Буржуазні революції в Англії та США

Курсова робота

 

Буржуазні революції в  Англії та США

 

 

Зміст:

 

Буржуазна революція Англії

 

1.1Особливості економічного  розвитку Англії напередодні 

 

     революції.  Економічні передумови…………………………………...…..3

 

1.2.Розміщення соціальних  сил напередодні революції. 

 

      Соціальні  передумови…………………………………...…………...……6

 

1.3.Політичні передумови  революції …………………………………...……9

 

1.4.Конституційний період……………………………………………...….....9

 

1.5.Перша громадянська  війна…………………………………………...….10

 

1.6.Друга громадянська  війна. Протекторат Кромвеля.

 

      Закінчення  революції……………………………..………………...……11

 

1.7.Наслідки буржуазної  революції…………………………………...…….13

 

2. Буржуазна революція  США

 

2.1.Причини війни за  незалежність США. Посилення колоніального

 

       гніта  Англії з 60-х років XVІІ століття………………………..…….....14

 

2.2.Складання революційної  ситуації (1773-1774)………………………...15

 

2.3.Початок війни (1775). Другий  Континентальний конгрес і 

 

      Декларація  незалежності 4 липня 1776 року…...…………………....…17

 

2.4.Хід воєнних дій у  1776-1777 роках. Капітуляція англійських 

 

      військ у  Саратогі 17 жовтня 1777 року……..…………………………..18

 

2.5.Історичне значення  визвольної війни північноамериканських

 

      колоній  і утворення США……………………………………………….20

 

Список використаної літератури…………………………………………..22

 

 

1. Буржуазна революція  Англії

 

1.1Особливості економічного  розвитку Англії напередодні  революції.

Економічні передумови.

 

Напередодні революції Англія була країною аграрної. З 4,5 мільйонів  її

населення близько 75% складали сільські жителі. Але це не означало, що в

Англії була відсутня промисловість. Металургійна, кам'яновугільна і

текстильна галузі вже  досягли в цей час значного розвитку, і саме в

промисловій сфері, особливо в текстильній промисловості, найбільше  чітко

виявлялися риси нового капіталістичного укладу.

 

Нові технічні винаходи й  удосконалення, а головне - нові форми

організації промислової  праці і виробництва яскраво  свідчили про те, що

англійська промисловість  усе більш і більш переймалася  капіталістичними

тенденціями, духом комерції.

 

В Англії були досить великі запаси залізної руди. Особливо багатий  був

рудою Глостершир. Обробка  руди велася головним чином у графствах  Чешир,

Суссекс, Герифордшир, Йокшир, Сомерсетшир. Англія мала також великі

запаси вугілля - головним чином у графстві Нортумберленд. Кам'яне

вугілля як паливо ще не застосовувався в металургії, але широко

використовувався в побуті (особливо в Лондоні). Потреба в  куті і для

внутрішнього споживання і для вивозу за кордон була дуже велика.

 

І в металургійній і  в кам'яній промисловості в XVІІ столітті вже було

чимало досить великих  мануфактур, де працювали наймані  робітники, і

існував поділ праці. При  усій важливості цих галузей промисловості,

вони, однак, ще не стали в  той час основними в англійській  економіці.

 

Найбільш розповсюдженої в Англії галуззю промисловості  була текстильна,

особливе виробництво  вовняних тканин. У більшому або  меншому ступені

воно існувало у всіх графствах. Найбільше поширення вовняна промисловість одержала в Глостершире, Вустершире, Уилтшире, Дорсетшире,

Сомерсетшире, Девоншире, західному  Райдинге (Йоркшир) і в східній

Англії, де було сильно розвите  вівчарство.

 

У текстильній промисловості  існувала значна розмаїтість організаційних

форм виробництва. У Лондоні  й у багатьох старих містах ще зберігалися

ремісничі цехи з їхніми середньовічними  правилами, що гальмували вільний

розвиток промисловості. У сільських місцевостях і  в тих населених

пунктах, де не було цехів, працювало  велике число самостійних дрібних

ремісників, причому в  сільських місцевостях вони, як правило, сполучили

ремесло з землеробством.

 

Лляна промисловість розвивалася  головним чином в Ірландії, де малися

підходящі для вирощування  льна кліматичні умови. У XVІІ столітті

з'явилася бавовняна промисловість, сировина для якої привозилося з

Леванту, Смірни і з острова  Кіпр. Центром цієї галузі став Манчестер.

