденщиків. Особиста залежність селян була ліквідована в Чехії, Моравії, Сілезії в 1781 році,  а в Угорщині – в 1785 році.

  Австрійський уряд здійснив ряд реформ зросла кількість мануфактур, був створений державний банк, обмежені права цехів, знищенні внутрішні кордони і мита.

     В кінці XVI – на початку XVII ст виникла  Російська централізована держава. До її складу ввійшли народи Поволжжя, Уралу, Сибіру,, а в 1654 році на правах автономії Українська козацька держава. В XVI-XVIII ст. вотчина замінилась помістям (умовне службове держання без права відчуження). Існувало два види власності- родова (отримання у спадок), надбана. “Соборне уложення” 1649 р завершило утворення кріпосництва. Відробіткова рента становила 6 днів. Селяни поділилися на державні (чорносошні), двірцеві, дворянські, монастирські. На початок XVIII поміщикам належало 73% кріпаків. Основне населення проживало в сільській місцевості (в містах менше 4%). Ремесло набуло територіальної спеціалізації, перетворилося на дрібне товарне виробництво. Виникла мануфактура: державна, вотчинна, монастирська, орендна посесійна (належали приватним особам на умові умовного спадкового держання, використовувалася праця найманих приписних селян, а також спеціально куплених для роботи на мануфактурах).

     У XVII ст. почався процес формування всеросійського ринку.

     Думки вчених – дослідників щодо економічного розвитку цих країни розійшлися, одні вважали, що в країнах Центральної, Південно-Східної та Східної Європи процес становлення капіталізму розпочався в XVI-XVIII ст. однотипно розвиненим країнам Заходу, але мав свої особливості. Інші обгрунтовують початок цього процесу кінцем XVIII-XIX ст, твердять, що становлення індустріального суспільства відбувалось повільно із збереженням феодальних пережитків. Прискорились ці процеси в промисловості і в сільськогосподарському виробництві лише після скасування кріпосного права в ІІ половині XIX ст.

Информация о работе Основні аспекти господарського розвитку країни Європи в період первісного нагромадження капіталу