Принципи цивільно-процесуального права

Принцип безпосередності  яскраво проявляється у положеннях ст. 132 ЦПК України, відповідно до яких суд, в разі необхідності – віддаленості, має право доручити відповідному суду провести певні процесуальні дії. Таким чином підкреслюється, що основне завдання суду полягає в безпосередньому особистому дослідженні всіх доказів, а навіть при неможливості цього здійснити, брати до уваги лише дослідження доказів іншим судом за своїм дорученням.

При дослідженні  доказів, отриманих за судовим дорученням, досліджуються в присутності  осіб, які беруть участь у справі, забезпечуючи їх таким чином можливістю ознайомлення із ними.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

пов'язаний із необхідністю концентрації уваги суду на конкретній  справі, її особливостях, для того, щоб внутрішні переконання суду давали підстави для забезпечення правильної оцінки доказів, точної юридичної кваліфікації правовідносин та ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

ЦПК 2004 року визнає принцип безперервності одним із найважливіших принципів судового розгляду, який проявляється у наступних нормах:

1. ч. 5 ст. 176 ЦПК вказано, що при відкладенні справи новий її розгляд розпочинається заново,
2. ст. 209 ЦПК встановлено обов’язок суду ухвалити судове рішення негайно після розгляду справи.

Таким чином, законом  встановлено, що відповідно до вимог  принципу безперервності розгляд цивільних  справ повинен проводитися безперервно до ухвалення судового рішення. Але суд також може розглядає дану справу безперервно до одного із наступних процесуальних дій: відмова позивача від позову і постановлення ухвалу про закриття справи на підставі ст. 174 ЦПК 2004 р. або затвердження судом мирової угоди.

Найбільш повно принцип  безперервності проявляється саме на стадії судового засідання, коли суддя,  який  проводив  досудову підготовку, відкриває судове засідання, перевіряє  явку учасників процесу, роз’яснює  особам, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки, вирішує заявлені клопотання, водночас має право відкласти розгляд справи в разі заяви однієї або двох сторін про неможливість явки їх в судове засідання, якщо вона буде визнана поважною.

Тобто суд за певних умов має право або зобов’язаний відкласти  справу на визначений термін, по закінченню якого справа слухається заново. Прикладом  таких дій є розшук відповідача  або надання окремого судового доручення, а також хвороба чи відрядження  сторони чи судді.

Вимоги принципу безперервність не порушуються наявністю перерв в судовому розгляді, відмінність якої від відкладення розгляду справи зводиться до того, що розгляд справи у судовому засіданні може продовжуватись далі відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК 2004 р. Відповідно до ст. 195 ЦПК перерви не дозволяються у судові дебати і ухвалення судового рішення, зокрема, у ст.. 209 ЦПК вказано, що суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок до теми 2. Принципи права представляють собою важливу і стабільну основу, на якій будується система правових норм. Вони визначають основні ідеї існування, функціонування та розвитку правової системи і всіх її інститутів; основну мету та завдання існування правових норм.

Принципи дозволяють повно зрозуміти сутність процесуального права, визначають напрям, характеристику і тенденції його розвитку, оскільки саме принципи є його керівними ідеями, на яких будується вся ієрархія норм права, які відповідають ним і  розкривають їх зміст. Саме принципи цивільного процесуального права об’єднують в єдину систему всю відповідну галузь права, створюють необхідний фундамент, на якому міцно тримається цивільне судочинство; доповнюють та деталізують існуючі положення цивільного процесуального права із тим, щоб вирішити всі конкретні проблеми, не врегульовані нормами права, виправити прогалини чинного законодавства.

 

 

Теми  рефератів

1. Порівняльна характеристика принципів диспозитивності та змагальності в цивільному процесуальному праві.
2. Роль і значення принципів законності та справедливості у цивільному процесуальному праві.
3. Принципи судового розгляду: поняття і значення.

 

Список  використаних джерел

 

1. Андрушко А.В. Принцип диспозитивності цивільного процесуального права України. Дис. канд. юрид. наук. – К., 2002. – С. 25.
2. Фулей Т.І. Сучасні загальнолюдські принципи права та проблеми їх впровадження в Україні. Дис. канд. юрид. наук. – Л., 2003. – С. 15.
3. Мамницький В.Ю. Принцип змагальності у цивільному судочинстві: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого. – Х., 1995. – С.  8.
4. Немировська О.В. Принцип змагальності сторін та його реалізація в судовій практиці: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Інститут держави та права ім.. В.М. Корецького. – К., 1999. – С. 28.
5. Федулова С.Н. Принципі гражданського процесуального права: понятие и нормативное закрепление. Автреф. Спб, 1993. – С.12.
6. Самсонов В.В. Состязательность в гражданском процессуальном праве. Дис.  к.ю.н. – Саратов, 1999. – С. 105
7. Гусев В.Г. Гражданская процесуальная правоспособность. Автореф. дис.  канд. юрид. наук. Саратов, 1996. – С. 8.
8. Цивільне процесуальне право України: Підручник / Бичкова С.С., Бірюков І.А., Бобрик В.І., та ін.; За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2009
9. Гражданское процессуальное право: Учебник / С.А. Алехина, В.В. Блажеев и др.; Под ред. М.С. Шакарян. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 584 с. – С. 36.
10. Цивільне процесуальне право України : В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, Є. Г. Пушкар та ін. / За ред. В. В. Комарова. – Харків: Право, 1999 – С. 31.