Договірна технінка та технологія

       Відповідно до частини другої ст. 631 ЦК України [3], договір набирає чинності (вступає в силу) і, отже, стає обов’язковим для сторін з моменту його укладання. Момент укладання договору визначається відповідно до правил ст. 640 Цивільного кодексу України [3]. Так для консенсуальних договорів, до яких належить більшість цивільно-правових договорів, моментом укладення договору вважається момент отримання особою, яка зробила пропозицію (оферентом), відповіді від іншої особи (акцептанта), якщо тільки пропозиція укласти договір містить всі істотні умови майбутнього договору і виражає намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття іншою особою. Крім консенсуальних договорів існують також і реальні договорі, для укладення яких однієї лише згоди сторін недостатньо. Для укладення реальних договорів крім згоди сторін необхідно вчинення певної дії, як правило, - передачі майна. Отже реальний договір вважається укладеним саме з моменту передання майна або вчинення іншої певної дії. До числа реальних договорів належать, зокрема, договори довічного утримання, позики та деякі інші. Так, наприклад, відповідно до ст. 1046 ЦК України [3] договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір може бути консенсуальним або реальним, але якщо відповідно до законодавства або домовленості сторін він має бути нотаріально посвідчений, він вважається укладеним лише з моменту його нотаріального посвідчення, наприклад договір дарування, довічного утримання. Якщо відповідно до законодавства договір підлягає обов’язковій державній реєстрації, він вважається укладеним з моменту такої реєстрації. Якщо відповідно до законодавства договір підлягає і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації (наприклад, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири), іншого нерухомого майна, договір на управління майном тощо), він вважається укладеним лише з моменту державної реєстрації.

       Правило щодо визначення моменту набрання договором  чинності має імперативний характер, у зв’язку з чим треба чітко  розрізняти момент набрання договором  чинності і строк (термін) виконання  сторонами своїх обов’язків. Договір  набуває чинності і пов’язує  сторони правовим зв’язком з моменту його укладення, а строк (термін) виконання обов’язків за договором визначається сторонами на їх власний розсуд. Строк (термін) виконання обов’язків може визначатися шляхом вказівки на настання певної події, на здійснення певних дій, а може не визначатися взагалі або визначатися моментом вимоги.

       Частини 3 ст. 631 ЦК України [3], передбачає право сторін надати договору зворотну силу, тобто поширити дію його умов на відносини, що виникли до моменту його укладання. Така ситуація може мати місце тоді, коли фактичні відносини між сторонами (щодо передачі майна, виконання робіт, надання послуг) виникли раніше їх юридичного оформлення.

       Закінчення  строку дії договору за загальним  правилом припиняє права і обов’язки  його сторін, але не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору, яке мало місце під час його дії. Вимоги про відшкодування збитків, зумовлених порушенням договору, про стягнення неустойки тощо можуть бути пред’явлені незалежно від закінчення строку дії договору протягом встановлених для цих вимог строків позовної давності. Це ж стосується і обов’язку щодо усунення недоліків товару або заміни товару з істотними недоліками.

       Таким чином можна зробити висновок, що така обов’язкова умова договору, як строк, може бути викладена в залежності від особливостей того чи іншого договору, в такому виразі, як Строк дії договору, наприклад, в Договорах комерційної концесії, Договорах оренди земельної ділянки, Договорах поставки, Договорах купівлі – продажу, Договорах на рекламу продукції (послуг), або як Строк виконання зобов’язань, наприклад, в Договорах підряду, Договорах купівлі – продажу майна.

       Особливості строків в договорах  підряду.

     Строки  виконання робіт за договорами підряду  регламентуються ст. 846 Цивільного кодексу України [4], відповідно до якої  строками виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

     Отже, однією з важливіших умов для підряду є умова про строки. Вона охоплює як початковий та кінцевий, так й проміжний строки. Це сприяє ритмічному ходу робіт і своєчасному їх завершенню, а також дозволяє замовнику перевірити хід робіт і вживати заходів до їхнього належного виконання [5, c. 96]. Невід’ємною частиною Договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду.

     Тривалість  строку визначається за згодою між замовником та підрядником. Будь-яких спеціальних вимог закону про максимальний або мінімальний строк виконання робіт не існує. Як правило, на визначення строку виконання робіт суттєво впливає позиція підрядника, оскільки йому необхідно спланувати роботу таким чином, щоб якісно виконати роботу відповідно до завдання замовника. Крім того, існують і об’єктивні умови, наприклад, вимоги технології, що випливають на визначення строку завершення робіт.

     Установлення  Сторонами у договорі підряду  строків виконання робіт (будівництва  об’єкта) може пов’язуються з виконанням замовником певних зобов’язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо) [6, c. 578-579].

     Із  моменту  укладення договору зафіксовані  в ньому строки стають обов’язковими для обох сторін, їх зміна може бути проведена лише на умовах та в порядку, визначеному договором. Якщо в договорі не встановлений термін прийняття робіт, то замовник зобов’язаний прийняти роботи негайно після повідомлення підрядника про її завершення.

     Строки  в договорі підряду можуть бути змінені також у випадках, передбачених законом. У самому ЦК міститься кілька норм стосовно цього: ст. 651 ЦК [3], що допускає зміну договору при його істотному порушенні іншою стороною, ст. 652 ЦК [3], що передбачає перегляд договірних умов у зв’язку з істотною зміною обставин.

