Міжнародне ситуацію і зовнішня політика Радянського держави

Радянський уряд розгорнуло активну діяльність із переходу СРСР від "війни до світу. Однією із визначальних напрямів була перебудова форм м методів государственно-партийного керівництва держави .. Введенное на початку війни надзвичайний стан скасували. Було скасовано Державний Комітет Оборони і всі функцій управління перейшли до Раднаркому СРСР. Також було скасовані інші надзвичайні органи, які діяли воєнні часи. Перестаивалась робота Рад усіх рівнів. У 1946 року було провести вибори на місцеві Ради, які зміцнили радянську владу на місцях і сприяли ефективному здійсненню заходів центральної влади. Правляча комуністична партія також змінювала форми своєї роботи, здійснивши перерозподіл комуністів з військових організацій виробничі.

Сталися зміни у  керівництві країни. Після смертиМ.И.Калинина в 1946 року Головою Президії Верховної ради СРСР був обраний Н.М.Шверник. Рада Народних Комісарів - уряд СРСР перетворений на Рада Міністрів СРСР. Його Головою залишили секретар ЦК ВКП(б) Й.В.Сталін, котрий зайняв цю посаду у травні 1941 року. До складу Ради Міністрів входило 48 союзних міністрів.

Важливий напрямок внутрішньої політики повоєнного часу стала демобілізація Радянських Збройних сил ирепатриация радянських громадян, вивезених до Німеччини. . Його важливість зумовлювалася тим, що справа стосувалася доль мільйонів людей. Наприкінці війни Радянська Армія й Флот налічували більш 11 млн. людина. Демобилизации першу чергу із другої половини 1945 року підлягали військовослужбовці 13 вікових груп призову. Після капітуляції Японії почалася демобілізація 10 вікових груп другої черги. З іншого боку звільнялися особи, мали вище та середнє професійну освіту, студенти, вчителя, воїни, отримали 5 і більше поранень, жінки - військовослужбовці. У тому 1946 року почався демобілізація третьої черги. Процес демобілізації переважно завершився 1948 року. Було демобилизовано 8,5 млн. людина. Звільнені забезпечувалися одноразовим грошовим винагородою, безплатним проїздом, харчуванням їсти дорогою прямування, повним комплектом обмундирування, їм давалася позичка для будівництва будинків, робота за фахом зі сплатою не нижче, як на війни.

Одночасно проводилася  репатріація радянських громадян, вивезених  у Германию,и військовополонених. У травні 1945 року було укладено угоди з союзними державами про взаємної репатріації. До січня 1953 року в батьківщину повернулося 5,5 млн. радянських громадян. Приблизно 500 тис. з різних причин залишилося по закордонах.

На початку 50-ых років з Радянського Союзу  було репатриировано більше чотирьох млн. іноземних громадян, зокрема 2 млн. німецьких і 600 тис. японських військовополонених.

У проведення репатріації  здійснювалася проверкапо з'ясовуванню причетності до антирадянської діяльності: виявлялися німецькі поліцаї, старости, власовці, учасники каральних акцій, посібники фашистів. По архівним даним протягом 1946 року у проверочно-фильтрационных таборах проходили перевірку 228 тис. репатріантів. У тому числі було відправлено до місця проживання і передана у промисловість 199 тис., а 30 тис. зазнали подальшої перевірці чи були у виправно-трудові табору. 5 (*)

Необхідною напрямом початку мирного життя стала  конверсія окремих підприємств. . Вона у собі визначення нових пропорцій між галузями, перерозподіл робочої сили й кадрів, на зміну структури фінансування. Перепрофилировались наркомати військової промисловості. На базі наркоматів танкової в промисловості й боєприпасів було створено наркомати транспортного і сільськогосподарського машинобудування. Наркомат середнього машинобудування був у наркомат автомобільну промисловість, а наркомат мінометного озброєння - в наркомат машинобудування і приладобудування.

Конверсія промисловості  провів у рекордно стислі терміни - за 1,5 року. Наприкінці 1946 року переклад промисловості на мирну колію забезпечено переважно завершено.