 

 Але поряд з цехами  і дрібними ремісниками поступово  складалася нова

форма організації виробництва - мануфактура, що була перехідною формою

від дрібного виробництва  ремісників до великої капіталістичної

промисловості. У XVІІ столітті в Англії вже існувала централізована

мануфактура. Але в більшості  галузей промисловості переважної була так

називана розсіяна мануфактура, зв'язана з обробкою вдома сировини, що

належить підприємцеві. Іноді  робітники користувалися й інструментами

хазяїна. Це вже були колишні  самостійні ремісники. Вони перетворювалися,

власне кажучи, у найманих робітниках, що піддаються капіталістичної

експлуатації, хоча в ряді випадків вони ще зберігали малюсінький  клаптик

землі, що служив додатковим джерелом засобів до існування. Кадри

мануфактурних робітників вербувалися  з числа що обезземелюються і  селян,

що розоряються.

 

В англійському селі в XVІ - XVІІ вв. розвивалося капіталістичне

фермерство, що представляло собою в економічних відносинах аналогію з

мануфактурою в промисловості. Фермер - підприємець експлуатував у

великому масштабі сільськогосподарських  робітників із сільської бідноти.

Однак центральною фігурою  села стюартовского періоду ще були не великі

фермери - орендарі чужої  землі, і не безземельні коттеры - сільські

батраки, а чисельно переважали йомени - самостійні землепашцы, власники

спадкоємного наділу.

 

Селянське населення (йомени) переживало процес майнового і правового

розшарування і знаходилося  в більшому або меншому ступені  від поміщиків.

Найбільш заможні селяни, що наближалися до положення повних власників

землі, називалися фригольдерами (вільними власниками). У

південно-східній частині  країни вони складали біля третини  селянства, а

на північно-заході їхній  було набагато менше. Основну масу селян

представляли так називані копигольдеры (власники по копії, або  за

договором ), що знаходилися  в набагато гіршому положенні. Частина  їх

вважалася вічними спадкоємними власниками землі, але звичайно поміщики

схильні були розглядати це тримання як тимчасове і короткострокове.

Короткострокові власники називалися орендарями або лизгольдерами. Копигольдеры зобов'язані були сплачувати поміщикові постійну грошову

ренту, але при переході надягла до нового власника в спадщину або в

результаті купівлі - продажу  поміщики збільшували ренту. Важкими

поборами були файны - спеціальні платежі поміщикові при переході надягла

в інші руки, а також посмертні  внески (гериоты). Лендлорди стягували

побори за користування вигонами, лісами, млинами і т.д. На

північно-заході країни нерідко  зберігалися натуральний оброк  і панщинні

роботи. Копигольдер тримав відповідь перед судом поміщика по дрібних

справах, що не входила у  ведення спеціальної судової  влади.

 

 Найбіднішу частину  села складали безземельні батраки,  поденники,

подмастерья і робітники  сільських майстерень, що мали тільки свою

хатину, або котедж, - них  називали коттерами. Серед сільської  бідноти

підсилювалося прагнення  до рівняння майна і ворожість  до багатих

землевласників.

 

Таким чином, Англія XVІ й  у першій половині XVІІ ставати великою

економічно-розвинутою державою з високорозвиненою промисловістю  і

капіталістичною формою виробництва. "Побудувавши сильний морський флот,

англійці змогли брати  участь у Великих географічних відкриттях і в

захопленні багатьох заморських територій. У 1588 р. вони розгромили флот

головного свого суперника  по колоніальних захопленнях - Іспанії.

Колоніальні володіння Англії розширювалися. На їхньому пограбуванні

наживалися купецтво і  міцніюча буржуазія, а на "обгородженні, що

відбувалося," - нове дворянство. У руках цих шарів населення  фактично

зосереджувалася економічна міць країни, і вони стали прагнути через

парламент (палату громад) направляти державну політику у своїх

інтересах".

 

1.2.Розміщення соціальних  сил напередодні революції. Соціальні

передумови.

