Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Апреля 2014 в 21:52, курсовая работа
Актуальність теми. Нормативна база правового регулювання у сфері права інтелектуальної власності потребує значного розвитку і вдосконалення, бо містить прогалини з питань визначення правового статусу авторів об'єктів права інтелектуальної власності. Правові рішення у вказаній сфері регулювання часто характеризуються застосуванням неапробованих правових моделей. У той же час має місце недостатнє сприймання досвіду інших країн: юридичні конструкції і методи правового регулювання, ефективність застосування яких доведено практикою, часто не знаходять відображення в українському законодавстві.
Вступ
1. Сучасне українське законодавство  в сфері інтелектуальної власності
Сутність законодавства в сфері інтелектуальної власності
Класифікація джерел права інтелектуальної власності
2. Джерела авторського  права та суміжних прав в  Україні
Національні джерела авторського права та суміжних прав
Міжнародні джерела авторського права та суміжних прав
3. Правове регулювання  відносин, які виникають у сфері  промислової власності в Україні
Національна нормативно-правова база у сфері промислової власності України
Міжнародні угоди і їх відтворення в законодавтсві України
Висновки
Список використаної літератури
   В Україні зроблені перші 
кроки до законодавчого врегулювання 
використання об'єктів інтелектуальної 
власності в мережі Інтернет. Зокрема, 
Верховною Радою України в липні 2002 року 
прийнято Закон України "Про внесення 
змін до деяких законів України з питань 
права інтелектуальної власності", 
відповідно до якого внесено зміни до 
ряду законодавчих актів України щодо 
використання об'єктів інтелектуальної 
власності в мережі Інтернет. 
Для повного та всебічного дослідження 
було використано комплекс загальнонаукових 
та спеціальних методів наукового пізнання: 
системний, порівняльно-правовий, формально-юридичний  
та ін. Системний метод дав змогу в загальнотеоретичному 
плані розглянути право інтелектуальної 
власності як комплексну приватно-публічну 
галузь права, зі своєю структурою і зв’язками 
між елементами.  Порівняльно-правовий 
метод дав можливість класифікувати джерела 
права інтелектуальної власності. Формально-юридичний 
метод допоміг проаналізувати техніко-юридичні 
особливості правових приписів українського 
законодавства щодо права інтелектуальної 
власності. 
Список використаної літератури