2.3.1 Стадія  дезодорації олії 

     Відбілена олія поступає на дезодорацію, яка проводітся в апараті періодичної дії Д1. Тут олія підігрівається глухою парою до 180-200 °С при безперервній подачі гострої перегрітої пари впродовж 7 год.

     Залишковий  тиск в дезодораторі (0,67 кПа) створюється паро-эжекторным вакуумом насосом ПЕБ1. Суміш з водяного конденсату і жирових компонентів відводиться через секціонну барометричну коробку БК1, яка одночасно виконує функцію жиропастки.

     Вспливаючі тут жирові речовини прямують на утилізацію, а конденсат переходить в очисну систему стічних вод.

     Після закінчення процесу дезодорації  олія пропускають через регенеративний теплообмінник СТ1, в якому за рахунок теплоти гарячої олії підігрівають чергову партію відбіленої олії, що направлена на дезодорацію. Завдяки цьому скорочується витрата пари на нагрівання олії. Подача олії в теплообмінник проводиться за рахунок вакууму створеного паро-эжекторным вакуумом насосом ПЕБ1. Підігріта в теплообміннику олія поступає в проміжний вакуум  збірк ПВЗ1, в якому для попередження контакту з повітрям зберігається під розрідженням.  

     2.3.2 Стадія охолодження та обробки  лимонною кислотою олії. 

     Частково  охолонувша дезодорована олія прямує в приймач-холодильник ПХ1, в якому  при перемішуванні охолоджується  проточною циркуляціонною водою  до 35-40 °С. У приймач-холодильник  з мірника Б10 дозуючим насосом  НД1 подається розрахована порція розчину лимонної кислоти кількістю 0,33 л/т, що забезпечує підвищення стійкості дезодорованої олії при зберіганні.

     Охолоджена  олія з приймача-холодильника насосом Н6 подається на поліровочний фільтр ПФ1, де відфільтровуються залишки мила та солі лимонної кислоти. Готова дезодорована олія стікає з фільтру в коробку на вагах Б12, а з неї в приймальний резервуар Б13. Звідси насосом Н7 дезодорована олія перекачується в жиро-сховище для готових харчових жирів. 

 

3. ХАРАКТИРИСТИКА  СИРОВИНИ, ГОТОВОЇ ПОРДУКЦІЇ І  ВІДХОДІВ  

3.1 Загальні  технічні вимоги до гідратованої  касторової олії

     Державним стандартом на «Олію касторову» ГОСТ 6757-96 регламентована якість  харчової і нерафінованої касторової олії.

     Таблиця 3.1 – Характеристика касторової гідратованої олії та її фізико-хімічні показники відповідно ГОСТ 6757-96

 

3.2 Загальні  технічні вимоги до рафінованої  дезодорованої касторової олії  для використання в медицині

     Державним стандартом на «Олію касторову медичну» ГОСТ 18102-95 регламентована якість харчової медичної рафінованої дезодорованої касторової олії.

     Таблиця 3.2 – Характеристика касторової харчової медичної рафінованої дезодорованої касторової олії та її фізико-хімічні показники відповідно ГОСТ 18102-95

 

 

       3.3 Загальні технічні вимоги до соапстоку 

      Соапсток  повинен відповідати вимогам  стандарту і його виробляють згідно з технологічним регламентом  або технологічною інструкцією, затвердженими у встановленому  порядку [9].

      За  органолептичними та фізико-хімічними  показниками соапсток повинен відповідати вимогам, зазначеним в таблицях 3.3 та 3.4 згідно ТУ 1004028091 [9].

      Таблиця 3.3 – Органолептичні показники соапстоку відповідно ТУ 1004028091

 

     Таблиця 3.4 – Фізико-хімічні показники соапстоку відповідно ТУ 1004028091. 

 

4. МАТЕРІАЛЬНІ  РОЗРАХУНКИ

 

4.1 Матеріальний  баланс процесу нейтралізації 

Початкові данні:

Кислотне  число олії становить                                                                5 мг КОН/ г

Вміст вологи                                                                                                      0,3%

Продуктивність                                                                                           25 т/доб.

     Витрата гідроксиду натрію на лужну нейтралізацію  касторової олії (коефіцієнт надлишку η =1,1) становить [8]:

     Щ_н=к. ч. 0,713η=5*0,713*1,1=3,9кг/т.     (4.1)

     Маса  жирних кислот, що зв'язуються гідроксидом  натрію:[8]

     G_ж.с. = Щ_н М_ж.к. /М_щ=3,9*298,47/40=29,26 кг/т.    (4.2)

     У приведених вище формулах М_жк- молекулярна маса жирних кислот кукурудзяної олії (М_жк=298,47); М_щ- молекулярна маса гідроксиду натрію (М_щ=40); 0,713 - відношення мольних мас гідроксиду натрію й калію [8].

     При періодичному методі рафінації вміст  нейтрального жиру в соапстоці складає  в середньому 40%.

     Загальний вміст жирів у соапстоці при  цьому складе:[8]

     G’_ж.с= G_ж.с. 100/(100- 40)= 29,26*100/(100-40)= 48,77 кг/т,  (4.3)

     у тому числі вміст нейтрального жиру:[8]

     Ж_н= G’_ж.с- G_ж.к. =48,77 -29,26=19,51 кг/т.     (4.4)

     Після відстаювання в рафінованій лугою  олії залишається в середньому

     G’_м=0,15%=1,5 кг/т зв'язаних у вигляді мила жирних кислот.

     Таким чином, відходи жиру в соапсток будуть [8]:

     G”_ж.с= G’_ж.с- G’_м=48,77-1,5=47,27 кг/т.     (4.5)

     Усі розрахунки зведено в таблицю 4.2. 

Таблиця 4.1 - Матеріальний баланс процесу нейтралізації касторової олії