У методі прямого титрування визначення точки еквівалентності здійснюється індикаторним методом (органічні азобарвники) та інструментальними методами.

  При використанні азобарвників додають  КВr та індикатори – метиловий оранжевий і метиловий червоний, які обезбарвлюються в точці еквівалентності бромом, що з’являється при взаємодії надлишку титранту KBrO₃ з КBr в момент еквівалентності.

  У методі зворотного титрування кінцеву  точку титрування визначають, як правило, йодометричним методом.

  Титрування  проводять у кислому середовищі, створеному хлоридною або сульфатною кислотами.

   Броматометричне титрування використовують для аналізу речовин та лікарських препаратів, що вміщують арсен.

18. Аргентометрія. Використовують два варіанти аргентометрії, які відрізняються між собою типом індикаторів: метод Мора – індикатор калію хромат; метод Фаянса – індикатори флюоресцеїн та еозин.

   Метод Мора використовується для визначення хлоридів та бромідів. Визначати цим  методом йодиди та тіоціанати не можна, оскільки осади AgI та AgSCN здатні адсорбувати індикатор – калію хромат, внаслідок чого забарвлюються до точки еквівалентності. Калію хромат  з арґентуму нітратом утворюють коричнево-червоний осад арґентуму хромату. Визначення речовин методом Мора проводять тільки у нейтральному або слабко лужному середовищі.

   Титрантом методів аргентометрії служить розчин арґентуму нітрату. Титр розчину AgNO₃ встановлюють за наважкою первинних стандартів NaCl або KCl, перекристалізованих і висушених до постійної маси.

  19. Комплексометрія

   Комплексометричне титрування використовують для аналізу солей на вміст катіонів металів, для визначення твердості води, а також для кількісного визначення аніонів через взаємодію їх з катіонами металів. На практиці як титрант найчастіше використовують комплексон ІІІ ( етилендіамінотетраацетатна кислота, ЕДТА). ⁺. Оскільки ця кислота слабко розчинна у воді, її звичайно не використовують у комплексометричному титруванні, а використовують добре розчинну у воді динатрієву сіль (трилон Б, натрію едетат). Концентрація йонів гідрогену суттєво впливає на склад розчинів ЕДТА. Основною проблемою комплексонометричного титрування є вибір індикатора, який здійснюють за допомогою кривих титрування. При проведенні комплексонометричного титрування використовують металохромні індикатори, які мають різне забарвлення у вільному  і у зв’язаному станах. До металохромних індикаторів відносять індикатори групи азосполук (кислотний хромовий чорний (еріохром чорний Т), хромовий темно-синій) трифенілметанові барвники (ксиленоловий оранжевий, пірокатехіновий фіолетовий), мурексид, натрію сульфосаліцилат та ін..

20. Застосування рефрактометрії в якісному аналізі. Показник заломлення застосовується для ідентифікації рідких сполук та встановлення їх чистоти. Індивідуальна сполука має певний показник заломлення, домішки змінюють величину показника заломлення речовини. Тому показник заломлення може характеризувати чистоту речовини.

   Застосування  рефрактометрії в кількісному аналізі. Показник заломлення залежить від концентрації речовини у розчині. Рефрактометричне визначення проводять методом калібрувальних графіків, за таблицями показників заломлення та за рефрактометричним фактором F. В останньому випадку концентрація розчину не повинна перевищувати 20 %.

   Рефрактометричний метод також використовується для  визначення якості виготовлених розчинів і термінів зберігання концентрованих розчинів та кількісного визначення інгредієнтів в дво- чи багатокомпонентних сумішах.

   Рефрактометричний метод застосовується для кількісного  визначення білків в крові, концентрації водних і неводних розчинів органічних та мінеральних кислот і солей, етилового  спирту, гліцерину та ін.

   Переваги  методу  висока швидкість, простота, точність, робота з малими об’ємами розчинів, автоматизований контроль, один із експрес-методів аналізу.