Юридичні особи як суб’єкти цивільних прав

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Октября 2011 в 15:30, курсовая работа

Краткое описание

Предмет дослідження складає система нормативних актів, що встановлюють певні організаційно-правові форми юридичних осіб; спеціальна вітчизняна і зарубіжна наукова література, в якій розкриває розвиток і становлення юридичних осіб у цивільних правовідносинах.Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення поняття, ознак та особливостей правосуб’єктності юридичних осіб, а також, визначення всіх можливих видів юридичних осіб.

Завданням дослідження, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети є:

1. Визначити та обґрунтувати поняття юридичних осіб у якості суб’єктів цивільних прав;

2. Довести доцільність існування даного правового інституту в цивільному законодавстві;

3. Розглянути види юридичних осіб, порядок їх виникнення та припинення.Методологічна та теоретична основа дослідження.Особливості певних видів юридичних осіб досліджуються в роботі з урахуванням їх історичного розвитку, а також основних моментів розвитку юридичних осіб в зарубіжних країнах. Аналіз відповідної нормативної бази та правової літератури був проведений за допомогою робіт таких вчених, як Г.Фединяка, Я. М. Шевченка, О.Кравчука, В. І. Борисової, О. В. Дзери, та інших вчених.

Файлы: 1 файл

Курсова гот.doc

— 225.00 Кб (Скачать)

     Установчими документами АТ є установчий договір  та статут, які у випадках, передбачених чинним законодавством, узгоджуються з Антимонопольним комітетом  України.

     Товариство  з обмеженою відповідальністю. „Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) визначається товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами (установчим договором і статутом).”¹ На відміну від інших товариств установчі документи ТОВ, крім відомостей, загальних для всіх видів товариств, повинні містити відомості про розмір часток кожного із учасників, розмір, склад та порядок внесення ним вкладів.

     Учасники  ТОВ несуть відповідальність у межах  вкладів до статутного фонду ТОВ.

     ТОВ — це підприємство з фіксованим складом учасників, тобто частки в них розподіляються при емісії серед відомого обмеженого кола осіб; учасники цих підприємств можуть уступати належні їм частки тільки за згодою інших учасників; тут діє досить жорстка система колективного контролю над персональним складом учасників та кількістю належних кожному часток. При виході учасника із ТОВ на його вимогу і за згодою товариства вклад може бути повернутий повністю або частково в натуральній формі.

     Товариство  з додатковою відповідальністю. Товариством з додатковою відповідальністю (ТДВ) визначається товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких визначений установчими документами. Учасники ТОВ відповідають за його боргами своїми вкладами в уставний фонд, а якщо цього недостатньо — додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників розмірі, кратному вкладам кожного учасника.

     Повне товариство. „Повним визначається товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору займаються підприємницькою діяльністю і солідарно відповідають за його зобов’язаннями усім майном, що їм належить.” [7 ст. 66.]

     Повне товариство створюється і діє  на підставі установчого договору, в якому обов’язково повинні  бути визначені розміри часток кожного  із учасників, розмір, склад і порядок внесення вкладів, форми участі у справах товариства.

     Управління  діяльністю повного товариства здійснюється за згодою всіх його учасників. Кожний учасник має один голос, якщо установчим договором не передбачений інший  порядок визначення кількості голосів.

     Прибуток  та збитки товариства розподіляється між його учасниками пропорційно  до їх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено установчим договором.

     Командитне  товариство. Командитним визначається товариство, в якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і відповідають за зобов’язаннями товариства всім своїм майном (повними учасниками), є один чи декілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах сум зроблених ними вкладів.

     Командитне  товариство створюється і діє  на підставі установчого договору, який підписується усіма повними  учасниками. Установчий договір, крім загальних умов, характерних для  всіх товариств, повинен містити умови про розмір та склад складеного капіталу товариства, розмір і порядок зміни часток кожного із повних учасників у складеному капіталі, сукупний розмір вкладу вкладників, а також розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

     Управління  діяльністю командитного товариства здійснюється повними учасниками в порядку, встановленому  для повного товариства. Вкладники  не мають права брати участь в  управлінні справами командитного товариства.

     Підприємство, засноване на власності об’єднання громадян, — це підприємство, яке створюється громадськими організаціями, благодійними організаціями, творчими спілками, релігійними організаціями тощо з метою здійснення господарської і комерційної діяльності, необхідної для виконання їх установчих завдань. Майно належить підприємству на праві повного господарського відання.

     Комунальне  підприємство — це організаційно-правова  форма підприємства, заснованого  на власності відповідної територіальної громади, яка об’єднує жителів села, декількох сіл, селища та міста. Територіальні громади утворюють, реорганізують та ліквідують комунальні підприємства, а також здійснюють контроль за їх діяльністю. Майно належить підприємству на праві повного господарського відання.

       Державне підприємство ― це підприємство, засноване на державній формі власності. Установчими документами державного підприємства є рішення його власника та статут, затверджений власником. Державні підприємства керуються спеціальними правилами заснування, утворення їх майна і предмета діяльності при заснуванні, визначення мети і предмета діяльності, управління майном, розподіл прибутку тощо. Державному підприємству майно належить на праві повного господарського відання.

     Казенне підприємство. Правове становище  казенного підприємства відрізняється  від правового становища інших комерційних юридичних осіб. Казенне підприємство теж здійснює підприємницьку діяльність, але воно виникає лише шляхом перетворення державного підприємства, яке відповідно до законодавства не підлягає приватизації. Рішення про таке перетворення приймається Кабінетом Міністрів України. При цьому повинна існувати одна з таких умов:

     - підприємство проводить виробничу  або іншу діяльність, яка відповідно  до законодавства може здійснювати  тільки державним підприємством,  наприклад, діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, виготовлення і реалізація військової зброї та боєприпасів до неї та ін.

