Геологічно небезпечні явища

     Виникнення  і розвиток селевого потоку проходять  у три етапи: перший — накопичення  в руслах селевих басейнів рихлого  матеріалу внаслідок гірської ерозії і вивітрювання порід; другий — переміщення  по гірських руслах з високих у  нижчі рихлих гірських матеріалів; третій — розтікання селевого потоку в долинах.

     За  об'ємом селевий потік може досягати сотень тисяч — мільйонів кубічних метрів з розмірами уламків 3—4 м  і масою 100—200 т. У фронті селевого потоку може утворюватись "голова" висотою до 25 м.

     Маса  селевого потоку може складатися з  сумішів: води, землі й дрібного каміння; води, гравію, гальки та невеликого каміння; води з камінням великих розмірів.

     Близько 30 міст, селищ і сільських населених  пунктів у Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій областях і  в Криму перебувають під загрозою селевих потоків. Особливо небезпечні басейни рік Дністра, Пруту, Тиси і Черемошу.

     Від 3 до 25 % території України може уражуватись  селевими потоками. Селеві потоки можуть поширюватися на 40 % території Закарпатської  області, 33 % — Івано-Франківської, 15 % — Чернівецької, 9 % — Криму.

     Найчастіше  селеві потоки бувають у гірських районах Карпат і Криму, на правому  березі Дніпра. На Південному березі Криму  в долинах ярів селеві потоки бувають  кожні 11—12 років. Але бувають катастрофічні  селеві потоки з періодичністю 1—5 років  з об'ємом виносу 10—100 тис. м3.

     Райони  Карпатських та Кримських гір  підпадають під дію обвалів та осипів, деякі з них мали катастрофічний характер та призвели до людських втрат, як, наприклад, Демерджинський обвал 1896 року.  

2. Рекомендації  до виконання за наявності гелогічно  небезпечного явища.

 

     Дії у випадку загрози виникнення землетрусу:

• уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном;
• зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку. Навчіть дітей, як діяти під час землетрусу. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчасно вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації;
• одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик;
• від'єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання;
• поставте на підлогу важчі та великі речі. Закріпіть речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом;
• тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників. Тримайте шланги для поливу саду підключеними до кранів;
• з'ясуйте, чи не перебуває ваше житло або місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха;
• виведіть худобу на більш безпечну місцевість. Дії під час землетрусу:
• зберігайте спокій, уникайте паніки;
• дійте негайно, як тільки відчуєте коливання ґрунту або споруди, головна небезпека яка вам загрожує, — це предмети і уламки, що падають;
• швидко залиште будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви перебуваєте на першому — другому поверсі;
• негайно залиште кутові кімнати, якщо ви перебуваєте вище другого поверху;
• негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви перебуваєте у приміщенні. Станьте в отворі внутрішніх дверей або в кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів;
• не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п'ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу;
• вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки;
• віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач;
• зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтеся в автомобілі до припинення коливань;
• перевірте, чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятувальників та, за можливості, надайте допомогу.
• Дії після землетрусу:
• зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму внаслідок землетрусу, оцініть ситуацію;
• допоможіть, за можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;
• переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека від витоку газу, від ліній електромереж, розбитого скла;
• перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання;
• обов'язково кип'ятіть питну воду, вона може бути забруднена;
• перевірте, чи немає загрози пожежі;
• не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;
• не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;
• не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;
• уникайте морського узбережжя" де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами;
• будьте готові до повторних поштовхів. Часто вони призводять до додаткових руйнувань;
• дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню

 

     Дії під час вулканізму:  

     Готуйтесь до виникнення вулканічної активності. Уважно слухайне та вивчайте інформацію про обстановку. Зберігайте спокій, уникайте паніки.

     Розробленi та застосовуються заходи захисту та зменшення негативного впливу вулканiчної дiяльностi. Наприклад, для запобiгання  негативному впливу потоку лави використовується метод вiдведення його в бiк вiд  населених пунктiв шляхом створення  штучного русла (вiдведення лавового потоку з гори Мауна-Лоа 1942 р., який загрожував мiсту Хало, за допомогою вибухiвки, котру кидали з лiтака); можливе  будiвництво дамб, охолодження лавових  потокiв водою. В Iсландії 197Зр. застосовувалось  охолодження лави при виверженнi вулкана на островi Хеймей морською водою до температури нижче 1000С. 

     Дії під час зсувів, обвалів, осипів:  

     Готуйтеся до виникнення зсуву:

Уважно  слухайте та вивчайте інформацію про  обстановку, можливі місця та приблизні  межі зсувів, а також інструкції про порядок дій у випадку  загрози виникнення зсуву. Це особливо необхідно знати тим, у кого будівлі  розташовані: на височині, на схилах або  у підніжжя гір та пагорбів; навколо  глибоких ярів.

     Повідомте при появі ознак зсуву органи місцевого самоврядування та органи цивільної оборони. Ознакою зсуву  є заклинювання дверей та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення грунту.

     Зберігайте  спокій, уникайте паніки.

     Дії під час зсуву:

     При отриманні інформації про дане стихійне лихо, дійте залежно від ступеня  загрози та швидкості зміщення зсуву.

     Зберігайте  спокій, уникайте паніки.

     Підготуйтесь  до евакуації, з'ясуйте у місцевих органів  державної влади та місцевого  самоврядування місце збору мешканців  для евакуації.

     При наявності часу та незначній швидкості  руху зсуву (декілька метрів на місяць): по можливості вивозьте своє майно  у раніше намічене місце; відключіть всі мережі постачання; щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; шиби, по можливості, захистіть  віконницями або щитами.

