"Холодна війна" - що це?

"Холодна війна" - що це?

Поняття «холодна війна» з'явилося  в журналістиці в 1945-1947 і поступово  закріпилася в політичному словнику. Під «холодною війною» зазвичай розуміють період протистояння двох світових держав, що почався невдовзі після закінчення другої світової війни, розпаду антигітлерівської коаліції та початку утворення двох  військово-політичних блоків - НАТО і Організації Варшавського Договору. «Холодна війна» стала класичним прикладом соціально-політичного, економічного та психологічного антагонізму є Холодна війна. Система Холодної війни включає в себе все: війну економічну, політичну, розвідувальну. Але головна війна, на мій погляд, - це війна психологічна, тільки перемога в ній є реальною перемогою. Перемогою, плодами якої можна дійсно скористатися при побудові нового порядку. Країни вибудовували свої внутрішньо і зовнішньополітичні лінії виходячи, одні з антирадянських і антикомуністичних установок, інші з постулату про ворожість імперіалістичних кіл.

Таким чином, офіційно це протистояння тривало з 1946 по 1992 рік. Холодна війна  була проголошена Уїнстоном Черчіллем  в його знаменитій промові в Фултоні 5 березня 1946 року, де він закликав створити англо-американський альянс для  боротьби з «східним комунізмом».

З Другою світовою війною в історію пішов Старий порядок-євроцентричний світ з його колоніальною системою. На авансцену світової геополітики вийшли дві держави, менш значні при Старому порядку - Сполучені Штати (незначно залучені в світове співвідношення сил) і СРСР, що був фактично виключений зі світової системи в період між двома світовими війнами. Від цього моменту інтереси двох наддержав увійшли в протиріччя - і СРСР, і США прагнули якомога далі розширити межі свого впливу, почалася боротьба за всіма напрямами - в ідеології, щоб завоювати розум і серця людей; в прагненні вирватися вперед у перегонах озброєнь, щоб розмовляти з протилежною стороною з позиції сили; в економічних показниках - щоб продемонструвати перевагу свого суспільного устрою.

Керівництво США зробило  спробу ізолювати СРСР у системі  повоєнних міжнародних відносин, проголосивши радянський режим «аномальним  збоченням природного шляху суспільного  розвитку», таким чином поклавши початок розробці доктрини «стримування комунізму». Згідно з цією доктриною  передбачалося стримування я  радянської експансії в будь-якій точці земної кулі. Зміст цієї доктрини зводився до того, що мирне співіснування  США і Радянського Союзу є  неможливе, неможливим є і співробітництво  між ними у вирішенні будь-яких міжнародних питань. Доктрина стверджувала, що радянське керівництво націлене на «запеклу боротьбу із супротивником», готується знищити «традиційний спосіб життя» у Сполучених Штатах, ця доктрина стала векторною у  зовнішній дипломатії США.

Характерні ознаки, що проявлялися у зовнішній політиці СРСР та США в період «холодної війни»:

1. Застосування сили або  загроза такого застосування  в міжнародних відносинах.

2. Прагнення до військово-політичної  диктатури.

3. Форсування гонки озброєнь  і військових приготувань до  відбиття можливої ​​агресії потенційного противника (обидва табори готувалися захищатися, але не нападати).

4. Як наслідок попереднього  пункту - різке зростання військових  витрат.

5. Створення систем військових  союзів (НАТО, Організація Варшавського Договору, СЕАТО, СЕНТО, АНЗЮС).

6. Провокування міжнародних  криз (Берлінський криза, Карибська  криза, Корейська війна, В'єтнамська  війна, Афганська війна).

7. Створення військових  баз в іноземних державах.

8. Ведення масованої психологічної  та інформаційної війни, застосування  «ідеологічних диверсій» (включаючи  створення і діяльність радіостанцій, які займаються мовленням іноземними  мовами для населення країн  потенційного противника), розпалювання  міжнаціональної ворожнечі, підігрівання  націоналістичних почуттів.

9. Скорочення економічних  зв'язків між державами з різними  соціально-політичними системами,  їх контактів у галузі культури, науки і техніки

 Однією з доктрин  стримування і протистояння СРСР  – США  після Другої світової війни стала програма економічної допомоги Європі з боку США. Так званий «план Маршала» Ця програма була розроблена і виголошена  1947 року Д. К. Маршаллом. Однією зі стратегічних   цілей програми була протидія поширенню впливу СРСР   а також  соціалістичних ідей на Західну Європу. Економічна допомога за планом Маршала надавалась лише за умови виконання певних вимог у політичній площині, або інакше — лише демократичним країнам. Цю програму розглядають як фактичний початок  Холодної війни. План Маршалла знайшов своє успішне продовження в програмах економічної допомоги,після розпаду СРСР  механізм якої використовується й донині.

Холодна війна була гігантською  помилкою, яка коштувала світу  величезної напруги сил і гігантських  матеріальних і людських втрат у  період 1945-1991 рр.. Марно з'ясовувати, хто був більш і менш винен  в цьому, когось звинувачувати або  обіляти - однакову відповідальність за це несуть політики як Москві, так і  у Вашингтоні.

Підводячи підсумки, можна  говорити про те, що холодна війна є досить красномовним історичним явищем. Велика епоха закінчилася, але всі ми є свідками її наслідків.

Гонка озброєнь спровокувала неймовірні темпи технологічного прогресу. Суперечка про значення особистих  свобод і суспільних цінностей знайшов  своє відображення в багатьох творів культури. Політики навчилися використовувати  пресу, а журналісти - продавати секрети  за кордон.

Ядерні ракети так і  не були запущені, але грандіозне протистояння довжиною майже в сорок років  завершилося поразкою Радянського  Союзу. Сьогодні Захід стрясають  проблеми капіталізму, а комуністичний  Китай близький до того, щоб зробити  юань світовою валютою.