Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Апреля 2014 в 21:52, курсовая работа
Актуальність теми. Нормативна база правового регулювання у сфері права інтелектуальної власності потребує значного розвитку і вдосконалення, бо містить прогалини з питань визначення правового статусу авторів об'єктів права інтелектуальної власності. Правові рішення у вказаній сфері регулювання часто характеризуються застосуванням неапробованих правових моделей. У той же час має місце недостатнє сприймання досвіду інших країн: юридичні конструкції і методи правового регулювання, ефективність застосування яких доведено практикою, часто не знаходять відображення в українському законодавстві.
Вступ
1. Сучасне українське законодавство в сфері інтелектуальної власності
Сутність законодавства в сфері інтелектуальної власності
Класифікація джерел права інтелектуальної власності
2. Джерела авторського права та суміжних прав в Україні
Національні джерела авторського права та суміжних прав
Міжнародні джерела авторського права та суміжних прав
3. Правове регулювання відносин, які виникають у сфері промислової власності в Україні
Національна нормативно-правова база у сфері промислової власності України
Міжнародні угоди і їх відтворення в законодавтсві України
Висновки
Список використаної літератури
В Україні зроблені перші
кроки до законодавчого врегулювання
використання об'єктів інтелектуальної
власності в мережі Інтернет. Зокрема,
Верховною Радою України в липні 2002 року
прийнято Закон України "Про внесення
змін до деяких законів України з питань
права інтелектуальної власності",
відповідно до якого внесено зміни до
ряду законодавчих актів України щодо
використання об'єктів інтелектуальної
власності в мережі Інтернет.
Для повного та всебічного дослідження
було використано комплекс загальнонаукових
та спеціальних методів наукового пізнання:
системний, порівняльно-правовий, формально-юридичний
та ін. Системний метод дав змогу в загальнотеоретичному
плані розглянути право інтелектуальної
власності як комплексну приватно-публічну
галузь права, зі своєю структурою і зв’язками
між елементами. Порівняльно-правовий
метод дав можливість класифікувати джерела
права інтелектуальної власності. Формально-юридичний
метод допоміг проаналізувати техніко-юридичні
особливості правових приписів українського
законодавства щодо права інтелектуальної
власності.
Список використаної літератури