     Отже, строки виконання робіт (будівництва  об’єкта) можуть бути змінені з внесенням  відповідних змін у договір підряду  в разі:

• Виникнення обставин непереборної сили;
• Невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов’язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо);
• Внесення змін до проектної документації;
• Дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами;
• Виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об’єкта).

         Окрім того, підрядник вправі  не приступати до роботи, а  почату роботи зупинити при  порушенні замовником його зустрічних обов’язків за договором підряду.

       Невиконання робіт у визначений договором строк, так само як й неприйняття замовником виконаної роботи в строк, є порушенням зобов’язання, що іменується простроченням [7, c. 432].

       Поряд із загальними правилами, встановленими ст. 613 ЦК України [3], на випадок прострочення замовника законом установлені спеціальні правила. Так, при простроченні замовником прийняття виконаної роботи підрядник зберігає своє право на отримання винагороди навіть в разі загибелі результату виконаної роботи – ризик підрядника переходить до замовника [8, c. 463].

       У більшості випадків головне значення для замовника має строк виконання  робіт. Так, при порушенні кінцевого  строку виконання настають загальні наслідки прострочення виконання, передбачені ст. 612 ЦК України [3]. Недотримання підрядником початкового та проміжного строків також кваліфікується як прострочення, що надає замовнику право відмовитися від договору й вимагати відшкодування збитків, якщо закінчення робіт до строку, обумовленому договором, стає явно неможливим. 
 

       Додаток.

       3. Проект договору  контрактації сільськогосподарської  продукції.

ДОГОВІР № 19/08-07

контрактації  сільськогосподарської  продукції

м. Донецьк                                                                     «22» листопада 2007р.

       Концерн «Хліб» (надалі іменується "Виробник") в особі Генерального директора Сахно Ігоря Миколайовича, діючого на підставі Статуту, з одного боку, і

       Товариства  з обмеженою відповідальністю «Техно – ДОН», (надалі іменується "Контрактант") в особі Директора Жукова Миколи Андрійовича, діючого на підставі Статуту, з другого боку,

       керуючись положеннями Цивільного кодексу  України і Господарського кодексу  України, уклали цей Договір контрактації сільськогосподарської продукції (надалі іменується "Договір") про наступне.

1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ

      1.1. У порядку і на умовах, визначених цим Договором, Виробник зобов'язується виростити і передати у власність Контрактанта ріж першого ґатунку (вказати сорт, категорію) урожаю 2008 р. (надалі іменується "Товар") згідно графіку здачі Товару на загальну суму 5 000 000 (п’ять мільйонів гривень ) грн., в тому числі ПДВ – 833 333 грн. 30 коп.(вісімсот тридцять три тисячі триста тридцять три гривні, тридцять копійок)

      у кількості 5 (п’яти )  тон, відповідно до специфікації, яка додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною, а Контрактант зобов'язується сприяти Виробнику у вирощуванні вказаного Товару, прийняти Товар і провести розрахунки за Товар в строк, в розмірі і в порядку, передбаченим цим Договором.

      Виробник ___________                               Контрактант ____________

      1.2. Виробник підтверджує, що Товар, який їм продається, належить йому на праві власності, не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не утримується третіми особами, не є предметом застави або іншим способом забезпечення виконання зобов'язань перед якими-небудь фізичними або юридичними особами або державою.

      1.3. У разі пред'явлення третьою особою на підставах, що виникли до продажу Товару, позовної заяви про витребування Товару Контрактант повинен повідомити про це Виробника і подати клопотання про залучення його до участі в справі. Виробник повинен вступити в справу на стороні Контрактанта.

      1.4. Якщо Покупець не повідомив Виробника про пред'явлення третьою особою позову про витребування Товару і не подав клопотання про залучення Виробника до участі в справі, Виробник не відповідає перед Контрактантом, якщо доведе, що взявши участь в справі, він міг би попередити відчуження проданого Товару у Контрактанта.

2. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ СТОРІН

      2.1. Виробник зобов'язується виростити, зібрати Товар і підготувати його до передачі Контрактанту з відповідними супровідними документами в обумовлені цим Договором терміни.

      2.2. Датою початку здачі Товару, вказаного в п. 1.1 цього Договору, є "22" листопада 2008 р. (двадцять друге листопада дві тисячі восьмого року).

      2.3. Виробник повинен не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку заготівки Товару, вказаного в п. 2.2 цього Договору, у письмовій формі повідомити Контрактанта про кількість, термінах передачі Товару і погоджувати календарний графік здачі Товару.

      2.4. Виробник бере на себе зобов'язання проводити завантаження Товару на транспортні засоби, а також розвантажувати зворотну тару власними силами і за свій рахунок.

      Виробник ___________                          Контрактант _______________

      2.5. Контрактант бере на себе зобов'язання своєчасно прийняти Товар від Виробника і здійснити за нього оплату в терміни і в порядку, передбаченим цим Договором.

      2.6. Контрактант зобов'язується сприяти Виробнику у вирощуванні Товару шляхом:

• надання мінеральних добрив в розмірі 2 тон, за ціною 39 000 (тридцять дев’ять тисяч гривень) грн. за 1 (одну) тону, загальною вартістю 78 000 (сімдесят вісім тисяч гривень) грн., в тому числі ПДВ – 13 000 (тринадцять тисяч гривень) грн. ;
• надання засобів захисту рослин в розмірі 1 тони, за ціною 45 000 (сорок п’ять тисяч гривень) грн. за 1 (одну) тону, загальною вартістю 45 000 (сорок п’ять тисяч гривень) грн., в тому числі ПДВ – 7 500 (сім тисяч п’ятсот гривень) грн.