 

Політико-економічний вигляд суспільства передреволюційної  Англії

визначало наявність одночасно  двох господарських укладів: нового -

капіталістичного і старого - феодального. Ведуча роль належала

капіталістичному укладові. Англія істотно швидше, ніж інші європейські

країни, просувалася по капіталістичному шляху, і особливість розвитку

цієї країни полягала в  тім, що активне ламання середньовічного  укладу

господарства почалося в  селі набагато раніш, ніж у місті, і протікала

істинно революційним шляхом. Англійське сільське господарство набагато

раніш промислового перетворилося  у вигідний об'єкт прибуткового

вкладення капіталу, сферу  капіталістичного типу господарювання.

 

Аграрний переворот, що почався, в англійському селі давав промисловості

необхідна сировина і виштовхував  одночасно масу "надлишкового

населення", що могло бути використане капіталістичною промисловістю  в

різних видах домашнього і концентрованого мануфактурного виробництва.

 

З цих причин саме англійське село стало центром соціального  конфлікту. В

англійському селі в класовій формі відбувалися два процеси -

збезземелювання селянства  і формування класу капіталістичних  орендарів.

Збезземелювання селян, значною  мірою викликане сумно відомими

обгородженнями общинних земель, зайшло настільки далеко, що зникла безліч сіл, а тисячі селян перетворилися в бурлак. Саме в цей час

спостерігався підйом руху селянства  і міської бідноти. Безпосередні

приводи для виступів селянства  давало той або інший черговий утиск

(найчастіше обгородження  або позбавлення селян общинних  заболочених

пасовищ під приводом осушки боліт). Справжньої ж причини підйому

селянського руху лежали глибше. Селянство прагнуло до ліквідації

феодальної ренти, до радикальної  аграрної реформи, що перетворила б

незабезпечене феодальне  земельне тримання селян у їх повну "вільну"

власність.

 

Виступи селян були майже  постійним явищем. Одночасно в  перші десятиліття

XVІІ в. у різних містах  час від часу спалахували "бунти"  міського

плебейства. Усі ці народні  хвилювання, зрозуміло, не були ще початком

революції. Але вони розхитували  існуючий "порядок" і створювали в

буржуазних лідерів відчуття, що варто лише дати поштовх - і сили,

необхідні для перемоги, прийдуть у рух по всій країні. Так і  трапилось в

40-х роках. Энгельс, говорячи  про революційне повстання в  Англії,

указує: "Міська буржуазія  дала йому перший поштовх, а середнє  селянство

сільських округів, йоменри (yeomanry), привело його до перемоги.

Оригінальне явище: у всіх трьох великих буржуазних революціях бойовою

армією є селяни; і саме селяни виявляються тим класом, що після

завоювання перемоги неминуче розоряється внаслідок економічних  наслідків

цих перемог. Завдяки втручанню  цього йоменри і плебейського елемента

міст боротьба була доведена до останнього рішучого кінця, і Карл І

догодив на ешафот. Для того, щоб буржуазія могла роздобути  хоча б тільки

ті плоди перемоги, що тоді були вже цілком зрілі для збору, необхідно

було довести революцію  значно далі такої мети".

 

Таким чином, у ході англійської  буржуазної революції неминуче повинні

були розкритися досить складні  і суперечливі взаємини між буржуазією і

селянсько-плебейською масою. Союз з цією масою, здатний привести до

перемоги, не міг у той  же час і не лякати буржуазію, тому що таїв у собі

небезпека надмірної активізації  мас. Англійська буржуазія, тому на

практиці лише використовувала  рух мас, але не вступила з ними в союз;

вона увесь час не переставала  побоюватися занадто похитнути  і розхитати

стару державну машину, що приборкувала народні маси.

 

Феодально-абсолютистська держава  довгий час уміло використовувало  ці

коливання буржуазії.

 

Основною соціальною опорою абсолютизму було дворянство. Але  особливістю

соціальної структури  Англії XVІ-XVІІ ст. було те, що саме англійське

дворянство в деякій частині  піддавалося капіталістичному переродженню,

наближаючи по своєму соціально-економічному вигляді усе більш до

буржуазії.

 

Абсолютизм, що гальмував  розвиток капіталізму, не міг вирішити проблему

робочих місць для величезної маси безробітними селян, що стали.

Діяльність уряду зводилася  до прийняття законодавства проти  бурлак і

здорових жебраків, що передбачає покарання і примус до праці, і

створенню системи "допомоги бідним". Дев'ять десятих населення  Англії

складали особи, позбавлені права брати участь у виборах  членів адали особи, позбавлені права брати участь у виборах членів