     Дійте негайно! Терміново евакуюйтеся  у безпечне місце при швидкості  руху зсуву понад 0,5-1,0 метра на добу.

     Попередьте  сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам  та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

     Швидко  одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш цінні і необхідні  речі, невеликий запас продуктів  харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий  ліхтарик та радіоприймач на батарейках.

     Від'єднайте  електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання, загасіть вогонь у печах.

     Не  користуйтесь ліфтом. Його може заклинити  від перекосу будинку.

Виведіть  худобу на більш безпечну місцевість, а якщо немає часу, відчиніть хлів - дайте худобі можливість рятуватися.

     Дії після зсуву:

     Зберігайте  спокій, оцініть ситуацію.

     Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто  її потребує. Допоможіть при необхідності рятувальникам у відкопуванні та визволення постраждалих із завалів.

     Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися  раптове обвалення.

     Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж  електро-, газо- та водопостачання.

     Перевірте чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними  приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

     Не  користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для  зв'язку з вами.

     З'ясуйте у місцевих органах державної  влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому  населенню.

     Основна небезпека селевих потоків та снігових лавин проявляється у вигляді  безпосередньої ударної дії на людей  та на перешкоди (споруди, будівлі, системи  життєзабезпечення).

     Фактори небезпеки селів та лавин:

• значна кількість травмувань і людських жертв;
• завалювання грязе-кам'яною або сніговою масою та руйнування будинків і споруд, потенційно небезпечних об'єктів, доріг, мостів, інженерних споруд, систем життєзабезпечення;
• знищення лісових масивів та значні збитки сільському господарству.
• Заходи, необхідні для виконання кожній людині, яка може опинитися у можливій зоні селю або лавини. Дії населення при загрозі селю, лавини:
• уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку, рекомендації про порядок дій;
• зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;
• запам'ятайте, що від селевого потоку можна врятуватися, лише уникнувши його. При наявності часу завчасно організовується запобіжна евакуація населення;
• підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках;
• вимкніть електро- та водопостачання, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах;
• зачиніть щільно вікна, двері, вентиляційні та інші отвори. Винесіть із будинку легкозаймисті та отруйні речовинні по можливості заховайте в ямах чи погребах;
• виходьте самостійно в безпечні підвищені місця у разі екстреної евакуації (маршрут евакуації повинен бути відомим заздалегідь).

Дії населення у разі сходження селевого потоку:

• зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;
• почувши шум потоку, що наближається, негайно підніміться з дна улоговини вгору по стоку не менше, ніж на 50—100 метрів. Тому, кого застав селевий потік, врятуватися, як правило, не вдається;
• пам'ятайте, що під час руху селевого потоку розкочується каміння великої маси на значні відстані.

Дії населення у разі сходження снігової лавини:

• зберігайте спокій, уникайте паніки, за необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам;
• почувши шум снігової лавини, що наближається, негайно заховайтеся за скелю, дерево, ляжте на землю, захистіть руками голову, притисніть коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини, і дихайте через одяг.

Дії, коли захопила та зносить лавина:

• виконуйте плавальні рухи і намагайтесь наблизитись до краю лавини, де швидкість руху менша;
• спробуйте створити простір навколо обличчя і грудної клітки у разі зупинки лавини — це допоможе вашому диханню;
• не кричіть, якщо ви опинились всередині лавини, сніг повністю поглинає звуки, а крик та безглузді рухи лише позбавлять вас сил" кисню та тепла;
• не панікуйте та не дозволяйте собі заснути;
• пам'ятайте, що вас шукають і можуть врятувати протягом деякого часу.

Дії населення після сходження селевого потоку та снігової лавини:

• повідомте, за можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходження лавини;
• зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму внаслідок селю (лавини), оцініть ситуацію;
• вибравшись з-під лавинного снігу самостійно чи за допомогою рятувальників, обстежте своє тіло, зверніться до лікаря, навіть якщо ви вважаєте себе здоровим;
• допоможіть, за можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує;
• допоможіть, за потреби, рятувальникам у пошуку і рятуванні потерпілих;
• повідомте своїх родичів про свій стан та місцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;
• переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу;
• тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів;
• не поспішайте з оглядом населеного пункту, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога;
• дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

     Узагальнюючи все вищесказане можна зробити слідуючі висновки.

     Надзвичайні ситуації природного походження в Україні  поділяються на: геологічні, географічні, метеорологічні, агрометеорологічні, морські гідрологічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі тощо. Їх виникненню сприяє ряд факторів, зокрема, особливості географічного  положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів та ін. Також, як не прикро це визнавати, величезною "рушійною силою" природних стихійних  явищ є людська діяльність. За умови  високого ступеня антропогенізації території України, з перевищенням техногенного навантаження на природне середовище у 5-6 разів порівняно  з іншими розвинутими країнами, окремо виділяється група природно-техногенних  небезпечних явищ, пов'язаних з експлуатацією  гребель, водосховищ, проведенням заходів  з меліорації і водопостачання, гірничих видобувних робіт. З іншого боку, завжди є загроза дії стихійних явищ на різні промислові об'єкти, споруди  тощо. Руйнування чи пошкодження таких  об'єктів з небезпечними виробництвами  може призвести до пожеж, вибухів, викидів  небезпечних речовин, затоплення територій, радіоактивного забруднення. Стихійні лиха можуть призводити до транспортних аварій, аварій в електроенергетичних  спорудах. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ 

1. Атамашок  В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская  оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.
2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.
3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.
4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.
5. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.
6. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.
7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.
8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах
9. харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.
10. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.
11. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.
12. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.
13. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.
14. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.
15. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.
16. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.
17. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.
18. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.
19. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.