Фізична особа як суб"єкт цивільних правовідносин

- досягнення дитиною певного віку (опіка встановлюється над дитиною, яка досягла 14 років, а піклування - над дитиною у віці від 14 до 18 років);

- згода особи бути опікуном (піклувальником) дитини;

- рішення органу опіки і піклування про призначення опікуна (піклувальника).

Це - необхідні факти, без настання яких відносини з опіки і піклування не виникають. При цьому треба мати на увазі, що кожний із перелічених фактів окремого самостійного правового значення не має. Як юридичний факт виступає певна сукупність фактів, що становлять цілісне явище. Так, відсутність рішення уповноваженого органу про встановлення опіки (піклування) над дитиною за наявності інших фактів не породжує сімейно-правових відносин з опіки та піклування.

Юридичні факти не тільки обумовлюють виникнення відносин з опіки і піклування, але також є базою для подальшого їх розвитку.

Важливого значення в цьому розвитку набувають такі види юридичних фактів:

1. Юридичні дії. Знаходячись під опікою (піклуванням) діти можуть бути повернуті на виховання батьків, усиновлені. Опікуни (піклувальники) на їх прохання можуть бути звільнені від виконання своїх обов'язків, якщо орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного визнає, що таке прохання зумовлене поважною причиною. Як правило, юридичні дії мають характер односторонніх волевиявлень, спрямованих на припинення чи зміну відносин з опіки чи піклування.

2. Юридичні події. До них відносяться факти досягнення підопічним віку 14 чи 18 років, смерті опікуна (піклувальника) чи підопічного. Юридичні події теж можуть бути підставою зміни чи припинення відносин опіки (піклування).

3. Адміністративні акти. Прикладом адміністративного акта як підстави зміни чи припинення відносин з опіки і піклування є рішення уповноваженого органу про припинення опіки над підопічним, який досяг 14 років, і про призначення йому піклувальника.

4. Рішення суду. Юридичною підставою для виникнення відносин з опіки і піклування, їх зміни чи припинення може бути й судове рішення. Наприклад, рішення суду про усиновлення дитини, яка знаходиться під опікою (піклуванням), є підставою для припинення опіки (піклування). Такий же наслідок зумовлює вирок суду про засудження опікуна (піклувальника) до покарання у вигляді позбавлення волі.

Висновки

Фізична особа у цивільному законодавстві – це людина, яка виступає учасником цивільних правовідносин. Щоб особа була учасником цивільних правовідносин вона повинна мати правосуб’єктність – здатність мати цивільні права і обов’язки  з моменту народження (правоздатність), а також дієздатність - здійснювати і використовувати  права та обов’язки і нести за них відповідальність з досягненням певного віку. Правоздатність припиняється тільки  зі смертю. Цивільна дієздатність поділяється на:

1        часткову дієздатність (до 14 років);

2        неповну дієздатність (від 14 до 18 років);

3        повну дієздатність ( з 18 років, в особливих випадках вік може бути знижений).

Фізична особа ще за життя може бути визнаною обмежено дієздатною чи недієздатною. Обмежити дієздатність може тільки суд, якщо особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішення суду і може бути поновлена. Відповідальність за шкоду несе сама особа.

Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка, вона позбавляється права на вчинення будь-якого правочину, правочини від імені недієздатної фізичної особи та у її інтересах вчиняє її опікун, який одночасно несе відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною.

       Фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Визнання фізичної особи безвісно відсутньою слугує, передусім, захисту майнових інтересів відсутньої особи та інтересів осіб, з якими вона перебуває у цивільних відносинах, стабільності котрих виникла загроза.

Якщо особа, котра визнана безвісно відсутньою, або місце знаходження якої невідоме, так і не з'явилася і не подає про себе відомостей, наступним кроком до забезпечення визначеності правовідносин за її участю є оголошення цієї особи такою, що померла. Якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з'явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Опіка і піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав і інтересів малолітніх фізичних осіб, а також повнолітніх осіб, що за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.

Список використаної літератури та джерел

1.      Конституція України від 28 червня 1996 р – К.: Либідь, 2008 р.

2.      Пленум Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» від 28 березня 1998 р. № 3.

3.      Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Відомості Верховної Ради, 2003.

4.      Цивільне право України : Підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. — К.: Істина, 2003 р.

5.      Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р.

6.      Цивільний кодекс України: Коментар / За заг. ред. Є. О. Харитонова, О. М. Калітенко. — Одеса: Юридична література, 2006 р.

7.      Цивільний кодекс України: Коментар. — X.: ТОВ «Одіссей», 2003 р.

8.      Цивільне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах / За заг. ред. Я. М. Шевченко. – Т. 2. особлива частина. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004 р.

9.      Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К., 2005 р.

10. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / За ред. В.І. Борисової, І.В. Спасібо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. - К., 2004 р.

11. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. P.O. Стефанчука.-К., 2007 р.

12. Цивільне право України. Панченко М.І.  - К.: Знання, 2006.

13. Цивільне право України. Частина перша. Підручник / Ч.Н. Азімов, М.М. Сібільов, В.І. Борисова, та ін.; За ред.. Ч.Н. Азімова, С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Харків, 2007 р.

14.   Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. — 2-е вид., допов. і перероб. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — Кн. 1.

15.   Цивільне право України. Кн. 2 / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнецової. — К., 2004.