     - головним споживачем продукції  підприємства (більше як 50%) є держава;

     - підприємство є суб’єктом природних  монополій.

     Управління  казенним підприємством здійснюють органи, уповноважені управляти відповідним  державним майном. Це міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.

     Ліквідація  і реорганізація казенного підприємства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

     Кооператив  ― добровільне об’єднання громадян на засадах членства і власної  трудової участі для спільного ведення  комерційної або іншої діяльності, яка базується на об’єднанні членами кооперативу майнових пайових внесків. Кооператив відрізняється від інших юридичних осіб за такими ознаками:

     1) це добровільне об’єднання суб’єкітів цивільного права ― фізичних осіб;

     2) діяльність кооперативу базується  на засадах членства учасників;

     3) майнова відокремленість кооперативу  ґрунтується на праві власності на об’єднане його членами майно (вступні, пайові та інші обов’язкові внески);

     4) кооператив ― єдиний власник  цього майна. Член кооперативу  не має права розпоряджатися  кооперативним паєм. При припиненні  членства в кооперативі громадяни  мають право вимагати повернення кооперативного паю в порядку, що визначається статутом конкретного кооперативу.

2.3 Некомерційні юридичні особи 

     Некомерційні  організації теж можуть мати різні організаційно-правові форми, тобто відрізнятися одна від одної за особливостями організаційної структури, способами відокремлення майна , відповідальністю, способами участі в цивільному обороті.

     Однією  з таких форм є споживчі кооперативи. Хоча закон не містить поняття  споживчого кооперативу, можна дійти  висновку, що споживчий кооператив ― це об’єднання фізичних осіб на умовах членства з метою задоволення потреб в торговельному і побутовому обслуговуванні, інших послугах. Майно кооперативу складається з пайових внесків його членів. Споживчий кооператив на відміну від виробничого хоча й займається господарською діяльністю, але вона не пов’язана з одержанням прибутку. Прибуток йде на задоволення певних потреб членів товариства. Крім того члени споживчого кооперативу не повинні брати участь своєю працею в діяльності кооперативу і не несуть відповідальності за його борги.

     До  некомерційних організацій належать також установи. Установою називається організація, яка створена власником для здійснення функції некомерційного характеру і фінансується ним повністю або частково. Найбільш поширеним видом установ є державні установи, які здійснюють насамперед управлінські функції (міністерства, державні комітети, головні управління, комітети місцевих державних адміністрацій і т. ін.), правоохоронні органи (суди, органи міліції, прокуратури, арбітражні суди), державні наукові та навчальні заклади, державні організації охорони здоров’я, державні установи, які здійснюють соціально-культурні функції (театри, філармонії, музеї і т. ін.).

     Надання цим організаціям статусу юридичних  осіб обумовлено лише тим, що вони повинні брати участь у цивільному обороті, насамперед вирішуючи питання, пов’язанні з потребами свого матеріально-технічного забезпечення.Некомерційні юридичні особи можуть функціонувати в такій формі, як об’єднання громадян . Об’єднання громадян ― це добровільне громадське угрупування, створене на засадах єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

     Об’єднання  громадян створюються згідно із Законом  України „Про об’єднання громадян” і можуть функціонувати в таких формах: політична партія; громадська партія.

     Політична партія ― це об’єднання громадян ―  прибічників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, для  яких головною метою є участь у  здійснені державної політики, формуванні органів влади, органів місцевого та регіонального самоврядування і представництва в їх складі.

     Громадська  організація ― це об’єднання громадян для задоволення захисту своїх  законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

     Засновниками  цих організацій є громадяни. Вони входять до складу об’єднання на засадах членства, але ніяких прав на майно організації не мають. Членами політичних партій можуть бути тільки громадяни України, які досягли  віку 18 років. Членами об’єднань, можуть бути особи, які досягли 14 років.

     Об’єднання  громадян набувають статусу юридичної  особи тільки у разі їх реєстрації.

     Об’єднання  громадян діють на основі статуту.

     Благодійна  організація ― це недержавна організація, головною метою діяльності якої є здійснення благодійної діяльності ― безкорисливої діяльності, що не передбачає прибутків, в інтересах суспільства або окремих категорій осіб.

     Благодійні  організації можуть утворюватись у  таких організаційно-правових формах: членська благодійна організація; благодійний фонд; благодійна установа; інші благодійні організації (фундації, місії, ліги тощо).

     Конкретна організаційно-правова форма благодійних  організацій визначається засновниками (засновником), якими можуть бути громадяни  України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які досягли віку 18 років, а також юридичні особи незалежно від форм власності. Засновниками (засновником) не можуть бути органи державної влади і органи місцевого самоврядування, а також державні і комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються із бюджету.[16 с.104]

     Творча спілка ― це добровільне об’єднання професійних творчих працівників відповідного фахового напряму в галузі культури та мистецтва, яке має фіксоване членство і діє на підставі статуту. Творча спілка діє на принципах добровільного об’єднання її членів, які належать до одного фахового напряму культури та мистецтва (музики, архітектури, дизайну, журналістики, кінематографії, композиторів, майстрів народного мистецтва, письменників, театральних діячів, фотохудожників, художників, кобзарів, рекламістів), самоврядування, взаємодопомоги і співробітництва, невтручання у творчий процес, вільного вибору форм і методів творчої діяльності, визнання авторських прав. У кожному фаховому напряму може бути створено одне або більше добровільних творчих об’єднань.

Информация о работе Юридичні особи як суб’єкти цивільних прав