Міжнародна практика охорони корисних моделей

Серед об‘єктів прав промислової власності Паризька конвенція по охороні промислової власності від 20 березня 1883 року, учасницею якої є Україна, в частині 2 статті 1 визначає, зокрема корисні моделі. Саме цей міжнародний акт встановлює можливість для країн-учасниць передбачити правову охорону таких результатів інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології як корисні моделі. Г. Боденхаузен у своїй відомій праці “Guide d`application de la Convention de Paris pour la protection de la propriete industrielle” (Паризька конвенція по охороні промислової власності. Коментар) дає таке пояснення щодо цього об’єкту прав інтелектуальної власності: “Корисні моделі (les modeles d`utilite), що визнаються як об’єкти правової охорони лише невеликою кількістю країн, можна розглядати як “малі винаходи” (винаходи другого класу). Йдеться про правову охорону промислових новинок, що є не такі значні, як патентоспроможні винаходи (з деякими можливими обмеженнями стосовно виду новинок, на які ця правова охорона поширюється). Правова охорона надається в цьому випадку на більш короткий термін, ніж при видачі патентів на винаходи”.