Розвиток народного  господарства гальмувала ситуація у  грошово-фінансової сфері. У 1945 року у  зверненні перебував у 4 рази більше грошей, як на війни. Інфляція знижувала купівельну здатність рубля. Тож у грудні 1947 року проведена грошова реформа ., швидка і повсюдна заміна грошових знаків налаштувалася на нові в обмежених розмірах. Одночасно СРСР котра першою Європі скасував карткову систему і перейшов до єдиним госценам. Після цього до1953 року проводилося щорічне зниження ціни продукти і товари народного споживання. Проте матеріальне становище совєтського люду залишалося важким, за рівнем Радянський Союз перед помітно відставав розвинутих країн, хоча уряд послідовно проводило заходи щодо поліпшення життя і побуту радянських громадян.

Найбільш складним завданням була господарська. У тому 1946 року в першої сесії Верховної  ради СРСР 2-ого скликання було прийнято 4 п'ятирічний плани поновлення і  развитиянародного господарства. . Пятилєтка мала на меті відновлення постраждалих районів країни, досягнення рівня промислового й сільськогосподарського виробництва. Основний наголос було зроблено в розвитку важкої в промисловості й транспорту.

Відновлення зруйнованого господарства стало найбільшим подвигом радянський народ, виснаженого суворими випробуваннями війни. Він був проведено  в рекордні (немислимі, за оцінками західних експертів) терміни - протягом шести-семи років. До 1950 року перевищено той довоєнний рівень у виробництві чавуну, стали, вугілля, нафти, електроенергії та цементу. Тракторов випустили в 3 рази більше, ніж у 1940 року.

Проте чи удалося  подолати однобокість у розвитку економіки. Сільське господарство отримувало на розвиток по залишковим принципом. Основні бюджетні асигнування виділялися на переозброєння армії, флоту і  нових галузей окремих підприємств, як-от виробництво цієї зброї, ракетобудування, створення реактивної авіації, зенітно-ракетних комплексів і радіолокації. Промисловість швидко розвивалася, а село продовжувала бідувати. З фронту повернулися найсильніші, працездатні чоловіки, що їх загинуло фінансовий боєць і, було покалічено. Продуктивні сили села були зруйновані. Якщо 1950 року основні виробничі фонди промисловості зросли на 41% проти 1940 роком, то сільське господарство тільки 1%. 5 (*)

Важливим етапом повоєнного розвитку з'явився п'ятирічний  плани розвитку народного господарства СРСР (1951 1955). . З огляду на необхідність створення нової окремих підприємств, виробництва новітнього покоління озброєння військової техніки, основою якої стала ракетно-ядерное зброю, у відповідь розгортання в гігантських розмірах гонки озброєнь у країнах, Радянський уряд був змушений головний акцент зробити до зростання важкої індустрії. Будь-який допомогу підприємству від Заходу виключалася, надто за умов прямого воєнного зіткнення під час війни у Кореї (1950-1953 рр.). У цілому нині обсяг промислової продукції мав зрости на 70%, а рівень сільськогосподарського виробництва на 40-50%.

Через війну напруженої праці радянський народ обсяг  валовий промислової продукції  збільшився на 85%. Ввійшли до ладу близько 3 тис великих промислових об'єктів, зокрема Куйбышевская ГЕС, Череповецький і Орско-Халиловский металургійні комбінати, Волго-Донський канал, 1954 року була перша група у світі Обнінська атомна електростанція.

Повышалось добробут народу. За 1946-1950 рр. запроваджено 201 млн. кв. м. житла, що стільки ж, скільки на довоєнні п'ятирічки, разом узяті. У 5 п'ятирічці ці показники подвоїлися.

Проте планові завдання щодо розвитку сільського господарства були виконані. Ця галузь народного господарства продовжувала відставати.

У цілому нині перші  повоєнні п'ятирічки виглядали великий  крок по дорозі поновлення і її подальшого розвитку народного господарства СРСР. Знову виявилася велика сила російського  і лише радянського суспільства - патріотизм та найменшою трудовою героїзм народних мас. Разом про те, жорстка централізація управління, сувора підпорядкованість величезного господарського механізму одному центру стримувала творчий потенціал мас. Углубилось протиріччя між центром та регіонами, між жорсткої структурою вертикальної підлеглості та демократичними тенденціями. Становище погіршував сформований культу особи Й.В.Сталіна, істотно підвищений у роки Великої Вітчизняної війни. Країна стояла одразу на порозі демократичних змін.