Поняття права інтелектуальної власності

Права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням

Положення статті, що стосується правового режиму об'єкта, що створений на замовлення, близькі до положень, що передбачають правове регулювання об'єкта, що створений при виконанні трудового договору.

За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності творець зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони та в установлений строк. Істотними умовами такого договору є вимоги щодо об'єкта, строк виконання договору, умови та способи використання об'єкта замовником.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності на об'єкт, що створений на замовлення, належать творцеві такого об'єкта. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві об'єкта та замовнику спільно. Однак сторони можуть передбачити і інший режим щодо об'єкта інтелектуальної власності, створеного на замовлення. у відповідному договорі на замовлення.

Аналіз ч. 2 ст. 430 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку, що майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, можуть належати лише творцеві і не можуть переходити до його правонаступників (тобто він не може їх відчужувати або передавати у спадщину).

Певні особливості передбачені щодо твору образотворчого мистецтва, так відповідно до ч. 3 ст. 1112 ЦКУ оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на цей твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором.

Використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Способи використання об'єкта інтелектуальної власності можуть передбачатись Цивільним кодексом України чи іншими нормативно-правовими актами, однак вони не повинні порушувати чинне законодавство.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Найпоширенішими способами здійснення своїх прав є використання та розпорядження об'єктами права інтелектуальної власності.

Використанням об'єкта права інтелектуальної власності є можливість вилучати корисні властивості з такого об'єкта. Розпорядженням - можливість на власний розсуд вирішувати долю об'єкта інтелектуальної власності.

Треті особи мають право використовувати об'єкти інтелектуальної власності лише з дозволу особи, яка має на це виключне право, тобто з дозволю творця. Таким дозволом є ліцензія. Види договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності та вимоги до них передбачаються ст. 1107 - 1114 та ст. 1115 - 1129 Цивільного кодексу України.

Передання майнових прав інтелектуальної власності

Суб'єкт права інтелектуальної власності має виключне право дозволяти використання належного йому об'єкта іншим особам. Свої права суб'єкт права інтелектуальної власності може передати повністю або частково. Умови передачі майнових прав інтелектуальної власності визначаються у договорі, в такому договорі обов'язково повинно зазначатись, які саме майнові права передаються. Передача прав, як правило, здійснюється на підставі ліцензійного договору. Такі договори укладаються на умовах виключної або невиключної ліцензії. За невиключною ліцензією ліцензіар надає іншій особі (ліцензіату) право використовувати об'єкт, при цьому за першим зберігається право використовувати даний об'єкт на власний розсуд і надавати дозвіл на використання такого об'єкта іншим особам.

За виключною ліцензією ліцензіар передає іншій особі виключне право на використання певного об'єкта інтелектуальної власності, а сам не має права на використання такого об'єкта і на надання дозволу на його використання іншій особі.

Таким дозволом є ліцензійний договір, в якому визначаються всі умови передачі прав на об'єкт інтелектуальної власності, визначаються права, які передаються. Вимоги до ліцензійних договорів передбачені у спеціальній главі Цивільного кодексу України.

Крім ліцензійного договору, права на об'єкти інтелектуальної власності можуть передаватись за договором комерційної концесії. Вимоги до зазначеного виду договорів та порядок їх укладання містяться в главі 76 Цивільного кодексу України.

Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам

Право інтелектуальної власності на один і той самий об'єкт може належати кільком особам одночасно, особам, спільною працею яких було створено такий об'єкт. Таке право може належати також працівникові і роботодавцю на об'єкт, який було створено в результаті виконання трудового договору.

Відносини, що виникають між двома або більше суб'єктами права інтелектуальної власності, здійснюються на підставі договору між зазначеними особами. У випадку коли договору між співвласниками не існує, рішення щодо долі об'єкта приймаються спільно на підставі положень, які визначають режим права спільної власності.

 

 

Строк чинності прав інтелектуальної власності

 

Строк чинності прав інтелектуальної власності різний для різних її об'єктів.

Особисті немайнові права інтелектуальної власності є чинними безстроково, тобто охороняються без обмеження їх строком.

Майнові права інтелектуальної власності є чинними протягом строків, передбачених ЦК України, іншими законами чи договорами.

Законом передбачені такі строки чинності майнових прав інтелектуальної власності:

1) на твори науки, літератури, мистецтва - протягом життя автора плюс 70 років, які відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом;

2) на виконання - спливає через 50 років, що відліковуються з І січня року, наступного за роком здійснення виконання;

3) на фонограму, відеограму - спливає через 50 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її опублікування, а за відсутності такого опублікування - протягом 50 років від дати їх вироблення - з 1 січня року, наступного за роком вироблення фонограми, відеограми;

4) на передачу (програму) організації мовлення - спливає через 50 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком її першого здійснення.

Майнові права інтелектуальної власності поділяються на виключні майнові права (право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності і перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання) і просто майнові права.

ВГС України у своїх роз'ясненнях 2008 року зазначив, що виключне право на використання твору передається шляхом укладення сторонами відповідного авторського договору.

Щодо строків чинності виключних майнових прав, то строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на:

 винахід спливає через 20 років, що відліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому порядку (строк може бути продовжений в передбаченому законом порядку щодо винаходу);

на корисну модель - спливає через 10 років від дати подання заявки на корисну модель в передбаченому законом порядку;

на промисловий зразок - спливає через 15 років від дати подання заявки на промисловий зразок у передбаченому законом порядку;

на сорт рослин, породу тварин спливає через 30 років, а щодо дерев і винограду - через 35 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми спливає через 10 років, що відліковуються від дати подання заявки на компонування інтегральної мікросхеми в установленому законом порядку;

на торговельну марку є чинними протягом 10 років від дати, наступної за датою подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом, і може бути продовженим щоразу на 10 років у порядку, встановленому законом.

Право інтелектуальної власності на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороняється безстроково за умови збереження характеристик товару (послуги), позначених даним зазначенням.

Строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю обмежується терміном існування сукупності ознак комерційної таємниці, встановлених ЦК України.